Постанова

від 15.08.2018 по справі 233/841/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 233/841/18 Номер провадження 22-ц/775/1149/2018

Головуючий в 1 інстанції: Мартишева Т.О.

Суддя доповідач Тимченко О.О.

Категорія 23

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Азевича В.Б., Краснощокової Н.С.

за участю секретаря судового засідання : Ситнік Д.Л.

учасники справи:

представник позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: Кононенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу № 233/841/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадасту у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3,

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2018 року (суддя Мартишева Т.О.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 21 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що між ним та Артемівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого районною адміністрацією передано йому в оренду земельні ділянки загальною площею 60,4454 га, строком на 5 років. Вказаний договір оренди землі набрав чинності після його державної реєстрації - 10 липня 2012 року та був дійсним до 10 липня 2017 року. 12 червня 2017 року він, як орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору та має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди), звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди, за наслідком розгляду якого, відповідачем листом від 14 червня 2017 року повідомив його про необхідність надати додаткові документи, а саме: клопотання, проект угоди, копію діючого договору, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, витяг з ДЗК, агрохімічний паспорт на земельну ділянку, рішення районної ради щодо затвердження технічної документації. При цьому, правове обґрунтування необхідності надання ним зазначеним документів, відповідач не вказав.

Він вдруге звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди, за наслідками розгляду якого , відповідач листом від 08 вересня 2017 року йому відмовив та зазначив, що не вбачає достатніх підстав для пролонгації договору оренди, посилаючись не нецільове використання земельних ділянок.

Вважає, що оскільки використовує земельну ділянку після спливу строку договору оренди землі, продовжує сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення із запереченнями у поновленні договору оренди землі від орендодавця не надходило, то договір оренди землі фактично є поновленим в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач після фактичного поновлення договору оренди землі проявляє бездіяльність щодо його оформлення, не вчиняє жодних дій щодо підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах,

Просив суд визнати поновленим договір оренди від 30 травня 2012 року, укладений між позивачем та Артемівською районною державною адміністрацією в частині земельних ділянок площею 20,00 га пасовищ, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 20,00 га пасовищ, кадастровий номер НОМЕР_2, які знаходяться на території Володимирської сільської ради Артемівського району Донецької області, за межами населених пунктів, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2018 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до головного управління Держгеокадастру у Донецької області про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, відмовлено.

З зазначеним рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суд та ухвалення нового про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що фактично ним було засіяно озиму пшеницю на земельних ділянках сільськогосподарського призначення які надавались для ведення фермерського господарства, при цьому це не призводить до зміни цільового використання та вирощування таких зернових культур та земель сільськогосподарського призначення не заборонено а ні законом, а ні договором. Проте суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги зазначені доводи. Також висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки як вбачається з актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства ним земельна ділянка використовувалась не за цільовим призначенням, на ній висаджена озима пшениця. Також суд першої інстанції в порушення норм матеріального права не застосував до спірних правовідносин ст. 37 Закону України Про охорону земель та п.4 ст.111 ЗК України та не врахував практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що однією з необхідних умов для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , є наявність такого юридичного факту як належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду. Рішення про відмову у поновленні договору оренди відповідачем прийняте з урахуванням тієї обставини, що позивач не виконував належним чином умови договору оренди, та є обґрунтованим. Направивши позивачу лист-повідомлення про відмову в продовженні дії договору, у зв'язку з чим необхідно виконати обов'язок щодо повернення об'єкта оренди, відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі. Виходячи з викладеного, суд не вбачає правових підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок.

Такий висновок суду є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, 30 травня 2012 року ОСОБА_3 та Артемівська районна державна адміністрація в особі голови Данилова В.М. уклали договір оренди земельних ділянок в межах території Володимирської сільської ради загальною площею 60,4454 га, у тому числі: - діл. № 1 - 20,4454 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2; - діл. № 2 - 20,00 га пасовищ, кадастровий номер НОМЕР_1; - жід. № 3 - 20,00 га пасовищ, кадастровий номер НОМЕР_2, які на час їх передачі в оренду знаходяться у задовільному, якісному стані, для ведення фермерського господарства, строком на п*ять років (а.с. 70-76), про що містяться відомості у Витягу Державного земельного кадастру (а.с. 157-168).

Згідно з п.п. 2.2 цього договору (а.с. 71) після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі переукладення договору оренди змелених ділянок його умови можуть бути змінені.

Відповідно до п.п. 4.2 договору (а.с. 74) орендар зобов'язаний створити фермерське господарство у порядку, передбаченому Законом України Про фермерське господарство , забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату, тощо.

Як визначено п. 9 договору (а.с. 76) він набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

До даного договору додаються: - план-схема земельних ділянок (а.с. 77-85), - розрахунок розміру орендної плати (а.с. 86), - акт приймання-передачі земельних ділянок в натурі (а.с. 87), а також розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації № 156 від 07 березня 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства (а.с. 8-69, 88-89).

Договір зареєстровано у встановленому порядку 10 липня 2012 року за № 142090004004229 (а.с. 90).

Відповідно до довідки Бахмутської ОДПІ ГУ ДФСУ у Донецькій області № 10/05-02-07-13-3 від 28 лютого 2018 року (а.с. 156) ОСОБА_3 станом на 28 лютого 2018 року заборгованості по орендній платі з фізичних осіб за 2017 рік не має.

12 червня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся із клопотанням на адресу в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (а.с. 91) щодо поновлення договору оренди земельних ділянок від 30 травня 2012 року.

14 червня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області за вих. № Б-2961/0-1722/6-17 направило позивачеві ОСОБА_3 лист із повідомленням, що для поновлення договору оренди позивачу необхідно надати не пізніше ніж до спливу строку договору наступні документи: 1. клопотання, 2. проект додаткової угоди, 3. копію діючого договору оренди землі, який поновлюється, завірена територіальним органом Держгеокадастру, 4. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в оригіналі або копія, завірена територіальним органом Держгеокадастру (згідно ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; згідно Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, проводиться на рідше ніж один раз на 5-7 років), 5. витяг з державного земельного кадастру в оригіналі або завірена територіальним органом Держгеокадастру копія, 6. агрохімічний паспорт на земельну ділянку (згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 та Указу Президента "Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення" від 02.12.1995 року № 1118/95), 7. рішення районної ради щодо затвердження технічної документації з номативної грошової оцінки землі (відповідно до абз. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих за межами населених пунків, затверджується районними радами) (а.с. 94).

11 серпня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлено клопотання на усунення зауважень, зазначених у листі від 14 червня 2017 року за вих. № Б-2961/0-1722/6-17, із додатками у вигляді: - 1. Клопотання, 2. Копії діючого договору, який поновлюється, 3. Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в оригіналі, 4. Витягу з державного земельного кадастру в оригіналі, 5. Агрохімічного паспорту на земельну ділянку, копії, 6. Рішення районної ради щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, 7. Акт обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення (а.с. 92).

08 вересня 2017 року відповідачем відмовлено позивачеві у поновленні договору оренди земельних ділянок за результатами розгляду поданих документів та актів перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель, згідно яких встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням (а.с. 95-97, 134-136), так у листі зазначено, що земельні ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 20,000 га пасовищ, НОМЕР_2, площею 20,0000 га пасовищ фактично використовуються під вирощуванням озимої пшениці, що є порушенням ч. 1 ст. 96 ЗК України (а.с. 96, 101-102); порушень вимог діючого законодавства щодо використання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 20,4454 га ріллі, не виявлено та запропоновано звернутися до управління з клопотанням щодо часткового поновлення договору оренди (а.с.95 - 97).

27 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору оренди земельних ділянок № 1 - 20,00 га пасовищ за кадастровим номером: НОМЕР_1, № 2 - 20.00 га пасовищ за кадастровим номером НОМЕР_2, зазначивши, що ним оплачено штраф і шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 93, 131).

25 жовтня 2017 року відповідачем відмовлено позивачеві у поновленні договору оренди земельних ділянок за результатами розгляду поданих документів та актів перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель, згідно яких встановлено факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням (а.с. 98-100), так зазначено, що земельні ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 20,000 га пасовищ, НОМЕР_2, площею 20,0000 га пасовищ фактично використовуються під вирощуванням озимої пшениці, що є порушенням ч. 1 ст. 96 ЗК України (а.с. 99); запропоновано повернути земельну ділянку орендодавцю за актом прийому-передачі не пізніше семи днів з дня отримання листа (а.с. 98-100).

Згідно зі ст. 4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Вимогами ч.1,2 ст. 4 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані, в т.ч., забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 14 липня 2017 року № 123ДК/183/АП09/01-17, за участю ОСОБА_3, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення угіддя - пасовища, площею 200 га., використовуються згідно договору оренди від 10.07.2012 року № 142090004004229, фактично земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, на ній висаджена озима пшениця. ( т. 2 а.с.7) .

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 14 липня 2017 року № 123ДК/183/АП09/01-17, за участю ОСОБА_3, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1420982000:01:111:02, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення угіддя - пасовища, площею 200 га., використовуються згідно договору оренди від 10.07.2012 року № 142090004004229, фактично земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, на ній висаджена озима пшениця. ( т. 2 а.с.2-3) .

Акти підписані позивачем без зауважень, також, згідно квитанцій від 26 вересня 2017 року (а.с. 133) ним сплачено штраф та відшкодовано збитки.

У пояснювальній від 27 вересня 2017 року позивач ОСОБА_3 зазначив, що використовував земельні ділянки не за цільовим призначенням (а.с. 132).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3 та НОМЕР_4 використовувались не за цільовим призначенням, тобто відповідач належним чином свої обов'язки за договором не виконував, доказів яки б спростовували цю обставину, позивачем суду не надано, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що з боку позивача не було не цільового використання земельних ділянок є необґрунтованим, оскільки згідно гідно зі ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме рішення Володимирської сільської ради №6/05-45 від 16.02.2011 року, ОСОБА_3 було надано згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пасовищ поліпшених із земель запасу для сінокосіння та випасання худоби, що також підтверджено особистою заявою ОСОБА_3 та іншою технічною документацією на спірні земельні ділянки ( а.с. 16, 17,18 - 55).

Вимогами ст. 34 ЗК України передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

На підставі ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Таким чином, обов'язком орендаря є використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, яке зазначене в договорі оренди землі та визначене на підставі документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про оренду землі у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Посилання представника позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, яким було скасовано приписи управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 14 липня 2018 року, не спростовують висновків суду першої інстанції, що земельні ділянки позивачем використовувались не за цільовим призначенням.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, суд з'ясувавши обставин, що мають значення для справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: В.Б. Азевич

Н.С. Краснощокова

Повне судове рішення складено 15 серпня 2018 року.

Головуючий: