Рішення

від 08.05.2018 по справі 645/5063/17

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5063/17

Провадження № 2/645/563/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3, повідомлений про дату час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання, причини його неявки визнані судом не поважними,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за договорами позики від 26.01.2017 року, 30.01.2017 року, 08.02.2017 року у розмірі 25000,00 грн., штрафні санкції у розмірі 125500,00 грн. на обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26.01.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 26.07.2017 року, про що в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було складено боргову розписку. Однак у зазначений термін ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув. 30.01.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 30.07.2017 року, про що в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було складено боргову розписку. Однак у зазначений термін ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув. 08.02.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 08.08.2017 року, про що в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було складено боргову розписку. Також розпискою було передбачено штрафні санкції в розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення зобов'язання. Однак у зазначений термін ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув. Так, з моменту прострочення зобов'язання (08.03.2017 року) до моменту подачі позову сплинув 251 день. Станом на 14.11.2017 року заборгованість за штрафними санкціями складає 251 х 500 грн. = 12550,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався своєчасно та належним чином, повторно не з'явився в судове засідання, причини його неявки визнані судом не поважними, відзиву на позов не подав.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст.280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач ОСОБА_2

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка або інший документ, який посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що згідно наданої позивачем ОСОБА_2 розписки, встановлено, що 26.01.2017 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4000 грн., які він зобов'язується повернути на протязі 6 місяців. Розписка була складена в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Крім того, згідно наданої позивачем ОСОБА_2 розписки, встановлено, що 30.01.2017 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 6000 грн., які він зобов'язується повернути на протязі 6 місяців. Розписка була складена в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Крім того, згідно наданої позивачем ОСОБА_2 розписки, встановлено, що 08.02.2017 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 15000 грн., які він зобов'язується повернути на протязі 6 місяців рівними долями кожного 8-го числа наступного місяця. У разі прострочення зобов'язується виплачувати за кожний прострочений день 500 грн. Розписка була складена в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Стаття 1051 ЦК України передбачає право позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Обов'язок довести зазначений факт покладений на позичальника.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір.

Будь-яких належних та допустимих доказів про виконання нею грошового зобов'язання відповідач суду не надала.

За таких обставин, суд вважає доведеними доводи позивача, що до теперішнього часу відповідач не повернула визначену у розписці суму позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимоги позивача ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 штрафних санкцій за кожний прострочений день у розмірі 500 грн. відповідно до договору позики від 08.02.2017 року підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту наданої позивачем ОСОБА_2 розписки 08.02.2017 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 15000 грн., які він зобов'язувався повернути на протязі 6 місяців рівними долями кожного 8-го числа наступного місяця. У разі прострочення зобов'язувався виплачувати за кожний прострочений день 500 грн. Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що штраф та пеня - є різновидами, неустойки, однак вони не є однорідними поняттями.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст.627 ЦК України визначено свободу договору, а саме, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин приймаючи до уваги згоду сторін на умови передбаченої договором цивільно-правової відповідальності за невиконання умов договору, той факт, що стягнення пені, встановленої умовами договору у твердій грошовій сумі, законом прямо не заборонено, вимоги ОСОБА_2 про покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у виді стягнення 500 грн. за кожен день прострочення виконання, які по своїй правовій природі відносяться до пені, підлягають задоволенню.

Поряд з цим згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З врахуванням зазначених положень законодавства, приймаючи до уваги розмір збитків позивача через неналежне виконання зобов'язань ОСОБА_3, а саме сума боргу за договором позики від 08.02.2017 року становить 15000 грн., тому суд вважає доцільним зменшити розмір неустойки (пені) з 125500 грн. до 15000 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлені у позові позовні вимоги на суму 150500 грн. (25000 грн. + 125500 грн.) суд задовольняє на суму 40 000 грн. ( 25 000 грн. + 15 000 грн.), тобто частково ( 40 000 грн. / 150 500 грн. х 100 % = 26,57 %).

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача суд покладає судовий збір 484 грн. 90 коп. ( 26,57 % х 1825 грн. (1505 грн. + 320 грн.) :100% ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 551, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст.ст.13, 76-80, 133, 141, 247, 263-265,280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, суму боргу за договорами позики від 26.01.2017 року, 30.01.2017 року, 08.02.2017 року у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неустойку в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 90 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): Харківська область, Первомайський район, с. Зеленівка, вул. Шевченко, 15.

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 15 травня 2018 року.

Суддя Т.В. Бабкова