Рішення

від 23.04.2018 по справі 361/7051/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/142/18, cправа № 361/7051/16-ц

23.04.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарях: Харченко Т.В., Телепі Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 про визнання недійсним й скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна й державних актів на право власності на земельні ділянки,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому із урахуванням уточнених позовних вимог просила: - визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області від 09 червня 2011 року № 234-09-06 Про продаж земельної ділянки , яким вирішено продати у власність із земель державної власності земельну ділянку несільськогосподарського призначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3В.) площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі-землі комерційного призначення по вулиці Гагаріна, 16 а; - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі-землі комерційного призначення, за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна,16 а, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534, посвідчений 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 521, укладеним між ОСОБА_2 міською радою Київської області та ОСОБА_3; визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯК № 016511 від 01 вересня 2011 року на право власності на земельну ділянку, що розташована за вищевказаною адресою площею 0,0327 га, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 321060001000317 від 30 серпня 2011 року; визнати недійсним та скасувати державний акт серії

ЯК № 016512 від 01 вересня 2011 року на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а площею 0,0031 га, кадастровий номер 3210600000:00:023:1142, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 321060001000316 від 30 серпня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що на підставі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 липня 2012 року (підстава набуття права власності: рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області від 11 грудня 2007 року № 647 Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна ) позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частина нежитлової будівлі (магазину-кафетерію), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а. Співвласником іншої Ѕ частини вказаного нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 24 липня 2008 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого за

№ 1793 є відповідач ОСОБА_3 Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2016 року в справі № 1007/115/09, залишеним без змін у цій частині рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (магазину-кафетерію), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а. Тобто, Ѕ частини нежитлової будівлі повернута позивачу у власність на підставі вищевказаних судових рішень, що набрали законної сили. Земельна ділянка площею 0,0358 га за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а, для обслуговування нежитлової будівлі, надана позивачу та іншому співвласнику нежитлової будівлі за вказаною адресою у постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею від 13 лютого 2002 року серії III - КВ № 025124. 14 листопада 2016 року позивач як співвласник нерухомого майна звернулася до ОСОБА_2 міської ради Київської області із заявою про надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га для обслуговування належної на праві власності частини нежитлової будівлі (магазину-кафетерію). Разом з тим, отримала відмову, так як рішенням ОСОБА_2 міської ради Київської області від 09 червня 2011 року

№ 234-09-06 вказану земельну ділянку продано ФОП ОСОБА_3 На підставі рішення органу місцевого самоврядування між ОСОБА_2 міською радою Київської області та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 521. У подальшому на підставі цього договору купівлі-продажу земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 отримано два державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки. Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування, договором купівлі-продажу та державними актами на право власності на всю земельну ділянку порушено її права як співвласника нежитлової будівлі щодо отримання у власність частини земельної ділянки необхідної для її обслуговування.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. 23 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_5 надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути дану справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 міська рада Київської області у судове засідання свого представника не направила. У поясненнях, поданих до суду 23 січня 2017 року, просила розглянути дану справу без участі представника міської ради, позовні вимоги вирішити згідно із чинним законодавством.

Відповідач ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання свого представника не направило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. 09 листопада 2017 року до суду надійшли пояснення від представника відповідача ОСОБА_7

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. Суд розглядає дану справу на підставі наявних у ній даних.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області від 11 грудня 2007 року

№ 647 Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності від 24 грудня 2007 року на Ѕ частину нежитлової будівлі (магазину-кафетерію), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна,16 а.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради Київської області від 12 червня 2012 року № 269 Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна видано дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 липня 2012 року замість свідоцтва про право власності від 24 грудня 2007 року на нежитлову будівлю (магазин-кафетерій), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна,16 а.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 липня 2012 року, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 269 від 12 червня 2012 року замість свідоцтва про право власності від 24 грудня 2007 року позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частина нежитлової будівлі (магазину-кафетерію), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна співвласником іншої Ѕ частини нежитлової будівлі відповідно договору купівлі-продажу, посвідченого 24 липня 2008 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого за номером 1793 є відповідач ОСОБА_3

Право власності на Ѕ частину нежитлової будівлі (магазину-кафетерію) ОСОБА_1 набула 24 грудня 2007 року на підставі рішення від 11 грудня 2007 року № 647, тобто раніше ніж відповідач ОСОБА_3

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2016 року в справі № 1007/115/2009, залишеним без змін у цій частині рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року визнано недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частки нежитлової будівлі (магазину-кафетерію), розташованої за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а, укладений 22 березня 2008 року між ОСОБА_1, від імені якої діяв ОСОБА_8, та ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_10, зареєстрований у реєстрі № 4661.

Відповідно до державного акту від 13 лютого 2002 року серії III - КВ № 025124 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області № 465 від 18 грудня 2001 року передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0358 га за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а для обслуговування пункту приймання склопосуду.

Як вбачається із матеріалів справи 14 листопада 2016 року позивач звернулася до ОСОБА_2 міської ради Київської області із заявою про надання їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га для обслуговування належної на праві власності частини нежитлової будівлі (магазину-кафетерію) по вулиці Гагаріна, 16 а.

Листом від 05 грудня 2016 року № 1-18/2302 виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради Київської області повідомив ОСОБА_1 про наявність рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області від 09 червня 2011 року № 234-09-06 Про продаж земельної ділянки .

Оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 міської ради Київської області від 09 червня 2011 року

№ 234-09-06 Про продаж земельної ділянки продано ФОП ОСОБА_3 у власність із земель державної власності земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі - землі комерційного призначення по вулиці Гагаріна, 16 а вартістю 122 074 грн. 42 коп.

На підставі вказаного рішення між ОСОБА_2 міською радою Київської області та

ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 521. Згідно із пунктом 1.1 цього договору покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі-землі комерційного призначення за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки ФОП ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 016511 від 01 вересня 2011 року, що розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна,16 а площею 0,0327 га, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 321060001000317 від 30 серпня 2011 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 016512 від 01 вересня 2011 року, що розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а площею 0,0031 га, кадастровий номер 3210600000:00:023:1142, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 321060001000316 від 30 серпня 2011 року.

Як вбачається із детальної інформації про фізичну особу стан суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 припинено 24 липня 2014 року.

Згідно із частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Пунктом 4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною другою статті 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державно влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статті 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У постанові ВСУ від 17 лютого 2015 року у справі № 21-551а14 висловлено правову позицію, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким порушено цивільні (у даному випадку земельні) права особи; застосування інших, передбачених законом, способів.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Враховуючи, що даний спір розглядається в порядку цивільного провадження, позивачем обрано спосіб захисту прав, передбачений у частині третій статті 152 ЗК України, згідно якої захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування - такий спосіб захисту прав відповідає статті 16 ЦК України. Отже, оспорюване рішення міської ради від 09 червня 2011 року, на підставі якого відповідачу ОСОБА_3 встановлено право власності на земельні ділянки, має бути визнане судом недійсним.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання передбачено частиною першою статті 15 ЦК України. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина 1 статті 55).

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорюваний правочин згідно із частиною першою статті 203 ЦК України суперечить Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивачкою вірно обрано один з існуючих способів захисту порушених прав шляхом визнання недійсними рішення міської ради та укладеного на його підставі договору купівлі продажу земельної ділянки, оскільки оспорюване рішення не відповідає законові, зокрема, нормам цивільного та Земельного кодексів та порушує її права, а оспорюваний правочин згідно із частиною першою статті 203 ЦК України суперечить Цивільному кодексу України та Земельному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, передачею у власність відповідачу ОСОБА_3 всієї земельної ділянки, яка перебуває під Ѕ частиною нежитлового приміщення, що належить позивачу, порушено права останньої.

Тому позов в цій частині підлягає задоволенню та враховуючи, що земельна ділянка є цілісним сформованим об'єктом з присвоєним кадастровим номером, і що законом не передбачено можливості припинення права власності на частину земельної ділянки, то суд визнає недійсним та скасовує рішення міської ради та визнає недійсним укладений на підставі оспорюваного рішення договір купівлі-продажу земельної ділянки в цілому.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними та скасування державних актів на земельні ділянки, видані відповідачу ОСОБА_3, то суд приходить до наступного.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Такий висновок зазначений в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 01 липня 2015 року № 6-319цс15.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування та/або правочину, тому вимога про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд визнає державні акти недійсними. Проте, необхідності у додатковому їх скасуванні не вбачає, так як сам факт визнання акту недійсним скасовує та припиняє його дію з моменту видання, при цьому він не створює ніяких юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його виконанням.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі - 2 204 грн. 80 коп. Враховуючи ту обставину, що суд знайшов позовні вимоги обґрунтованими частково стягненню із ОСОБА_2 міської ради Київської області й ОСОБА_3 підлягає судовий збір у розмірі по - 826 грн. 80 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити - частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області від

09 червня 2011 року № 234-09-06 Про продаж земельної ділянки яким продано у власність із земель державної власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі - землі комерційного призначення за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16 а.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0358 га для обслуговування нежитлової будівлі-землі комерційного призначення, за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16-а, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534, посвідчений 01 липня 2011 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 521, укладеним між ОСОБА_2 міською радою Київської області та ОСОБА_3.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК № 016511 від 01 вересня 2011 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0327 га, кадастровий номер 3210600000:00:023:0534, яка розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16-а, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 321060001000317 від 30 серпня 2011 року.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК № 016512 від 01 вересня 2011 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0031 га., кадастровий номер 3210600000:00:023:1142, яка розташована за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, 16-а, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 321060001000316 від 30 серпня 2011 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 міської ради Київської області, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі по - 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 коп. з кожного.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин