Ухвала

від 10.05.2018 по справі 757/18834/18-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2489/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

підозрюваного ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , та підозрюваного ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 18 червня 2018 року, із визначенням застави у межах 22 702 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 000 924 грн. щодо

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_12 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 та підозрюваний ОСОБА_10 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, захисник ОСОБА_7 в обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а судом проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, у зв`язку із чим підозрюваному не повідомлено підстави та мотиви прийнятого рішення.

На адресу апеляційного суду м. Києва надійшли доповнення до апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 , в яких він зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а саме не підтвердження висновків суду доказами та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, адвокат вказує, що письмове повідомлення про підозру від 13.04.2018 року направлено на ім`я ОСОБА_10 та вручено адвокату ОСОБА_13 , що не відповідає процедурі повідомлення особи про підозру. Додає, що ОСОБА_10 для вручення повідомлення про підозру до уповноваженої особи не викликався, заходи для належного його повідомлення про підозру не вживались, а сам по собі факт відсутності особи за місцем його реєстрації в певний час не свідчить про не встановлення місцезнаходження особи. Крім того, адвокат вказує про відсутність даних про отримання поштового відправлення, яке містило повідомлення про підозру, адресатом або будь-якою іншою особою, у зв`язку із чим відсутні докази факту набуттяОСОБА_10 процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Також адвокат вказує на відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_10 з 20.03.2007 не був посадовою або службовою особою в ПАТ АБ «Укргазбанк», як і не був і не є засновником або набувачем суб`єкта підприємництва ТОВ «Укрконцепт». Додає про те, що кваліфікація діянь ОСОБА_10 не узгоджується із обставинами кримінального провадження.

Далі адвокат вказує, що слідчим суддею не досліджено можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та вказує про відсутність доказів існування у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Адвокат стверджує, що у кримінальному провадженні закінчився максимально можливий строк досудового розслідування та акцентує увагу на тому, що слідчим суддею визначено завідомо непомірний розмір застави.

У підсумку зазначає, що кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України, яке не входить в територіальну юрисдикцію Печерського району міста Києва.

Підозрюваний ОСОБА_10 в обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що ухвала слідчого судді є незаконною та невмотивованою. Додає, що слідчим суддею визначено непомірний розмір застави, оскільки ухвала слідчого судді не містить підстав за яких слідчому судді можливо було б вийти за межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Також вказує, що він працює та отримує заробітну плату в розмірі 4000 грн. на місяць.

Крім того, підозрюваний вказує, що при постановленні ухвали судом не враховано того, що ОСОБА_10 раніше не судимий, на обліку у наркологічних та психоневрологічних диспансерах не перебуває, має постійне місце проживання в м. Києві, має сім`ю, працевлаштований, має троє малолітніх та двоє неповнолітніх дітей, має позитивний соціальний статус, позитивно характеризується по місцю проживання, від органів досудового розслідування та суду не переховувався.

Далі апелянт зазначає про те, що висновок суду про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки паспортні документи підозрюваного знаходяться у слідчого, а фактів, які б вказували на можливість перешкоджати кримінальному провадженню стороною обвинувачення не надано. Додає, що стороною обвинувачення не зазначено які речі або документи може знищити підозрюваний та вказує, що підозрюваний не чинив тиску на учасників процесу.

У підсумку підозрюваний акцентує увагу на тому, що клопотання прокурора грунтується виключно на припущеннях, а в матеріалах клопотання відсутня постанова про продовження строку досудового розслідування.

Одночасно підозрюваний ОСОБА_10 ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що повний текст ухвали оголошено 27.04.2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисника і підозрюваного та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Клопотання підозрюваного щодо поновлення пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки, на переконання колегії суддів, цей строк пропущений з поважних причин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42016000000001183, відомості про яке 05.05.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

13.04.2018 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20 квітня 2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва дане клопотання задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 18 червня 2018 року, із визначенням застави у межах 22 702 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 000 924 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненніпідозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_10 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_10 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є доведеними.

Посилання апелянта на відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 22.05.2017, протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 13.09.2016, висновку експерта КНДЕКЦ від 18.04.2017, протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 20.10.2017, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 18.10.2016, протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 04.04.2018, протоколі допиту свідка ОСОБА_19 від 28.03.2018, протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 06.04.2018, протоколі допиту свідка ОСОБА_21 від 11.10.2017, висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №14710/16-42 від 10.10.2016, науково-технічному звіті «Заключение о техническом состоянии здания учебного корпуса, расположенного по ул. Кожемяцкой, 12-6 в Подольском районе г. Киева», висновку експерта №15 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 20.06.2017, висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від №179/17- 45 від 06.01.2016, висновку комісійної судової-економічної експертизи №27/03/17-2 від 27.03.2017, листі Державної аудиторської служби України №15-17/802 від 18.09.2017, висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертиз № 20007/20008/17-45/5702-5705/18-45, висновку експерта №8-4/2245 від 17.11.2017.

Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Твердження захисників та підозрюваного про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає непереконливим, оскільки, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України, апелянтами не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_10 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_10 на свободу, у зв`язку із чим вимоги апеляційних скарг щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід визнати непереконливими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_10 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається сторона захисту в апеляційних скаргах.

Посилання сторони захисту на те, що у справі закінчився строк досудового розслідування, є непереконливими, з урахуванням постанов про продовження строку досудового розслідування від 17.03.2017 року, відповідно до якої строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 19.01.2018 року та про зупинення досудового розслідування від 11 квітня 2018 року, та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк з дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Доводи апеляційних скарг в частині порушення слідчим суддею територіальної підслідності даного провадження, слід визнати необгрунтованими, оскільки відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування від 06.06.2017, проведення досудового розслідування даного кримінального провадження доручено управлінню з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва.

Твердження апелянтів з приводу неправильної кваліфікації дій підозрюваного, не заслуговують на увагу, оскільки кваліфікація дій підозрюваного може бути змінена протягом досудового розслідування, проте на момент розгляду клопотання, у колегії суддів не викликає сумнівів правильність кваліфікації дій підозрюваного, з урахуванням обставин справи та доданих до клопотання доказів.

Посилання апелянтів на те, що ОСОБА_10 не набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, спростовуються протоколом про вручення повідомлення про підозру від 13.04.2018 та рапорту старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , відповідно до якого повідомлення про підозру вруно адвокатуОСОБА_10 та відправлено поштою за місцем реєстрації підозрюваного разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного та повістки про виклик (а.с. 243-244, 245-246 т. 1).

Вимоги апеляційних скарг в частині того, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам та доказам, що знаходяться в матеріалах доданих до клопотання, слід визнати необгрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

Посилання підозрюваного на те, що клопотання слідчого грунтується на припущеннях, слід визнати непереконливими, через його відповідність вимогам ст. 184 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_10 з 20.03.2007 не був посадовою або службовою особою в ПАТ АБ «Укргазбанк», як і не був і не є засновником або набувачем суб`єкта підприємництва ТОВ «Укрконцепт», не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з урахуванням доданих ініціатором клопотання матеріалів на його обгрунтування, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_10 такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Так, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_10 раніше не судимий, на обліку у наркологічних та психоневрологічних диспансерах не перебуває, має постійне місце проживання в м. Києві, має сім`ю, має на утриманні троє малолітніх та двоє неповнолітніх дітей, працевлаштований, має позитивний соціальний статус, позитивно характеризується, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_10 заставу у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що, у відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчого необхідно задовольнити частково, застосувати щодо ОСОБА_10 запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, та визначити підозрюваному заставу у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити підозрюваному ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 та застосовано щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 18 червня 2018 року, із визначенням застави у межах 22 702 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 000 924 грн., скасувати.

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_10 , задовольнити частково.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 червня 2018 року.

Визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі, яка перевищує встановлені законом граничні межі та становить 7 000 000 (сім мільйонів) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ. вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_10 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчих слідчої групи Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України та процесуальних керівників у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися з місця постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16 годині 40 хвилин 14 травня 2018 року.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4