Постанова

від 10.05.2018 по справі 5015/4826/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 5015/4826/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з'явився,

відповідача-1: не з'явився,

відповідача-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Герасимчук Романи Тимофіївни

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі колегії суддів Пазичев В.М., Манюк П.Т., Петрашко М.М.

від 17.02.2015 та

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Юрченко Я.О.,

від 19.10.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1. Фізичної особи - підприємця Герасимчук Романи Тимофіївни, 2. Львівської товарної біржі

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом про (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.12.2014):

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Герасимчук Романи Тимофіївни (далі - Відповідач-1) заборгованості за Кредитним договором №0033/07/10-KL від 09.11.2007 (далі - Кредитний договір) у сумі 1891897,26 грн.;

- звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Відповідача-1 на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колодій О.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №1624, (далі - Іпотечний договір) - нерухоме майно (складські приміщення загальною площею 4533,9 м 2 , позначені за планом земельної ділянки літерами: "А-1"- цегляний склад площею 3148,3 м 2 ; "Б-1" - металевий склад площею 482,4 м 2 ; "В-1" - цегляна прохідна площею 28,4 м 2 ; "Г-1" - цегляний пожежний вузол площею 13,6 м 2 ; "Д-1"- цегляна трансформаторна площею 11,3 м 2 ; "Е-1" - цегляна майстерня площею 29,7 м 2 ; "3-1" - навіс з платформою площею 820,3 м 2 ; "-" - дерев'яна вбиральня; №1 - металева огорожа та № 2- металеві ворота), що знаходиться за адресою: Львівська область, Буський район, село Задвір'я, вулиця Вокзальна, (далі - Предмет іпотеки) та належить на праві власності Львівській товарній біржі (далі - Відповідач-2), шляхом проведення прилюдних торгів;

- задоволення за рахунок Предмету іпотеки грошових вимог Позивача за Кредитним договором у сумі 1891897,26 грн.

2. Позов мотивований неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2015 позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача заборгованість за Кредитним договором в сумі 1891897,26 грн., у тому числі 1000000,00 грн. простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів, 868508,21 простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 23389,05 грн. пені за простроченим кредитом та процентами;

- у рахунок погашення заборгованості Відповідача-1 перед Позивачем звернуто стягнення на Предмет іпотеки за Іпотечним договором із задоволенням за рахунок Предмету іпотеки грошових вимог Позивача за Кредитним договором у сумі 1664436,31 грн. шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною Предмета іпотеки, визначеною експертом-оцінювачем на день проведення продажу, в сумі 1905436,00 грн.;

- у решті позовних вимог відмовлено.

4. Рішення мотивовано встановленням обставин неналежного виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань перед Позивачем щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором. При цьому суд першої інстанції відхилив доводи Відповідача-1 про наявність двох кредитних договорів, а також пропуск Позивачем позовної давності, оскільки вони не знайшли свого підтвердження.

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким:

- стягнуто з Відповідач-1 на користь Позивача заборгованість за Кредитним договором в сумі 1868738,84 грн., у тому числі 1000000,00 грн. простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів, 868508,21 простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 230,63 грн. пені за простроченими процентами;

- стягнуто з Відповідача-2 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором в сумі 1868738,84 грн. шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 1905436,00 грн.;

- у позові в частині стягнення 23158,42 грн. пені відмовлено.

6. Постанова також мотивована встановленням обставин неналежного виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором та відсутності пропуску позовної давності щодо стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів та нарахованих процентів.

7. Однак суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим нарахування пені лише в сумі 230,63 грн. з урахуванням положень пункту 4.1 Кредитного договору, а також позовної давності.

8. Крім того суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення заборгованості з Відповідача-2 шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки лише в сумі 1664436,31 грн., зважаючи на положення пунктів 1.1, 7.3 Іпотечного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

9. Відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а також прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

10. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судами положень статей 4 7 , 34, 36, 47 Господарського процесуального кодексу України, оскільки надані Позивачем розрахунки не обґрунтовані жодними належними та допустимими доказами, є відображенням його односторонніх арифметичних розрахунків та не можуть слугувати доказом безспірності розміру вимог Позивача.

11. За доводами Відповідача-1, на підставі Кредитного договору Позивач надав йому кредитні кошти лише в сумі 300000,00 грн., а кошти в сумі 760000,00 грн. надані Відповідачу-1 за іншим кредитним договором. У зв'язку з цим Відповідач-1 посилається на неврахування судами положень статті 534 Цивільного кодексу України та ненадання оцінки правомірності зарахування Позивачем перерахованих Відповідачем-1 коштів у розмірі 700449,21 грн.

12. Також Відповідач-1 зазначає про безпідставність нарахування Позивачем процентів за користування коштами у розмірі 23% після закінчення строку дії Кредитного договору, а також після відкликання у Позивача банківської ліцензції з огляду на положення пункту 4 1 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

13. На думку Відповідача-1, суди порушили статті 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, не зважаючи на наявність заяв відповідачів про застосування позовної давності.

14. Крім того Відповідач-1 зазначає про порушення судами частини 4 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості, обчисленої на підставі угод до Кредитного договору.

15. Відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримав викладені у скарзі доводи.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. За умовами Кредитного договору Позивач надав Відповідачу-1 кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1000000,00 грн. із графіком погашення основної заборгованості згідно з додатком №1 до Кредитного договору строком по 07 листопада 2008 року. За користування кредитними коштами встановлено плату в розмірі 18% річних.

17. Пунктом 2.5 Кредитного договору передбачено, що сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами.

18. Згідно з пунктом 7.3 Кредитного договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

19. Відповідно пункту 4.1 Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

20. У подальшому договором №1 від 07.11.2008 сторони внесли зміни до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Кредитного договору, виклавши їх в новій редакції. Зокрема, згідно зі згаданими змінами передбачено надання кредитних коштів строком по 6 листопада 2009 року, встановлення плати за користування кредитними коштами в розмірі 27% річних.

21. Договором №1/09 від 27.03.2009, який вступив у силу з 1 квітня 2009 року, сторони внесли зміни до пункту 1.3 Кредитного договору щодо встановлення плати за користування кредитними коштами в розмірі 23%.

22. Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору Відповідач-1 здійснює повернення кредитних коштів у національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок №20620500000008 у Позивача.

23. Також Відповідачу-1 відкрито рахунок №26000500000008 для отримання кредитних коштів.

24. На виконання своїх зобов'язань Позивач надав Відповідачу-1 кредитні кошти траншами:

- 13 листопада 2007 року 760000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №15799;

- 24 січня 2008 року 30000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №34338;

- 6 березня 2008 року 20000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №7584;

- 2 квітня 2008 року 50000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №3413;

- 25 червня 2008 року 50000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №44314;

- 21 серпня 2008 року 150000,00 грн. згідно з меморіальним ордером №35147.

25. Відповідно до графіку погашення відновлювальної кредитної лінії згідно з Кредитним договором сума погашення ліміту до 31.07.2009 - 200000,00 грн., до 31.08.2009 - 200000,00 грн., до 30.09.2009 - 200000,00 грн., до 30.10.2009 - 200000,00 грн., до 06.11.2009 - 200000,00 грн.

26. З метою забезпечення виконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та Відповідачем-2 укладено Іпотечний договір.

27. Іпотечним договором забезпечено виконання Відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

28. У пункті 1.2 Іпотечного договору наведено перелік нерухомого майна, що входить до складу Предмету іпотеки та належить Відповідачу-2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 22 вересня 1998 року між комерційно-виробничим центром Львівської облспоживспілки та Львівською товарною біржею та зареєстрованого 22.09.1998 за реєстраційним №283.

29. Згідно з пунктом 1.4 Іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки є договірною і погоджується сторонами в розмірі 1306126,00 грн.

30. Пунктом 5.5 Іпотечного договору встановлено, що у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов Іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України "Про іпотеку". При цьому вказані положення не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

31. Відповідач-1 листом №35 від 14.05.2011 звернувся до Позивача з проханням вирішити питання про зменшення розміру процентної ставки та гарантував погашення заборгованості до кінця 2011 року.

32. У зв'язку з наявністю заборгованості Відповідача-1 за Кредитним договором у сумі 1315470,60 грн., у тому числі 1000000,00 грн. простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів, 297912,24 грн. простроченої заборгованості з нарахованих процентів, 17558,36 грн. пені, Позивач направив 6 грудня 2012 року Відповідачу-2 вимогу про погашення заборгованості вих. №1018/3.6.3 від 01.12.2011.

33. Однак вимоги Позивача щодо погашення заборгованості за Кредитним договором залишені без задоволення, грошові зобов'язання Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не виконані.

34. Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості Відповідача-1 по тілу кредиту в розмірі 1000000,00 грн. Так, Відповідач-1 здійснив погашення тіла кредиту на суму 60000,00 грн., доказів погашення решти суми заборгованості не надано. Також матеріалами справи підтверджена наявність у Відповідача-1 заборгованості з прострочених станом на 29 грудня 2014 року процентів у розмірі 868508, 21 грн.

35. Крім того Позивачем нарахована пеня за простроченим кредитом та процентами у розмірі 23389,05 грн. Перевіривши правильність здійснених Позивачем розрахунків, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим нарахування пені лише в розмірі 230,63 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

36. Цивільний кодекс України

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. …

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, … заставою …

Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. …

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 573. Забезпечення майбутньої вимоги

1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Стаття 575. Окремі види застав

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. …

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. …

Стаття 610. Порушення зобов'язання

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …

3) сплата неустойки; …

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. …

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. …

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. …

Стаття 256. Поняття позовної давності

1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257. Загальна позовна давність

1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. …

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

37. Господарський кодекс України

Стаття 230. Штрафні санкції

1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. …

Стаття 231. Розмір штрафних санкцій

… 6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. …

Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків

… 2. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. …

38. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

39. Закон України "Про іпотеку"

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: …

іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Стаття 7. Вимоги, які забезпечуються іпотекою

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. …

Стаття 33. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. …

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

40. Суд виходить з того, що відповідно до положень статей 526, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни).

41. Дослідивши надані сторонами докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини невиконання Відповідачем-1 зобов'язань з повернення кредиту в сумі 1000000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитом в сумі 868508,21 грн., які виникли на підставі Кредитного договору та строк (термін) виконання яких настав на момент звернення з позовом у даній справі.

42. Суд не приймає до уваги аргументи Відповідача-1 про недоведеність спірної заборгованості належними і допустимими доводами, надання йому Позивачем на підставі Кредитного договору кредитних коштів лише в сумі 300000,00 грн., надання коштів у сумі 760000,00 грн. за іншими кредитним договором, а відтак і про ненадання оцінки правомірності зарахування Позивачем перерахованих Відповідачем-1 коштів у сумі 700449,21 грн. Наведені аргументи Відповідача-1 не відповідають встановленим судом апеляційної інстанції обставинам та по суті зводяться до переоцінки доказів, що не входить до встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

43. Суд відхиляє доводи Відповідача-1 про безпідставність нарахування Позивачем процентів за користування коштами у розмірі 23% після закінчення строку дії Кредитного договору, адже положенням пунктів 2.5, 7.3 Кредитного договору передбачено його дію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та здійснення сплати процентів позичальником за фактичний строк користування кредитними коштами.

44. З огляду на наведені умови Кредитного договору Суд також вважає безпідставним посилання Відповідача-1 на положення пункту 4 1 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо втрати Позивачем права на нарахування процентів за Кредитним договором після відкликання у нього банківської ліцензії. При цьому Суд звертає увагу, що наведена правова норма не містить імперативного припису щодо припинення нарахування банком відсотків. Водночас Відповідач-1 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не довів, що припинення нарахування відсотків за Кредитним договором сприяло б збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, як це передбачено наведеною правовою нормою.

45. Разом з тим Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність пропуску Позивачем позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів при зверненні з позовом у даній справі, зважаючи на обставини переривання цього строку у зв'язку зі зверненням Відповідача-1 до Позивача з листом №35 від 14.05.2011 щодо зменшення розміру процентної ставки та гарантування погашення заборгованості до кінця 2011 року. Оскільки наведені дії Відповідача-1 свідчать про визнання ним свого боргу та обов'язку з його погашення, Суд відхиляє посилання Відповідача-1 на порушення судом апеляційної інстанції положень 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України.

46. Водночас Суд враховує, що згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами спірні у справі відсотки за користування кредитом нараховані Позивачем у період з 18.03.2011 по 26.12.2014, тому на момент звернення з позовом 14 листопада 2012 року позовна давність щодо зазначених вимог також не спливла.

47. З огляду на викладене Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за Кредитним договором, а також пені за порушення зобов'язань за Кредитним договором. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що пеня розрахована Позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої є більшим, ніж встановлений Кредитним договором розмір неустойки. Відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги Позивача щодо стягнення пені саме в частині, обчисленій з урахуванням розміру, передбаченого умовами Кредитного договору, з урахуванням позовної давності.

48. Також, на думку Суду, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про набуття Позивачем відповідно до положень статей 589, 590 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України "Про іпотеку" права звернути стягнення на Предмет іпотеки через невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань за Кредитним договором.

49. Суд відхиляє посилання Відповідача-1 на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 4 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку зі зверненням стягнення на Предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості, обчисленої на підставі угод до Кредитного договору, зважаючи на положення пунктів 1.1, 7.3 Іпотечного договору, якими передбачено забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, у тому числі про його пролонгацію, збільшення тощо.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач-1 не спростував висновки суду апеляційної інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

51. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

52. Понесені Відповідачем-1 у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача-1, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

53. Відповідно до положень статей 526, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов'язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни).

54. Положення пункту 4 1 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить імперативного припису щодо припинення нарахування банком відсотків за активними операціями з дня початку процедури ліквідації банку.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Герасимчук Романи Тимофіївни відмовити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі №5015/4826/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець