Постанова

від 11.05.2018 по справі 910/9417/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9417/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "555-торгова мережа"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017

(у складі колегії суддів: Власов Ю.Л. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "555-торгова мережа"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

про стягнення 60 869,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "555-торгова мережа" (далі - ТОВ"555-торгова мережа") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ТОВ "СК "АХА Страхування") про стягнення 60 869,10 грн за договором добровільного страхування майна підприємств та підприємців №0214-ип/13лц від 31.12.2013, з яких 38 000,00 грн - сума страхового відшкодування по заявленому страховому випадку відповідно до п. 13.1.9 вказаного договору, 1 000,00 - сума страхового відшкодування по заявленому страховому випадку відповідно до п. 13.1.10 вказаного договору, 1 372,80 грн пені, 3% річних у сумі 1 659,30 грн та інфляційних втрат у сумі 18 837,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не здійснив виплати позивачу страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна підприємств та підприємців №0214-ип/13лц від 31.12.2013.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 38 000,00 грн страхового відшкодування, 1 337,60 грн пені, 18 837,00 грн інфляційних втрат, 3% річних в сумі 1 620,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач, починаючи з моменту звернення позивача з заявою від 21.11.2014 ухилявся від виплати позивачу страхового відшкодування, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з останнього страхового відшкодування в межах ліміту щодо залишку готівки по заявленому страховому випадку, передбаченого п. 13.1.9 у сумі 38 000,00 грн. Відмовляючи в у стягненні страхового відшкодування у сумі 1 000,00 грн, місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено заявлений до стягнення з відповідача розмір страхового відшкодування за пошкоджене вікно на суму 1 000,00 грн. З урахуванням наведених обставин, суд частково відмовив у стягненні пені та 3 % річних. Водночас повністю задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з 09.12.2014 по 10.05.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "555-торгова мережа" відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, прийнявши рішення про відстрочення виплати страхового відшкодування до закінчення досудового розслідування, діяв відповідно до умов договору добровільного страхування майна підприємств та підприємців №0214-ип/13лц від 31.12.2013. Оскільки на час розгляду даної справи досудове розслідування не було закінчено, доводи позивача про те, що відповідач безпідставно не здійснив виплати позивачу страхового відшкодування є помилковими.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 30.10.2017 ТОВ "555-торгова мережа" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 - залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що: суд апеляційної інстанції надав невірну оцінку доказам у справі та не врахував вказівок, зазначених у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у даній справі; відповідач не повідомляв позивача про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування; рішення відповідача щодо відстрочки виплати страхового відшкодування є неправомірним.

ТОВ "СК "АХА Страхування" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ТОВ "555-торгова мережа" подало пояснення на відзив на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 01.07.2013 між ТОВ "Арте" та ТОВ "555-торгова мережа" укладено договір №1611-ОП на централізовану охорону об'єкта, відповідно до якого ТОВ "555-торгова мережа" передає, а ТОВ "Арте" приймає під охорону майно, яке знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 99а, крамниця "Колібріс" №25.

30.11.2013 між ТОВ "555" та ТОВ "555-торгова мережа" укладено договір №10/1 оренди майна, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "555" передає, а ТОВ "555-торгова мережа" приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 1 348 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 99а.

31.12.2013 між ТОВ "555-торгова мережа" та ТОВ "СК "АХА Страхування" укладено договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців №0214-ип/13лц (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, вказаним в п. 5.1. цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору страхування застрахованими об'єктами, зокрема, є залишок готівки (страхова сума 40 000,00 грн, франшиза 2 000,00 грн), віконне та дверне скло (страхова сума 1 000,00 грн, франшиза 0,00 грн) (територія страхування м. Калуш, вул. Грушевського, 99а, магазин "Колібріс" № 25).

Згідно з п. 8.1-8.3 договору страхування сума страхового платежу складає 13 172,73 грн зі строком сплати до 31.12.2013 (включно).

Відповідно до п. 9 договору страхування строк його дії встановлений з 00:00 год. 31.12.2013 по 24:00 год. 30.12.2014.

За змістом пп. 13.1.9 п.13.1 договору страхування страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті протиправних дій третіх осіб - зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій). Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом.

Згідно з п. 13.2 договору страхування страховий випадок - це подія, передбачена договором, яка відбулася після набуття чинності договором, із настанням якої виникає обов'язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування позивачу внаслідок втрати (загибелі) або пошкодження майна в результаті дії будь-якого з ризиків, передбачених п.13.1 договору. При цьому, збитками по одному страховому випадку є збитки, які мають один з одним причинно-наслідковий зв'язок протягом 72 годин. Збитки, які виникають протягом 72 годин незалежно один від одного, не вважаються збитками по одному страховому випадку і розглядаються як збитки по окремих страхових випадках.

Відповідно до пп. 13.3.5 п. 13.3 договору страхування не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема, дій (бездіяльності) позивача, його представників або працівників, що спричинили настання страхового випадку, серед яких, неприйняття заходів для попередження можливої загибелі або ушкодження застрахованого майна.

Згідно з п. 13.7 договору страхування відповідач не здійснює виплату страхового відшкодування та визнає випадок не страховим, якщо подія не може бути кваліфікована за ознаками жодного із страхових ризиків, визначених п. 13.1 цього договору.

Відповідно до пп. 14.1.10 п.14.3 договору страхування відповідач має право відстрочити виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому п. 17.18 договору.

Згідно з пп. 14.4.4, 14.4.8 п. 14.4 договору страхування Відповідач зобов'язаний, зокрема, здійснювати всі можливі дії для запобігання виникненню подій, що мають ознаки страхового випадку; забезпечувати належний стан охорони та зберігання застрахованого майна (наприклад, наявність сигналізації, постійної охорони, відповідність приміщення нормам зберігання товару тощо).

Відповідно до пп. 14.3.3 п. 14.3 договору страхування позивач має право при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в строк, передбачених договором.

Згідно з п. 17.1 договору страхування страхове відшкодування сплачується позивачу тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Позивач зобов'язаний надати відповідачу усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в розділі 16 договору. Ненадання таких документів (в тому числі з причин їх знищення внаслідок страхового випадку) дає відповідачу право відмовити у виплаті страхового відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженому такими документами.

Згідно з п. 17.3 договору страхування рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається відповідачем протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, і всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, та оформляється страховим актом, який кваліфікує подію як страховий (нестраховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до пункту 17.18 договору.

Відповідно до п. 17.4 договору страхування якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом десяти робочих днів з дня підписання страхового акту.

Відповідно до п. 17.5 договору рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування надсилається позивачу у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови протягом десяти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно з пп. 17.18.1 п. 17.18 договору страхування відповідач має право відстрочити виплату страхового відшкодування, якщо в нього є мотивовані сумніви в правомірності вимог на одержання страхового відшкодування - до отримання роз'яснень компетентних органів, але не більше ніж на три місяці з дня одержання заяви про настання події, яка має ознаки страхового випадку, та інших документів, передбачених розділом 16 договору.

Відповідно до пп. 17.18.3 п. 17.18 договору страхування відповідач має право відстрочити виплату страхового відшкодування, якщо почато кримінальне провадження щодо настання страхового випадку і ведеться розслідування обставин, що призвели до настання страхового випадку - до закінчення досудового розслідування або судового провадження.

Відповідно до пп. 18.1.7 п. 18.1 договору страхування відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування та/або визнати випадок не страховим, якщо позивач не виконав обов'язків, передбачених умовами договору.

Відповідно до пп. 22.2.3 п. 22.2 договору страхування у випадках зникнення страхового товару виплата страхового відшкодування може бути здійснена лише за умови доведення позивачем, що ним (його представниками, працівниками) були здійснені всі можливі дії для забезпечення охорони застрахованого майна.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання умов договору позивач сплатив страховий платіж, що підтверджується платіжними дорученнями №12164 від 30.12.2013 та №614 від 23.01.2014.

21.11.2014 позивач звернувся до Калуського МВ УМВС України у Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за тих обставин, що в цей же день в 7:20 невідомі особи через вікно проникли до приміщення магазину "Колібріс" і викрали 75 790,00 грн. За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12014090170001081.

21.11.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою №0214-ип/13лц-02 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором страхування майна. У вказаній заяві позивач зазначив, що в кабінеті директора магазину, звідки викрали гроші, встановлено датчик руху охоронної сигналізації.

21.11.2014 представниками позивача та відповідача складено акт огляду застрахованого об'єкту, в якому зазначено, що в ніч з 20 на 21.11.2014 невідомі особи шляхом взлому металевої решітки в кабінеті директора крамниці "Колібріс" №25 проникли в приміщення, звідки з сейфу викрали гроші у сумі 75 790,00 грн (вказана сума також підтверджується актом про результати інвентаризації наявних грошових коштів, складеного працівниками позивача від 21.11.2014).

19.01.2015 Слідче відділення Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області видало довідку №713 по кримінальному провадженню №12014090170001081, відповідно до якої повідомило, що на час видання довідки проводилися слідчі дії та оперативно-розшукові заходи по встановленню осіб, які вчинили крадіжку чи причетні до її вчинення, а також встановлюються всі можливі свідки та очевидці події. Також у довідці зазначено, що особи, які вчинили, чи були причетні до вказаного злочину не встановлені.

Листом №00487/14 від 23.01.2015 відповідач звернувся до Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області із запитом про надання інформації щодо наступного: 1) на якій стадії перебуває кримінальне провадження №12014090170001081 від 21.11.2014; 2) чи оголошено про розшук осіб; 3) у який спосіб відімкнений замок сейфу; 4) чи проводилася експертиза замикальних та запобіжних пристроїв; чи справний механізм замка сейфу; 5) чи був відімкнений замок сейфу сторонніми предметами; 6) чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його копій або зліпка. Також відповідач просив надати дозвіл ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

30.01.2015 Слідче відділення Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області видало довідку №2231 по кримінальному провадженню №12014090170001081, відповідно до якої повідомило, що 1) оскільки осіб, які вчинили злочин не встановлено, повідомлення про підозру не оголошувалось; 2) при огляді місця події, в тому числі сейфа 21.11.2014 в крамниці "Колібріс №25", видимих слідів злому останнього не виявлено, двері сейфа на момент огляду були відчинені; 3) експертизу замикальних пристроїв сейфа не призначалося у зв'язку з неможливістю вилучення замка, який вмонтовано в дверцята сейфа. Також відповідачу було відмовлено в доступі до матеріалів кримінального провадження №12014090170001081.

12.03.2015 листом №01926/14 відповідач повідомив позивача, що останнім як страхувальником за договором, не здійснено всіх можливих дій для запобігання виникненню події (пп. 14.4.4., 14.4.8. п. 14.4. договору), що має ознаки страхового випадку (в т.ч. числі не вжито заходів для належного стану охорони та зберігання застрахованого майна). Відповідач зазначив, що видимих слідів злому дверей сейфу, з якого було викрадено грошові кошти при огляді місця події не виявлено і вказані двері були відкриті, у зв'язку із чим у виплаті страхового відшкодування на підставі п.13.7 договору було відмовлено.

18.03.2015 листом №101 позивач повідомив відповідача, що посилання останнього на пп. 14.4.4, 14.4.8 п. 14.4 договору є необґрунтованими, оскільки на всі вікна магазину встановлено металеві решітки, що, зокрема, підтверджено актом огляду місяця події, укладено договір з охоронною фірмою ТОВ "Арте", в т.ч. і щодо охорони магазину за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 99а. Крім того, позивач зазначив, твердження відповідача про відсутність видимих слідів злому дверей сейфу як підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування суперечить умовам договору.

17.04.2015 листом №03281/14 відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача про перегляд рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, розгляд даної справи поновлено. У зв'язку з чим відповідач просив подати позивача копії договору на розрахунково-касове обслуговування (договір банківського рахунку), договору №1611-ОП від 01.07.2013 на централізовану охорону об'єктів, укладеного з ТОВ "Арте", а також пояснення щодо спрацювання сигналізації у приміщенні позивача.

05.05.2015 листом №167 позивач відповів відповідачу, що звернувся до Слідчого відділення Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області з клопотанням про проведення електротехнічної експертизи датчика руху охоронної сигналізації, приладу "Дунай" на центральний пульт охорони фірми ТОВ "Арте" на предмет їх справності у період з 20.11.2014 на 21.11.2014. Також позивач надав копії договору №1611-ОП від 01.07.2013, договору на розрахунково-касове обслуговування, договору про інкасації коштів, клопотання поданого до слідчого органу.

Апеляційним судом встановлено, що 21.05.2015 відповідачем був складений страховий акт №0214-ип/13лц-02-000002 по договору страхування 0214-ип/13лц від 31.12.2013, відповідно до якого прийнято рішення про належність виплати позивачу страхового відшкодування та відстрочення його виплати відповідно до пп. 17.18.3 договору страхування.

25.05.2015 листом №04311/14 відповідач повідомив позивача, що на підставі пп. 14.1.10 п.14.1 та пп. 17.18.3 п. 17.18 договору ним було прийнято рішення про відстрочення виплати страхового відшкодування до закінчення досудового розслідування або судового провадження, оскільки відповідно до довідки органу МВС від 30.01.2015 кримінальне провадження №12014090170001081 перебуває на стадії досудового розслідування. Даний лист позивач отримав 03.06.2015.

10.03.2016 листом №76 позивач повідомив відповідача, що у кримінальному провадженні №12014090170001081 проведено телекомунікаційну експертизу датчика руху охоронної сигналізації, висновок у якій ним отримано 03.03.2016, та просив здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку експерта №17351/15-35 від 01.03.2016 за результатами проведення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, відповідно до якого наданий на дослідження давач руху "SRPG II N" знаходиться в справному технічному стані та працює згідно інструкції по експлуатації від виробника приладу.

15.04.2016 листом №02261/14 відповідач просив позивача повідомити про результати досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014090170001081.

22.07.2016 листом №15351/108/59/2016 Калуське МВ УМВС України у Івано-Франківській області повідомило, що кримінальне провадженні №12014090170001081 перебуває на стадії досудового розслідування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний, зокрема протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Скасовуючи судові акти попередніх інстанцій у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 22.03.2017, вказав на те, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінки доводам позивача про те, що відповідачем взагалі не приймалось рішення щодо виплати страхового відшкодування позивачу.

Під час нового розгляду даної справи апеляційним судом було встановлено, що 21.05.2015 відповідачем був складений страховий акт №0214-ип/13лц-02-000002 по договору страхування 0214-ип/13лц від 31.12.2013, відповідно до якого прийнято рішення про належність виплати позивачу страхового відшкодування та відстрочення його виплати відповідно до пп. 17.18.3 договору страхування. І на час виникнення даного спору попереднє рішення відповідача щодо відмови у виплаті страхового відшкодування вже не діяло.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано вказівки суду касаційної інстанції.

Оскільки апеляційним судом встановлено прийняття відповідачем рішення щодо виплати позивачу страхового відшкодування, однак одночасно встановлено право відповідача за умовами договору страхування на відстрочення виплати страхового відшкодування до закінчення досудового розслідування або судового провадження, апеляційний суд, з'ясувавши, що кримінальне провадження за фактом вчинення крадіжки за адресою: м. Калуш, вул. Грушевського, 99а, перебуває на стадії досудового розслідування, дійшов правомірного висновку про те, що відповідач обґрунтовано скористалося своїм правом щодо відстрочення виплати страхового відшкодування.

Таким чином, встановивши, що строк виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування за договором страхування ще не настав, апеляційний господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач не отримував відповідного рішення відповідача про належність виплати позивачу страхового відшкодування, не спростовує встановлених апеляційним судом обставин про наявність такого рішення та про наявність у відповідача права відстрочити виплату такого відшкодування позивачу.

Доводи касаційної скарги про неналежну оцінку судом касаційної інстанції доказів у справі відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду, Верховний Суд не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "555-торгова мережа" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №910/9417/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий