Рішення

від 15.05.2018 по справі 820/5583/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 травня 2018 р. № 820/5583/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом інспектора сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, інспектор сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в якому просить суд зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області нарахувати та виплатити позивачу незаконно утримані кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому була нарахована заробітна плата в неповному обсязі, а саме не виплачена надбавка за роботу в нічний час за період з 1999 по 7 листопада 2015 р.

Позивач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Справу просив розглядати за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином. Надав до суду відзив, згідно змісту якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Через канцелярію суду 15.05.2018 р. надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, з серпня 1999 року по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Надалі з 07 листопада 2015 року продовжив службу в органах Національної поліції України.

Наприкінці вересня 2017 р. позивач дізнався, що йому була нарахована заробітна плата в неповному обсязі, а саме не виплачена надбавка за роботу в нічний час за період з 1999 по 7 листопада 2015 р., у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах.

При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення суб'єктом владних повноважень.

За вказаними вище нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що за захистом своїх прав позивач звернувся лише у листопаді 2017 р., тоді як надбавку за роботу в нічний час просить стягнути починаючи з 1999 р. по 06.11.2015 р.

До матеріалів справи позивачем не надано доказів звернення до відповідача, чи до суду з заявою про стягнення спірної надбавки в минулий час, судом таких обставин не встановлено.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. №499 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ №926/96 від 04.10.1996 р. (чинним на час виникнення правовідносин) постановлено виплачувати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2009 р. №181 затверджено Інструкцію з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань (чинній на час виникнення правовідносин).

Вказана Інструкція регламентує організацію діяльності чергових частин структурних підрозділів центрального апарату МВС, головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях (далі - ГУМВС, УМВС), міських управлінь, міських, районних, лінійних відділів (управлінь), відділів (відділень) міліції, лінійних відділень (пунктів), навчальних закладів системи МВС, стройових підрозділів.

Пунктом 1.7 Інструкції передбачено, що надурочні чергування не повинні перевищувати 120 годин на рік.

Доплата за службу в нічний час працівникам добових нарядів чергових частин здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 2.2 Інструкції контроль за надурочними чергуваннями працівників чергової частини покладається на начальника оперативного управління.

З наданого представником відповідача копії послужного списку судом встановлено, що позивач був призначений на посаду оперуповноваженого ДСБЕЗ Київського РВ наказом ХМУ УМВС України в Харківській області № 21 від 27.07.1999;

переведений на посаду оперуповноваженого ДСБЕЗ МВМ-2 Київського РВ наказом ХМУ УМВС України в Харківській області № 6 від 08.02.2001;

переведений на посаду оперуповноваженого ДСБЕЗ Київського РВ наказом ХМУ УМВС України в Харківській області № 57 від 30.10.2003;

переведений на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ Київського РВ наказом ГУ МВС України в Харківській області № 50 о/с від 12.01.2011;

звільнений з 06.11.2015 року у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу Національну поліцію наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що позивач не перебував у спірному періоді на посадах в черговій частині, які передбачають роботу в нічний час на постійній основі під час добового чергування.

Доказів добового чергування позивача у черговій частині на постійній основі матеріали справи не містять. Суду не надано доказів того, що посади оперуповноваженого ДСБЕЗ та дільничного інспектора міліції СДІМ Київського РВ передбачають роботу в нічний час на постійній основі.

Добове чергування позивача в черговій частині під час перебування на посадах оперуповноваженого ДСБЕЗ та дільничного інспектора міліції СДІМ Київського РВ могло відбуватись не на постійній основі, наприклад один раз на місяць.

Кількість діб та оплата в даному випадку, згідно з п. 2.2 Інструкції, а саме - контроль за надурочними чергуваннями працівників чергової частини покладається на начальника оперативного управління.

Отже, контроль за надурочними чергуваннями працівників відбувається в кожному місяці окремо за фактом відпрацьованого в нічний час.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 р. зобов'язано позивача надати до суду всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (або зазначити, чому такі докази не можуть бути надані до позовної заяви та надати підтвердження того, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів).

На виконання ухвали суду позивачем надано аналогічну за змістом позовну заяву без викладення витребуваних судом обставин та не надано жодного документу на підтвердження змісту позовних вимог. В силу вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

В позовній заяві позивач вказав, що він не долучає докази, оскільки фінансову частину комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ліквідовано, а у фінансовій частині ГУПН у Харківській області у наданні документів відмовлено.

Доказів, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів, не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Положеннями ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 24.04.2018 р. витребувано у відповідача належним чином завірені копії документів для встановлення обставин у справі.

На виконання ухвали суду, відповідачем надано письмові пояснення, згідно яких у відношенні ОСОБА_1 довідка обліку несення служби у нічний час та графік нарядів та чергувань за період з 1999 року по 07.11.2015 року не складалась.

Крім того, на даний час книги нарядів за спірний період знищені у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами знищення журналів.

З огляду на вказане вище, доказів на підтвердження роботи позивача у нічний час під час служби в органах внутрішніх справ за період з 1999 р. по 07.11.2015 р. судом не встановлено.

Суми нарахувань за добові чергування, суми сплати за такі чергування, кількість таких чергувань та їх наявність, судом не встановлена. Суд позбавлений можливості встановити несення позивачем служби у нічний час та відповідно кількість добових чергувань з тривалістю нічних годин.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені адміністративного позову інспектора сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 травня 2018 р.

Суддя Сагайдак В.В.