Рішення

від 27.04.2018 по справі 910/265/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2018Справа № 910/265/18 За позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (м. Київ, вул. Лєскова, 9)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера (м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19)

2) Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38А)

про визнання права іпотеки, визнання недійсним договору та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мельник К.П.

Представники сторін:

від позивача: Гіндюк Т.С. (дов. №422/16 від 07.07.2016 р.);

від відповідача 1:не з'явився;

від відповідача 2:Колток О.М. (дов. №7/33/355 від 11.01.2018 р.);

від третьої особи:не з'явився;

встановив:

Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера та Міністерства юстиції України в якому просить:

- визнати за АТ Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з Договором іпотеки -№10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698);

- визнати Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладений між АТ Райффайзен Банк Аваль і ТОВ Три Озера та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162, недійсним;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Q.M. про заміну АТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ Три Озера як Іпотекодержателя на підставі Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою І М. про заміну АТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ Три Озера як Обтяжувача на підставі Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити (скасувати) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за ТОВ Три Озера нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за №1162, суперечить вимогам ст.ст. 513 , 546 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1 , 3 , 24 Закону України "Про іпотеку" , оскільки фактично нотаріально не завірений в установленому законом порядку, а отже відступлення прав за договором іпотеки не відбулося, а також відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер, без відступлення основного зобов'язання є незаконним.

Позивач також наголошує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., як державним реєстратором порушено вимоги ст. ст. 10 , 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1 , 3 , 24 Закону України Про іпотеку , позаяк подані документи (Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162) не відповідають вимогам законодавства, не давали змоги встановити набуття прав на нерухоме майно та їх обтяження - відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер без відступлення основного зобов'язання, а отже є незаконною реєстрація змін щодо обтяження нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 відкрите провадження у справі №910/265/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2018.

25.01.2018 через канцелярію суду Департаментом з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради та 30.01.2018 позивачем на вимогу ухвали суду від 09.01.2018 надано копії документів реєстраційної справи щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення: за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, приміщення 1, 2, 2а, що були передані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. за листом №341/01-30 від 29.12.2016.

В судовому засіданні 06.02.2018 розглянута необхідність залучення третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест (01030, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 А , ідентифікаційний код 33442427), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2018 підготовче засідання у справі №910/265/18 відкладено на 06.03.2018.

01.03.2018 до загального відділу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. Міністерство юстиції заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що вчинення Міністерством юстиції України реєстраційних дій тільки за результатом розгляду скарги, поданої до Міністерства юстиції України. Крім того, оскільки відповідачем 1 жодних реєстраційних дій щодо спірних об'єктів нерухомого майна не вчинялось, правові підстави для зобов'язання Міністерство юстиції України вилучити записи про обтяження та іпотеку за ТОВ Три озера , на думку відповідача 2, відсутні. Відповідачем 2 також подано письмові пояснення щодо неможливості надання доказів на виконання вимог ухвали від 09.01.2018.

06.03.2018 позивачем через загальний відділ суду подано відповідь на відзив Міністерства юстиції України, якою позивач зазначає, що за змістом Закону України від 01.07.2014 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію. Отже, Міністерство юстиції України, яке є держателем відповідного реєстру, є правонаступником приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. як державного реєстратора внаслідок припинення діяльності останньої.

06.03.2018 представником відповідача 2 через загальний відділ суду подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/265/18 на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 27.03.2018.

У підготовчому засіданні 27.03.2018 судом вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України .

Представники відповідача 2, третьої особи 2 в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання за їх належними юридичними адресами ухвали господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 підготовче провадження у справі №910/265/18 закрите та справу призначено до розгляду по суті на 27.04.2018.

В судове засідання 27.04.2018 прибули представники позивача та відповідача 2.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання за належними юридичними адресами вказаних учасників судового процесу ухвали господарського суду.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач 2 та третя особа не повідомили суд про інших адресу, відмінних від адрес місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест", які вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача 2 та третьої особи про дату, час та місце судового розгляду.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх у судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

16.11.2007 між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , що виступив кредитором (далі за текстом - Банк), та та ТОВ Боско , ТОВ Ніка Холдінг Інвест , ТОВ "ВО Укрфарм , ТОВ Альфафарм , ТОВ Фармацевтична фірма КФК і ТОВ Віто-Фарм (надалі за текстом - Позичальники) було укладено Генеральну кредитну угоду №010/14/209 (далі за текстом - Генеральна кредитна угода).

Згідно з умовами Генеральної кредитної угоди Банк зобов'язувався надати Позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в Генеральній кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках, що є його невід'ємними частинами. Загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитам в рамках ГКУ не повинен перевищувати суми, еквівалентної 42500000,00 грн. Термін користування кредитними коштами встановлювався до 15.11.2012.

Суми кредитів, строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки, об'єкти кредитування, визначаються сторонами Генеральної кредитної угоди окремо в Кредитних договорах, що укладаються в рамках даної угоди.

Відповідно до п. 2.1. Генеральної кредитної угоди кредитні кошти надаються на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

За додатковими угодами № 010/14/209/12 від 25.11.2010, № 010/14/209/13 від 27.07.2011, № 010/14/209/14 від 21.11.2011 до Генеральної кредитної угоди загальний розмір заборгованості Позичальників за укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди договорами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 770000,00 дол. США за такими сублімітами:

- субліміт-1 у сумі 1859933,65 грн. на фінансування поточної діяльності ТОВ Боско ;

- субліміт-2 у сумі 549916,00 дол. США - на фінансування поточної діяльності ТОВ Боско ;

- субліміт-3 у сумі 2100000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності TOB ВО Укрфарм ;

- субліміт-4 у сумі 2627451,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання нежилих приміщень корпоративних прав та основних засобів для ТОВ Ніка Холдінг Інвест ;

- субліміт-5 у сумі 789337,00 дол. США - на придбання та рефінансування витрат на придбання земельних ділянок для ТОВ Ніка Холдінг Інвест ;

- субліміт-6 у сумі 3000000,00 грн. - на поповнення обігових коштів для ТОВ Альфафарм ;

- субліміт-7 у сумі 2692 500,00 грн. - на поповнення обігових коштів для ТОВ ФФ КФК (додаткова угода №010/14/209/12 від 25.11.2010р.).

Генеральною кредитною угодою встановлено такі строки користування кредитними коштами: за сублімітом-1 - до 19.10. 2012; за сублімітом-2 - до 19.10.2012; за сублімітом-3 - до 19.10.2012; за сублімітом-4 та сублімітом-5 - до 15.11.2012; за сублімітом-6 - до 26.10.2012; за сублімітом - 7 - до 26.10.2012 (Додаткова угода №010/14/209/13 від 27.07.2011).

На умовах Генеральної кредитної угоди на підставі письмових заяв позивач укладав кредитні договори в рамках лімітів та сублімітів, встановлених в Генеральній кредитній угоді, відкрито позичкові рахунки та надано кредитні кошти згідно з умовами кредитних договорів - п. 4.1. Генеральної кредитної угоди.

Згідно п. 5.1. Генеральної кредитної угоди треті особи зобов'язуються використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів, сплату нарахованих відсотків та комісійної винагороди відповідно до умов Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках.

За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди, позичальники сплачують Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів в національній валюті; в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів в іноземній валюті.

В кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках Генеральної кредитної угоди, може визначатися інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань за відповідними кредитними договорами - п.п. 10.2., 10.5. Генеральної кредитної угоди.

29.11.2007 в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест укладено Кредитний договір №010/14/227 із змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ Ніка Холдінг Інвест було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 789337,00 дол. США зі сплатою 10,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2012 згідно додаткових угод до вказаного кредитного договору.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162, 24.04.2010 ПАТ Райффайзен Банк Аваль як Первісним Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю Три Озера як Новим Іпотекодержателем укладено Договір про відступлення права вимоги до Договору іпотеки №010/14/03/303, посвідчений 07.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. та зареєстрований в реєстрі для нотаріальних дій за реєстровим №3698, що був нібито посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162 (надалі Договір про відступлення ),

З наявної копії Договору відступлення вбачається, що згідно умов Загальних Положень даного Договору з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальниками за Генеральною кредитною угодою між Первісним Іпотекодержателем та Поручителем був укладений Договір іпотеки. Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку Первісний Іпотекодержатель має право без згоди Майнового поручителя передати та уступити усі та будь-які свої права за Договором іпотеки.

Іпотека відповідно до цього Договору з урахуванням подальших змін і доповнень до нього забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Боско , Товариства з обмеженою відповідальністю Віто-Фарм , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче Об'єднання Укрфарм , Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Альфафарм , Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична фірма КФК , що випливають з умов Генеральної кредитної угоди №010/14/209 з додатковими угодами до неї та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках, в повному обсязі повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитним коштами, комісії, можливу неустойку в розмірах, в строки та у випадках, передбачених Генеральною кредитною угодою, а також виконати інші умови Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне Первісному Іпотекодержателю право вимоги за договором іпотеки №010/14/03/303, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. від 07.12.2007, договором про внесення змін №010/14/03/303/226, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. від 19.12.2008 та договором про внесення змін №010/14/03/303/2, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. від 03.02.2010, які є невід'ємною частиною Договору іпотеки, включаючись, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за Генеральною кредитною угодою у повному розмірі у випадку невиконання позичальниками та/або майновим поручителем, зобов'язань за Генеральною кредитною угодою. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується Іпотекодержатель у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, вважається такою, що відбулася, а право вимоги за Договором іпотеки вважається відступленим Новому Іпотекодержателю з моменту підписання цього Договору, скріплення печатками Сторін та нотаріального посвідчення цього Договору. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права і зобов'язання Первісного Іпотекодержателя, як сторони, що іменується як Іпотекодержатель у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

Згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги предметом іпотеки за Договором іпотеки е нежитлові приміщення (літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що складаються із приміщення №1, №2,2а 1-го поверху (в літ. А). Загальна площа приміщень становить 84,10 кв. м.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2015 у справі №910/14891/13, яке набрало законної сили , задоволено позовні вимоги Банку до Позичальників про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14/227 від 29.11.2007 у сумі 828919,43 дол. США.

В рамках примусового виконання ВПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судового рішення накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

18.12.2007 в рамках Генеральної кредитної угоди між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест укладено Кредитний договір № 010/14/245/1 із змінами та доповненнями, згідно якого ТОВ Ніка Холдінг Інвест було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 2627451,00 доларів США зі сплатою 10,0% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 15.11.2012 згідно додаткових угод до вказаного кредитного договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.11.2015 у справі №910/14888/13, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Банку до Позичальників про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/14/245/1 від 18.12.2007 у сумі 3022827,40 дол. США.

Між Банком (Іпотекодеражатель) та Позичальником - ТОВ Ніка Холдінг Інвест (Іпотекодавцями) укладено ряд договорів іпотеки, в тому числі Договір іпотеки №010/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, укладений між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698), за яким в іпотеку Банку передано нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 84,10 кв. м за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27 .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2014 порушено провадження у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест , зокрема, визнано конкурсними кредиторами боржника, в тому числі АТ Райффайзен Банк Аваль (вимоги четвертої черги) з грошовими вимогами до боржника - ТОВ Ніка Холдінг Інвест , на суму 43056322 грн. 13 коп.

Окремо внесено до реєстру кредиторів ТОВ Ніка Холдінг Інвест грошові вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 31959970,00 грн. як вимоги, що забезпечені заставою нерухомого майна боржника на підставі укладених між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест Договорів іпотеки № 010/14/03/279 від 16.11.2007, № 010/14/03/003 від 09.01.2008, № 010/14/03/339 від 28.12.2007, №010/14/03/293 від 27.11.2007, № 010/14/03/365 від 05.02.2008, № 010/14/03/366 від 06.02.2008, № 010/14/03/303 від 07.12.2007 та які підлягають позачерговому задоволенню відповідно до ч. 4, ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

14-15.12.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, внесено зміни до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни АТ Райффайзен Банк Аваль як Іпотекодержателя та Обтяжувача заставного нерухомого майна на інших юридичних осіб , в тому числі на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРИ ОЗЕРА .

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32948890 від 15.12.2016 15:08:52 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.; підстави виникнення іпотеки: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, № 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.; підстави виникнення обтяження: Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162. виданий 24.04.2010, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л.

Підставою для внесення відповідних змін про Іпотекодержателя (Обтяжувана) вищезазначеного об'єкту нерухомості був Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, укладений 24.04.2010, укладений між Банком і ТОВ Три Озера , про безоплатну передачу права вимоги за відповідним договором іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А) загальною площею 84,10 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27.

Як зазначає позивач у позовній заяві, АТ Райффайзен Банк Аваль та його представниками не укладалось та не підписувалось жодного із Договорів про відступлення права вимоги, в тому числі Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, від 24.04.2010.

З мотивів підроблення підписів представників та печатки АТ Райффайзен Банк Аваль , а також фіктивності Договорів відступлення права вимоги від 22-29.04.2010 26.01.2017 Банком подане повідомлення до правоохоронних органів про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

18.02.2017 викладені в повідомленнях Банку відомості Печерським управлінням ГУНП у м. Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100060000790 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявний у матеріалах справи лист Київського державного нотаріального архіву від 20.09.2017 за №1654/01-21 свідчить про те, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. за 2010 рік, том №2, за Договором про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162 містяться записи про вчинення інших нотаріальних дій. Дати вчинення нотаріальних дій за вищезазначеними реєстровими номерами не співпадають з вказаними в заяві Банку.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб , держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Крім того, в силу положень ст. 3 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладені між сторонами правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами кредиту, що підпадають під правове регулювання норм § 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України та глави 35 Господарського кодексу України .

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом та зазначено вище, рішеннями Господарського суду міста Києва у справі №910/14888/13 від 24.11.2015 та у справі №910/14891/13 від 03.02.2015 задоволено позовні вимоги позивача до позичальників про стягнення заборгованості за Кредитними договорами.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.09.2014 порушено провадження у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест , ухвалою суду від 31.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест , зокрема, визнано конкурсними кредиторами боржника, в тому числі АТ Райффайзен Банк Аваль (вимоги четвертої черги) з грошовими вимогами до боржника - ТОВ Ніка Холдінг Інвест , на суму 43056322 грн. 13 коп.

Окремо внесено до реєстру кредиторів ТОВ Ніка Холдінг Інвест грошові вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 31959970,00 грн. як вимоги, що забезпечені заставою нерухомого майна боржника на підставі укладених між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест Договорів іпотеки № 010/14/03/279 від 16.11.2007, № 010/14/03/003 від 09.01.2008, № 010/14/03/339 від 28.12.2007, №010/14/03/293 від 27.11.2007, № 010/14/03/365 від 05.02.2008, № 010/14/03/366 від 06.02.2008, № 010/14/03/303 від 07.12.2007 та які підлягають позачерговому задоволенню відповідно до ч. 4, ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, фактичні обставини в частині, що стосується кредитних правовідносин за участю, зокрема, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Холдінг Інвест", в тому числі щодо наявності невиконаних зобов'язань, встановлені рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №910/14891/13 та №910/1488/13, які набрали законної сили, є такими, що в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиціальне значення для даної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодержатель - це кредитор за основним зобов'язанням. Під основним зобов'язання розуміється зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі- продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ч. 6. ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі ст. 7 названого Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У статті 33 Закону України Про іпотеку передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Таким чином, відступлення права вимоги за іпотечним договором не може відбутися раніше відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор в зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин. на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину. що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину. якщо інше не встановлено законом (ч. 2, ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про іпотеку що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (далі за текстом - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215 , 216 Цивільного кодексу України , статтями 207 , 208 Господарського кодексу України . Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України ).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно статей 513 , 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину. що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації нього правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 513 Цивільного кодексу України ).

Спір у даній справі виник, зокрема, у зв'язку із порушенням приписів ст. 513 Цивільного кодексу України та ст. 24 Закону України Про іпотеку , норми якого, зважаючи на оспорюваний правочин, є спеціальними та мають пріоритет перед застосуванням загальних норм цивільного законодавства, оскільки при укладанні Договору про відступлення прав за Договором іпотеки сторони, в порушення вимог ст.24 Закону України "Про іпотеку" , здійснили заміну іпотекодержателя без одночасної заміни відступлення прав за основним зобов`язанням, чим порушили врегульований законом порядок заміни іпотекодержателя.

З приписів ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що законодавство передбачає можливість відступлення прав за іпотечним договором за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням (ч. 2 ст. 24 Закону України Про іпотеку ).

Зі змісту копії Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 вбачається відсутність посилання стосовно відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, тобто грошовими зобов'язаннями за Кредитними договорами в рамках Генеральної кредитної угоди.

Доказів передання позивачем новому кредитору документів на підтвердження переданого права матеріали справи не містять.

Вказані обставини учасниками судового процесу не спростовані.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що відступлення права вимоги за Договором іпотеки відбулось з порушенням приписів ст. 24 Закону України "Про іпотеку" , тобто за відсутності одночасного відступлення права за основним зобов'язанням.

За приписами ч. 3 ст. 209 , ст. 203 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 цього кодексу , зокрема, щодо відповідності змісту правочину чинному законодавству, наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності у сторін, вільного волевиявлення та відповідності його внутрішній волі, спрямованість договору на реальне настання наслідків за договором.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про нотаріат про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріуса и або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

Кожна нотаріальна дія реєструється під окремим порядковим номером. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.

Реєстр для реєстрації нотаріальних дій повинен бути прошнурований, аркуші пронумеровані. Кількість аркушів у реєстрі повинна бути засвідчена підписом посадової особи відповідного органу юстиції та печаткою Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кожний нотаріус веде окремий реєстр.

Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережні виправлення та запис олівцем.

Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.

При цьому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 , яка діяла на час вчинення Договору про відступлення, передбачено, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах. Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії (п. 25).

Главою 11 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 визначено, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Наявний у матеріалах справи лист Київського державного нотаріального архіву від 20.09.2017 за №1654/01-21 свідчить про те, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. за 2010 рік, том №2, за Договором про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162 містяться записи про вчинення інших нотаріальних дій. Дати вчинення нотаріальних дій за вищезазначеними реєстровими номерами не співпадають з вказаними в заяві Банку.

Таким чином, Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010 фактично нотаріально не посвідчений, а, отже, відступлення прав за договором іпотеки не відбулось.

Крім того, для забезпечення реального виконання зазначених вище судових рішень органом державної виконавчої служби внесено записи до Реєстру про арешт всього нерухомого майна ТОВ Ніка Холдінг Інвест , що не було враховано нотаріусом під час вчинення спірної угоди про відступлення права вимоги.

Суд погоджується із доводами позивача у справі про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. як державним реєстратором порушено вимоги ст. ст. 10 , 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1 , 3 , 24 Закону України Про іпотеку , оскільки подані документи (Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162) не відповідають вимогам законодавства, не давали змоги встановити набуття прав на нерухоме майно та їх обтяження - відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер без відступлення основного зобов'язання, а, отже, є незаконною реєстрація змін щодо обтяження нерухомого майна.

Крім того зі змісту Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 вбачається, що у вказаному правочині відсутнє будь-яке посилання стосовно відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, тобто грошовими зобов'язаннями за кредитними договорами в рамках Генеральної кредитної угоди №010/14/209 від 16.11.2007.

Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010 № 1162 суперечить вимогам ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 3, 24 Закону України Про іпотеку , оскільки відступлення права іпотеки, що має додатковий (похідний) характер, без відступлення основного зобов'язання є незаконним.

Таким чином, позовні вимоги у частині визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладеного між АТ Райффайзен Банк Аваль і ТОВ Три Озера та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162, є обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Підставою прийнятого державним реєстратором речових прав на нерухоме майно вищевказаних рішень про заміну ПАТ Райффайзен Банк Аваль як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна зазначено Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: Курковська Я.Л. приватний нотаріус Київський міський нотаріальний округу.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV із змінами та доповненнями, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно їх та обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 .

Прийняття рішень та вчинення дій щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. щодо заміни ПАТ Райффайзен Банк Аваль як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна відбулось з порушенням приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Закону України Про іпотеку та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та на підставі правочину Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданого 24.04.2010, видавник: Курковська Я.Л. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, який, в свою чергу, також суперечить вимогам ст.ст. 513 , 546 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1 , 3 , 24 Закону України "Про іпотеку" .

Також суд зазначає, що відповідно до ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону ).

Отже ст.26 вказаного Закону передбачено, що на підставі рішення суду можуть бути скасовані рішення про державну реєстрацію прав та записи про проведену державну реєстрацію прав, чого вимагає позивач для відновлення своїх прав в судовому порядку, оскаржуючи ці рішення та записи як іпотекодержатель та обтяжувач згідно із приписами ст.24 Закону України Про іпотеку .

У даному спорі вимога про скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) є похідною від основної позовної вимоги стосовно визнання недійсним договору про відступлення права та спрямована на реальне поновлення порушеного права позивача, а також відповідає позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 у справі № 21-41а16.

За висновками суду наявні підстави для скасування оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких Державним реєстратором було проведено державну реєстрацію заміни ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Три озера , отже позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазоновою Q.M. про заміну АТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ Три Озера як Іпотекодержателя на підставі Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010. У вказаній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання за ПАТ Райффайзен Банк Аваль права іпотеки згідно з Договором іпотеки від 27.11.2007, із змінами і доповненнями, суд зазначає, що за приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Тобто у розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Оцінюючи фактичні обставини справи та відносини сторін на підставі належних та допустимих доказів, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, передбачений наведеними вище нормами, суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання за АТ Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з Договором іпотеки -№10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698).

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Міністерства юстиції України вилучити (скасувати) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за ТОВ Три Озера нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162 суд зазначає таке.

Позивач зазначає про те, що ТОВ Три Озера та Міністерством юстиції України заперечується (не визнається) право іпотеки АТ Райффайзен Банк Аваль на спірне майно, а тому позивачем заявлено вимогу про визнання за АТ Райффайзен Банк Аваль права іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

При цьому позивачем у справі не доведено, що між ним та Міністерством юстиції України фактично існує спір про будь-яке право на спірне майно. Матеріалами справи, її фактичними обставинами спростовуються доводи позивача про заперечення Міністерством юстиції України права позивача щодо іпотеки за Договором іпотеки №010/14/03/303.

Сам факт того, що за змістом Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію, не є підставою для автоматичного висновку про "правонаступництво" Міністерства юстиції України щодо приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. як державного реєстратора внаслідок припинення діяльності останньої.

На даний час відсутній правовий механізм щодо вилучення відповідачем 2 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек запису про обтяження та іпотеку за ТОВ Три Озера нерухомого майна, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить відновлення вказаного права.

Таким чином, у задоволенні позову щодо Міністерства юстиції України слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі покладаються на позивача та відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Визнати за АТ Райффайзен Банк Аваль право іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з Договором іпотеки -№10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698).

3. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладений між АТ Райффайзен Банк Аваль і ТОВ Три Озера та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Q.M. про заміну АТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ Три Озера як Іпотекодержателя на підставі Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття.

5. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою І М. про заміну АТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ Три Озера як Обтяжувача на підставі Договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття.

6. В решті вимог позову відмовити.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера (01042, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПАТРІСА ЛУМУМБИ, будинок 19; код ЄДРПОУ 34668675) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЛЄСКОВА, будинок 9; код ЄДРПОУ 14305909) 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Повне рішення складене та підписане 14.05.2018.

Суддя В.О. Демидов