Вирок

від 09.04.2010 по справі 1-116/10

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 29, 80400, (03254) 5-13-41

справа № 1 - 116 2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Бакай І.А.

при секретарі: Крикавській У.В.

за участю прокурора: Приходька М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кам'янка-Бузька кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, 12.11.1943року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Івано-Франківськоїобласті, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2'янка- Бузького району, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

за ст.364 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, працюючи на посаді директора ТзОВ ім. І.Франко, будучи службовою особою в обов'язки якого згідно Статуту входило розпорядження коштами, сплата податків до бюджету і інших додаткових платежів, в період з червня 2002 року по 1.01.2004 року, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересів служби та ст.10 Декрету Кабінету Міністрів Україні «Про прибутковий податок з громадян" від 30.04.1993 року № 43- 93, діючи умисно, в інтересах ТзОВ ім.І.Франка, при наявності коштів, які поступали на розрахунковий рахунок товариства, не перерахував прибутковий податок нарахований з заробітної плати працівників господарства на загальну суму 31789 гривень до місцевого бюджету, використавши дані кошти на придбання паливо-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, запасних частин, на оплату за спожиту електроенергію та сплату інших платежів, чим було спричинено тяжких наслідків державним інтересам в особі Батятицької сільської ради, куди вказана сума коштів повинна бути перерахованою з ТзОВ імЛ.Франко після нарах) вання прибуткового податку.

У судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю та показав, що працював на посаді директора ТзОВ ім. І.Франко з червня 2002р. по січень 2004р. Працюючи на даній посаді, він здійснював загальне керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства у відповідності до статуту, мав право підпису, в його обов'язки входило розпорядження коштами, сплата податків до бюджету і інших додаткових платежів. Підтвердив, що він не перерахував прибутковий податок, нарахований з заробітної плати працівників господарства на рахунок місцевого бюджету, оскільки заробітна плата працівникам господарства в основному виплачувалась натуроплатою, так як обігових коштів не вистачало для проведення оплати заробітної плати готівкою, а тому він думав, що податкова інспекція спише з господарства іодатки. Ці кошти використав для придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних юбрив, запасних частин, на оплату за спожиту електроенергію та сплату інших платежів.

Зазначив, що зібрані слідством матеріали справи відповідають дійсності, він не має заперечень щодо повноти пред'явленого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати.

Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів служби, в інтересах ТзОВ ім.І.Франка, не перечислив прибутковий податок на загальну суму 31789 гривень на рахунок місцевого бюджету, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам в особі Батятицької сільської ради.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий і вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих обов'язків.

Враховуючи обставини справи, особу винного, який позитивно характеризується за місцем свого проживання /а.с.19/, є особою похилого віку, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває /а.с.18/, щире каяття - як пом'якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.