Рішення

від 04.05.2018 по справі 823/659/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

04 травня 2018 року справа № 823/659/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фермерського господарства В'язівок-Агро до Державної фіскальної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарства В'язівок-Агро звернулось до суду з адміністративним позовом Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.01.2018 №529417/35463187 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 06.12.2017 на суму 308710 грн. 81 коп., в тому числі ПДВ 51451 грн. 80 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 №55296/35463187 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 14.12.2017 на суму 271741 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 45290 грн. 80 коп.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 06.12.2017 на суму 308710 грн. 81 коп. в тому числі ПДВ 51451 грн. 80 коп.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.12.2017 на суму 271741 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 45290 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФС України зупинила реєстрацію податкових накладних №2 від 06.12.2017 на суму 308710 грн. 81 коп., в тому числі ПДВ 51451 грн. 80 коп. та №4 від 14.12.2017 на суму 271741 грн. 60 коп., виписаних позивачем на адресу покупця - ТОВ Катеринопільський елеватор .

При цьому, у квитанціях зазначено, що для реєстрації необхідно надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що ПН/КР відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 та за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД 1201.

Позивач звернув увагу, що у спірному рішенні не вказано, які саме документи складені із порушеннями та яких не вистачає.

На виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України позивачем направлено відповідачу документи, які підтверджували реальність господарської операції.

Позивач вказує, що ним виконано вимоги необхідні вимоги для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

У відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано документи, які підтверджують реальність господарських операцій та не спростовано доказами правомірність прийнятого рішення.

Представник відповідача надала суду додаткові пояснення, в яких вказала, що позивачем надано переважно документи на підтвердження господарських операцій з ФГ В'язівське та не надано всі передбачені законодавством первинні документи на підтвердження господарської операції з TOB Катеринопільський елеватор , за результатом якої складено податкові накладні.

На підтвердження господарської операції з TOB Катеринопільський елеватор надано тільки договір поставки №11282/к від 22.11.2017 про поставку сільськогосподарської продукції та видаткові накладні, з яких неможливо встановити хто отримав товар зі сторони покупця та на підставі якого документу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між фермерським господарством В'язівок-агро (Постачальник) та ТОВ Катеринопільський елеватор (Покупець) укладено договір поставки с/г продукції №11282/к від 22.11.2017 за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а останній оплатити її вартість.

На підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором позивач продав покупцю ТОВ Катеринопільський елеватор 26,12 тон сої врожаю 2017 року за видатковою накладною № РН-0000002 від 06.12.2017 на загальну суму 308 710,81 грн., в т.ч. ПДВ 51 451,80 грн., та 23,0 тони сої врожаю 2017 року за видатковою накладною № РН-0000004 від на загальну суму 271 741,60 грн., в т.ч. ПДВ 45290,60 грн.

Позивачем за фактом здійснення операцій з постачання с/г продукції оформлено податкову накладну від 06.12.2017 №2 на суму 308 710,81 грн., в тому числі ПДВ 51 451,80 грн., та податкову накладну від 14.12.2017 №4 на суму 271 741,60 грн., в тому числі ПДВ 45 290,27 грн., які направлені в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно інформації зазначеної у квитанціях від 19.12.2017 та 28.12.2017, направлених ДФС України через автоматизовану систему Єдине вікно поданню електронних документів ДФС України на адресу позивача, реєстрації документів зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки не відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступені ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, вичерпний перелік, яких наведено в наказі №567.

27.12.2017 та 28.12.2017 позивачем подано до комісії ДФС України пояснення та копії таких документів: бухгалтерської довідки про кількісний склад орендованих земель сільськогосподарського призначення від 01.12.2017; податкової декларація за 2017 рік; звіт про посівні площі під врожай на 2017 рік; договору про придбання посівного матеріалу в кількості 28,65 тон, видаткової накладної №РН-0000018 від 31.05.2017, договору підряду №1 від 10.01.2017, виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 27 про наявність на складі у позивача врожаю сої в кількості 100,06 тон; договору поставки № 11282/к від 22.11.2017; видаткових накладних №РН-0000002 від 06.12.2017 про відвантаження 26,12 тон сої нестандартної врожаю 2017 року на загальну суму 308710,8 грн., в т.ч. ПДВ 51451,80 грн., та №РН-0000004 від 14.12.2017 про відвантаження 23,0 тон сої нестандартної врожаю 2017 року на загальну суму 271741,60 грн., в т.ч. ПДВ 45290,27 грн.; товарно-транспортних накладних №2 від 06.12.2017 року та №4 від 14.12.2017; банківської виписки ПАТ КБ Привтабанк по розрахунковому рахунку позивача з підтвердження фактичного часткового розрахунку TOB Катеринопільськи елеватор за поставлений товар у сумі 257259,01 грн.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2018 №529417/35463187 та від 10.01.2018 №55296/35463187 відмовлено в реєстрації податкових накладних №2 від 06.12.2017 та №4 від 14.12.2017

Не погоджуючись із даними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність вказаних рішень, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З наведених законодавчих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як вбачається із змісту квитанцій від 19.12.2017 та 28.12.2017 підставою для зупинення реєстрації зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 та за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД 1201.

Також зазначено, що для реєстрації необхідно надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

З цього приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Пункт 6 наказу Мінфіну України №567 від 13.06.2017, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії), містить у собі визначення трьох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії), а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що податковий орган повинен вказати за якими саме критеріями оцінено ступінь ризиків поданих платником для реєстрації податкових накладних, визначити які документи необхідно надати платнику для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що позивачем подано контролюючому органу письмові пояснення і копії документів, відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України. Твердження позивача про правомірність декларування фактів продажу товару базуються на тому, що він самостійно виростив урожай сої та продав його ТОВ Катеринопільський елеватор . Вказані операції знайшли своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, як наслідок твердження відповідача про необхідність надання документів на підтвердження придбання даного товару не заслуговують на увагу.

Окремо суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містять конкретних мотивів щодо причин та підстав прийняття такого, а лише містить загальну фразу про те, що причиною неприйняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Не вказано яка саме з наведених причин стала підставою для прийняття оскаржених рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірні рішення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Визначаючись з приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне для відновлення порушених прав позивача зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 06.12.2017 на суму 308710 грн. 81 коп. в тому числі ПДВ 51451 грн. 80 коп. та податкову накладну №4 від 14.12.2017 на суму 271741 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 45290 грн. 80 коп.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.01.2018 №529417/35463187 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 06.12.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10.01.2018 №552965/35463187 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 14.12.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 06.12.2017 на суму 308710 грн. 81 коп. в тому числі ПДВ 51451 грн. 80 коп. та податкову накладну №4 від 14.12.2017 на суму 271741 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 45290 грн. 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь фермерського господарства В'язівок-Агро (19500 Черкаська область, м. Городище, вул. Галана, 47, код ЄДРПОУ 35463187) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 14 травня 2018 року.

Суддя В.В. Гаращенко