Постанова

від 08.05.2018 по справі 826/10236/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10236/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2017 року № 0001211204, яким визначено суму податкового зобов'язання за земельним податком з юридичних осіб у розмірі 1 435 601,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 358 900,29 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року в задоволенні даного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що з 01 січня 2017 року державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції, відповідно, прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом поза межами повноважень, визначених ПК, є підставою для його скасування. Зазначає, що строк дії договору оренди землі сплинув ще 01 листопада 2009 року, тому наразі в нього не має обов'язку зі сплати орендної плати за землю.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а відтак підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну електронну перевірку податкової звітності Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга (код ЄДРПОУ 22884198) з плати за землю (орендна плата) за 2014-2016 роки.

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки від 19 січня 2017 року № 55/26-54-12-03-13, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині вимог з орендної плати за земельну ділянку площею 1,46666 га по вул. Вербова, 6, м. Києва (кадастровий номер 78:119:008), а саме: пп. 288.5.1 п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми орендної плати, що підлягає перерахуванню до бюджету України за такими періодами: за 2014 рік - 366 291,20 грн., за 2015 рік - 460 853,52 грн., за 2016 рік - 608 456,42 грн., а всього - 1 435 601,14 грн.

В акті перевірки встановлено, що Автокооператив Райдуга використовує земельну ділянку площею 14 666 кв.м за адресою м. Київ, вул. Вербова, 6 в Оболонськму районі м. Києва (кадастровий номер 78:119:0008) згідно договору оренди земельної ділянки від 12 жовтня 2004 року. Також в Акті перевірки зазначено, що під час перевірки використано договір оренди від 12 жовтня 2004 року, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27 січня 2014 року №9002607361 за 2014 рік, від 13 жовтня 2015 року №9210519327 (уточнююча) за 2015 рік, від 18 лютого 2016 року №9019621817 за 2016 рік.

За висновками акту ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві 14 лютого 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001541203, відповідно до якого Кооперативу Райдуга визначено до сплати грошове зобов'язання за платежем орендної плати з юридичних осіб у сумі 1 794 501,43 грн., у тому числі за основним платежем - 1 435 601,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 358 900,29 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0001541203, винесене ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, протиправним, у порядку статті 56 ПК України позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві.

За наслідками розгляду скарги Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 03 травня 2017 року № 11110/10/26-15-10-02- 16, відповідно до якого скаргу Кооперативу Райдуга задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14 лютого 2017 року № 0001541203 скасовано.

У подальшому, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі Акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, Рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03 травня 2017 року № 11110/10/26-15-10-02-16 винесено та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2017 року № 0001211204, яким визначено Кооперативу Райдуга грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1 794 501,43 грн., у тому числі за основним платежем - 1 435 601,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 358 900,29 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві № 0001211204, Кооперативом Райдуга у порядку п. 56.2 статті 56 ПК України подано скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 20 червня 2017 року № 15647/6/99-99-11-03-01-25 залишено без розгляду скаргу позивача, мотивуючи рішення порушенням 10-денного терміну оскарження, визначеного пунктом 56.6 статті 56 ПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Обговорюючи правомірність рішення відповідача щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання із земельного податку, судова колегія зважає на таке.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно п. 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку (плати за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Приписи статті 270 ПК України закріплюють, що об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

При цьому положеннями п. 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Так, предметом проведення камеральної перевірки позивача ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві у порядку статті 76 ПК України, є податкова звітність із плати за землю (орендної плати) Кооперативу Райдуга за 2014-2016 роки за користування земельною ділянкою площею 1,46666 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 6 (кадастровий номер 80000000000:78:119:0008).

При цьому, в акті перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що Кооператив Райдуга є землекористувачем вищевказаної земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон № 161) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону № 161 до істотних умов договору оренди землі, належить, зокрема, строк дії договору оренди.

Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 встановлено строк дії договору - 5 років. Тобто, строк дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 сплинув 01 листопада 2009 року. Будь-яких положень щодо автоматичного подовження даного договору такий договір не містить.

Відповідно до ч.1 статті 31 Закону № 161 закінчення строку договору оренди земельної ділянки є підставою для його припинення. Отже, зі спливом календарної дати 01 листопада 2009 року договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 слід вважати припиненим.

Станом на теперішній час, ані додаткових угод про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, ані нового договору оренди земельної ділянки, а також будь-яких інших документів, що свідчили б про відносини Київської міської ради як орендодавця та Кооперативу Райдуга як орендаря відсутні. Про це також свідчить і Довідка № 10-23128/2017 про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 78:119:008) вих. від 26 січня 2017 року № 12, видана Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, в якій зазначено, що термін дії договору від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 - до 01 листопада 2009 року.

Таким чином, у зв'язку з закінченням дії договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 припинена підстава для нарахування орендної плати за земельну ділянку, передбаченої п. 288.1 статті 288 ПК України.

Разом з тим, відповідач посилається на абз. 3 статті 33 Закону України Про оренду землі та зазначає, що оскільки позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а в матеріалах справи відсутній лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, то відповідно до законодавства можна вважати, що такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Між тим, на спростування зазначеног,Кооператив Райдуга неодноразово звертався Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Вербова, 6 в Оболонському районі міста Києва від 01 листопада 2004 року № 78-6-00226 у зв'язку з закінченням строку дії даного договору.

На звернення позивача, починаючи з 2009 року, отримано низку листів від Головного управління земельних ресурсів щодо вчинення відповідних дій для поновлення вищезазначеного договору (копії листів містяться в матеріалах справи).

Однак, станом на час розгляду справи, договір оренди земельної ділянки на вул. Вербова, 6 в Оболонському районі міста Києва № 78-6-00226 не поновлено.

Таким чином, зазначене ще раз підтверджує, що у позивача відсутні підстави для сплати орендної плати.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо нарахування плати за землю таке.

Так, встановлено, що Кооперативом Райдуга самостійно декларувалась та сплачувалась плата за землю, що становить 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не заперечується відповідачем та відображено на ст. 2-3 акту ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19 січня 2017 року № 55/26-54-12-03-13 про результати камеральної перевірки та підтверджується виписками по особовому рахунку, копії яких надано суду апелянтом.

Платежі з плати за землю розраховувались виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 80000000000:78:119:0008) відповідно до:

• витягу з технічної документації від 05 березня 2007 року № Ю-42472/2007;

• довідки від 24 вересня 2015 року № Ю-13495/2015;

• довідки від 12 лютого 2016 року № Ю-19185/2016.

Щодо твердження апелянта про відсутність компетенції у ДПІ в Оболонському районі ТУ ДФС у м. Києві для проведення камеральної перевірки Кооперативу Райдуга та, як наслідок, неправомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то колегія суддів погоджується з ним з огляду на таке.

Як зазначалося вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2017 року № 0001211204 прийнято за висновками акту ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19 січня 2017 року № 55/26-54-12-03-13 про результати камеральної перевірки.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон N 1797), який набрав чинності з 01 січня 2017 року (за виключенням окремих статей) були внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено статтю 19-3 та викладено в новій редакції підпункти 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами.

Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.

Підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Відповідно до статті 19-3 ПК державні податкові інспекції: 19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; 19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.226-1 пункту 14.1 статті 14 ПК сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Зміст вказаних правових норм свідчить, що з 01 січня 2017 року державні податкові інспекції були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції.

Зазначена позиція підтверджується, зокрема, постановою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 815/891/17.

Тобто, станом на момент проведення камеральної перевірки позивача у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві була відсутня функція контрольно-перевірочної роботи.

Отже, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно проведено камеральну електронну перевірку податкової звітності Кооперативу Райдуга , за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 19 січня 2017 року №55/26-54-12-03-13.

Як наслідок, є протиправним винесення Головним управлінням ДФС у м. Києві оскаржуваного повідомлення-рішення № 0001211204 на підставі акту ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві № 55/26-54-12-03-13 про результати камеральної перевірки.

Також колегія суддів вважає безпідставним проведення камеральної перевірки Кооперативу Райдуга , оскільки предмет проведеної перевірки виходить за межі камеральної перевірки, вимоги до якої викладені у статті 75 ПК України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Однак, при проведенні камеральної перевірки позивача, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві використано, зокрема, договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2004 року №78-6-00226, довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 80000000000:78:119:0008), на підставі який розраховано відхилення суми податку.

Отже, проведення даної камеральної перевірки здійснювалось не на підставі виключно даних, зазначених у податкових деклараціях позивача, а на підставі також і інших документів. Відтак, проведена перевірка позивача виходить за межі камеральної перевірки, передбаченої статтею 75 ПК України. Натомість, компетентним фіскальним органом мала б бути проведена документальна перевірка, що зроблено не було.

З урахуванням наведеного вбачається, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2017 року № 0001211204, винесеного Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Адміністративний позов Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Райдуга до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24 травня 2017 року № 0001211204.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України .

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.