Рішення

від 27.04.2018 по справі 820/6273/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 квітня 2018 р. справа №820/6273/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю: представника позивача - Гредасова О.О., представника відповідача - Кудіна В.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0000521405, №0000501405, №0000511405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки доводи відповідача щодо відсутності розумних або інших причин (ділової мети) при здійсненні господарських операцій із ФОП ОСОБА_4, а також щодо неналежного оформлення операцій зі списання ТМЦ та отриманих послуг із ремонту транспортних засобів, спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Рочняк Т.С. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - Гредасов О.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Кудіна В.Ю. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т.28 а.с.109), є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" має ліцензію Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 22.04.2013 серії АЕ №264741 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, строк дії ліцензії з 26.10.2011 - необмежений (т.1 а.с.138).

Відповідно до Виписки від 02.12.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" є вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.143-144).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2017.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 19.06.2017 №5023/20-40-14-01-08/37763776 (т.1 а.с.26-114), у висновках якого встановлено порушення вимог, зокрема, п. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, чим занижено податок на прибуток на загальну суму 184987 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 184987 грн., зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 162 226,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України щодо заниження податку на додану вартість у розмірі 130 198,00 грн., в т.ч. за січень 2015 року на суму 16872 грн., та за березень 2017 року на суму 113326 грн., а також завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 714 238,00 грн., в т.ч. за березень 2017 року на суму 714238 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення - рішення від 31.07.2017 № 0001841401, №0001831401, №0001821401 та №0001811401.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДФС України (т.1 а.с.117-120).

Рішенням ДФС України від 16.11.2017 №26473/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.07.2017 № 0001841401, №0001831401, №0001821401 та №0001811401 в частині донарахування податків та зменшення від'ємного значення по операції з придбання послуг у ПТ Елме Транс (Естонія), а також в частині встановленої арифметичної помилки, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - частково задоволено (т.1 а.с.122-133).

Враховуючи рішення ДФС України від 16.11.2017 №26473/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 24.11.2017 №0000521405, яким завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 466963 грн. (т.1 а. с.134-135);

- від 24.11.2017 №0000501405, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 177499,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 173727 грн. та штрафними санкціями - 3772,25 грн. (т.1 а. с.136);

- від 24.11.2017 №0000511405, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток за грудень 2016 у розмірі 1111540 грн., за березень 2017 у розмірі 2111601 грн. (т.1 а. с.137).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 19.06.2017 №5023/20-40-14-01-08/37763776, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено, що позивачем по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 відсутній факт реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, безпідставно сформовані витрати по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)". Водночас, податковим органом зазначено про відсутність у позивача розумних економічних або інших причин (ділової мети) при здійсненні господарських операцій із ФОП ОСОБА_4

Судом встановлено, що між ТОВ Елме Транс Україна (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник), укладений договір транспортного перевезення від 01.02.2016 № 01/02-01 (т.8 а.с.155-157). Згідно п.п.1.1 вказаного договору транспортного перевезення, перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Також згідно п.п.3.3 вказаного договору - сторони визнали достатнім та належним доказом надання послуг із перевезення перевізником та відповідно їх прийняття замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарно-транспортний документ, або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим Договором.

На підтвердження надання послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_4 позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), товарно - транспортні накладні, податкові накладні, акти звіряння, заявки (т.8 а.с. 158-204).

Водночас, суд зазначає, що позивачем надано копію ліцензії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 17.06.2016 №312 на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, залізничним, морським та річним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що видана ФОП ОСОБА_4 (т.8 а.с.205).

На підтвердження сплати позивачем отриманих транспортних послуг позивачем до матеріалів справи надано виписки за особовим рахунком.

Як встановлено зі змісту акту перевірки, вказані первинні документи досліджувались податковим органом під час перевірки зауважень щодо вказаних документів: їх дефектності, відсутності чи неналежного оформлення в акті перевірки не зафіксовано.

Водночас, як встановлено з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, зазначені послуги були придбані позивачем для здійснення власної підприємницької діяльності, на виконання великого обсягу послуг з перевезення для контрагентів - покупців: ПП "ДНІПРОХІМТЕХ", ТОВ "Силайт Груп".

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Водночас, суд зазначає, що не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування, судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та реальними та підтверджуються долученими ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що здійсненні господарські операції із ФОП ОСОБА_4 відображено у бухгалтерському та податковому обліку позивача на підставі належних первинних документів.

Також в акті перевірки, податковим органом зазначено про неналежне оформлення операцій списання товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг із ремонту транспортних засобів.

Судом встановлено, що між ПрАТ ХАЗ (замовник) та ТОВ Елме Транс Україна (виконавець), укладено декілька договір про надання транспортних послуг:

- від 03.01.2017 №01-1/17, разом з додатками (т.28 а.с.118-133). Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору - виконавець надає замовникові транспортні послуги по доставці вантажів замовника.. Відповідно до п.п.2.4 вказаного договору - замовник оплачує виконавцю вартість транспортних послуг на підставі підписаного акту надання послуг і виставленого рахунку, встановленого виконавцем за фактично виконану роботу з надання транспортних послуг;

- від 01.04.2016 № 01-04/16, разом з додатками та додатковими угодами (т.28 а.с.134-149).Згідно п.п. 1.1 вказаного договору -виконавець надає замовнику транспортні послуги - надає транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів (технічні гази в балонах, рідкі гази в ємностях). Відповідно до п.п. 1.4 вказаного договору - виконавець надає замовнику справні транспортні засоби з закріпленими за ними водіями, водії і транспортні засоби мають всі необхідні документи, необхідні для здійснення перевезень небезпечних вантажів відповідно до міжнародних правил АDR і чинного законодавства України. Водночас, суд зазначає, що згідно додатку № 3 до вказаного договору визначений перелік транспортних засобів, що можуть бути задіяні виконавцем на внутрішньоміських, міжміських та міжнародних маршрутах.

Також судом встановлено, що між ПАТ Харківський автогенний завод (принципал) та ТОВ Елме Транс Україна (агент), укладений договір від 10.05.2016 № 1-АГ (т.28 а.с.150-154). Згідно п.п. 1.1. вказаного договору Агент зобов'язується за агентську винагороду від свого імені, але за рахунок принципала, з метою виконання договору про надання транспортних послуг від 01.04.2016 №01-04/16 укласти з третіми особами (орендодавцями) договори оренди транспортних засобів, а саме: транспортних ємностей для перевезення кріогенних рідин, скраплених газів, інші види транспортних засобів за заявкою принципала. Згідно п.п. 2.1.5 вказаного договору - транспортні ємності агент зобов'язаний використовувати виключно для перевезення продукції за заявками, отриманими за договором від 01.04.2016 №01- 04/16. Також відповідно п.п. 2.3.3 вказаного договору - принципал зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані із ремонтом, технічним оглядом і експлуатацією кріогенної частини транспортних ємностей, а сам: ємність, випарники, насос, вентилі, відновлення вакууму, електрична частина насоса, трубопровід.

В ході судового розгляду судом встановлено, що між ТОВ Елме Мессер Україна (орендодавець) та ТОВ Елме Транс Україна (орендар), укладений договір про оренду транспортних засобів від 01.06.2016 №1 (т.28 а.с.155-156), разом з додатками додатки №№1-14 щодо загальних характеристик, ознак транспортного засобу, технічного стану, комплектності Згідно пункту 1.1. вказаного договору - орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби які наведені в додатках до цього договору.

Також судом встановлено, що між ДП Мессер Україна (орендодавець) та ТОВ Елме Транс Україна (орендар), укладений договір оренди від 01.06.2016 №01/06-2016 (т.28 а.с.176-177). Згідно п.п. 1.1 вказаного договору - орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби, які зазначені у додатках до цього договору, а орендар зобов'язується прийняти транспортні засоби та сплачувати орендодавцеві орендну плату. також відповідно до п.п.2.3 вказаного договору - орендар зобов'язаний підтримувати отримані транспортні засоби в технічно справному стані, проводити ремонт та технічне обслуговування за свій рахунок та нести затрати на його експлуатацію.

На підтвердження передачі транспортних засобів у користування позивачу, останнім надано до матеріалів справи акти приймання - передачі транспортних засобів, специфікації, звіти агента , акти надання послуг (т.28 а.с.178-224).

В ході судового розгляду судом встановлено, що з метою технічного обслуговування та ремонту власних та орендованих транспортних засобів позивачем укладались господарські договори із численними постачальниками робіт/послуг, ТМЦ, а саме договори поставки запчастин, витратних матеріалів, технічного обслуговування та відновлення шин, технічного обслуговування та ремонту автомобілів, що підтверджується актами здачі - приймання робіт, податковими накладними, відомостями дефектів на ремонт транспортних засобів, видатковими накладні, актами списання запчастин, актами виконаних робіт, картками обліку пробігу, звітами з пробігу ТЗ, нарядами замовлення, накладними на переміщення, тощо (т.2 а.с.5-250, т. 3 -т. 7, т.8 а.с.1-153, т.9 - т.-24, т.25 а.с.26-30).

Судом встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначених вище обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" матеріально - технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - надання транспортних послуг вантажним автомобільним транспортом, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134. ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Суд зазначає, що згідно виписки від 02.12.2016 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" є вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.143-144).

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ, робіт та транспортних послуг у вказаних контрагентів було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: надання транспортних послуг вантажним автомобільним транспортом, ремонт орендованих транспортних засобів, ємностей, тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ та послуг у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари та обслуговування транспортних засобів забезпечують умови надання відповідних транспортних послуг, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися власною господарською діяльністю, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання послуг та робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з вказаними контрагентами, позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість, а також податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Водночас, суд зауважує, що рішенням ДФС України від 16.11.2017 №26473/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.07.2017 № 0001841401, №0001831401, №0001821401 та №0001811401 в частині донарахування податків та зменшення від'ємного значення по операції з придбання послуг у ПТ Елме Транс (Естонія), проте, ГУ ДФС у Харківській області всупереч вказаному рішенню ДФС України прийнято нові податкові повідомлення - рішення, якими суми по операціях з придбання послуг у ПТ Елме Транс знову включені як податкові зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 12.09.2016 №0006471204 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 0000521405, №0000501405, №0000511405 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 58014,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.12.2017 №14211 (а.с.166).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 24.11.2017 № 0000521405, від 24.11.2017 №0000501405, від 24.11.2017 №0000511405.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛМЕ ТРАНС УКРАЇНА" (код 37763776, поштовий індекс 61046, м. Харків, вул. Автогенна, буд. 10) у розмірі 58014,05 грн. (п'ятдесят вісім тисяч чотирнадцять гривень 05 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 травня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.