Рішення

від 20.04.2018 по справі 826/9330/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 20 квітня 2018 року                     № 826/9330/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» (далі – позивач, ТОВ «Київ-Центр Лізинг») до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1, ДФС України), Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач 2, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у вигляді незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн; визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 04.04.2017 №6945/К/99-99-12-03-01-15 про відмову збільшення суми, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Л-Груп» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано уточнюючі розрахунки, якими зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок платника та збільшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24) на 2  188  814,00 грн. У період функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість у тестовому режимі показники декларації з ПДВ були належним чином відображені у системі, про що підприємству податковим органом надавались відповідні витяги. Разом з тим, у зв'язку з переведенням системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим ДФС України проведено обнуління суми податку, на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. При цьому, всупереч положенням Закону України від 16.07.2015 №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», після такого обнуління відповідачами не було вчинено дій, спрямованих на автоматичне збільшення реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів. Позивач вважає протиправною відмову у збільшенні йому суми ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні з урахуванням показників уточнюючих розрахунків. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2017 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача 1 позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що Державна фіскальна служба України при отриманні та опрацюванні показників декларації позивача з податку на додану вартість діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Представник відповідача 2 проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень вказав, що збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, відбувається в автоматичному режимі на підставі даних, отриманих від платника податку на рівні ДФС України. Наголосив, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не наділена повноваженнями та не має технічної можливості здійснювати будь-яке коригування показника реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку. Представники відповідачів у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі. З урахуванням положень частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції, що діяла на час вчинення процесуальної дії) суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як свідчать матеріали справи, 18.11.2014 ТОВ «Київ-Центр Лізинг» подало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 852  634,00 грн. При цьому, 11.08.2015 позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року. У рядку 23 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року було зменшено бюджетне відшкодування на суму 852  634,00 грн. Таку суму було перенесено у рядок 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду». Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2015 позивач подав до відповідача 2 звітну податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1  336  180,00 грн. 11 серпня 2015 року ТОВ «Київ-Центр Лізинг» надало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року. У рядку 23 податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року було зменшено бюджетне відшкодування на суму 1  336  180,00 грн, таку суму перенесено було у рядок 24 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду». Втім після подачі уточнюючих розрахунків позивачем ліміт суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, автоматично не збільшився. Позивач звернувся з листом від 11.11.2015 №9 до Державної фіскальної служби України з проханням здійснити коригування даних системи електронного адміністрування ПДВ, а саме збільшити суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні на суму 2  188  814,00 грн. Відповідь на зазначений лист товариство не отримало, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до відповідача 1 із адвокатським запитом від 07.03.2017 з проханням надати копію відповіді на звернення від 11.11.2015 №9. Листом від 04.04.2017 №6945/К/99-99-12-03-01-15 ДФС України відмовила позивачу у збільшенні суми податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні з урахуванням показників уточнюючих розрахунків. Позивач, не погоджуючись із вказаною відмовою, вважаючи її необґрунтованою, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України. З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тестовий режим якої розпочався в лютому 2015 року і тривав до 1 липня 2015 року (про що зазначено у пункті 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України. Згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника. Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок №569). Згідно з пунктом 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі. Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. В силу пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. 29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України). Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (абзаци 9, 10 підпункту 200-1.3 Податкового кодексу України). Підпунктом 4 пункту 34 розділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643-VIII набрав чинності 29 липня 2015 року. Відповідно до пункту 9-2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними. Згідно з пунктом 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування. Так, 30 липня 2015 року Державна фіскальна служба України оприлюднила на своєму офіційному сайті, План заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України № 643-VIII з удосконалення системи електронного адміністрування, в розділі III якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на: - суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт); - суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року (SПерепл); - суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; - суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. При цьому планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим: - починаючи з 4 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою SНакл.; - до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за II квартал 2015 року. Враховуючи офіційну інформацію ДФС, протягом 03 серпня 2015 року були відновлені, у тому числі й позивача, права на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкову накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка відображається в рядку 2 Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. Як вбачається з матеріалів справи, позивач подавши, уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2014 року та січень 2015 року, переніс заявлену суму бюджетного відшкодування (рядок 23.2) на загальну суму 2  188  814,00 грн. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24). Однак, контролюючий орган, прийнявши уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2014 року та січень 2015 року, не забезпечив відображення їх показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідач 1, в свою чергу, зазначив, що «реєстраційна сума» збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності, а результати уточнення показників звітності з ПДВ за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок. Разом з тим, за змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку. В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13), належать: - податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; - розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України. Таким чином, суд вважає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані органами ДФС при визначенні суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 03 квітня 2018 року у справі №813/4006/16, від 17 квітня 2018 року у справі №826/7659/16. За таких обставин, суд вважає протиправним рішення Державної фіскальної служби України від 04.04.2017 №6945/К/99-99-12-03-01-15. Втім, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, з огляду на наведене, система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. За таких обставин, на думку суду, саме ДФС України допустила протиправну бездіяльність, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Вирішуючи питання щодо можливості застосування обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає, що з системного аналізу положень Порядку №569 та Податкового кодексу України слідує, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається процедура обчислення суми податку на додану вартість, на яку платник податків має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, і автоматичне збільшення розміру такої суми податку. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві не наділена повноваженням щодо внесення змін до системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Тому, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у вигляді незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн є безпідставними та не можуть бути задоволені судом. Суд погоджується з доводами представника позивача з приводу того, що неприведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року грубо порушує права ТОВ «Київ-Центр Лізинг», зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується з закріпленими в Україні, як в  правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань. Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності. Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном. Бездіяльність ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ створює ситуацію, за якої підприємство за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлене фактичної можливості розпоряджатися власними активами, зобов'язане нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку, створює реальну загрозу накладення на підприємство санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Суд наголошує на тому, що фіскальний інтерес держави не може слугувати виправданням або підставою у позбавленні платника податків права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом збільшення на його суму значення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справах Burdov v. Russia, no. 59498/00, §§ 37-38, ECHR 2002), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки. Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами підтверджується обов'язок, взятий Державою з автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення, суд вважає, що вимоги позивача, що стосуються приведення даних системи електронного адміністрування ПДВ у відповідність до даних податкової звітності ТОВ «Л-Груп» є обґрунтованими. Разом з цим, суд зазначає, що позовні вимоги у цій частині позивачем помилково звернуті до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка не має повноважень у сфері супроводження операцій в системі електронного адміністрування ПДВ. Отже суд у даному випадку вважає, що порушення прав позивача зумовлене саме протиправною бездіяльністю ДФС України, як адміністратора системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. При цьому, на підставі частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту права позивача, про яке він просить суд вважає за необхідне зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання цих вимог, ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надала. Водночас позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що стосуються ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. З огляду на зазначене, системно проаналізувавши норми законодавства, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню. Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 здійсненні ним судові витрати. Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України, оформлено листом від 04.04.2017 №№6945/К/99-99-12-03-01-15 про відмову у збільшенні суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 2  188  814,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Центр Лізинг» (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, буд.58А, група приміщень №126, код 38746332) сплачений ним судовий збір у розмірі 34  432,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 39292197). Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя                                                                                          І.А. Качур Суддя                                                                                                              В.І. Келеберда Суддя                                                                                                              А.Б. Федорчук