Ухвала

від 15.03.2019 по справі 826/9330/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 березня 2019 року

Київ

справа №826/9330/17

касаційне провадження №К/9901/6286/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/9330/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Центр Лізинг до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київ-Центр Лізинг звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.04.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що заявником не подано заяву про поновлення строків із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Державна фіскальна служба України 01.03.2019 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 судом з'ясовано такі обставини.

За результатами звернення Державної фіскальної служби України до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вперше таку апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Державна фіскальна служба України вдруге подала апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції із пропуском строку апеляційного оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.12.2018 залишив апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на необхідність надання заяви про поновлення строків із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ненадання документу про сплату судового збору, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

У межах встановленого ухвалою від 03.12.2018 строку, Державна фіскальна служба України звернулася до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, утім заяви про поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не надано.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.12.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що заявником не подано заяву про поновлення строків із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 03.12.2018 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо подання, зокрема, заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження у встановлений ухвалою від 03.12.2018 строк, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.12.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/9330/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ-Центр Лізинг до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк