Рішення

від 04.05.2018 по справі 471/960/16-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/960/16-ц

Провадження №2/471/9/18

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Данілової Л.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське заяву представника позивача про відвід судді у цивільній справі № 471/960/16-ц за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди землі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 9,0451 га, яку 24 грудня 2012 року передав за договором оренди у користування відповідача строком на 49 років. Даний договір зареєстрований в Держкомземі Братського району 29 грудня 2012 року. Відповідно до п. 9 та 11 Договорів орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок не пізніше 31 грудня кожного року. Проте, відповідачем орендна плата не вносилася протягом 2013-2015 років. Під час судового засідання позивач уточнив позовні вимоги, та зазначив, що відповідачем обов'язок щодо сплати орендної плати не виконується протягом 2013-2017 років. В зв'язку з чим, просить суд розірвати договори оренди землі.

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги, зазначила, що відповідачем умови договору не виконуються з моменту його укладання, позивач звертався до відповідача з вимогою виплатити заборгованість по орендній платі, проте дана вимога залишена без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Зазначила, що позивач отримав орендну плату за 2013-2015 роки, про що свідчать написані ним розписки. Крім того, в рахунок орендної плати сім'я позивача отримала у власність житловий будинок, про що була попередня домовленість між позивачем та відповідачем., тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача додатково зазначив, що відповідач не була власником будинку, який наразі належить на праві власності дружині позивача, отже твердження представника відповідача, що будинок отриманий в рахунок орендної плати не підтверджено.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,0451 га, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

29 грудня 2012 року Держкомземом Братського району Миколаївської області було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії якого становить 49 років.

Відповідно до п. 9 та 11 договору, орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2751,68 грн. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

Пунктом 38 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадку знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі -ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтями 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до статей 24 та 25 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Аналогічні положення викладено у ст. 32 Закону.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто, розірвання договору оренди вимагає систематичність невиконання користувачем обов'язку щодо сплати орендної плати.

Представником відповідача на підтвердження сплати орендної плати у період 2012-2015 роки надано розписки, згідно яких ОСОБА_3 отримав орендну плату у 2012 році у сумі 3000 грн., у 2013 році-5000 грн., у 2014 році - 5000 грн., у 2015 році - 6000 грн.

Відповідно до висновку експерта № 17-250/520 від 12.12.2017 року "підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_3 в розписках 2012, 2013, 2014, 2015 років, виконано не самим ОСОБА_3, а іншою особою. Рукописний текст від імені ОСОБА_3 в розписках 2012, 2013, 2014, 2015 років, виконано не навмисно зміненим почерком, не друкованим та однією ручкою (звичайною)".

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що висновок експерта є суперечливим, експерт має нетривалий стаж роботи на посаді експерта, проте, з клопотанням про призначення повторної експертизи, або виклику експерта у судове засідання для дачі ним пояснень по суті експертизи не заявляла.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що під час судового засідання позивачем доведено наявність заборгованості щодо сплати орендної плати за договором оренди землі в зв'язку з систематичним невиконанням орендарем своїх обов'язків по договору оренди, щодо сплати орендної плати, що має наслідком розірвання договору у судовому порядку..

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 7142,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати понесені при сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24 грудня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему Братського району миколаївської області 29 грудня 2012 року за № 4721400040014752002.

Зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 9,0451 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області в стані придатному для цільового використання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати понесенні за проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 7142 (сім тисяч сто сорок дві гривні) 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати понесенні при сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Б. Скарницька