Постанова

від 22.01.2019 по справі 910/265/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. Справа№ 910/265/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Гнідрюк Т.С.- адвокат

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Колток О.М. - представник за довіреністю № 238/9.1.4/22-19 від 08.01.2019

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 27.04.2018, повний текст якого складений та підписаний 14.05.2018

у справі № 910/265/18 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Три Озера

2. Міністерства юстиції України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест

про визнання права іпотеки, визнання недійсним договору та визнання незаконним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про:

- визнання за позивачем права іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з договором іпотеки № 10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698);

- визнання договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладеного між позивачем та відповідачем 1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим № 1162, недійсним;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- зобов'язання відповідача 2 вилучити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2018, повний текст якого складений та підписаний 14.05.2018, у справі № 910/265/18 позов задоволено частково:

- за позивачем визнано право іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з договором іпотеки № 10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698);

- визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладений між позивачем та відповідачем 1 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим № 1162;

- визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийняте державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- в решті вимог позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, суд першої інстанції виходив з того, що відступлення права вимоги за договором іпотеки відбулось у порушення ст. 24 Закону України Про іпотеку за відсутності одночасного відступлення права за основним зобов'язанням, і що договір про відступлення права вимоги фактично нотаріально не посвідчений, а тому відступлення прав за договором іпотеки не відбулось.

Також, суд зазначив, що нотаріусом під час вчинення спірних дій не було враховано, що органом державної виконавчої служби внесено записи до Реєстру про арешт всього нерухомого майна ТОВ Ніка Холдінг Інвест .

З огляду на визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оспорюваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких Державним реєстратором було проведено державну реєстрацію заміни позивача як іпотекодержателя та обтяжувача, і задовольнив вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинених на підставі вказаного договору, а також вимогу про визнання за позивачем права іпотеки згідно з договором іпотеки від 27.11.2007 як таку, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Відмовляючи в вимозі позивача про зобов'язання відповідача 2 вилучити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем у справі не доведено факт заперечення відповідачем 2 права позивача щодо іпотеки за Договором іпотеки № 010/14/03/303 і що між ним та відповідачем 2 фактично існує спір про будь-яке право на спірне майно;

- сам факт того, що за змістом Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію, не є підставою для автоматичного висновку про правонаступництво відповідача 2 щодо приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. як державного реєстратора внаслідок припинення діяльності останньої;

- на даний час відсутній правовий механізм щодо вилучення відповідачем 2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек запису про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить відновлення вказаного права.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18 в частині визнання за позивачем права іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з договором іпотеки №10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698), та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що рішення суду першої інстанції не є законним та обґрунтованим у повному обсязі, адже вимоги позивача про визнання за ним права іпотеки є фактично вимогами про встановлення факту та не можуть бути предметом спору і самостійно розглядатися в окремій справі; Заявлені позивачем вимоги можуть бути предметом дослідження в разі виникнення спору за договором іпотеки №10/14/03/303 від 07.12.2007, в той час як у межах даної справи не розглядається будь-який спір за вказаним договором; Заявлені позовні вимоги не призводять до поновлення права позивача, яке, на його думку, порушено (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 справа № 910/265/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), судді Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2018 у справі № 910/265/18 поновлено строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.10.2018, встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

12.09.2018 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах , яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 № 475, за актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/265/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 справа № 910/265/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою від 19.11.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.:

- прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18;

- засідання суду призначено на 18.12.2018 о 15-40;

- встановлено строк для подання пояснень, клопотань, заперечень - до 05.12.2018;

- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- повідомлено учасників судового процесу, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

18.12.2018 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді - Калатай Н.Ф. (судді-доповідача) на лікарняному.

Розпорядженням № 09.1-08/773/18 від 26.12.2018, у зв`язку перебуванням судді Буравльова С.І., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/265/18.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018 справа № 910/265/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 27.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18;

- засідання суду призначено на 22.01.2019 о 15-40;

- повідомлено учасників судового процесу, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Станом на 22.12.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач1 та третя особа повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 1 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача 2 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

16.11.2007 позивач як кредитор та ТОВ Боско , ТОВ Віто-Фарм , ТОВ ВО Укрфарм , ТОВ Альфафарм , ТОВ Фармацевтична фірма КФК та ТОВ Ніка Холдінг Інвест (третя особа) як позичальники уклали Генеральну кредитну угоду №010/14/209 (далі Генеральна кредитна угода) (а.с.56-61 т.1), за якою позивач зобов'язався надавати позичальникам кредитні кошти в порядку, на умовах, визначених в Генеральній кредитній угоді та кредитних договорах, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди, які є її невід'ємними частинами.

До Генеральної кредитної угоди сторонами укладались відповідні додаткові угоди (а.с.62-85 т.1).

Згідно з п. 2.3 Генеральної кредитної угоди конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти користування визначаються сторонами окремо в договорах, що укладаються в рамках даної угоди.

29.11.2007 в рамках Генеральної кредитної угоди позивач як кредитор та третя особа як позичальник уклали Кредитний договір №010/14/227 (а.с.90-92 т.1), за яким, з урахуванням додаткової угоди № 010/14/227/4 від 30.10.2009 (а.с.102 т.1), третій особі відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 789 337,00 дол. США строком до 15.11.2012 із сплатою 11% річних.

В рахунок забезпечення зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та додатковими договорами до неї, а також кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках, 07.12.2007 позивач як іпотекодержатель та третя особа як іпотекодавець уклали договір іпотеки № 010/14/03/303, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698) (а.с.118-121 т.1) (далі Договір іпотеки), за яким в іпотеку позивачу передано нежитлове приміщення (літ. А), загальною площею 84,10 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що 18.01.2017 з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна йому стало відомо про внесення 14-15 грудня 2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M. ряду змін до Інформації про державну реєстрацію іпотек та державну реєстрацію обтяження шляхом заміни позивача як іпотекодержателя та обтяжувача заставного нерухомого майна на інших осіб, в тому числі - на відповідача 1 щодо нежитлового приміщення (літ. А), загальною площею 84,10 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, а саме:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийнятого державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л.;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийнятого державним реєстратором - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л.

Отже, підставою для внесення відповідних змін є договір про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л.

З листа Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. на ім'я позивача № 16/01-16 від 23.01.2016, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.188 т.1), слідує, що 15.12.2016 нею як державним реєстратором речових прав на нерухоме майно, не посвідчуючи правочинів щодо відчуження майна/не вчиняючи ніяких нотаріальних дій, було зареєстровано юридичний факт - зміну іпотекодержателя за нотаріальними договорами про відступлення права вимоги, що були посвідчені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.

До вказаного листа нотаріусом Сазоновою О.М. додано копію договору про відступлення права вимоги до Договору іпотеки від 24.04.2010, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим №1162 (а.с.189-190 т.1) (далі Договір про відступлення права вимоги), за яким позивач як первісний іпотекодержатель відступає (передає), а відповідач 1 як новий іпотекодержатель набуває (приймає) усе та будь-яке належне позивачу право вимоги за Договором іпотеки включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за Генеральною кредитною угодою у повному розмірі, у разі невиконання позичальниками та/або майновим поручителем, зобов'язань за Генеральною кредитною угодою. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується іпотекодержатель , у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за Договором іпотеки вважаються відступленим новому іпотекодержателю з моменту підписання цього договору, скріплення печатками Сторін та нотаріального посвідчення цього Договору. З моменту набуття чинності цим Договором до нового іпотекодержателя переходять усі права і зобов'язання первісного іпотекодержателя як сторони, що іменується як іпотекодержатель у зобов'язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, предметом іпотеки за яким є нежилі приміщення (літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що складаються із приміщення №1, №2, 2а 1-го поверху (літ. А). Загальна площа приміщень становить 84,10 кв. м.(, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором (п. 1.1, 1.2).

За твердженням позивача, вказаний договір він не укладав і не підписував, тому з мотивів підроблення підписів представників та печатки АТ Райффайзен Банк Аваль , а також фіктивності Договорів відступлення права вимоги від 22-29.04.2010 26.01.2017 звернувся до Національної поліції України з Повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України № 140/8/233 від 26.01.2017) (а.с.179-185 т.1).

18.02.2017 викладені в повідомленнях позивача відомості Печерським управлінням ГУНП у м. Києві внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100060000790 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с.186 т.1).

З наявної в матеріалах справи копії листа Київського державного нотаріального архіву № 1654/01-21 від 20.09.2017 (а.с. 194 т. 1), направленого у відповідь на заяву представника позивача від 12.0922017 № 140/8/2037 (а.с.191-193 т.1), слідує, що в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Я.Л. за 2010 рік, том № 2, за реєстровим № 1162 міститься запис про інші нотаріальні дії, а не дії з посвідчення Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010. Дати вчинення нотаріальних дій за зазначеними у заяві представника позивача реєстровими номерами не співпадають з датами, вказаними ним у заяві.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 ст.572 ЦК України.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Отже, відповідно до чинного законодавства відступлення права вимоги за іпотечним договором не може відбутися без відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, яким у цьому випадку є Генеральна кредитна угода та відповідні кредитні договори до неї.

Однак, матеріали справи не містять доказів відступлення позивачем прав за основним зобов'язанням а ні 24.04.2010 (дата укладення Договору про відступлення права вимоги), а ні до вказаної дати.

Про той факт, що позивач не відступав прав за основним зобов'язанням, свідчить те, що в період після 24.04.2010 сторонами укладались відповідні додаткові угоди до Генеральної кредитної угоди, а також обставини, встановлені в судових рішеннях.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2015, у справі № 910/14891/13, яке набрало законної сили і за яким триває виконавче провадження, задоволено позовні вимоги ПАТ Райффайзен банк Аваль - з ТОВ Ніка Холдінг Інвест як боржника та його поручителів перед банком солідарно стягнуто заборгованість за кредитом та за процентами, пеню за прострочення повернення основного боргу та сплати відсотків за кредитом за Кредитним договором № 010/14/227 із змінами та доповненнями (а.с. 106-117 т. 1).

Також, ухвалою від 31.10.2016 у справі № 910/14230/14 про банкрутство ТОВ Ніка Холдінг Інвест (а.с.141-146 т.1) затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з яким АТ Райффайзен Банк Аваль визнано конкурсним кредитором з грошовими вимогами до боржника - ТОВ Ніка Холдінг Інвест на суму 43 056 322,13 грн. (четверта черга), та окремо - грошові вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 31 959 970,00 грн. як вимоги, які забезпечені заставою нерухомого майна боржників на підставі укладених між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ Ніка Холдінг Інвест договорів іпотеки, в тому числі спірного Договору іпотеки № 010/14/03/303 від 07.12.2007, та які підлягають позачерговому задоволенню відповідно до ч. 4, ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Крім того, слід зазначити про таке.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України Про іпотеку правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Однак зі змісту вищезгаданого листа Київського державного нотаріального архіву №1654/01-21 від 20.09.2017 слідує, що фактично нотаріальних дій з посвідчення Договору про відступлення права вимоги та реєстрації відомостей про це Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. не здійснювалось.

Частина 1 ст. 220 ЦК України визначає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1);

- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч. 2);

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3).

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Враховуючи відсутність доказів дотримання при укладенні Договору про відступлення права вимоги встановлених статтею 24 Закону України Про іпотеку вимог про його нотаріальне посвідчення, вказаний правочин в силу приписів ст. 220 ЦК України є нікчемним, тобто таким, недійсність якого прямо встановлена законом і визнання недійсним якого в судовому порядку не вимагається.

Частинами 2 та 3 пункту 2.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними встановлено, що:

- за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним;

- отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги, в той час як відповідно до чинного законодавства вказаний правочин є нікчемним, тобто таким, який є недійсним в силу приписів закону і визнання недійсним якого в судовому порядку не вимагається, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання Договору про відступлення права вимоги недійсним. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, наслідком визнання недійсним в судовому порядку Договору про відступлення права вимоги є відновлення за позивачем статусу іпотекодержателя за Договором іпотеки.

Відповідно, щодо вимоги про визнання за позивачем права іпотеки на нежитлове приміщення (в літ. А), загальною площею 84,10 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27, що належить на праві власності ТОВ Ніка Холдінг Інвест , згідно з договором іпотеки № 10/14/03/303 від 07.12.2007 із змінами та доповненнями, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком Н.І. (реєстраційний номер 3698), слід зазначити таке.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем вимога про визнання за ним права іпотеки згідно з Договором іпотеки не суперечить положенням чинного законодавства та призведе до відновлення порушеного права, та, відповідно, про наявність правових підстав для її задоволення. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення цієї вимоги залишається без змін.

При цьому колегія суддів зауважує третій особі на тому, що вказана вимога не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, проте у спірному випадку вона розглядається у справі про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги.

Щодо правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17, на яку посилається апелянт у апеляційній скарзі, слід зазначити таке.

Як слідує з Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом розгляду у справі № 910/14036/7, провадження у якій порушено за позовом ТОВ Лайк Сіті до ПАТ КБ Приватбанк та ТОВ Інвестгруп , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний банк України та Міністерство фінансів України, є вимоги про визнання за ТОВ Лайк Сіті права вимоги до ТОВ Інвестгруп сплатити суму боргу за кредитним договором у розмірі, який було сплачено ТОВ Лайк Сіті на користь ПАТ КБ Приватбанк за ТОВ Інвестгруп , та про визнання відсутності у ПАТ КБ Приватбанк права вимоги до ТОВ Інвестгруп сплатити суму боргу за вказаним договором у розмірі, який було сплачено ТОВ Лайк Сіті на користь ПАТ КБ Приватбанк за ТОВ Інвестгруп .

При цьому Верховний Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання у ПАТ КБ Приватбанк відсутнім права вимоги та визнання у ТОВ Лайк сіті наявним права вимоги до ТОВ Інвестгруп є фактично вимогами про встановлення фактів, які мають юридичне значення, підлягають встановленню під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за відповідними договорами та не можуть бути самостійним предметом спору, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, а тому не можуть самостійно розглядатися в окремій справі.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

З огляду на різний суб'єктний склад у справі № 910/265/18 та у справі № 910/14036/17, відсутні правові підстави вважати, що судами при розгляді справи № 910/14036/17 були встановлені обставини в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України, які не потребують доказування при розгляді справи № 910/265/18, у той час як правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, в силу норми ч. 7 ст. 75 ГПК України, не є обов'язковою для господарського суду.

Щодо решти заявлених позивачем вимог слід зазначити таке.

Як слідує з матеріалів справи, підставою прийняття нотаріусом Сазоновою О.M. як державним реєстратором речових прав на нерухоме майно рішень про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя та про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача є Договір про відступлення права вимоги, який визнано судом недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Враховуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача 2 вилучити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги - колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної вимоги з тих підстав, що:

- позивачем у справі не доведено факт заперечення відповідачем 2 права позивача щодо іпотеки за Договором іпотеки № 010/14/03/303 і що між ним та відповідачем 2 фактично існує спір про будь-яке право на спірне майно;

- сам факт того, що за змістом Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію, не є підставою для автоматичного висновку про правонаступництво відповідача 2 щодо приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. як державного реєстратора внаслідок припинення діяльності останньої;

- на даний час відсутній правовий механізм щодо вилучення відповідачем 2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек запису про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не забезпечить відновлення вказаного права.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вказаних вимог залишається без змін.

Крім того, слід зазначити про таке.

При зверненні з цією апеляційною скаргою третя особа не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині вирішення спору сторін щодо:

- визнання договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладеного між позивачем та відповідачем 1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим № 1162, недійсним;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- зобов'язання відповідача 2 вилучити (скасувати) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162.

Частина 1 ст. 269 ГПК України встановлює, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас частина 4 вказаної статті встановлює, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, а також те, що під час розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні судом першої інстанції спору сторін щодо:

- визнання договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010, укладеного між позивачем та відповідачем 1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим № 1162, недійсним;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948890 від 15.12.2016 15:08:52, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.M., про заміну позивача на відповідача 1 як іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 32948526 від 15.12.2016 15:01:38, прийнятого державним реєстратором: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про заміну позивача на відповідача 1 як обтяжувача на підставі договору про відступлення права вимоги, серія та номер: 1162, виданий 24.04.2010, видавник: ПН КМНО Курковська Я.Л. з моменту його прийняття;

- зобов'язання відповідача 2 вилучити (скасувати) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек записи про обтяження та іпотеку за відповідачем 1 нерухомого майна на підставі Договору про відступлення права вимоги від 24.04.2010 за реєстровим №1162,

рішення суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не переглядається.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на третю особу.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка Холдінг Інвест на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 910/265/18 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/265/18.

Повний текст постанови складено: 28.01.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець