Рішення

від 14.05.2018 по справі 826/6441/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2018 року № 826/6441/17

Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу ЖБК Святошинський захисник до Київського міського голови ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив ЖБК Святошинський захисник звернувся до суду з позовом до Київського міського голови ОСОБА_1 та просить:

визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови ОСОБА_1 щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови ОСОБА_1 щодо не опублікування рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua);

зобов'язати Київського міського голову ОСОБА_1 підписати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

зобов'язати Київського міського голову ОСОБА_1 опублікувати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua);

зобов'язати Київського міського голову ОСОБА_1 в розумний строк надати обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання;

зобов'язати Київського міського голову ОСОБА_1 надати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, яке відбулось 08 грудня 2016 року, першочергово розглянуто проект та прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357).

Позивач 20 березня та 13 квітня 2017 року звертався до відповідача з проханням надати належним чином оформлену копію прийнятого рішення.

Однак, Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради листом від 27 березня 2017 року позивача повідомлено про те, що рішення, зареєстровано у встановленому порядку до Департаменту не надходило. А листом від 18 квітня 2018 року позивача повідомлено, що рішення підготовлено та передано на підпис Київському місткому голові ОСОБА_1 відповідно до Регламенту Київської міської ради.

За таких обставин, належним чином оформлену копію рішення станом на момент звернення до суду, позивачу надано не було, що унеможливлює початок розробки проекту землеустрою. Окрім того, прийняте рішення не було опубліковано і на офіційному веб-сайті відповідача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6441/17, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення проти позову і додаткові документи до суду не подано.

Виходячи з положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Київською міською радою розглядався проект рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357).

Зазначений проект рішення прийнято 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ.

20 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації щодо процедури отримання належним чином оформленої копії прийнятого 08 грудня 2016 року рішення, надіслання належним чином оформленої копії рішення та підстав затримки з оформленням рішення, у разі залишення його неоформленим.

27 березня 2017 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради листом № 057028-5322 позивача поінформовано про те, що зареєстроване в установленому порядку рішення до Департаменту не надходило.

13 квітня 2017 року позивач повторно звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації.

18 квітня 2017 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради листом № 225-КР-1306 позивача поінформовано про те, що рішення підготовлено та передано на підпис Київському міському голові відповідно до Регламенту Київської міської ради.

Позивач зауважує, що рішення прийнято 08 грудня 2016 року. Протягом п'яти днів з моменту його прийняття рішення не було зупинено Київським міським головою та на повторний розгляд Київської міської ради з обґрунтуванням зауважень не виносилось.

За таких обставин, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київської міською радою мало б бути підписано Київським міським головою та оприлюднено не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua).

Однак вказаних дій відповідачем вчинено не було, що є підставам и для визнання бездіяльності протиправною.

Зважаючи на те, що позивач двічі безрезультатно звертався до відповідача з вимогою про надання належним чином оформленої копії рішення, хоча копія рішення надається на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , та оскільки рішення не було опубліковано на сайті, позивач вбачає підстави для зобов'язання відповідача вчинити зазначені дії.

Оскільки тривалість бездіяльності відповідача становить більше трьох місяців, на думку позивача, вбачаються підстави для зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення у даній справу з метою оперативного відновлення порушених прав позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Відповідно до статті 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до положень Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 7 липня 2016 року № 579/579 Київської міської ради I сесії VIII скликання, регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.

Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, законами України Про місцеве самоврядування в України , Про столицю України - місто-герой Київ, Про статус депутатів місцевих ради , іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва (стаття 1 Регламенту Київської міської ради) (далі - Регламент).

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 9 ЗК України, яка кореспондується з нормами частини першої статті 122 ЗК України визначено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частинами першою та другою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Київський міський голова відповідно до статті 13 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ а також статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста та здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до пункту 1 статті 37 Регламенту рішення Київради вважається прийнятим, якщо на пленарному засіданні за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Київради, окрім випадків, передбачених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу Київради включається Київський міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Київради, і враховується його голос.

Статтею 42 Регламенту передбачено оформлення рішень Київради.

Так, на пленарному засіданні Київради працівники секретаріату Київради фіксують усі пропозиції, зауваження і поправки до проектів рішень Київради, що озвучені та проголосовані на пленарному засіданні Київради.

Текст рішення, прийнятий Київрадою, оформляється управлінням організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для підпису Київським міським головою.

Тексти рішень Київради оформлюються з урахуванням пропозицій, зауважень і поправок, які були прийняті на пленарному засіданні Київради та зафіксовані у стенограмі.

Рішення Київради для підпису Київським міським головою готується на номерному бланку рішення Київради.

На зворотному боці останньої сторінки рішення Київради друкуються посади, прізвища та ініціали осіб, які завізували рішення Київради.

Рішення Київради перед їх підписанням Київським міським головою візуються:

1) заступником міського голови - секретарем Київради;

2) начальником управління правового забезпечення діяльності Київради;

3) начальником управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради.

Додатки (якщо вони є) до рішення Київради на зворотному боці кожного аркуша додатка візують відповідальні працівники секретаріату Київради.

Додатки (якщо вони є) до рішень Київради про бюджет міста Києва та про Програму економічного і соціального розвитку міста Києва на зворотному боці кожного аркуша додатка також візують відповідальні працівники виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Після підписання рішення Київради Київським міським головою управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради присвоює йому номер.

Відповідно до статті 44 Регламенту, рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене Київським міським головою і внесене на повторний розгляд Київради з обґрунтуванням зауважень. Відповідне повідомлення про зупинення рішення Київським міським головою розміщується на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) не пізніше наступного дня після зупинення рішення.

Київрада зобов'язана на наступному пленарному засіданні, але не пізніше ніж через чотирнадцять днів після повідомлення про зупинення рішення Київським міським головою, повторно розглянути рішення. Якщо Київрада відхилила зауваження Київського міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів депутатів Київради від загального складу Київради, воно набирає чинності.

Якщо рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).

Рішення Київради, що мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті 44 Регламенту. Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик" не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Контроль за офіційним оприлюдненням рішень Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради.

За письмовим зверненням до Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради депутат Київради у п'ятиденний строк має право отримати завірену печаткою секретаріату Київради копію оформленого та підписаного згідно з цим Регламентом оригіналу рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради.

Копія рішення Київради надається на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

З долученої позивачем до матеріалів справи стенограми пленарного засідання Київської міської ради вбачається, що 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання прийнято рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357).

Відомості щодо зупинення вказаного рішення Київським міським головою у п'ятиденний строк з моменту його прийняття до суду надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою мало б бути підписане Київським міським головою та оприлюднено не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).

З долученого до матеріалів справи листа Департаменту земельних ресурсів від 18 квітня 2017 року вбачається, що лише у квітні 2017 року рішення підготовлено та передано на підпис Київському міському голові відповідно до Регламенту Київської міської ради.

Таким чином, рішення більше чотирьох місяців не було підписано відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи листами Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради, та суперечить нормам чинного законодавства. Відповідачем обставин протилежного до суду надано не було.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

Зважаючи на те, що копія рішення Київради надається на запит відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , та оскільки на запити позивача копію рішення надано не було, що знову ж таки підтверджується листами Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд, виходячи з належного способу захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Київську міську раду надати позивачу належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

Разом з тим, відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді визначено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовими завданнями якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Окрім того, в пункті 14 листа Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання, а не приймати рішення, оскільки суд не наділений такими повноваженнями.

Із системного аналізу вищевикладеного слідує, що підписання чи не підписання відповідачем рішення є його дискретними повноваженнями.

За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання Київського міського голову ОСОБА_1 підписати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови ОСОБА_1 щодо не опублікування рішення та зобов'язання опублікувати рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання, на офіційному веб-сайті Київської міської ради (www.kmr.gov.ua), оскільки відповідно до пункту 4 статті 44 Регламенту контроль за офіційним оприлюдненням рішень Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради. Вказані повноваження не покладаються на Київського міського голову.

Суд також не вбачає підстав для зобов'язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення у даній справі, оскільки, як уже зазначалось, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання саме Київську міську раду видати належним чином оформлену копію рішення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, зважаю на ненадання відповідачем заперечень та доказів на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З долучених до матеріалів справи квитанцій про сплату № 19398 від 15 травня 2017 року та дублікату квитанції від 18 липня 2017 року № 0.0.809414698.1 вбачається сплата позивачем судових витрат у виді судового збору на загальну суму 8000,00 гривень за п'ять вимог немайнового характеру.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови ОСОБА_1 щодо не підписання рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

3. Зобов'язати Київську міську раду надати обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник належним чином оформлену копію рішення Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу ЖБК Святошинський захисник на проспекті Перемоги, 15 для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарський будівель і споруд (К-25357), прийнятого 08 грудня 2016 року на пленарному засіданні ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання.

4. Присудити на користь обслуговуючого кооперативу ЖБК Святошинський захисник код ЄДРПОУ 39722328 (03115, місто Київ, вулиця Г. Онискевича, 1) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради код ЄДРПОУ 22883141 (01030, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36) сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3 200,00 гривень.

5.В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда