УХВАЛА
08 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 16/171/09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Сервіс Плюс"
ліквідатор - арбітражний керуючий Коршун Владислав Володимирович
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 18.11.2016
у складі колегії суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Дучал Н.М., Ушенко Л.В.
про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Сервіс Плюс"
ВСТАНОВИВ:
11.10.2017, поштовим відправленням, направленим на адресу Донецького апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою за вих. №22/2-25783 від 28.09.2017 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2016 про повернення апеляційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.03.2012 про завершення ліквідаційної процедури у справі №16/171/09 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №16/171/09 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018.
Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ПАТ "ВіЕйБі Банк" касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 подано до суду касаційної інстанції 11.10.2017 поштовим відправленням, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 110 ГПК України в редакції до 15.12.2017, більш як на 10 місяців.
При цьому, ПАТ "ВіЕйБі Банк" заявило клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, мотивоване тим, що строк на касаційне оскарження пропущено у зв'язку з "великим навантаженням на працівників юридичного підрозділу Банку, що пов'язане в першу чергу із великою кількістю позовних заяв до Банку з приводу неповернення депозитних коштів вкладників".
Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки скаржник не зазначив об'єктивних обставин, які перешкодили йому звернутися з касаційною скаргою у двадцятидений строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду та зумовили подання ним касаційної скарги зі спливом 10 місяців з дня набрання 18.11.2016 законної сили ухвалою Донецького апеляційного господарського суду у справі №16/171/09.
Зазначене стало підставою для залишення касаційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" без руху ухвалою Верховного Суду від 03.03.2018 з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги та наведення інших підстав для поновлення процесуального строку на її подання до суду касаційної інстанції.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.03.2018 ПАТ "ВіЕйБі Банк" заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 18.11.2016 у справі №16/171/09, мотивоване його пропуском у зв'язку з тим, що для підготовки касаційної скарги скаржник потребував додаткового часу для пошуку документів в архіві, а також для погодження кошторису його витрат, як банку, що ліквідується, на оплату судового збору за подання касаційної скарги з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України в редакції, чинній на момент подання 11.10.2017 скаржником касаційної скарги, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Впродовж значного періоду часу (більш як 10 місяців) з моменту прийняття ухвали апеляційного суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 ПАТ "ВіЕйБі Банк" не зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на зазначену ухвалу. Відтак, ухвала суду апеляційної інстанції від 18.11.2016 у справі №16/171/09 набрала законної сили.
Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник окрім аргументів про продовження процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №213 від 22.02.2016 та про велике навантаження на працівників юридичного підрозділу банку, у зв'язку з великою кількістю позовних заяв до банку щодо повернення депозитних коштів вкладників, не надав жодних переконливих доказів, які б зазначали про наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили ПАТ "ВіЕйБі Банк", в якому з 20.03.2015 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А., звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги у справі №16/171/09 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.03.2018 (необхідність додаткового часу для погодження скаржником видатків на оплату судового збору за подання касаційної скарги з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а також для пошуку документів в архіві для підготовки касаційної скарги) не можуть вважатися підставами, які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судового рішення (ухвали апеляційного суду від 18.11.2016) зі спливом значного періоду часу (більш як 10 місяців) з моменту набрання ним законної сили.
Отже, поновлення ПАТ "ВіЕйБі Банк" пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України щодо повноважень суду на поновлення пропущеного строку на оскарження рішення суду зі спливом значного періоду часу згідно Постанови від 13.07.2016 у справі №Б29/162-10.
З огляду на таке, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що ПАТ "ВіЕйБі Банк", в порушення вимог статей 53, 110 ГПК України в редакції до 15.12.2017 та статті 119 ГПК України в редакції з 15.12.2017, звернулося 11.10.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 з пропуском строку на касаційне оскарження більш як 10 місяців, при цьому, не надало переконливих доказів наявності поважних підстав для його поновлення на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №16/171/09.
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на зазначене, ПАТ "ВіЕйБі Банк" необхідно відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №22/2-25783 від 28.09.2017 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017.
На підставі викладеного та керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 53, 110 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтею 234, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09.
2. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №22/2-25783 від 28.09.2017 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2016 у справі №16/171/09.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2018 |
Оприлюднено | 14.05.2018 |
Номер документу | 73902913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні