Рішення

від 11.05.2018 по справі 233/841/18

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/841/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області про скасування відмови у поновленні договору оренди, визнання поновленим договору оренди, вказуючи, що між позивачем та Артемівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого районною адміністрацією передано позивачу в оренду земельні ділянки загальною площею 60,4454 га, строком на 5 років. Вказаний договір оренди землі набрав чинності після його державної реєстрації - 10 липня 2012 року та був дійсним до 10 липня 2017 року.

12 червня 2017 року позивач, як орендар, який належно виконував обов*язки за умовами договору та має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди), звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди, за наслідком розгляду якого відповідачем листом від 14 червня 2017 року повідомлено, що позивачу для поновлення дії договору необхідно надати додаткові документи, а саме: клопотання, проект угоди, копію діючого договору, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, витяг з ДЗК, агрохімічний паспорт на земельну ділянку, рішення районної ради щодо затвердження технічної документації. При цьому, правове обґрунтування необхідності надання позивачем визначених відповідачем документів у листі не було вказано.

Позивач вдруге звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди, за наслідками розгляд якого листом від 08 вересня 2017 року відповідач повідомив, що не вбачає достатніх підстав для пролонгації договору оренди. В листі відповідач зазначив про використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, не навівши також правового обґрунтування щодо такої підстави відмови у поновленні договору оренди.

Аналогічну позицію зазначено відповідачем і у листі від 25 жовтня 2017 року за наслідками розгляду клопотання позвача від 27 вересня 2017 року про поновлення договору оренди.

Вважає, що оскільки використовує земельну ділянку після спливу строку договору оренди землі, продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення із запереченнями у поновленні договору оренди землі від орендодавця не надходило, то договір оренди землі фактично є поновленим в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Відповідач у теперішній час після фактичного поновлення договору оренди землі проявляє бездіяльність щодо його оформлення, не вчиняє жодних дій щодо підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах. Крім того, аналіз змісту листів від 14 червня 2017 року та 08 вересня 2017 року свідчить про те, що відповідач змінює позицію при обґрунтуванні неможливості поновлення дії договору оренди з позивачем. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру проведено перевірку земельних ділянок, за результатами якої встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та складено акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 14 липня 2017 року, тобто, після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок. Таким чином, оскільки позивачу земельні ділянки надавались до 10 липня 2017 року на підставі договору, в якому було зазначено умови їх використання, то станом на 14 липня 2017 року такі умови не були встановлені. Вважає, що засівання наданих для ведення фермерського господарства земельних ділянок посівами пшениці не призводить до зміни її цільового призначення, земельні ділянка при цьому залишається земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, просив визнати поновленим договір оренди від 30 травня 2012 року, укладений між позивачем та Артемівською районною державною адміністрацією в частині земельних ділянок площею 20,00 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:111:0003, та площею 20,00 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:111:0002, які знаходяться на території Володимирської сільської ради Артемівського району Донецької області, за межами населених пунктів, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, пояснили, що складенням актів про нецільове використання земельної ділянки відповідач підтвердив факт користування позивачем змельними ділянками після закінчення строку договору оренди, таким чином, договір є фактично поновленим. Також, договором оренди обмеження використання земельних ділянок не передбачені, а земельні ділянки, засіяні пшеницею, на їх думку залишилися землями сільськогосподарського призначення. Крім того, діюче законодавство не передбачає необхідності прийняття окремого рішення орендодавцем при пролонгації договору оренди.

Позивач також зазначив, що відмовляється від власноруч складеної пояснювальної та не визнає той факт, що використовував земельні ділянки не за цільовим призначенням, при цьому пояснив, що при виїзді інспектора він не став її обманювати та чесно зізнався, що на земельних ділянках засіяна озима пшениця, що ним було зроблено для покращення стану землі. У нього наявні агрохімічні паспорти на земельні ділянки, долучити котрі до матеріалів справи у ході підготовчого провадження він забув, у яких зазначено тип сільськогосподарських угідь - рілля. Фермерське господарство ним було утворене, але так як договір оренди земельної ділянки був укладений з ним як з фізичною особою він сплачував орендну плату як фізична особа, заборгованості не має.

Представник позивача вважав необґрунтованими доводи відзиву відповідача, зокрема посилання на судову практику, котрі на його думку вирвані з контексту судових рішень та стосуються норм законодавства щодо оренди землі у попередніх редакціях.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надавши письмовий відзив (а.с. 125-130), вказуючи, що 15 серпня 2017 року ОСОБА_4 управлінням було отримано заяву ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі від 30 травня 2012 року, який був зареєстрований за № 14209004004229 від 10 липня 2012 року, при цьому, управлінням, яке зобов*язане діяти у відповідності до вимог діючого законодавства, було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та встановлено факт використання позивачем земельних ділянок не за цільовим призначенням, що визнав позивач ОСОБА_1 згідно пояснювальної записки, зареєстрованої в системі електронного документообігу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 27 вересня 2017 року за № С-4967/0/5-17, та у тексті заяви до Донецького окружного адміністративного суду. Використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою до розірвання договору оренди. Також, необхідною умовою укладення договору оренди земльної ділянки, яка перебуває у державній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, за відсутності якого неможливо у судовому порядку зобов*язати цей орган укласти договір або ж його поновити, оскільки це суперечить вимогам закону. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на це сторін, що з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням. При цьому, переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк має саме орендар, який належно виконував обов*язки за умовами договору. Зазначив, що факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням було зафіксовано, коли вже зійшла озима пшениця, тобто, земельні ділянки позивачем було розорано та засіяно ще під час дії договору оренди. Крім того, вважав, що даний договір не може бути поновлений на той саме строк та на тих самих умовах, оскільки сторона орендодавця за ним не має у теперішній час повноважень на передачу в оренду земельної ділянки, тобто, цей правочин в силу вимог закону являтиметься нікчемним. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

З*ясувавши позицію сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30 травня 2012 року ОСОБА_1 та Артемівська районна державна адміністрація в особі голови ОСОБА_5 уклали договір оренди земельних ділянок в межах території Володимирської сільської ради загальною площею 60,4454 га, у тому числі: - діл. № 1 - 20,4454 га ріллі, кадастровий номер 1420982000:01:115:0002; - діл. № 2 - 20,00 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:111:0003; - жід. № 3 - 20,00 га пасовищ, кадастровий номер 1420982000:01:111:0002, які на час їх передачі в оренду знаходяться у задовільному, якісному стані, для ведення фермерського господарства, строком на п*ять років (а.с. 70-76), про що містяться відомості у ОСОБА_5 Державного земельного кадастру (а.с. 157-168).

Згідно з п.п. 2.2 цього договору (а.с. 71) після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі переукладення договору оренди змелених ділянок його умови можуть бути змінені.

Відповідно до п.п. 4.2 договору (а.с. 74) орендар зобов*язаний створити фермерське господарство у порядку, передбаченому Законом України Про фермерське господарство , забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату, тощо.

Як визначено п. 9 договору (а.с. 76) він набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

До даного договору додаються: - план-схема земельних ділянок (а.с. 77-85), - розрахунок розміру орендної плати (а.с. 86), - акт приймання-передачі земельних ділянок в натурі (а.с. 87), а також розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації № 156 від 07 березня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (а.с. 8-69, 88-89).

Договір зареєстровано у встановленому порядку 10 липня 2012 року за № 142090004004229 (а.с. 90).

Відповідно до довідки Бахмутської ОДПІ ГУ ДФСУ у Донецькій області № 10/05-02-07-13-3 від 28 лютого 2018 року (а.с. 156) ОСОБА_1 станом на 28 лютого 2018 року заборгованості по орендній платі з фізичних осіб за 2017 рік не має.

12 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся із клопотанням на адресу в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 91) щодо поновлення договору оренди земельних ділянок від 30 травня 2012 року.

14 червня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькй області за вих. № Б-2961/0-1722/6-17 направило позивачеві ОСОБА_1 лист із повідомленням, що для поновлення договору оренди позивачу необхідно надати не пізніше ніж до спливу строку договору наступні документи: 1. клопотання, 2. проект додаткової угоди, 3. копію дічого договору оренди землі, який поновлюється, завірена територіальним органом Держгеокадастру, 4. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в оригіналі або копія, завірена територіальним органом Держгеокадастру (згідно ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; згідно Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться на рідше ніж один раз на 5-7 років), 5. витяг з державного земельного кадастру в оригіналі або завірена територіальним органом Держгеокадастру копія, 6. агрохімічний паспорт на земельну ділянку (згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 та Указу Президента "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення" від 02.12.1995 року № 1118/95), 7. рішення районної ради щодо затвердження технічної документації з номативної грошової оцінки землі (відповідно до абз. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих за межами населених пунків, затверджується районними радами) (а.с. 94).

11 серпня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено клопотання на усунення зауважень, зазначених у листі від 14 червня 2017 року за вих. № Б-2961/0-1722/6-17, із додатками у вигляді: - 1. Клопотання, 2. Копії діючого договору, який поновлюється, 3. Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в оригіналі, 4. Витягу з державного земельного кадастру в оригіналі, 5. Агрохімічного паспорту на земельну ділянку, копії, 6. Рішення районної ради щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, 7. Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (а.с. 92).

08 вересня 2017 року відповідачем відмовлено позивачеві у поновленні договору оренди земельних ділянок за результатами розгляду поданих документів та актів перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель, згідно яких встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням (а.с. 95-97, 134-136), так у листі зазначено, що земельні ділянки за кадастровим номером 1420982000:01:111:0003 площею 20,000 га пасовищ, 1420982000:01:111:0002, площею 20,0000 га пасовищ фактично використовуються під вирощуванням озимої пшениці, що є порушенням ч. 1 ст. 96 ЗК України (а.с. 96, 101-102); порушень вимог діючого законодавства щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером 1420982000:01:115:0002, площею 20,4454 га ріллі, не виявлено та запропоновано звернутися до управління з клопотанням щодо часткового поновлення договору оренди (а.с. 97, 103-104).

27 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди земельних ділянок № 1 - 20,00 га пасовищ за кадастровим номером: 1420982000:01:111:0003, № 2 - 20.00 га пасовищ за кадастровим номером 1420982000:01:111:0002, зазначивши, що ним оплачено штраф і шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 93, 131).

25 жовтня 2017 року відповідачем відмовлено позивачеві у поновленні договору оренди земельних ділянок за результатами розгляду поданих документів та актів перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель, згідно яких встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням (а.с. 98-100), так зазначено, що земельні ділянки за кадастровим номером 1420982000:01:111:0003 площею 20,000 га пасовищ, 1420982000:01:111:0002, площею 20,0000 га пасовищ фактично використовуються під вирощуванням озимої пшениці, що є порушенням ч. 1 ст. 96 ЗК України (а.с. 99); запропоновано повернути земельну ділянку орендодавцю за актом прийому-передачі не пізніше семи днів з дня отримання листа (а.с. 100).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частино 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі. Згідно із ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані, в т.ч., забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Донецькій області 14 липня 2017 року складено акт перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель щодо встановлення факту використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, на підставі чого відмовлено у поновленні договору оренди земельних ділянок (а.с. 95-97, 101-102). Вказаний акт підписано позивачем без зауважень, також, згідно квитанцій від 26 вересня 2017 року (а.с. 133) ним сплачено штраф та відшкодовано збитки, з урахуванням позивач звертався з заявою до відповідача щодо поновлення договору оренди (а.с. 131).

У пояснювальній від 27 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 зазначив, що використовував земельні ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 132), що також вбачається і з пояснень позивача у судовому засіданні, який пояснив, що засіяв на земельних ділянках озиму пшеницю, діяв з метою покращення стану земель, а при виїзді інспектора не став її обманювати та чесно зізнався, що на земельних ділянках засіяна озима пшениця.

Таким чином, доводи сторони відповідача щодо використання позивачем ОСОБА_1 земельних ділянок не за цільовим призначенням знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та стороною позивача не спростовані.

Суд не приймає доводів представника позивача щодо незмінності внаслідок дій позивача ОСОБА_1 цільового призначення земельних ділянок з огляду, зокрема, на відсутність за договором оренди обмежень їх використання (п. 2.5 договору), та вважає такі доводи необгрутованими, оскільки згідно п. 4.2 даного орендар зобов*язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, п. 2.1 договору визначена мета використання земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, згідно п. 1 договору, вид угідь - пасовища (а.с. 70-76).

Також, відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у цивільній справі № 594/376/17-ц.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що однією з необхідних умов для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , є наявність такого юридичного факту як належне виконання орендарем своїх обов*язків за договором оренди, що не знайшло свого підтвердження у ході даного судового розгляду.

Рішення про відмову у поновленні договору оренди відповідачем прийняте з урахуванням тієї обставини, що позивач не виконував належним чином умови договору оренди, та є обґрунтованим.

Направивши позивачу лист-повідомлення про відмову в продовженні дії договору, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає правових підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, тому у задоволенні даного позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258- 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: с. Володимирівка Бахмутського району Донецької області, вул. Центральна (Кірова), 46, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, м. Костянтинівка Донецької області, вул.. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 травня 2018 року, складання повного рішення суду відкласти на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи, тобто, до 21 травня 2018 року.

Повне рішення суду складене 16 травня 2018 року.

Суддя :