Постанова

від 02.05.2018 по справі 904/6618/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/6618/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Панна С.П.)

від 28.08.2017

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Чередко А.Є., судді: Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.)

від 10.10.2017

у справі № 904/6618/17

за позовом Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки

до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств

про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 21.08.2017 року) про зобов'язання Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств прийняти Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки до складу членів Дніпропетровської спілки споживчих товариств в місячний строк.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач грубо порушує принцип добровільності вступу Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки до складу членів Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки (ідентифікаційний код 01745699) зареєстроване 10.04.1994 Павлоградською районною держадміністрацією Дніпропетровської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичнї особи серія АОО №392916, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 12101200000000026;

- відповідно до п. 1.1 Статуту Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки (нова редакція) є добровільним об'єднанням фізичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, задоволення споживчих потреб його членів шляхом організації торговельного обслуговування, закупівлі сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг;

- Споживче товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації та діє на підставі цього Статуту, чинного законодавства України, нормативних актів Укоопспілки та споживспілок, до складу яких воно входить( пункт 1.3. Статуту);

- згідно з п.1.10 Статуту споживче товариство на добровільних засадах може входити до будь-якого кооперативного об'єднання, визначених статутом кооперативного об'єднання та має право вільного виходу з нього. Споживче товариство може делегувати кооперативному об'єднанню, членом якого воно є, частину своїх повноважень та виконання окремих функцій. Повноваження і функції, які споживче товариство делегує кооперативному об'єднанню, визначається загальними зборами членів споживчого товариства та закріплюється у договорі, що укладається між споживчим товариством та кооперативним об'єднанням. Право підпису договору надається голові правління споживчого товариства;

- відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки входить до складу засновників (учасників) Павлоградської районної спілки споживчих товариств;

- Павлоградська районна спілка споживчих товариств 15.05.2013, як стверджує позивач, припинило своє членство у Дніпропетровській обласній спілці споживчих товариств та вийшла з її складу (протокол рішення (позачергової) конференції Павлоградської районної спілки споживчих товариств від 15.05.2013 року). Підставою прийняття такого рішення є прийняте XXI з'їздом споживчої кооперації України "Програма подальшого реформування споживчої кооперації України" від 04.10.2012. Пунктом 3.3. Програми подальшого реформування споживчої кооперації України передбачено, що споживчі спілки (в тому числі Павлоградська райспоживспілка) не можуть об'єднуватися (бути засновниками) інших споживчих спілок. Це право надається тільки споживчим товариствам відповідно до статті 8 Закону України "Про споживчу кооперацію";

- виконуючи рішення XXI з'їзду споживчої кооперації України (пункт 3.3. Програми подальшого реформування споживчої кооперації України) Троїцьке ССТ на загальних зборах членів Троїцького ССТ від 23 червня 2014 року прийняло рішення про вступ в члени Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств;

- 26.06.2014 Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки звернулося з заявою (вихідний №6) до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про прийняття Троїцького ССТ в члени Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та надало копію Постанови загальних зборів членів Троїцького ССТ від 23 червня 2014 року та належним чином завірену копію Статуту Троїцького ССТ відповідно до вимог Статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств;

- Дніпропетровська обласна спілка споживчих товариств 07.08.2014 направила на адресу Троїцького ССТ лист (вихідний №12-02/161), в якому зазначила, що в задоволенні заяви про прийняття в члени Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств відмовлено;

- 20 лютого 2017 року на загальних зборах членів Троїцького сільського споживчого товариство Павлоградської райспоживспілки повторно прийнято рішення про вступ Троїцького сільського споживчого товариство Павлоградської райспоживспілки до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств;

- Троїцьке ССТ 28.02.2017 звернувся з заявою (вихідний №4) та листом (вихідний №3) до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про прийняття Троїцького ССТ в члени Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств;

- 27.03.2017 Троїцьке ССТ отримало від Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств відповідь (вихідний №02.03/51) про те, що наступні збори Ради облспоживспілки планується провести у наступному році, заяву Троїцького сільського споживчого товариства про вступ до членів Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств буде винесено на розгляд правління. План засідань правління на перше півріччя 2017 року вже затверджено, тому питання буде винесено на розгляд правління у липні 2017 року;

- 18.04.2017 Троїцьке ССТ звернулося з заявою (вихідний №7) до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств з проханням про повідомлення часу та місця проведення засідання правління Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. До теперішнього часу відповіді на вищевказану заяву від Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств не отримано, що і стало причиною спору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- у п.9 Розділу II Статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств затвердженого Постановою VI зборів Ради Дніпропетровської облспоживспілки від 28.08.2017 зазначено що, членство в споживспілці є добровільним. Прийняття у члени і виключення зі членів споживспілки проводиться її Радою або правлінням з наступним затвердженням рішення правління зборами Ради. Для вступу до споживспілки юридична особа (споживче товариство, кооператив та ін.) подає правлінню облспоживспілки відповідну заяву, копію рішення свого вищого органу управління про вступ до споживспілки та належним чином завірену копію свого Статуту;

- вказаним розділом Статуту облспоживспілки, який саме регулює порядок розгляду таких заяв, не встановлено строку їх розгляду Законами України "Про споживчу кооперацію" та "Про кооперацію", які є спеціальними щодо регулювання діяльності споживчої кооперації, також не передбачено строку розгляду заяв про вступ до кооперативних об'єднань, яким є Дніпропетровська облспоживспліка;

- окрім того, як вбачається з плану засідань правління Дніпропетровської облспоживспілки на друге півріччя 2017 року, який є додатком 1 до постанови правління облспоживспілки від 12.07.2017 року №89 було прийнято розгляд заяви Троїцького сільського споживчого товариства про прийняття його в члени Дніпропетровської облспоживспілки та термін розгляду визначено на жовтень 2017 року.

- позовні вимоги про прийняття позивача до складу членів Дніпропетровської спілки споживчих товариств є втручанням у внутрішню діяльність спілки.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що створення спілки споживчих товариств та вступ споживчого товариства до спілки здійснюється на добровільних засадах, тобто не є обов'язковим, а вирішення питання щодо прийняття споживчого товариства до спілки споживчих товариств віднесено до компетенції органу управління такої спілки. І відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017, Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- Дніпропетровська облспоживспілка з червня 2014 року грубо порушує принцип добровільності вступу Троїцького сільського споживчого товариства до складу членів Дніпропетровської облспоживспілки, що суперечить статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання", статтям 3, 33 Закону України "Про кооперацію", статтям 5, 30 Закону України "Про споживчу кооперацію";

- судами попередніх інстанцій неправомірно було відмовлено позивачеві в задоволенні клопотання про витребування доказів та залучення Центральної спілки споживчих товариств України в якості третьої особи;

- судами попередніх інстанцій безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин норми Закону України "Про звернення громадян" в частині визначення строку розгляду заяви Троїцького сільського споживчого товариства про прийняття його в члени Дніпропетровської облспоживспілки;

- господарські суди дійшли помилкового висновку про те, що позовні вимоги про прийняття позивача до складу членів Дніпропетровської спілки споживчих товариств є втручанням у внутрішню діяльність спілки, оскільки такий суперечить принципу добровільності членства.

Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2018 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017у справі № 904/6618/17 на 17.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

У відзиві на касаційну скаргу Дніпропетровська спілка споживчих товариств просила відмовити в її задоволенні, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2018 у розгляді касаційної скарги Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі № 904/6618/17 оголошено перерву до 02.05.2018.

У засідання суду, призначені на 17.04.2018 та 02.05.2018 представники сторін не заявлялись, причин неявки не повідомляли, що разом з тим, в силу приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки їх участь в судовому засіданні не визнавалася судом обов'язковою.

На адресу суду 10.04.2018 від Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки надійшли письмові пояснення, а 13.04.2018 - письмові пояснення з врахуванням відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до плану засідань правління Дніпропетровської облспоживспілки на друге півріччя 2017 року, який є додатком 1 до постанови правління облспоживспілки від 12.07.2017 року №89 було прийнято розгляд заяви Троїцького сільського споживчого товариства про прийняття його в члени Дніпропетровської облспоживспілки та термін розгляду визначено на жовтень 2017 року.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вважали, що на момент розгляду даної справи (судом першої інстанції рішення ухвалено 28.08.2017, а судом апеляційної інстанції - 10.10.2017) були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання Дніпропетровської облспоживспілки прийняти Троїцьке сільське споживче товариство Павлоградської райспоживспілки до складу членів Дніпропетровської спілки споживчих товариств в місячний строк.

Разом з тим судами попередніх інстанцій також встановлено, що у п.9 Розділу II Статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств затвердженого Постановою VI зборів Ради Дніпропетровської облспоживспілки від 28.08.2017 зазначено що, прийняття у члени і виключення зі членів споживспілки проводиться її Радою або правлінням з наступним затвердженням рішення правління зборами Ради.

При цьому ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не дано оцінки положенням Статуту щодо черговості та порядку проведення засідань правління Дніпропетровської облспоживспілки, у зв'язку з чим не встановлено чи обґрунтованими були дії відповідача в частині такого значного зволікання у розгляді питання позивача.

Надаючи оцінку діям Дніпропетровської облспоживспілки в частині відмови в прийнятті до її членів Троїцького сільського споживчого товариства, судами попередніх інстанцій не враховано такого.

Закон України "Про споживчу кооперацію" визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні. Закон спрямований на відродження і зміцнення демократичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Статтею 8 Закону України "Про споживчу кооперацію" передбачено, що споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України, і мають право вільного виходу з них.

Кооперативне об'єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів (частина 1 статті 30 Закону України "Про кооперацію").

Відповідно до статті 33 Закону України "Про кооперацію" кооперативне об'єднання діє на підставі статуту, який затверджується установчими зборами (конференцією, з'їздом) уповноважених представників кооперативів, кооперативних об'єднань.

Статут кооперативного об'єднання повинен містити, зокрема умови і порядок вступу та виходу з кооперативного об'єднання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 9 Розділу II Статуту Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств затвердженого Постановою VI зборів Ради Дніпропетровської облспоживспілки від 28.08.2017 року, зазначено, що членство в споживспілці є добровільним. Для вступу до споживспілки юридична особа (споживче товариство, кооператив та ін.) подає правлінню облспоживспілки відповідну заяву, копію рішення свого вищого органу управління про вступ до споживспілки та належним чином завірену копію свого Статуту.

Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Право на свободу об'єднання відповідно до статті 11 Конвенції надається кожному, що охоплює як фізичних, так і юридичних осіб, відповідно до загальної логіки Конвенції.

Свобода об'єднання передбачає можливість як створювати об'єднання разом з іншими особами, так і звертатися з проханням про вступ у вже існуючі об'єднання. При цьому право створювати об'єднання становить елемент, невід'ємний від права, передбаченого статтею 11 Конвенції, навіть якщо в останній прямо сформульовано лише право створювати професійні спілки. Можливість створити об'єднання як юридичну особу для того, аби діяти колективно у сфері захисту своїх інтересів, є одним з найважливіших аспектів права на свободу об'єднання, без якого це право було би позбавлено сенсу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Sidiropoulos and Others v. Greece" від 10.07.1998).

Держава не може встановлювати невиправдані обмеження на право осіб звертатися з проханням про вступ до об'єднання (справа "Young, James and Webster v. the United Kingdom" від 13.08.1981).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про споживчу кооперацію" та статті 4 Закону України "Про кооперацію" діяльність споживчої кооперації будується на принципах добровільності, членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин. Кооперація базується на таких основних принципах:

добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації;

соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва;

рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос);

вільного вибору напрямів і видів діяльності;

демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій;

безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Кооперативні принципи кооперативів та їх об'єднань кожної з держав мають у своїй діяльності відповідати міжнародним кооперативним принципам, схваленим Міжнародним кооперативним альянсом (далі - МКА) - міжнародною неурядовою організацією, яка в рамках ООН об'єднує національні кооперативні організації більше 120 країн світу. У 1992 році до складу МКА прийнята Центральна спілка споживчих товариств кооперації України.

Першим принципом МКА є добровільне і відкрите членство, який полягає в тому, що кооперативи є добровільними організаціями, відкритими для всіх осіб, які можуть використовувати їх послуги і готові взяти на себе всі пов'язані з членством обов'язки без дискримінації за гендерними, соціальними, расовими, політичними або релігійними ознаками.

При цьому колегія суддів зазначає, що зміст "принципу добровільне і відкрите членство" сприймається як можливість вільного вступу суб'єкта у кооператив і виходу з нього. Згідно з цим принципом кооперативи як добровільні організації відкриті для всіх, хто бажає користуватися їх послугами.

Разом з тим дух принципу добровільності є основою створення кооперативу. Лише за добровільного об'єднання співпраця членів кооперативу буде значно ефективнішою, ніж за примусового формування колективу. Цей принцип обумовлює рівність членів кооперативу. Принцип добровільності проявляється, насамперед, у дотриманні порядку прийняття органами управління рішень про вступ у кооператив, що здійснюється на підставі заяви особи, яка добровільно виявила бажання вступити до кооперативу.

Чинником до вступу в кооператив є певна вигода або інтерес майбутнього члена. І тут також слід враховувати, що суть принципу добровільності проявляється також в тому, що інтереси того, хто вступає, мають узгоджуватися з груповими. Члени, котрі об'єднуються добровільно, не просто співпрацюють і є незалежними, а вступають у певні відносини і поділяють один з одним ризик і відповідальність за кінцевий результат.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що до кола фактичних обставин, які підлягають встановленню в даній справі, є підстави для відмови в прийнятті Троїцького сільського споживчого товариства у члени Дніпропетровської облспоживспілки.

Так, у касаційній скарзі Троїцьке сільське споживче товариство посилається, зокрема на те, що ним заявлялись клопотання у судах попередніх інстанцій про витребування відповідних доказів, а саме: копію рішення (протоколу чи постанови) Ради чи правління Дніпропетровської облспоживспілки щодо відмови про прийняття позивача в члени Дніпропетровської облспоживспілки станом на серпень 2014 року.

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Троїцького сільського споживчого товариства Павлоградської райспоживспілки задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2017 у справі № 904/6618/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Л. Стратієнко