Ухвала

від 10.02.2021 по справі 645/5063/17

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5063/17

Провадження № 6/645/57/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретаря судового засідання -Волкової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності,-

в с т а н о в и в :

До Фрунзенського районного суду міста Харкова надійшло вищезазначене подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності - квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у державного виконавця МВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові перебуває зведене виконавче провадження №64043721 з примусового виконання виконавчого листа №645/5063/17 виданого 20.06.2019 року Фрунзенським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 111253,30 грн. 21.11.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження за вих№57791. 04.12.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника та внесено відповідні записи про обтяження до ДРРПННМ. В ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем було вжито заходів щодо розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ та організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна боржника. 26.02.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника. 26.02.2020 року отримано електронну відповідь від ПАТ ПриватБанк в якій повідомлялося, що на рахунках боржника відсутні кошти для виконання постанови державного виконавця. 28.04.2020 року здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому документі, в присутності стягувача, боржника ознайомлено з матеріалами виконавчого провадження, надано виклик державного виконавця та складено акт згідно якого боржник перешкоджав перевірці майнового стану. 21.08.2020 року на адресу відділу надійшов лист КП ХМБТІ ХМР з якого вбачається, що за боржником на праві спільної сумісної власності зареєстрована частка квартири АДРЕСА_1 . З метою своєчасного, неупередженого і в повному обсязі виконання рішення суду при виконанні виконавчого листа №645/5063/17 необхідно звернути стягнення на майно, а саме частину квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві спільної сумісної власності.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, що не є перешкодою, в силу вимог ст. 443 ЦПК України, для вирішення даного питання.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

08 травня 2018 року Фрунзенським районним судом м.Харкова (справа № 645/5063/17) ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму боргу за договорами позики від 26.01.2017 року, 30.01.2017 року, 08.02.2017 року у розмірі 25 000 грн. 00 коп., неустойку в розмірі 15 000 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 484 грн. 90 коп.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05 серпня 2019 року (справа № 645/3346/19) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 10.03.2017 р. у розмірі 70000,00 грн., судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

З подання вбачається, що на виконанні у державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м.Харкові Карагьозяна Р. перебуває зведене виконавче провадження №64043721 на загальну суму стягнення з урахування розміру суми стягнення та судового збору, всього 111 253,30 грн. з примусового виконання виконавчих листів, виданих Фрунзенським районним судом м.Харкова: №645/5063/17 від 08 травня 2018 року, №645/3346/19 від 05 серпня 2019 року.

Відповідно положень ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

За змістом ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно акту державного виконавця від 28 квітня 2020 року, останнім в присутності стягувача ОСОБА_2 здійснено вихід за адресою, зазначеною у виконавчому документі, де боржника ОСОБА_1 ознайомлено з постановою про відкриття виконавчого провадження, та надано виклик. Перевірці майнового стану боржник перешкоджав (а.с.93).

Відповідно ч.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Тобто, законом передбачено чіткий порядок ознайомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження, а саме надіслання її боржнику рекомендованим поштовим відправленням, проте матеріали подання доказів про виконання вимог закону, зазначених вище, не містить.

У ч. 3 статті ст. 18 Закону України Про виконавче провадження закріплено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Проте, матеріали подання не містять доказів того, що державний виконавець звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, чим могли бути виключені підстави вважати, що є інше майно, окрім житла, на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно відповіді Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради від 21.08.2020 року , на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрована на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.01.2006 р., виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради (а.с. 99-109).

З вимоги державного виконавця до КП ХМБТІ (а.с. 97-98) вбачається, що ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про зміну імені, 13 листопада 2008 року змінено прізвище на ОСОБА_1 . Проте, копії вказано свідоцтва матеріали подання не містять, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_4 , який є власником частки квартири АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , який є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 64043721 це одна й та сама особа.

Окрім того, відповідно ч.7 ст. 48 вищевказаного Закону у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році мінімальну заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень.

Як вбачається з подання, сума заборгованості яка підлягає стягненню у межах зведеного виконавчого провадження складає 111253,30 грн. тобто, сума заборгованості не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (120000,00 грн).

Згідно ст. 50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України в сукупності зі змістом ст.ст. 366, 371 ЦК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання стосовно визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, слід встановити, що у боржника відсутнє інше майно, на яке може бути звернуто стягнення, що і призводить до необхідності примусового визначення судом відповідної частки боржника, і лише у такому випадку втручання у мирне володіння майном, що передбачено ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є виправданим та допустимим.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.267, 353-355, 431, 443, 446 ЦПК України, ст.ст.366, 371 ЦК України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

п о с т а в н о в и в:

У задоволенні подання подання державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про визначення частки майна боржника у майні, що є об`єктом спільної сумісної власності - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 10.02.2021 року.

Суддя: