Ухвала

від 14.05.2018 по справі 926/1047/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ У Х В А Л А п р о   в і д м о в у   у   в и д а ч і   с у д о в о г о   н а к а з у м.Чернівці 14 травня 2018 року               Справа № 926/1047/18 Суддя господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна розглянувши заяву міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, ВСТАНОВИВ: Міське комунальне підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» 08.05.2018 року звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Міського комунального підприємства Харчування учнів шкіл міста Чернівці (58029, м. Чернівці, вул. Небесної Сотні, 28 А, код 14271719) грошової заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №0481 від 28.08.2014 року в сумі 24043,57 грн. з яких: 21826,03 грн. – основна заборгованість; 582,97 грн. – пеня; 1286,09 грн. – втрати від інфляції; 348,48 грн. – 3%  річних. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018 року справу №926/1047/18 передано на розгляд судді Гушилик С.М. Розглянувши подану заяву та відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії №0481 від 28.08.2014 року, який укладений між Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» та Міським комунальним підприємством Харчування учнів шкіл міста Чернівці, заявник посилається на наступне. Згідно умов договору теплопостачальна організація зобов'язується постачати споживачу теплову енергію в потрібних обсягах, а споживач зобов'язується своєчасно оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами у строк та на умовах передбаченими даним договором. Теплова енергія надавалася протягом опалювального періоду із жовтня по квітень місяці кожного року та оплачувалася боржником. Однак, з 01.10.2016 року по 28.02.2018 року МКП Харчування учнів шкіл міста Чернівці заборгувало оплату за спожиту теплову енергію перед МКП «Чернівцітеплокомуненерго» в сумі 21826,03 грн. Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК  України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи – підприємці. Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Чернівецької області. Відповідно до ч. 1   ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з поданої заяви, до складу заявленої суми боргу крім основної заборгованості включено  пеню, інфляційні та 3% річних. Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» про стягнення з Міського комунального підприємства Харчування учнів шкіл міста Чернівці основного боргу в сумі 21826,03 грн. Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 582,97 грн., втрат від інфляції в сумі 1286,09 грн., 3% річних в сумі 348,48 грн., слід зазначити наступне. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України   штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пеня, за визначенням ч.3   ст. 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2   ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Вимоги про сплату пені та передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням. Крім того, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232 від 23.03.2017 року у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника. Як зазначено вище, окрім суми основного боргу, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені в сумі 582,97 грн., які є штрафними санкціями в розумінні приписів ч. 1   ст. 230 ГК України, та втрат від інфляції в сумі 1286,09 грн., 3% річних в сумі 348,48 грн., які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Міського комунального підприємства Харчування учнів шкіл міста Чернівці пені в сумі 582,97 грн., втрат від інфляції в сумі 1286,09 грн., 3% річних в сумі 348,48 грн., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України. Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 3-6 ч.1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Керуючись статтями 147 – 148, 150 – 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, – У Х В А Л И В : У видачі судового наказу міському комунальному підприємству «Чернівцітеплокомуненерго»  за вимогою про стягнення з Міського комунального підприємства Харчування учнів шкіл міста Чернівці пені в сумі 582,97 грн., втрат від інфляції в сумі 1286,09 грн. та 3% річних в сумі 348,48 грн. – відмовити. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання – 14.05.2018 року, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 – 256 Господарського процесуального кодексу України. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/. Суддя                                                                                       С.М. Гушилик