Постанова

від 03.05.2018 по справі 702/297/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 травня 2018 року

м. Київ

справа № 702/297/16-ц

провадження № 61-3674св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., КурилоВ. П.,

учасники справи:

позивач - селянське (фермерське) господарство Нова Україна ,

представники позивача: Алексєєнко Микола Григорович, Алексєєнко Богдан Миколайович,

відповідачі: ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія. , Монастирищенське районне управління юстиції Черкаської області,

представник товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. - Забродець СергійВасильович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Нова Україна на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області у складі судді

Мазай Н. В. від 01 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Подороги В. М., Качана О. В.,

від 09 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2016 року селянське (фермерське) господарство Нова Україна

(далі - СФГ Нова Україна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія. (далі - ТОВ Вікторія. ), Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області (далі - Монастирищенське РУЮ Черкаської області) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що між СФГ Нова Україна та ТОВ Вікторія. укладено 315 договорів суборенди земельних ділянок, орендарем яких є

ТОВ Вікторія. , у числі яких і земельна ділянка, розташована в адміністративних межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та була нею передана в оренду ТОВ Вікторія. за договором оренди земельної ділянки від 01 липня 2010 року. СФГ Нова Україна вказані договори суборенди за заявою від 17 січня 2012 року № 6 передано до відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області для проведення державної реєстрації у відповідності до вимог статті 8 Закону України Про оренду землі . Проте, державна реєстрація вказаних договорів суборенди земельних ділянок проведена не була і взагалі будь-яке рішення з цього приводу службовими особами відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області не приймалось.

Разом з тим, 17 червня 2015 року між ОСОБА_6 та ТОВ Вікторія. було укладено договір оренди землі, предметом якого є спірна земельна ділянка. Позивач вважав, що при укладені договору оренди землі від 17 червня 2015 року було порушено його переважне право перед іншими особами на укладення договору найму його договору суборенди на новий строк.

З урахуванням викладеного та уточнень, СФГ Нова Україна просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17 червня 2015 року, розташованої в адміністративних межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6, укладений між ТОВ Вікторія. та ОСОБА_6, та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно вказаного договору оренди земельної ділянки.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09 серпня 2016 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог СФГ Нова Україна .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що чинною додатковою угодою від 20 травня 2015 року первісний договір оренди земельної ділянки

від 02 серпня 2010 року, у рамках якого укладено договір суборенди землі з позивачем, за згодою сторін було достроково припинено, що свідчить також і про припинення похідного договору суборенди цієї ж земельної ділянки. Крім того, заявником не підтверджено належними та допустимими доказами наявності у нього переважного права на оренду землі, оскільки він фактично не користувався земельною ділянкою та не вносив за неї орендну плату, а також відсутні порушення сторонами при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки вимог законодавства, які б стали підставами для визнання правочину недійсним.

09 вересня 2016 рокуСФГ Нова Україна подалодо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального правапросило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій належним чином не перевірені надані докази у справі. Крім того, заявник посилався на те, що відповідно до пункту 8.1.5 договору суборенди земельної ділянки від 27 грудня 2011 року, суборендар має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки, а тому оскільки первісний договір оренди земельної ділянки, у рамках якого укладено договір суборенди, припинено за згодою сторін та укладено новий оскаржуваний договір - припинення дії договору суборенди земельної ділянки у даному випадку є підставою для виникнення у СФГ Нова Україна права на укладення нового договору оренди землі.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

24 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,59 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Княжівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

01 липня 2010 року між ОСОБА_6 та ТОВ Вікторія. було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 08 років, який 02 серпня

2010 року був зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру (далі - Монастирищенському РВ Черкаської РФ

ДП Центр державного земельного кадастру ) за № 041079100310.

27 грудня 2011 року між ТОВ Вікторія. та СФГ Нова Україна укладено договір суборенди земельної ділянки, площею 2,5933 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору, договір укладено на строк дії договору оренди земельної ділянки від 02 серпня 2010 року, зареєстрованого у Монастирищенському РВ Черкаської РФ ДП Центр державного земельного кадастру .

Також, установлено, що вказаний договір суборенди земельної ділянки

від 01 січня 2013 року, в установленому законом порядку, зареєстрований не був і на час звернення позивача з позовом до суду речові права, що впливають з договору суборенди земельної ділянки за СФГ Нова Україна зареєстровані не були.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня

2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 24 червня 2015 року, в справі за адміністративним позовом СФГ Нова Україна до відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області в частині не проведення державної реєстрації 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ Вікторія та СФГ Нова Україна , та зобов'язано відділ здійснити державну реєстрацію 315 вищевказаних договорів суборенди земельних ділянок. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, а саме: відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області на іншого боржника - реєстраційну службу Монастирищенського РУЮ.

20 травня 2015 року між ОСОБА_6 та ТОВ Вікторія. додатковою угодою, яка сторонами не оскаржувалась, не змінена та є чинною, за згодою сторін було достроково припинено дію договору оренди земельної ділянки від 01 липня

2010 року.

У пункті 10.2.5 договору суборенди землі від 01 січня 2013 року передбачено, що його дія припиняється у випадках, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 8 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, правильними є висновки судів про те, що всі правовідносини сторін договору суборенди землі є припиненими, згідно з законом та умовами договору, оскільки додатковою угодою від 20 травня 2015 року договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2010 року припинено та правомірність цієї угоди належним чином не спростована.

Також, судами установлено, що 17 червня 2015 року між ОСОБА_6 та

ТОВ Вікторія. укладено новий договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років та який 28 січня 2016 року було належним чином зареєстровано.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастирищенського РУЮ Черкаської області Бріт В. А. від 28 грудня 2015 року № 27586007 відмовлено у проведенні державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої в адміністративних межах Княжиківської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, на підставі того, що дія основного договору оренди земельної ділянки припинена.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 10, 60 ЦПК України

2004 року, встановивши, що чинною додатковою угодою від 20 травня 2015 року первісний договір оренди землі, у рамках якого було укладено договір суборенди землі з позивачем, було достроково припинено сторонами шляхом його розірвання, дійшов обґрунтованого висновку про те, що припинено і дію договору суборенди землі у відповідності до вимог пункту 1.2.5 договору суборенди від 27 грудня 2011 року та частини четвертої статті 8 ЗУ Про оренду землі . Враховуючи те, що на момент укладення спірного договору оренди землі у позивача були відсутні будь-які права щодо спірної земельної ділянки , дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави вважати, що права товариства як суборендаря за припиненим належним чином договором суборенди, а також однієї зі сторін цього договору, порушено, як і відсутні порушення сторонами при укладенні спірного договору оренди землі від 17 червня 2015 року вимог законодавства, які б стали підставами для визнання правочину недійсним.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Зазначені висновки відповідають установленим обставинам справи та нормам матеріального права, а доводи, викладені СФГ Нова Україна у касаційній скарзі, цих висновків не спростовують.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства Нова Україна залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 09 серпня

2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат

В.П. Курило