Постанова

від 07.05.2018 по справі 904/10598/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 року м. Дніпро Справа № 904/10598/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гарант"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Рудовська І.А.) у справі № 904/10598/17, ухвалене у м. Дніпро 19.02.2018р. о 10.40. (дата складання повного тексту рішення - 26.02.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп", с. Будище, Черкаський район, Черкаська область

до Приватного підприємства "Гарант", м. Дніпро

ттретя особа, що не заявляє самостійних вимог: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроко", с. Мельники, Чорнобаївський район, Черкаська область

про стягнення 145 390,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Гарант" про стягнення 145 390,93 грн., з яких: 110 080,09 грн. - сплачені кошти за товар, 6400,00 грн. - витрати на перевезення товару, 28 620,08 грн. - недоотримана вигода, 290,76 грн. - лабораторні дослідження та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р. у справі № 904/10598/17 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Гарант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп" 110 080,09 грн. (сто десять тисяч вісімдесят грн. 09 коп.) - сплачених коштів за товар, 6400,00 грн. (шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) - витрат на перевезення товару, 28 620,08 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять грн. 08 коп.) - недоотриманої вигоди, 290,76 грн. (двісті дев'яносто грн. 76 коп.) - лабораторних досліджень, 2180,86 грн. (дві тисячі сто вісімдесят грн. 86 коп.) - судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне підприємство "Гарант" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р. у справі № 904/10598/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що ним в повному обсягу були виконані свої зобов'язання, встановлені Договором поставки № 30 від 08.12.2016р., в т.ч. і щодо якості продукції, а позивачем були порушені умови цього договору в частині порядку прийняття продукції за якістю, яке здійснювалося без повідомлення та участі відповідача, на що не звернув уваги господарський суд. Отже, позивачем не доведено належними доказами постачання відповідачем неякісної продукції та відповідно вимоги про повернення сплачених коштів за поставлену продукцію є необгрунтованими. Також, безпідставними є і вимоги про стягнення збитків у вигляді недоотриманої вигоди, оскільки можливість їх одержання не підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2018р. в задоволенні заяви позивача про повернення апеляційної скарги Приватного підприємства "Гарант" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р. у справі № 904/10598/17 відмовлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гарант" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018р. у справі № 904/10598/17; учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.05.2018р., до якого викликано представників сторін.

У судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсягу.

Позивачем надіслано на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на постачання відповідачем продукції неналежної якості, що встановлено її експертними дослідженнями, яки проводились у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає позивач і про те, що ним було повідомлено відповідача про постачання неякісної продукції телефонним зв'язком, але останній не забезпечив явку представника для її прийняття по якості. Направлялося відповідачу і письмове повідомлення про проведення експертизи, яке не було одержано відповідачем та повернуто відправнику. Внаслідок постачання продукції неналежної якості позивач поніс збитки у вигляді недоотриманої вигоди, яка складається з різниці між вартістю купівлі продукції у відповідача та її продажу третій особі.

Також, позивачем надіслано на адресу апеляційного суду клопотання про неможливість з'явлення представника до судового засідання та про розгляд апеляційної скарги за наявними у справі документами.

Третя особа, також не забезпечила явку представника до судового засідання, хоча про час та місце його проведення була повідомлена апеляційним судом належним чином.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що неявка представників позивача та третьої особ не перешкоджає розгляду апеляційної скарги колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників позивача та третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп" (покупець) та Приватним підприємством "Гарант" (постачальник) укладений Договір поставки № 30 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити дріжджі кормові (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по цінам, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.

Згідно з п.п. 2.1. Договору, оплата товару здійснюється на умовах 100% передоплати, на підставі рахунків, які виставляються постачальником і передаються покупцю шляхом надіслання по факсу з підтвердженням про отримання.

Відповідно до п. 3 Договору, товар поставляється по партіям згідно до замовлень покупця, в яких зазначається кількість товару.

Постачальник зобов'язаний відвантажити партію товару покупцю в продовж 1-го банківського дня з моменту надання авто під завантаження.

Поставка товару здійснюється за адресою: Дніпропетровська обл., с. Партизанське, вул. Леніна, 25.

Датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Постачальник зобов'язаний забезпечити партію товару супроводжуючими документами: посвідчення про якість; видаткова накладна; рахунок-фактура, а покупець зобов'язаний прийняти товар, підписати та надати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару покупцю.

Покупець несе всі ризики знищення й пошкодження товару, а також усі витрати по товару з моменту відвантаження товару.

Згідно з п. 4 Договору, одержаний товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: по якості - відповідно до посвідчення про якість під час передачі товару представнику покупця; по кількості, яка включає в себе вагу упаковки - відповідно до даних, зазначених в видаткових накладних.

У випадку розбіжності даних по кількості і якості товару, отриманого покупцем, покупець проводить приймання товару згідно до Інструкції Держарбітражу № П-6 та № П-7.

У відповідності до умов Договору відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 94 від 12.09.2017р. на оплату дріжджів кормових в кількості 22,016 тон на загальну суму 110 080,09грн. (в т.ч. ПДВ). Даний рахунок оплачено позивачем 13.09.2017р., що підтверджується копією платіжного доручення № 103 на суму 110 080,09 грн. (а.с. 20) та не заперечується відповідачем.

Не заперечується сторонамі і факт відвантаження відповідачем на користь позивача дріжджів кормових в кількості 22,016 тон на загальну суму 110 080,09грн., проте відповідна видаткова накладна у матеріалах справи відсутня. Не містять матеріали справи і товарно-транспортної накладної, яка б підтверджувала факт поставки вироблених і переданих у вересні 2017р. відповідачем позивачу кормових дріжджей - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агроко" (третя особа).

Між тим, як зазначає позивач у позовній заяві, придбані ним у відповідача дріжджі кормови в кількості 22,016 тон було перепродано Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агроко" за 138 700,80грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної № РН-0000037 від 15.09.2017р.

Позивач, також вказує у позові, що у нього відсутнє власне приміщення для зберігання товару, а тому товар транспортувався напряму від відповідача до третьої особи. 15.09.2017 року товар доставлено до місця призначення. При відвантаженні товару виявлено грудки та різкий запах аміаку, що поставило під сумнів якість даного товару. У зв'язку з чим було припинено подальше приймання товару, в телефонному режимі повідомлено відповідача про виявлені недоліки. Відповідач відмовився з'явитися до місця відвантаження товару для його огляду керуючись тим, що на їх думку товар відповідає наданим умовам і тому немає потреби його перевіряти, тому Акт про виявлення недоліків товару було складено без участі ПП "Гарант".

На підтвердження невідповідності товару вимогам якості позивачем долучено до матеріалів справи копію протоколу результатів випробувань № 3678/17-ВЦ/1 від 21.09.2017, складеного ДП "Черкасистандартметрологія", відповідно до якого масова частка білку по Барштейну (в перерахунку на абсолютну суху речовину) в наданих на випробування кормових дріжджах складає 12,03%.

Також, позивачем долучено до справи копію протоколу випробувань № 429 від 21.09.2017, складеного ТОВ "НВП Укрзооветпромпостач", згідно з яким масова частка білку по Барштейну (в перерахунку на абсолютну суху речовину) у доставленому зразку кормових дріжджей складає 11,15%.

25.09.2017 року на підставі вищенаведених протоколів випробувань представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроко" було складено окремий Акт № 1/2017 фіксації неналежної якості поставленого позивачем третій особі товару.

З матеріалів справи, також вбачається, що 29.09.2017 року комісією з представників позивача та третій особи, в присутності представника державної служби ветеринарної медицини, здійснений відбір зразків дріжджів кормових для направлення на аналіз до Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, про що складений Акт № 09/ВТГ від 29.09.2017 року.

Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок було проведено аналіз зразка та надано Експертний висновок № 016844д.т./к/17 від 04.10.2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи, згідно з яким у зразку дріжджів кормових виявлено вміст сечовини в кількості 2,8%.

10.10.2017р. Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок на адресу позивача було направлено лист за № 3564-Л/06, копію якого долучено до справи, згідно з яким відповідно до ТУ У 15.7-31143013-001:2011 не передбачено в дріжджах кормових сечовини та норм, які її регламентують.

Отже, постачання відповідачем позивачу товару неналежної якості та відмова останнього від повернення, сплачених за нього коштів та понесених у зв'язку з цим збитків і є підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару у сумі 110 080,09 грн., витрат на перевезення товару у сумі 6400,00 грн., недоотриманої вигоди у сумі 28 620,08 грн. та вартості лабораторних досліджень у сумі 290,76 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено постачання за Договором відповідачем товару позивачу неналежної якості.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не визначили у Договорі конкретних стандартів та технічних умов щодо якості дріжджів кормових, але відповідачем надано позивачу разом з товаром Посвідчення № 84 від 15.09.2017р. про якість дріжджів кормових та їх відповідність ТУ У 15.7-31143013-001:2011.

Договором, також встановлені умови здавання і приймання товару.

Так, за п.п. 4.1. Договору, одержаний товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: по якості - відповідно до посвідчення про якість під час передачі товару представнику покупця; по кількості, яка включає в себе вагу упаковки - відповідно до даних, зазначених в видаткових накладних.

Згідно ж з п.п. 3.3., 3.4. Договору, поставка товару здійснюється за адресою: Дніпропетровська обл., с. Партизанське, вул. Леніна, 25, тобто за адресою відповідача, а датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Отже, за умовами Договору прийняття товару по якості здійснюється під час його відвантаження покупцю та підписання відповідної видаткової накладної, що сторонами не заперечується, а відповідач не має зобов'язань з транспортування товару.

Також, відповідно до п.п. 4.2. Договору, у випадку розбіжності даних по кількості і якості товару, отриманого покупцем, покупець проводить приймання товару згідно до Інструкції Держарбітражу № П-6 та № П-7.

Згідно з п. 7 Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР 25.04.1966р. № П-7, зі змінами і доповненнями, прийняття продукції по якості і комплектності на складі постачальника здійснюється у випадках, передбачених у договорі.

Окрім цього, пунктами 3, 4 Інструкції № П-7 встановлено, що при прийнятті продукції від органу транспорту одержувач зобов'язаний перевірити умови транспортування і забезпечення збереження вантажу та здійснити відповідну відмітку у товарно-транспортній накладній.

Пунктом 16 Інструкції № П-7, передбачено, що при встановленні невідповідності якості продукції вимогам технічних умов одержувач зобов'язаний припинити подальше прийняття продукції, скласти акт та викликати представника виробника (відправника).

Пунктами 17 та 18 вказаної Інструкції встановлені вимоги до змісту повідомлення про виклик представника виробника (відправника) та способу такого повідомлення - телеграфом (телефоном).

Згідно з п.п. 26, 27 Інструкції № П-7, відбір зразків продукції для встановлення її якості, також має здійснюватись за участі представника виробника (відправника), який бере участь у прийнятті продукції по якості, а один з зразків товару відправляється його виробнику (відправнику).

Відповідно до п. 29 Інструкції № П-7, за результатами прийняття продукції по якості за участю представників, вказаних у п.п. 19, 20 Інструкції в день закінчення прийомки продукції складається акт про фактичну якість одержаної продукції, який згідно з п. 40 Інструкції є підтвердженням постачання неякісної продукції при заявленні відповідних претензій.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем вищенаведені вимоги Інструкції № П-7 виконані не були.

Так, позивач стверджує, що перевезення товару зі складу позивача до складу третьої особи здійснювалась автомобільним транспортом, однак не надав доказів на підтвердження цих обставин, зокрема товарно-транспортної накладної, яка і є єдиним належним доказом здійснення такого перевезення.

Отже, матеріалами справи не підтверджується, що саме одержані на складі відповідача кормові дріжджі були поставлені позивачем в подальшому третій особі та саме в цьому товарі було виявлено його невідповідність технічним умовам.

Не подавалося позивачем до суду першої інстанції і доказів повідомлення відповідача про встановлення невідповідності якості поставленого ним товару за Договором позивачу.

Такі докази, а саме роздруківки оператора мобільного зв'язку щодо витрат невідомої особи на послуги зв'язку у вересні 2017р., лист позивача вих. 21/09/17/1 на адресу відповідача з запрошенням представника для прийняття товару та копія поштового конверту на адресу відповідача, що був повернутий органом зв'язку без вручення, були подані позивачем лише разом з відзивом на апеляційну скаргу.

При цьому, позивачем не наведено обставин та не подано апеляційному суду доказів, які-б підтверджували об'єктивну неможливість їх подання до суду першої інстанції, тому такі докази в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України не можуть бути прийняті до розгляду апеляційним судом.

Окрім цього, з наданих роздруківок витрат на мобільний зв'язок не вбачається змісту телефонних переговорів, а надана копія поштового конверту не підтверджує направлення на адресу відповідача саме листа позивача вих. 21/09/17/1.

Таким чином, прийняття поставленого товару, в т.ч. і відбір зразків для проведення випробувань товару та складення акту про фактичну якість одержаної продукції здійснювалось без повідомлення та участі представника відповідача, тобто з порушенням вимог Інструкції № П-7.

Відтак, надані позивачем докази на підтвердження постачання відповідачем неякісного товару за Договором, зокрема копію протоколу результатів випробувань № 3678/17-ВЦ/1 від 21.09.2017, складеного ДП "Черкасистандартметрологія", копію протоколу випробувань № 429 від 21.09.2017, складеного ТОВ "НВП Укрзооветпромпостач", копію Експертного висновку № 016844д.т./к/17 від 04.10.2017 року, складеного Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок та Акт № 1/2017 від 25.09.2017р. фіксації неналежної якості поставленого товару не можна визнати належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України.

До того-ж, позивачем долучено до матеріалів справи не завірені копії протоколу результатів випробувань № 3678/17-ВЦ/1 від 21.09.2017, протоколу випробувань № 429 від 21.09.2017 та Експертного висновку № 016844д.т./к/17 від 04.10.2017 року, що не відповідає ч. 2 ст. 91 ГПК України.

Слід, також зазначити, що Акт № 1/2017 від 25.09.2017р. фіксації неналежної якості поставленого товару складався представниками позивача та третьої особи до відбору зразків товару, який оформлювався Актом № 09/ВТГ від 29.09.2017 року та відповідно до складення Експертного висновку № 016844д.т./к/17 від 04.10.2017 року, складеного Державним науково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок, а актів про відбор зразків товару, який передавався на випробування ДП "Черкасистандартметрологія" та ТОВ "НВП Укрзооветпромпостач" матеріали справи не містять.

Не містять протокол результатів випробувань № 3678/17-ВЦ/1 від 21.09.2017, протокол випробувань № 429 від 21.09.2017 та Акт № 1/2017 від 25.09.2017р. фіксації неналежної якості поставленого товару і інформації про те, що досліджені зразки кормових дріжджей поставлені саме відповідачем.

Виходячи з усього вищевикладеного, слід дійти висновку, що позивачем всупереч ст.ст. 74, 76, 77, 78 не доведено належними, допустимими та достовірними доказами постачання йому відповідачем неякісного товару за Договором, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньо сплачених за цей товар грошових коштів у сумі 110 080,09грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно є безпідставними і вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на перевезення товару у сумі 6400,00 грн., недоотриманої вигоди у сумі 28 620,08 грн. та вартості лабораторних досліджень у сумі 290,76 грн., які мають похідний характер від вимоги про повернення сплачених коштів за неякісний товар.

При цьому, апеляційний суд, також враховує, що згідно з ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках передбачених законом.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки (шкоду), причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном збитки позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Місцевий господарський суд вищенаведеного не врахував та не встановив необхідних складових елементів для стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 28 620,08грн. та витрат на перевезення товару у сумі 6400,00грн., вартості лабораторних досліджень у сумі 290,76 грн.

Між тим, виходячи з не доведення позивачем постачання йому відповідачем неякісного товару, тобто порушення зобов'язання, що свідчить про відсутність складу правопорушення у діях відповідача, правові підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді збитків відсутні.

Отже, оскаржуване рішення ухвалено місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що в силу ст.ст. 275, 277 ГПК України є підставою для його скасування та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсягу.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 2 180,86грн. та апеляційної скарги у сумі 3271,30грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гарант" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 року у справі № 904/10598/17 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 року у справі № 904/10598/17 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Судовий збір, сплачений за подання позову, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Трейдінг Груп" на користь Приватного підприємства "Гарант" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3271,30грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 14.05.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко