Постанова

від 07.05.2018 по справі 902/794/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Справа № 902/794/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники за дорученням від 02.05.2018р.

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат, представник згідно договору від 20.03.2018р. №0320 та

ордеру серії ВН №051609

від третіх осіб:

- ОСОБА_4 РДА Вінницької області: не з'явився

- ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області: не з'явився

за участі прокурора: Лис Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с.Ульянівка, Липовецького району, Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 05.03.18р. суддею Колбасовим Ф.Ф. о 11:48 год. у м.Вінниці, повний текст складено 15.03.18р.

у справі № 902/794/17

за позовом Заступника прокурора Вінницької області, м.Вінниця в інтересах держави в особі ОСОБА_4 міської ради, м.Липовець Вінницької області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с.Ульянівка, Липовецького району, Вінницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача:

ОСОБА_4 районної державної адміністрації Вінницької області, м.Липовець Вінницької області та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, м.Вінниця

про стягнення збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, ціна позову 490 088,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 позов Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі ОСОБА_4 міської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_4 районної державної адміністрації Вінницької області та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про стягнення збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, ціна позову 490 088,69грн. - задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" збитки у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки в сумі 490088,69грн. на користь ОСОБА_4 міської ради.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" 7351,33грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору на користь прокуратури Вінницької області.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба", звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю, провадження у справі закрити. Також, просить судові витрати покласти на позивача.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на верховенстві права, є незаконним та необґрунтованим, істотно порушує права відповідача на справедливе правосуддя, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в апеляційному порядку, а позов залишенню без задоволення.

- зауважує, що з абзаців 20-27 описової частини тексту рішення, значну частину судового розгляду, суд з'ясовував обставини які не стосуються предмету справи: хід банкрутства, продаж майна ліквідованого підприємства, склад майна, форми власності тощо. Взагалі недослідженими є обставини та відносини, що охоплюються дією Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993р. №284 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Порядок), аспекти дотримання та виконання позивачем норм матеріального права - судом не з'ясовувалося;

- стверджує, що суд в порушення ст.210 ГПК України безпосередньо не досліджував, а головне, що є процесуальним порушенням частини З даної статті - не оглядав зазначені акти в судовому засіданні, в результаті чого: не з'ясовано, чому комісією визначено різний розмір площі земельної ділянки: в першому - 3,16га, в другому - 3,2893га. В силу того, що розмір земельної ділянки впливає на розрахунок суми збитків, зазначена обставина має юридичне значення і дана розбіжність недосліджена судом; не з'ясовано, чому комісією взято різні періоди не отриманих доходів: в першому - з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.; в другому - з 01.05.2015р. по 01.05.2017р.. В силу того, що період впливає на розрахунок суми збитків, зазначена обставина має юридичне значення і дана розбіжність також недосліджена судом. Крім вказаного, істотна обставина залишилася поза увагою суду, що кожен із зазначених актів охоплює (фіксує) одночасно три роки, як єдиний платіжний період розрахунку неодержаного доходу;

- констатує, що суд не надав правової оцінки, що позивач знаючи про існування даної умови при актуванні та складанні розрахунку, ймовірно маючи намір приховати їх недотримання фактично об'єднав три періоди одним актом, чим грубо порушив ст.285 ПК України та Порядок, оскільки одним актом не може охоплюватися трьох річний період, кожен з яких має власний набір правових, фактичних, фінансово-податкових та бюджетних подій, що зумовлює для кожного календарного року "податкового, бюджетного (звітного) періоду" складення окремого акту з власним річним розрахунком, так як згідно до вимог ст.80 Бюджетного кодексу України, не складення такого акту в межах певного бюджетного періоду і факт затвердження звіту про виконання місцевого бюджету є доказом відсутності збитків в даному календарному році по данні статті доходів;

- додає, що суд проігнорував клопотанням відповідача та не досліджував обставин й доказів створення та правосуб'єктності двох комісій, а саме: розпорядження першого заступника голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 01.03.2017р. №31, розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 07.06.2017р. №191 та Положення, затвердженого розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №255 від 21.08.2014р. (зі змінами внесеними розпорядженнями від 04.05.2017р. №144), в матеріали справи позивачем дані документи не надавалися. Викладеним підтверджується, що суд в порушення ч.2 ст.86 ГПК України не оцінював належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

- вказує, що суд першої інстанції визнав встановленим неправомірне використання СТОВ "Дружба" земельної ділянки площею 3,2893га в період з 01.05.2014р. по 01.05.2017р.. Однак, скаржник стверджує, що зазначений висновок недоведений в ході судового розгляду, проте суд посилається на не підтверджені обставини, що дана земельна ділянка знаходилася в користуванні відповідача, а не інших осіб, тоді коли в матеріалах справи є докази, що підтверджують протилежне;

- обґрунтовує, що в порушення ч.3 ст.86 ГПК України, суд не надав жодної правової оцінки та не мотивував відхилення або неврахування доказів, які свідчать, що твердження ОСОБА_4 міської ради про тимчасове невикористання земельної ділянки по вул.Липова, 31 в м.Липовець не відповідають дійсності. Зазначеними доказами підтверджується, що зокрема у 2016 році ОСОБА_4 міська рада користувалася, володіла та фактично й юридично розпоряджалася земельною ділянкою по вул.Липова, 31 в м.Липовець без будь-яких перешкод, чим і пояснюється не ініціювання останньою та не складення акту про визначення розміру збитків за 2016 рік безпосередньо у 2016 році.

- вважає, що аксіомою в даній справі є те, що судом не спростовані факти використання ОСОБА_4 міською радою земельної ділянки по вул.Липова, 31, що відповідно до ст.ст.156 та 157 ЗК України позбавляє права останньої вимагати відшкодування збитків від СТОВ "Дружба", так як доведеність першого, спростовує бездоказове твердження позивача про використання саме відповідачем даної земельної ділянки, а не іншими особами з дозволу позивача;

- стверджує, що суд не керувався ч.1 ст.78 та ч.1 ст.79 ГПК України які передбачають, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- вказує, що не відповідають дійсності висновки суду, що відповідач доказів щодо виконання рішення 24 сесія 6 скликання ОСОБА_4 міської ради своїм рішенням від 12.01.2012р. № 259 не надав, а також безпідставними та недостовірними є висновки суду, що матеріалами справи підтверджується бездіяльність відповідача щодо вчинення заходів із своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою;

- вважає абсолютно безпідставними та не відповідають фактичним обставинам висновки суду, що в діях СТОВ"Дружба" наявний склад цивільного правопорушення, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правоустановчих документів, що позбавило Липвецьку міську раду права одержати дохід у виді орендної плати за землю, який вона могла отримати якби її право не було порушено;

- обґрунтовує, що відповідно до матеріалів справи, в діях СТОВ "Дружба" відсутній склад цивільного правопорушення та будь-яка вина;

- вважає висновок суду, що 11.01.1968р. видача Виконкомом Вінницької обласної ради депутатів трудящих, ОСОБА_1 на право постійного користування землею 154,92га є передачею землі до комунальної власності, не відповідає дійсності. Оскільки відповідно до глави 6 ЦК Української РСР 1963 року, крім державної, колгоспної, профспілкової власності станом на 11.01.1968р. в Українській РСР іншої власності не існувало. Крім того, не може бути доказом комунальної власності в розумні суду, факт затвердження рішенням ОСОБА_4 міської ради №259 від 12.01.2012р. технічної документації СТОВ "Дружба";

- стверджує, що суд критично не оцінив, що в заперечені на відзив та в судовому засіданні ОСОБА_4 міська рада пояснила, що її працівниками виявлено у витязі ДЗК НВ-0500257422013 технічну помилку у формі власності ще у 2013 році, однак лист №02-43/532 про усунення помилки направлено листа лише 28.07.2017р., тобто після чотирьох років з моменту складення витягу;

- обґрунтовує, що таким чином, не відповідають дійсності висновки суду, що у вказаний період часу земельна ділянка площею 3,2893га по вул.Чкалова, 31, м.Липовець знаходилася у користуванні та володінні відповідача, так як у матеріалах справи відсутній жодний доказ, що підтверджував би дану обставину. Натомість матеріалами справи підтверджується, що згадана земельна ділянка вилучена у відповідача;

- зауважує, що згідно матеріалів справи вбачається, що СТОВ "Дружба" добросовісно володіє земельними ділянками, що знаходяться під будівлями вул.Чкалова, 31, м.Липовець, своєчасно та в повному обсязі сплачує земельний податок, що підтверджується листом Немирівської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 07.12.2017р., відповідно затримка в оформлені оренди на спірну земельну ділянку викликана з вини ОСОБА_4 міської ради, яка в різний період часу через: бездіяльність, помилки, безпідставні рішення, створення перешкод в передачі земельної ділянки в оренду тощо, при цьому у вказаний час сама її використовувала.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/794/17 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О., суддя Миханюк М.В..

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2018р. №01-03/300, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) по справі №902/794/17 - ОСОБА_5 у період з 17.04.2018р. по 27.04.2018р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п.19, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/794/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2018р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Юрчука М.І., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Миханюк М.В..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 та призначено справу №902/794/17 до розгляду на 07.05.2018р. об 11:30год..

03.05.2018р. на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшло пояснення від 02.05.2018р. на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 таким, що відповідає норм права, а апеляційну скаргу СТОВ "Дружба" - необгрунтованою.

07.05.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду від представника СТОВ "Дружба" надійшло клопотання від 07.05.2018р. з додатками про включення до складу судових витрат на правову допомогу в розмірі 45500,00грн..

07.05.2018р. до Рівненського апеляційного господарського суду від представника СТОВ "Дружба" надійшло клопотання про межі встановлення обставин і дослідження доказів, зокрема, тих, на які представник покликається в апеляційній скарзі.

Представник скаржника в судовому засіданні 07.05.2018р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 скасувати повністю та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю, провадження у справі закрити. Також, просить судові витрати покласти на позивача.

Прокурор у письмовому відзиві від 02.05.2018р. №05/3-202вих-18 на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.05.2018р. заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача у письмовому відзиві від 02.05.2018р. №02-42/315 на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 07.05.2018р. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просять суд рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

ОСОБА_4 районна державна адміністрація Вінницької області не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, треті особи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та прокурора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, що в провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №5/205-03 про банкрутство ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544". Ухвалою суду від 29.04.2004р. було введено процедуру санації.

Під час проведення процедури санації майно ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" частково було реалізовано на біржових торгах, що стверджується протоколом №06/76 від 20.04.2006 (а.с.20, т.1).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.08.2006р. по справі №5/318-06 за позовом СТОВ "Дружба" до ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" про визнання права власності позов задоволено:

- визнано дійсним протокол №06/76 проведення біржових торгів по продажу частини майна, що належить ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" від 20.02.2006р. цілісного майнового комплексу (приміщень) а саме: адмінприміщення, трансформаторна, котельня з прибудовою, кузня, столярний цех з прибудовою, профілакторій, автозаправна, гараж, гараж (ремонтні майстерні) криниця, пост заміни масла, огорожа , що позначені на плані літерою "А", "Б", "В", "Г", "Д", "З", "Л", "К", "М", "№1", "№2", "№3" загальною площею 3228,9кв.м., укладений між ВАТ "ОСОБА_4 автотранспортне підприємство 10544" і СТОВ "Дружба";

- визнано за СТОВ "Дружба" право власності на адмінприміщення - літ. "А", загальною площею 869,1кв.м; трансформаторну - літ."Б" загальною площею 30,7кв.м.; котельню з прибудовою - літ. "В", загальною площею 139,9кв.м.; кузню - літ. "Г", загальною площею 51,7кв.м.; столярний цех з прибудовою - літ. "Д", загальною площею 186,4кв.м.; профілакторій - літ. "З", загальною площею 1741,4кв.м.; гараж - літ. "К", загальною площею 52,0кв.м.; автозаправну - літ. "Л", загальною площею 43,1кв.м.; гараж, літ. "М", загальною площею 114,6кв.м.; криницю - літ."№1"; пост заміни масла - літ."№2"; огорожу - літ. "№3" які знаходяться за адресою: Вінницька обл., м.Липовець, вул.Чкалова, 31 (а.с.21, т.1).

На підставі вищезазначеного рішення суду СТОВ "Дружба" 11.09.2006р. зареєструвало у Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації право власності на майно розташоване за адресою: Вінницька обл., м.Липовець, вул.Чкалова, 31 (а.с.22, т.1).

Також, 24.01.2007р. рішенням Третейського суду при Товарній біржі "Капітал" за позовом СТОВ " Дружба" до ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" про визнання права власності позов задоволено:

- визнано дійсним договір про порядок погашення боргу, укладений 19.01.2007р. між ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" та СТОВ " Дружба";

- визнано за СТОВ " Дружба" право власності на столову, позначену на плані під літ. - "А", загальною площею 212,5кв.м., яка розташована за адресою: Вінницька обл., м.Липовець, вул.Чкалова, 31 ( т.1, а.с.23).

Згідно даного рішення СТОВ "Дружба" 24.01.2007р. зареєструвало у Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації право власності на майно, розташоване за адресою: Вінницька обл., м.Липовець, вул.Чкалова, 31 (а.с.24, т.1).

11.01.1968р. виконавчим комітетом Вінницької обласної Ради депутатів трудящих було видано ОСОБА_4 селищній Раді трудящих ОСОБА_1 на право постійного користування землею 154,92га (а.с.40-41, т.2).

Рішенням 4 сесії 22 скликання ОСОБА_4 селищної Ради народних депутатів від 02.06.1995р. ОСОБА_4 АТП 10544 надано у постійне користування 44,1 га землі в межах згідно з планом землекористування. На підставі даного рішення 09.04.1996р ОСОБА_4 АТП 10544 видано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів за №16 (а.с.97-100, т.1).

20.04.2006р. арбітражним керуючим ОСОБА_6 по справі №5/205-03 про банкрутство ВАТ " ОСОБА_4 АТП 10544" надано лист про те, що оскільки СТОВ "Дружба" в повному обсязі здійснило розрахунок з ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" за майновий комплекс, останнє не заперечує проти оформлення за СТОВ "Дружба" земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктом продажу по вул.Чкалова, 31 в м.Липовець (а.с.44, т.2).

12.07.2007р. 11 сесією 5 скликання ОСОБА_4 міської ради прийнято рішення №199 "Про припинення прав користування земельними ділянками" в якому в пункті 2 визначено, що по ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" вилучити земельну ділянку площею 3,37га, що розташована в м.Липовець по вул.Чкалова, 31 в зв'язку із ліквідацією підприємства та продажем майнового комплексу СТОВ "Дружба". Державний акт, виданий ОСОБА_4 АТП 10544 №16 від 09.04.1996р. відповідно до рішення ОСОБА_4 селищної радою від 09.04.1996р. за №16 вважати недійсним.

04.01.2012р. СТОВ "Дружба" звернулося до ОСОБА_4 міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право на оренду земельної ділянки площею 3,2893га, яка розташована по вул.Чкалова, 31 для обслуговування придбаних будівель.

Рішенням 24 сесії 6 скликання ОСОБА_4 міської ради від 12.01.2012р. №259 (а.с.13, т.1):

- було затверджено технічну документацію із землеустрою СТОВ "Дружба" щодо встановлення меж земельної ділянки площею 3,2893га, що розташовані в м. Липовець по вул.Чкалова, 31 на підставі права власності на об'єкти нерухомого майна від 11.09.2006р. №65;

- надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,16га на умовах оренди, що розташована в м.Липовець по вул.Чкалова, 31 для благоустрою придбаних будівель.;

- зобов'язано директора СТОВ "Дружба" в двохмісячний термін укласти договір на виготовлення на проекту щодо відведення земельних ділянок;

- даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити із службами, які здійснюють контроль за охороною та використанням земель та затвердити на черговій сесії міської ради.

Також передбачено, що дане рішення дійсне протягом одного року.

СТОВ "Дружба" доказів щодо виконання рішення 24 сесії 6 скликання ОСОБА_4 міської ради від 12.01.12р. №259 в частині виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,16га на умовах оренди, що розташована в м.Липовець по вул.Чкалова, 31 для благоустрою придбаних будівель та доказів про укладання договорів на виготовлення на проекту щодо відведення земельних ділянок не надано.

19.08.2013р ОСОБА_4 міською радою направлено на адресу СТОВ "Дружба" лист №02-43/418/1 в якому просила у місячний термін звернутися до міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою шляхом підписання договору оренди землі (а.с.45, т.2).

Надалі, в лютому 2015 року СТОВ "Дружба" звернулося до ОСОБА_4 міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 0522210100:01:001:2433) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 3,2893га по вул.Чкалова, 31 м.Липовець.

Рішенням 77 сесії 6 скликання №854 від 18.02.2015р. ОСОБА_4 міської ради СТОВ "Дружба" було відмовлено у наданні дозволу та рекомендовано належним чином, у відповідності до ст.125,126 Земельного кодексу України, оформити та зареєструвати право оренди земельної ділянки площею 3,2893га по вул.Чкалова,31 м.Липовець, після чого звернутись до ОСОБА_4 міської ради щодо отримання дозволу на її поділ (а.с.101, т.1).

19.05.2016р. ОСОБА_4 міською радою направлено на адресу СТОВ "Дружба" лист - вимогу №02-39/264, в якому просила надати до міської ради матеріали щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки, або звільнити земельну ділянку за адресою: вул.Чкалова, 31 м.Липовець (а.с.25, т.1).

В подальшому, 07.02.2017р. ОСОБА_4 районна державна адміністрація направила на адресу СТОВ "Дружба" лист №01-21/408 яким на 22.02.2017р. запрошувався представник товариства для участі у комісії по визначенню збитків, нанесених СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 3,47га..

Відповідно до протоколу комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 22.02.2017 встановлено наступне:

Директор СТОВ "Дружба" надав комісії витяг з держреєстру речових прав на нерухоме майно, де вказано, що земельна ділянка є державною власністю, а також повідомив, що надавав матеріальну допомогу міський раді у сумі 60 тис.грн.

Заслухавши членів комісії було прийнято рішення, рекомендувати ОСОБА_4 міський раді додати необхідний перелік документів (витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, вмотивований розрахунок збитків СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради) після чого здійснити обрахунок збитків відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993р. №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (а.с.29-31, т.1).

Також, 23.02.2017р. комісією було складено акт по визначенню розміру збитків, завданих СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради. В акті зазначено, що розмір збитків завданих СТОВ "Дружба" за використання земельною ділянкою площею 3,16 га на якій розміщені будівлі з розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 2014 - 2016 року становить 588159,19грн. (а.с.32, т.1).

17.03.2017р. ОСОБА_4 міською радою направлено на адресу СТОВ "Дружба" повідомлення №02-42/174 з пропозицією про відшкодування завданих збитків за рахунок власних коштів на протязі одного місяця. До даного повідомлення додано акт визначення збитків та договір про добровільне відшкодування збитків (а.с.33, т.1).

24.05.2017р. ОСОБА_4 районною державною адміністрацією направлено на адресу СТОВ "Дружба" повідомлення №01-21/1240, яким на 06.06.2017р. запрошувався представник товариства для участі у комісії по визначенню збитків, нанесених СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради безоплатним користуванням земельною ділянкою площею 3,47га (а.с.35, т.1).

Надалі, 06.06.2017р. комісією було складено акт по визначенню розміру збитків завданих СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради.

У вказаному акті зазначено наступне:

- земельна ділянка площею 3,2893га на підставі рішення №259 ОСОБА_4 міської ради від 12.01.2012р. 24 сесії 6 скликання, для обслуговування куплених будівель (згідно договору купівлі-продажу), знаходиться за адресою: м.Липовець, вул.Чкалова, 31;

- земельною ділянкою користується СТОВ "Дружба" код ЄДРПОУ 30803655 без правовстановлюючих документів на землекористування, про що повідомляється листом ОСОБА_4 міської ради Вінницької області від 01.02.2017р. №02-43/75;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена відповідно до довідки ОСОБА_4 міської ради від 19.04.2017р. №02-42/274-1 та ОСОБА_7 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.05.2017р. №88;

- відповідно до листа, наданого ОСОБА_4 відділенням ГУ ДФС у Вінницькій області Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 24.01.2017р. №180/10/12-030, земельний податок за період, що нараховуються збитки, сплачено за земельну ділянку 0,3442га в сумі 48436,58грн.;

- термін нарахування збитків за використання земельної ділянки з 01.05.2014р. по 01.05.2017р.;

- категорія земельної ділянки - землі промисловості;

- розмір збитків, заподіяних територіальній громаді, нарахованих у вигляді орендної плати (відповідно розрахунку міської ради від 01.05.2017р.) становить 538525,27грн.;

- враховуючи п.4, п.7 даного ОСОБА_1, сума збитків до сплати становить - 490088,69грн. (538525,27-48436,58).

Також, розпорядженням ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 07.06.2017р. №191 було затверджено вищезазначений ОСОБА_1.

13.06.2017р. ОСОБА_4 міською радою направлено на адресу СТОВ "Дружба" повідомлення №02-42/405, в якому товариству було запропоновано сплатити відповідно до ОСОБА_1 від 06.06.2017р. на протязі 30 днів суму збитків у розмірі 490088,69грн..

За вказаних обставин, Заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі ОСОБА_4 міської ради звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" про стягнення збитків у розмірі 490088,69грн..

Обґрунтовуючи позовну заяву, прокурор посилається на те, що відповідач завдав збитків у виді неодержаного доходу в сумі 490088,69грн. внаслідок користування СТОВ "Дружба" земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у період із 1 квітня 2015 р. по 1 травня 2017р.. Також, посилається на лист ОСОБА_4 міської ради №02-39/264 від 19.05.2016р., акт комісії з визначення розміру збитків завданих СТОВ "Дружба" від 23.02.2017р., акт комісії з визначення розміру збитків від 06.06.2017р., розпорядження голови ОСОБА_4 райдержадміністрації від 07.06.2017р. №191 "Про затвердження ОСОБА_1 визначення розміру збитків, заподіяних використанням земельних ділянок комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів (договорів оренди земельних ділянок)".

Відповідач заперечив проти позову та не визнаючи обов'язку сплатити збитки в сумі 490088,69грн., покликається на те, що СТОВ "Дружба" вчиняло усі залежні від нього дії, спрямовані на укладення договору оренди, а також сплачувало передбачену Податковим кодексом України плату за землю у розмірі земельного податку за весь період, протягом якого нараховано збитки.

Згідно витягу НВ-0500257422013 з державного земельного кадастру про земельну ділянку, розташовану по вул.Липова (Чкалова), 31 у м.Липовець Вінницької області, (кадастровий номер 0522210100:01:001:2433), земельна ділянка належить до державної форми власності.

Таким чином, ОСОБА_4 міська рада є не належним позивачем та не має права на відшкодування збитків за користування земельною ділянкою і тому прокуратура не має права подавати в її інтересах зазначений позов.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у ст.1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Слід також зазначити, що при цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Вказана правова позиці узгоджується з позицією, яка викладена у постанові Верховного суду від 13.03.2018р. у справі №920/984/15.

Статтею 1192 ЦК України передбачено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) або відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

За загальними правилами під шкодою розуміється зменшення або втрата певного майнового блага, зокрема зменшення або втрата майна потерпілого, що тягне за собою виникнення майнової шкоди.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

За ст.80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

За змістом ст.ст.122, 123, 124 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" ч.1 ст.156 ЗК України).

В силу ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Як встановлено судом, що з моменту придбання цілісного майнового комплексу (приміщень) нерухомого майна ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" та реєстрації на дане майно права власності від 11.09.2006р. СТОВ "Дружба" увесь цей час користується зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу у даній справі відповідач покликається на приписи ст.ст.12, 187, 189, 206, 211, 156, 157 ЗК України у частині правильності та законності стягнення збитків у виді неодержаних доходів з відповідача, ст.ст.22, 614 ЦК України в частині недоведеності вини відповідача, "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. у частині не повного дослідження судом дій ОСОБА_4 міської ради Вінницької області щодо визначення розміру збитків, складення відповідного акту, фіксації комісією органу місцевого самоврядування площі земельної ділянки та періоду стягнення збитків.

Також, відповідачем звернуто увагу суду на недоведеність прокурором факту використання відповідачем земельної ділянки у період з 2014 по 2017 роки.

Крім того, відповідачем вказано про несвоєчасність усунення ОСОБА_4 міською радою Вінницької області помилки у витязі ДЗК щодо форми власності земельної ділянки, що ускладнило оформлення СТОВ "Дружба" договору оренди земельної ділянки по вул.Чкалова, 31 у м.Липовець загальною площею 3,2893га.

З огляду на вказане слід зазначити наступне.

Згідно ст.ст.125, 126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №92877188 та №92882904 від 26.07.2017р. вбачається, що СТОВ "Дружба" на підставі реєстраційних посвідчень КП "ВООБТІ" № 65 від 11.09.2006р. та 33 25 від 24.01.2007р. має у приватній власності об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,2893га, кадастровий номер 0522210100:01:001:2433. що розташована по вул.Липова (Чкалова), 31 у м.Липовець, Липовецького району Вінницької області.

Отже, з огляду на зазначене беззаперечним фактом є наявність нерухомого майна (будівель загальною площею 3468,4кв.м. та заасфальтованої площадки площею 1,59га), яке з 2006-2007 років перебуває на праві приватної власності відповідача, на спірній земельній ділянці.

У відповідності до ч. 1 ст. 120 ЗК України (у редакції від 13.01.2007р.), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Рішенням 11 сесії ОСОБА_4 міської ради 5 скликання від 12.07.2007р. №195 надано СТОВ "Дружба" дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 3,2893га в м.Липовець по вул.Чкалова, 31.

У січні 2012 року СТОВ "Дружба" звернулося до ОСОБА_4 міської ради з клопотанням щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 3,2893га в натурі.

Під час розгляду клопотання директора СТОВ "Дружба" ОСОБА_8 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 3,2893га в натурі, що розташована в м.Липовець по вул.Чкалова, 31, ОСОБА_4 міською радою 12.01.2012р. на 24 сесії 6 скликання прийнято рішення №259 про відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування будівель.

Таким чином, матеріалами справи стверджується, що відповідач станом на день прийняття ОСОБА_4 міською радою вищезазначеного рішення вже протягом п'яти років користувався спірною земельною ділянкою за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.

Слід звернути увагу, що рішення ОСОБА_4 міської ради від 12.01.2012р. втратило чинність 12.01.2013р., оскільки було дійсне протягом одного року та містило обов'язкову вимогу щодо початку використання СТОВ "Дружба" спірної земельної ділянки після видачі документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Однак відповідачем, протягом 5 років, після отримання погодження органу місцевого самоврядування на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки на умовах оренди не здійснено жодних активних дій щодо оформлення даного права.

Також, матеріали справи не містять жодного звернення відповідача до ОСОБА_4 міської ради про оформлення відповідного договору оренди, не зважаючи на те, що законодавцем покладено обов'язок належного оформлення права користування земельною ділянкою саме на орендаря.

Отже, з вище викладеного вбачається, що СТОВ "Дружба" у період з 2006р. по даний час використовує земельну ділянку загальною площею 3,2893га по вул.Липова (Чкалова), 31 у м.Липовець, Липовецького району Вінницької області без відповідного оформлення права користування (договору оренди).

Стосовно доводів правильності та законності стягнення з відповідача збитків завданих ОСОБА_4 міській раді внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки слід зазначити наступне.

Право ОСОБА_4 міської ради на складення акту визначення розміру збитків у виді неодержаних доходів на спірну земельну ділянку передбачене ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.2, 83, 152, 206 ЗК України, ст.22, 1166 ЦК України.

Також, процедуру оформлення відповідної документації органом місцевого самоврядування врегульовано постановою Кабінету міністрів України №284 від 19.04.1993р. "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (Порядок).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_4 міською радою 19.05.2016р. скеровано на адресу відповідача вимогу про оформлення права користування земельної ділянки комунальної власності, який отримано відповідачем 24.05.2016р. про що працівником поштового відділення здійснено відмітку у повідомленні про вручення рекомендованого листа.

Однак, ураховуючи бездіяльність відповідача, ОСОБА_4 міською радою ініційовано перед ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Вінницької області проведення комісійного розгляду даного питання (п.2 Порядку).

Також, районною державною адміністрацією у листі за №01-21/408 від 07.02.2017р. запропоновано СТОВ "Дружба" взяти участь у засіданні комісії для визначення розміру збитків, який 08.02.2017р. направлено на адресу відповідача рекомендованим листом.

Надалі, згідно, протоколу комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ОСОБА_4 райдержадміністрації від 22.02.2017р. директором СТОВ "Дружба" ОСОБА_8 особисто прийнято участь у засіданні комісії, надано відповідні пояснення по суті спору.

Акт визначення розміру збитків від 23.02.2017р., який затверджено розпорядженням першого заступника голови ОСОБА_4 райдержадміністрації від 01.03.2017р., скеровано 17.03.2017р. на адресу СТОВ "Дружба" рекомендованим листом з описом вкладення.

Надалі, 04.05.2017р. першим заступником голови ОСОБА_4 райдержадміністрації прийнято розпорядження №144 про затвердження складу постійно діючої комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у новій редакції.

Також, для уточнення суми нанесених збитків ОСОБА_4 районною державною адміністрацією 24.05.2017р. направлено на адресу відповідача повідомлення про повторний комісійний розгляд даного питання та запропоновано йому прийняти особисту участь. Вказаний документ отримано відповідачем 26.05.2017р. про що працівником поштового відділення здійснено відмітку у повідомленні про вручення рекомендованого листа.

Однак, відповідач на засідання комісії 06.06.2017р. не з'явився, про поважність причин неявки уповноважений орган державної влади не повідомив.

Так, за результатом повторного комісійного розгляду ОСОБА_4 райдержадміністрацією 06.06.2017р. складено акт визначення розміру збитків, який затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації №191 від 07.06.2017р. та 13.06.2017р. його скеровано на адресу відповідача та отримано останнім 16.06.2017р., про що працівником поштового відділення здійснено відмітку у повідомленні про вручення рекомендованого листа.

З урахування викладеного, відповідачу було відомо про результати комісійного розгляд органом державної влади його неправомірних дій щодо неоформлення права на користування спірною земельною ділянкою та розміру збитків.

Також, слід звернути увагу суду, що СТОВ "Дружба" дії органів державної влади та місцевого самоврядування у порядку адміністративного судочинства не оскаржено та відповідних доказів не додано до матеріалів справи, що фактично свідчить про визнання останнім розміру збитків та факту їх заподіяння.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо не включення відповідача у члени комісії ОСОБА_4 райдержадміністрації слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказана комісія створена розпорядженням голови ОСОБА_4 райдержадміністрації №255 від 21.08.2014р. (у новому складі на підставі розпорядження №144 від 04.05.2017р.) із уповноважених працівників райдержадміністрації та діє на постійній основі.

Зокрема, комісія проводить розгляд питань пов'язаних із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам щодо всіх суб'єктів господарювання на території району.

Слід зазначити, що розпорядженням першого заступника голови ОСОБА_4 райдержадміністрації №191 від 07.06.2017р. (додаток 22 до позовної заяви) затверджено разом із актом, що стосується відповідача також акт визначення розміру збитків щодо іншого суб'єкта господарювання - ОСОБА_7. Окрім того, директору СТОВ "Дружба" двічі заздалегідь пропонувалось прийняти участь у комісійному розгляді питання щодо порушення останнім вимог земельного законодавства, що відповідає вимогам абз.2 п.2 Порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку районної державної адміністрації приймати розпорядження про створення постійно діючих комісій із визначення та відшкодування збитків, завданих власникам землі та землекористувачам із членством осіб, що заподіяли дані збитки державі, а лише вказано на обов'язок їх безпосереднього включення до участі у комісійному розгляді даних питань.

З урахуванням викладеного, апеляційною скаргою не доведено порушення органом державної влади прав відповідача на обов'язкову участь у комісійному розгляді питання щодо відшкодування збитків.

Також, Порядок не містить вказівки щодо обов'язку щорічного створення районною державною адміністрацією комісії по визначенню та відшкодуванню збитків.

Відносно конкретизації періоду обрахунку та суми збитків слід зазначити наступне.

У відповідності до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно розрахунку збитків завданих ОСОБА_4 міській раді, що містяться у матеріалах справи вказано розрахунки збитків за кожен рік, зокрема:

1) розмір мінімальної орендної плати за період з 01.05.2014р. по 31.12.2014р. становить: 139,35грн. (вартість нормативної грошової оцінки 1 кв.м. забудованих земель м.Липовець) * 32893 (площа земельної ділянки, кв.м.) * 3% (мінімальний розмір орендної плати у 2014 році, згідно ст.288.5.1 ПК України) : 12 місяців * 8 місяців = 91672,79грн.;

2) розмір орендної плати за період з 01.01.2015р. - 31.12.2015р. становить: 139,35грн. (вартість нормативної грошової оцінки 1кв.м. забудованих земель м.Липовець) * 1,249 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2014 році) * 32893 (площа земельної ділянки, кв.м.) * 3% (мінімальний розмір орендної плати у 2015 році, згідно ст.288.5.1 ПК України) = 171750,79грн.;

3) розмір орендної плати за період з 01.01.2016р. -31.12.2016р. становить: 139,35грн. (вартість нормативної грошової оцінки 1кв.м. забудованих земель м.Липовець) * 1,249 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2014 році) * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2015 році) * 32893 (площа земельної ділянки, кв.м.) * 3% (мінімальний розмір орендної плати у 2016 році, згідно ст.288.5.1 ПК України) = 246115,29грн.;

4) розмір орендної плати за період з 01.01.2017р. - 01.05.2017р. становить: 139,35грн. (вартість нормативної грошової оцінки 1 кв.м. забудованих земель м.Липовець) * 1,249 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2014 році) * 1,433 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2015 році) * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки землі за 2016 році) * 32893 (площа земельної ділянки, кв.м.) * 1% (мінімальний розмір орендної плати у 2017 році, згідно ст.288.5.1 ПК України) : 12 (місяців) * 4 (місяці) = 28986,40грн..

Слід звернути увагу на те, що ОСОБА_4 міською радою за період з 2014р. по 2017р. застосовано мінімальну відсоткову ставку орендної плати, що передбачено ст.288 Податкового кодексу України.

Крім того, у відповідності до акту визначення розміру збитків від 06.06.2017р. комісією враховано сплату відповідачем земельного податку та зменшено суму збитків.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач використовує земельну ділянку понад 10 років за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.

Отже, з урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги щодо невірного обрахунку періоду та суми збитків є безпідставними.

Відносно рішень виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 18.08.2016р. №102 та від 24.11.2016р. №147 "Про надання дозволу державному підприємству "Молодість" на розміщення цирку - шапіто "Чарівний світ"" слід зазначити, що вказаними рішеннями лише погоджено державному підприємству "Молодість" на розташування цирку - шапіто "Чарівний світ" по вул.Липова, 31 в м.Липовець., оскільки дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності ОСОБА_4 міської ради, а договір оренди землі СТОВ "Дружба" з ОСОБА_4 міською радою не укладено.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні письмові докази, які встановлюють та підтверджують факт перебування ДП "Молодість" на даній земельній ділянці, оскільки, надання дозволу на розміщення ще не підтверджує факт його перебування.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо абз.20-27 описової частини тексту рішення, слід зазначити, що суд першої інстанції встановив наступні обставини, які безпосередньо стосуються предмету спору: хід банкрутства, продаж майна ліквідованого підприємства тощо, оскільки дані обставини підтверджують, що відповідач не є правонаступником ВАТ "ОСОБА_4 АТП - 10 544".

Відносно доводів скаржника про недоведеність використання СТОВ "Дружба" земельної ділянки у період з 2014р. по 2017р. слід зазначити, що у судовому засіданні відповідачем не заперечувався факт володіння (користування) земельною ділянкою саме у вказаний період.

Крім того, як вказувалось вище СТОВ "Дружба" не оскаржувало дії органу влади та місцевого самоврядування у порядку адміністративного судочинства щодо законності утворення комісії по розрахунку збитків, складення актів та розрахунків в частині невідповідності площі земельної ділянки, періоду обрахунку чи суми нарахованих комісією збитків.

Твердження скаржника про створення юридичних та технічних перепон, що унеможливили виконання рішення ОСОБА_4 міської ради №259 від 12.01.2012р., оскільки до закінчення однорічного терміну прийнято рішення №406 від 11.09.2012р. 35 сесії ОСОБА_4 міської ради 6 скликання, в подальшому із змінами внесеними на підставі рішення 7 сесії ОСОБА_4 міської ради 7 скликання від 17.02.2016р. №71 не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст.123 ЗК України, яка врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інших, крім установлених цією статтею, матеріалів і документів; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Згідно поданих заяв КП "Комунсервіс" надано лише дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою. Клопотань щодо затвердження даної документації та передачі її в користування (оренду) до ОСОБА_4 міської ради не надходило та в матеріалах справи відсутні.

Частиною 3 ст.123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що скаржником не вказано, яким чином прийняте рішення №406 від 11.09.2012р. 35 сесії ОСОБА_4 міської ради 6 скликання могло вплинути на виконання зобов'язань передбачених рішенням ОСОБА_4 міської ради №259 від 12.01.2012р.. ОСОБА_4 міською радою затверджено технічну документацію СТОВ "Дружба" на площу земельної ділянки 3,2893га, як і зазначено у клопотанні СТОВ "Дружба", та відповідно до вимог ст.50 Закону України "Про землеустрій" надано дозвіл на формування нової земельної ділянки площею 3,16га - розроблення проекту землеустрою. Водночас, як пояснила представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції жодної технічної помилки у рішенні не допущено.

Стосовно покликання скаржника, на те що в силу вказаних причин, у відповідності до зумовлених обставин СТОВ "Дружба" будучи вимушеним звернулося з проханням отримання дозволу щодо поділу земельної ділянки по вул.Чкалова 31, м.Липовець, однак 18.02.2015р. 77 сесія 6 скликання ОСОБА_4 міської ради своїм рішенням №854 необґрунтовано відмовила СТОВ "Дружба" у надані дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та рекомендувало укласти договір оренди, що очевидно не могло бути виконане (а.с.101, т.1), слід зазначити наступне.

За приписами ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Матеріали справи свідчать, що СТОВ "Дружба" не є власником даної земельної ділянки, право користування (договір оренди землі) у СТОВ "Дружба" на час такого звернення та розгляду даної справи відсутнє.

Крім того, твердження відповідача про те, що матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка вилучена у нього з посиланням на рішення 11 сесії 5 скликання ОСОБА_4 міської ради від 12.07.2007р. №199 "Про припинення права користування земельними ділянками" є безпідставним, оскільки зазначеним рішенням спірна земельна ділянка була вилучена у ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" у зв'язку із ліквідацією підприємства та продажем майна.

Стосовно твердження скаржника про те, що СТОВ "Дружба" добросовісно володіє земельними ділянками, що знаходяться під будівлями по вул.Липовій, 31 (Чкалова) в м.Липовець, своєчасно та в повному обсязі сплачує земельний податок, слід зазначити наступне.

У відповідності до Податкового кодексу України, плата за землю включає в себе дві категорії платежів:

1.Земельний податок (п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України);

2.Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Постійні землекористувачі - це ті, які мають безстрокове право володіти і користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності (ч.1 ст.92 ЗКУ). Право постійного користування на землю посвідчується державним актом на право постійного користування.

Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст.287 ПК України).

Оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПК України), а орендної плати - договір оренди земельної ділянки (п.288.1 ст. 288 ПК України), власнику нежитлових будівель необхідно оформити та зареєструвати ще й право користування земельною ділянкою.

Крім того, аналізуючи нормативно - правові акти, які встановлюють форму податкової декларації за землю, слід зазначити, що до декларації додається додаток 1 "Відомості про наявні земельні ділянки", який є невід'ємною її частиною (п.286.2 ст. 286 ПК України). Відповідно до якого у графі 2 необхідно вказувати документи, які посвідчують/підтверджують право власності та/ або користування земельними ділянками, а також у графі 9 "Площа земельної ділянки" необхідно зазначати площу земельної ділянки з документа, який підтверджує право на землекористування.

Як вбачається з листа головного управління ДФС у Вінницькій області від 27.11.2017р. за №113/10/02-32-55-01 нарахування земельного податку з 01.01.2014р. по 05.03.2017р. СТОВ "Дружба" проводилось на підставі реєстраційних посвідчень на об'єкти нерухомого майна за №25 від 24.01.2007р. та за №65 від 11.09.2006р., а з 06.03.2017р. на підставі оцінювального акта про господарські будівлі і споруди.

Отже, із врахуванням викладеного вбачається, що СТОВ "Дружба" не може бути платником земельного податку, а також сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної власності, оскільки ні право власності, ні право оренди на земельну ділянку по вул.Липова, 31 (Чкалова) у м.Липовець, Вінницької області у відповідача не виникло.

Водночас, однією з підстав заперечень проти позову та апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (далі - витяг з ДЗК) від 10.04.2013р. НВ-0500257422013 земельна ділянка площею 3,2893га, кадастровий номер 0522210100:01:001:2433, що розташована у м. Липовець по вул.Чкалова 31 (Липова 31) належить до державної форми власності, а тому ОСОБА_4 міська рада є не належним позивачем та не має права на відшкодування збитків за користування земельною ділянкою і з цих підстав прокуратура не має права подавати в їх інтересах зазначений позов.

Відносно таких тверджень слід зазначити наступне.

Зокрема, у листі Відділу Держгеокадастру ОСОБА_4 районі міжрайонного управління у Калиновському та Липовецький районах №0-20.182-1004/124-17 від 28.12.2017р. адресованого СТОВ " Дружба" підтомляється про те, що "Рішенням 24 сесії 6 скликання ОСОБА_4 міської ради від 12.01.2012р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 3,2893га в натурі на місцевості, що розташована на території ОСОБА_4 міської ради за адресою м.Липовець, вул.Чкалова, 31, на підставі права власності на об'єкти нерухомого майна від 11.09.2006р. №65.

Земельну ділянку площею 3,2893га кадастровим реєстратором відділу внесено до Національної кадастрової системи та визначено кадастровий номер 0522210100:01:001:2433 згідно заяви (запиту) ОСОБА_4 міської ради яка була подана через ЦНАП при ОСОБА_4 райдержадміністрації та сформовано Витяг НВ 0500257422013 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 10.04.2013 року в якому форма власності була прописана державна.

Згідно листа від 23.07.2017р. №12-43/592 ОСОБА_4 міської ради, який надійшов до відділу і в якому ОСОБА_4 міська рада просить внести зміни до автоматизованої системи Державного земельного кадастру у розділ тип власності на земельну ділянку з кадастровим номером 052210100:01:001:2433 із державної форми власності на комунальну.

У відповідності до даного листа кадастровим реєстратором було внесено зміни до Національної кадастрової системи та змінено форму власності з державної на комунальну.

Кадастровим реєстратором відділу було надано ОСОБА_4 міській раді ОСОБА_7 з державного земельного кадастру Н:В-0506817562017 від 31.07.2017р. в якому було зазначено форму власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:01:001:2433 комунальна" (а.с.113, т.2).

За приписами ст.37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Так, у запереченні на відзив ОСОБА_4 міською радою пояснено, що її працівниками було виявлено технічну помилку у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.04.2013р. НВ-0500257422013, у зв'язку з чим було направлено письмове повідомлення до відділу у ОСОБА_4 районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (лист ОСОБА_4 міської ради від 28.07.2017р. вих.№02-43/532). Відділ у ОСОБА_4 районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ознайомившись з листом, визнав факт невідповідності "державної форми власності" у вищезгаданому витязі законодавству України, виправив допущену помилку та повідомив ОСОБА_4 міську раду про це шляхом видачі витягу з ДЗК від 31.07.2017р. НВ-0506817562017, де у розділі "форма власності" було вказано "комунальна власність".

Згідно ст.17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення, таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до ст.3 ЗК України (в редакції, чинній з 13.03.1992р. по 01.01.2002р.), власність на землю в Україні має три форми: державну, колективну, приватну.

Статтею 4 даного Кодексу визначено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають:

Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України;

Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки,

За винятком земель загальнодержавної власності;

обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Статтею 78 ЗК України (в редакції від 01.01.2002р.) визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частина 2 ст.83 даного Кодексу передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності: А саме: "Рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності· державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із ст.122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування".

Відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.1968р. виконавчим комітетом Вінницької обласної Ради депутатів трудящих було видано ОСОБА_4 селищній Раді трудящих ОСОБА_1 на право постійного користування землею 154,92га. Тобто дана земельна ділянка була передана до комунальної власності.

Рішенням 4 сесії 22 скликання ОСОБА_4 селищної Ради народних депутатів від 02.06.1995р. ОСОБА_4 АТП 10544 надано у постійне користування 44,1га землі в межах згідно з планом землекористування. На підставі даного рішення 09.04.1996р ОСОБА_4 АТП 10544 видано державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів за №16. Оскільки ОСОБА_4 АТП 10544 було державним підприємством, тобто дана земельна ділянка була передана у державну власність.

12.07.2007р. на 11 сесії 5 скликання ОСОБА_4 міської ради остання прийняла рішення №199 "Про припинення прав користування земельними ділянками" в якому в пункті 2 визначено, що по ВАТ "ОСОБА_4 АТП 10544" вилучити земельну ділянку площею 3,37га, що розташована в м.Липовець по вул.Чкалова, 31 в зв'язку із ліквідацією даного підприємства та продажем майнового комплексу СТОВ "Дружба". Державний акт, виданий ОСОБА_4 АТП 10544 №16 від 09.04.1996р. відповідно до рішення ОСОБА_4 селищної радою від 09.04.1996р. за №16, вважати недійсним.

Оскільки державне підприємство було ліквідовано, а майно його розпродано земельна ділянка площею 3,2893га по вул.Липова (Чкалова), 31 у м.Липовець належить до земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Факт віднесення земельної ділянки площею 3,2893га по вул.Липова (Чкалова), 31 у м.Липовець до земель комунальної власності територіальної громади підтверджується рішенням 24 сесії 6 скликання ОСОБА_4 міської ради від 12.01.2012р. №259, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою СТОВ "Дружба" щодо встановлення її меж на підставі права власності на об'єкти нерухомого майна від 11.09.2006р. №65, а також затверджено технічну документацію із землеустрою СТОВ "Дружба" щодо встановлення меж даної земельної ділянки площею 3,2893га.

Частиною 1 ст.4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 16.06.2013р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки (п.3 ст.4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 16.06.2013р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Надалі із внесенням змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 06.10.2016р. аналогічні норми знайшли своє відображення у ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" згідно п.1 якої, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із ст.122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування. Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (п.2 ст.28 Закону).

Згідно вищезазначених норм законодавства, реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки комунальної власності (у тому числі оренди) можна проводити не після державної реєстрації права власності територіальної громади на ці земельні ділянки, а одночасно з реєстрацією похідного речового права на земельну ділянку.

Набувач (орендар) разом з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності, подає рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування та документи, необхідні для проведення державної реєстрації похідного речового права, передбачені законодавством.

Тобто, передача органами місцевого самоврядування земельних ділянок у користування може здійснюватися без державної реєстрації права територіальної громади на таку земельну ділянку, оскільки вона проводиться одночасно з реєстрацією права користування земельними ділянками комунальної власності, без подання органами, які здійснюють таку передачу заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що передається.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не надано суду жодного документу, що підтверджував би його дії щодо укладання договору оренди земельної ділянки площею 3,2893га по вул.Чкалова,31 у м.Липовець.

Водночас, матеріали справи підтверджують бездіяльність відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі та споруди, що належать СТОВ "Дружба" на праві приватної власності. Починаючи з 11.09.2006р., тобто з моменту оформлення права власності на придбані споруди за адресою: вул.Чкалова,31 м.Липовець, по цей час відповідач користується земельною ділянкою площею 3,2893га без правовстановлюючих документів.

Відповідних доказів на спростування зворотнього скаржником не надано.

Отже, як свідчать матеріали справи, в діях СТОВ "Дружба" наявний склад цивільного правопорушення, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило ОСОБА_4 міську раду права одержати дохід у виді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Як вже зазначалось вище, згідно акту комісії по визначенню розміру збитків, завданих СТОВ "Дружба" бюджету ОСОБА_4 міської ради від 06.06.2017р. сума збитків за використання земельної ділянки площею 3,2893га з 01.05.2014р. по 01.05.2017р. складала 538525,27грн. З врахуванням того, що відповідачем було сплачено земельний податок за період, що нараховуються збитки за земельну ділянку площею 0,3442га в сумі 48436,58грн., сума збитків складає 490088,69грн. (538525,27грн. - 48436,58грн.).

Отже, за вказаних обставин, враховуючи зазначене вище та встановлені обставини справи в сукупності, господарський суд Вінницької області дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд з урахуванням положень ст.ст.123 - 129 ГПК України покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", с.Ульянівка, Липовецького району, Вінницької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2018р. у справі №902/794/17 - без змін.

2. Справу №902/794/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.05.2018р.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Демидюк О.О.