Ухвала

від 08.05.2018 по справі 242/1457/18

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/1457/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" травня 2018 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2018 до Селидівського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

06.04.2018 ухвалою Селидівського міського суду Донецької області прийнято рішення передати справу за підсудністю до Краснолиманського міського суду Донецької області, оскільки, відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1.

Згідно розпорядження ВССУ № 2710/38-14 від 02.09.20124, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції замінена територіальна підсудність Петровського районного суду м. Донецька на підсудністю Краснолиманському міському суду Донецької області.

Справа надійшла до Краснолиманського міського суду Донецької області 03.05.2018.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування, а тому позивачу на виконання вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК необхідно долучити до матеріалів позовної заяви копію паспорта з відміткою про місце реєстрації або довідку про фактичне місце перебування відповідача ОСОБА_3, якщо воно не співпадає з місцем реєстрації для того щоб суд мав можливість впевнитися щодо подання позову за належною територіальної юрисдикцією (підсудністю). А також позивачу слід обгрунтувати пред'явлення позовних вимог до другого відповідача - Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, оскільки спадщина, яка залишилася після смерті спадкодавця у вигляді пенсії, як зазнчаено у позові, юридично виключає зазначеного відповідача із складу учасників справи.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачем заявлені вимоги про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини, що суперечить вимогам ст.1272 ЦК України, а тому у відповідності до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК позивачу слід уточнити позовні вимоги.

Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Як вбачається зі змісту заяви, позивач є онуком спадкодавця ОСОБА_4, померлої 04.12.2016 в м. Донецьк.

За правилами ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, зокрема, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Статтею 1266 ЦК визначені правила спадкування за правом представлення. Згідно з нормами зазначеної статті спадкоємцями за правом представлення можуть бути: внуки, правнуки спадкодавця, прабаба, прадід спадкодавця, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця.

Спадкування за законом, настає, якщо спадкодавець не скористався правом на складання заповіту або заповіт був визнаний повністю недійсним. Крім того, спадкування за законом має місце також у випадках, якщо спадкоємець, призначений в тексті заповіту, відмовився від прийняття своєї частки спадщини без зазначення особи, на користь якої здійснена відмова (ст. 1273 ЦК України) за відсутності інших спадкоємців за заповітом, бажаючих цю спадщину прийняти (ч. 1 ст. 1275 ЦК України), або помер до відкриття спадщини за умови нездійснення заповідачем підпризначення (субституції) іншого спадкоємця за заповітом (ст. 1244 ЦК України).

На підставі зазначеного, позивачу слід визначитися з правовою природою обгрунтування позовних вимог.

Крім того, всупереч приписам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не надані докази, що підтверджують викладені у позові обставини, зокрема, тієї обставини, що позивач проживає в квартирі в м. Донецьк, несе витрати з утримання вказаного нерухомого майна, фактично володіє нею, оскільки однією із поважних причин позивачем зазначено саме залишення квартири та майна без нагляду у зв'язку із проведенням АТО; докази проведення заходів саме позивачем щодо отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області, обставину не бажання відповідача отримувати спадщину, докази поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Так, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені постанові від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до яких, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того суд звертає увагу позивача, що згідно зі змістом інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій по зверненню із заявою про прийняття спадщини, позивачем в позові не зазначено та не зазначено доказів щодо існування таких причин (свідки, тощо).

Окрім того, у позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених уст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому копії даної ухвали, попередивши, що в разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя -