Ухвала

від 07.05.2018 по справі 308/1581/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1581/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07.05.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , представника Ужгородської міської ради ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11-сс/777/245/2018 за клопотанням прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт комплексу будівель за адресами: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а» та Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б» в якому в.о. міського голови м. Ужгород подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.03.2018.

Прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42018071030000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 233 КК України, 26.03.2018 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на комплекси будівель: котельню, підвішувальну станцію і споруду, що належать Територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради, за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066419421101), та котельню, майстерню, водонасосну станцію, склад солі, трансформаторну станцію, навіс, електроцех, огорожу, димову трубу і чотири споруди, що належать ТОВ «Ремонтсервіс-4» за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «б» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1246656221101) шляхом заборони розпорядження ними та їх використання.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено «факт можливої незаконної приватизації об`єктів цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство»».

Зокрема, рішенням Ужгородської міської ради № 865 від 16.11.2017 «Про зміни та доповнення до рішення ІІ сесії міської ради 7 скликання від 21.04.2016 № 178» доповнено програму приватизації об`єктів комунальної власності м. Ужгород на 2016-2018 роки та перелік цих об`єктів комплексом будівель загальною площею 1644,1 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «б» та будівлею котельні площею 356, 4 кв. м. по вул. Легоцького, 64 «а».

Разом з тим, з матеріалів інвентаризаційних справ зазначених об`єктів вбачається, що вони є складовою цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.12.2002 знаходиться в стадії банкрутства і на яке арбітражним керуючим 04.01.2003 накладено арешт з забороною відчуження.

Окрім цього, прокурор вважає встановленим, що площі комплексів будівель по вул. Легоцького, 64 «а» і вул. Легоцького, 64 «б» у рішенні Ужгородської міської ради занижені.

Насамкінець прокурор у клопотанні зазначив, що відповідно до ч.2 ст. 191 Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статей 1 і 6 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо - ,теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», організаційно-технічна підготовка об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду чи концесію, включає проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об`єкта та виділення земельної ділянки. Між тим, публічна кадастрова карта не містить даних про сформування земельних ділянок за адресами розташування зазначених об`єктів.

10.01.2018 комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 був відчужений на користь ТОВ «Ремонтсервіс-4».

На вимогу в порядку ст. 93 КПК України Департамент міського господарства Ужгородської міської ради листом від 14.02.2018 у наданні копій документів щодо передачі в оренду та приватизації комплексу будівель по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_1 прокуророві відмовив.

На підставі цих фактичних даних прокурор вважає, що: службові особи Ужгородської міської ради умисно приховали і продовжують приховувати факт входження зазначених об`єктів нерухомості, як складових, до цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», яке перебуває у стадії банкрутства, чим порушили права кредиторів, збитки яких мають відшкодовуватись за рахунок цього майна; не сформувавши земельних ділянок і занизивши площі комплексів будівель, що є ознакою підроблення документів, посприяли заниженню вартості зазначених об`єктів при їх оцінці.

Оскільки комплекс будівель по вул. Легоцького, 64 «а» і АДРЕСА_1 були об`єктом кримінально протиправних дій, згідно з ч.1 ст. 98 КПК України, вони є речовими доказами.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду з доводами прокурора погодився і ухвалою від 27.03.2018 клопотання задовольнив, як в ній указано, частково. Цією ухвалою накладено арешт на майно зазначене у клопотанні, шляхом заборони розпорядження ним та його використання.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати, а клопотання слідчого залишити без задоволення. В обґрунтування своєї вимоги стверджує, що доводи прокурора не базуються на положеннях чинного законодавства, об`єкти по вул. Легоцького 64 «а» і 64 «б» не є складовою цілісного майнового комплексу Ужгородського підприємства теплових мереж «Ужгородтеплокомуненерго», а тому висновок, що передача їх в оренду повинна здійснюватись в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності», як і накладення на них арешту, є безпідставними.

Вказує, що рішенням Закарпатської обласної ради від 23.12.1992 «Про комунальну власність області та програму її приватизації» (додаток № 3) все майно Підприємства теплових мереж зараховано на комунальний баланс та зобов`язано Ужгородське державне міжрегіональне виробниче підприємство технічної інвентаризації зареєструвати право власності на зазначене майно та будівлі. З моменту проведення державної реєстрації права власності і до моменту подання апеляційної скарги в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресами: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а», 64 «б» відсутні будь-які записи про право власності КП «Ужгородтеплокомуненерго» на вказані об`єкти та/або накладення арешту і заборони відчуження об`єктів на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області.

Зазначає, що всі дії посадових осіб щодо державної реєстрації прав комунальної власності на вказані об`єкти та їх продажу відповідають вимогам закону, а прокурор своє припущення про протиправні дії невстановлених службових осіб Ужгородської міської ради існування ризиків, визначених у абзаці 2 частини 1 ст. 170 КПК України, або підстав вважати, що вони можуть виникнути, не довів, відповідність зазначених у клопотанні об`єктів нерухомого майна критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, належними доказами не підтвердив.

Вважає, що слідчий суддя належної перевірки доводів прокурора та наданих ним документів не здійснив і до висновку про необхідність накладення арешту на майно дійшов безпідставно.

Просить також врахувати, що ТОВ «Ремонтсервіс-4», яке на підставі договору з Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради від 15.12.2016 є орендарем об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а», свої обов`язки виконує належно, зокрема сплачує орендну плату, запобігає пошкодженню, псуванню майна, несе витрати по його експлуатації.

Що стосується вимоги прокурора про надання копій документів щодо передачі в оренду та приватизації нерухомого майна, то реагуванням на неї в дійсності була не відмова в їх наданні, а висловлення готовності надати їх на виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як це передбачено статтями глави 15 КПК України. На виконання ухвали слідчого судді від 28.02.2018 про надання тимчасового доступу до зазначених документів такий доступ прокуророві ОСОБА_6 було надано. Цю обставину підтверджено описом речей і документів вилучених в ході тимчасового доступу 22.03.2018.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст ухвали і доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення представника Ужгородської міської ради ОСОБА_5 на підтримання апеляційних вимог, перевірив матеріали провадження, обговорив доводи сторін і вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Арештом майна, відповідно до ч.1 ст. 170 КК України, є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тому, згідно з ч.2 цієї статті, арешт майна допускається виключно з метою забезпечення 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Необхідність арешту майна в клопотанні вмотивована тим, що воно може бути незаконно приватизовано та має значення речових доказів вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 233 КК України.

Злочином, передбаченим ч.1 ст. 233 КК України, є приватизація державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або використання підроблених приватизаційних документів, а також сама приватизація майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або приватизація неправомочною особою.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку, згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України, підстави, мету, обґрунтування необхідності арешту майна, його перелік і види, документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, повинно бути зазначено перш за все у клопотанні про арешт майна. При цьому до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу: можливості приховування майна, його пошкодження, псування,знищення, перетворення, відчуження.

У наданих Апеляційному суду матеріалах, ухвалі слідчого судді немає відомостей про докази, які вказували б на протиправну приватизацію об`єктів нерухомості, зазначених у клопотанні, визначення їх вартості у спосіб, не передбачений законом, на існування підроблених приватизаційних документів, приватизацію майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, приватизацію майна неправомочною особою, або на те, що його власники є недобросовісними його набувачами.

Прокурор додав до клопотання тільки копії документів з інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_1 , інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії постанови Господарського суду Закарпатської області від 28.09.2006, постанови Вищого господарського суду України від січня 2007 року про її скасування, постанови Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2017 про визнання КП «Ужгородтеплокомуненерго» банкрутом, договору зберігання від 05.10.2005 між КП «Ужгородтеплокомуненерго» і КП «Хімчистка», які обґрунтованості припущень, вказаних у клопотанні, не підтверджують, а окрім того, місцями непридатні для читання. До того ж жодна з цих копій не оформлена в установленому законом порядку.

Як убачається з оскарженої ухвали, слідчий суддя встановив тільки те, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, буд. № 64 «б», належить на праві приватної власності ТОВ «Ремонтсервіс-4» на підставі договору купівлі-продажу, а об`єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Легоцького, буд. № 64 «а», є комунальною власністю територіальної громади м. Ужгород.

Апеляційний суд також відзначає, що копії документів про відмову в наданні яких йому вказав у клопотанні прокурор, в дійсності були йому надані на виконання ухвали слідчого судді від 28.02.2018 про надання тимчасового доступу до зазначених документів ще 22.03.2018, тобто за чотири дні до внесення клопотання, порядком, передбаченим ст. 165 КПК України (а.п.97).

Отже, правова підстава для арешту об`єктів нерухомості, зазначених у клопотанні, прокурором не доведена і слідчим суддею не встановлена.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.03.2018, якою накладено арешт на комплекс будівель за адресами: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Легоцького, 64 «а» та АДРЕСА_1 «б» шляхом заборони розпорядження ними та їх використання, скасувати.

Клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на комплекс будівель за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 шляхом заборони розпорядження ними та їх використання залишити без задоволення.

Копії ухвали надіслати прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та в.о. міського голови м. Ужгород ОСОБА_7 ..

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: