Рішення

від 14.05.2018 по справі 815/511/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/511/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Марчук Ю.В.,

за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комундорбуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 (65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, код ЄДРПОУ 37060835) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Комундорбуд в особі ліквідатора ОСОБА_3 (далі - Позивач або ТОВ Комундорбуд ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Відповідач або ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001551409 від 10.01.2018 року та №0001571409 від 10.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що

за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комундорбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 року по 08.12.17 року складено акт перевірки, яким, серед іншого, встановлено заниження податку на прибуток на суму 34970 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 5767 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення №0001551409 від 10.01.2018 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34970 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8743 грн. та №0001571409 від 10.01.2017 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5767 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1442 грн.

Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними, такими, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, а отже є такими, що підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Такі висновки Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач протиправно дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій між Позивачем та TOB ТВК АСТРЕЯ , оскільки між Позивачем та TOB ТВК АСТРЕЯ відбулись господарські операції і за результатами наданих послуг і отриманих товарів складені відповідні підтверджуючі їх вчинення та реалізації документи, а вартість отриманих товарів, робіт (послуг) Позивачем сплачена у повному обсязі, як і податок на додану вартість. Позивач зазначає, що посилання на бази ДФСУ та порушення ТОВ ТВК АСТРЕЯ та його контрагентами в попередньому ланцюгу придбання товарів/послуг вимог податкового законодавства не може бути підставами для збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

17.04.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що постачальником товару, відповідно договору поставки визначено - ТОВ ТВК АСТРЕЯ , тоді як відповідно товарно-транспортної накладної вантажовідправник - ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ . який здійснив поставку з пункту навантаження - Донецька обл. м. Дружківка, вул. Нова, 8, на пункт розвантаження - м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 21а, з відміткою вантажоодержувача - ТОВ Комундорбуд . У товарно-транспортних накладних відсутній постачальник - ТОВ "ТВК "АСТРЕЯ", не зазначено час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження товару.

З наведених підстав товарно-транспортні накладні не належно оформлені, оскільки не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, який товар підлягав транспортуванню та ставлять під сумнів факт перевезення товару, помилки у супровідних документах по яким вантаж повинен був перевозитися.

В ході перевірки підприємством ТОВ Комундорбуд не надано первинні документи і прибуткові накладні, акти приймання-передачі, журнал обліку довіреностей, які фіксують факт отримання від TOB ТВК АСТРЕЯ товару.

Вищенаведене свідчить про відсутність в дійсності операцій, які є предметом відповідного правочину, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальності господарських операцій при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Укладений ТОВ Комундорбуд договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Фактично ТОВ Комундорбуд здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі,поставки) від ТОВ ТВК АСТРЕЯ (код ЄДРПОУ 39062567) при використанні відповідних ТМЦ не у господарській діяльності і складено первинний документ (договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні) всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704.

Надані до перевірки документи складені з порушенням діючого законодавства, мають ознаки дефектності, не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення ТОВ Комундорбуд господарських операцій з TOB ТВК АСТРЕЯ .

Зазначені обставини доводять нереальність господарських операції, у зв'язку з чим податкові повідомлення рішення є правомірними.

24.04.2018 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначив, що товарно-транспортні накладні складались перевізником ПП АРГАТ-ЮГ , який допустив неточності в інформації, яка внесена в товарно-транспортні накладні, на яку ТОВ Комундорбуд не було звернуто уваги, оскільки ТОВ Комундорбуд зазначені ТТН не були потрібні, враховуючи умови самовивозу товару зі складу в м. Дружківка ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ , оскільки таки ТТН потрібні саме ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ як замовнику перевезення за договором з ПП АРГАТ-ЮЛ , і відповідно ПП АРГАТ-ЮЛ .

ТОВ Комундорбуд перевезення не замовляло і не оплачувало, отже витрат на перевезення не було, таки витрати не включались в собівартість товару, що був реалізований в подальшому ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ , а навпаки, таки витрати могли бути включені в подальшому в собівартість цього товару виключно ЕЛПРОМПРОЕКТ при подальшої реалізації кінцевому споживачу.

Позивач критично ставиться до висновків Відповідача про те, що укладений договір не опосередкований реальним виконанням операцій, що становлять його предмет, що Позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій, що первинні документи складені неправомірно, неправомірно перенесені дані з цих документів до регістрів бухгалтерського обліку підприємства, оскільки такий висновок не підтверджується відповідними доказами, а єдиним доказом, на який посилається Відповідач є факт порушення ТОВ ТВК АСТРЕЯ та його контрагентами податкового законодавства, неналежне виконання ними податкових зобов'язань, за що не може відповідати ТОВ Комундорбуд .

Наявні докази засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ Комундорбуд та TOB ТВК АСТРЕЯ і правомірність віднесення підприємством до складу витрат, що підлягають оподаткуванню, та формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин

24.04.2018 року від представника Відповідача до суду надійшли заперечення, в яких додатково зазначено, що не можна вважати належно оформленими товарно-транспортні накладні, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, який підлягав транспортуванню та ставлять під сумнів факт перевезення товару, помилки у супровідних документах по яким вантаж повинен був перевозитися.

У ході проведення перевірки ліквідатору ТОВ Комундорбуд ОСОБА_3 у день початку перевірки - 11.12.2017 - було надано запит про надання пояснень щодо задекларованих показників та їх документальне підтвердження та надати завірені належним чином копії документів. На дату підписання акту перевірки відповіді на вказаний запит та завірені належним чином копії документів на встановлені порушення, підприємством не надано.

Крім того, Відповідач зазначив, що відповідно наявних баз даних ДФС України в ІС Податковий блок у грудні 2014 єдиним постачальником болтів фундаментних (2.2М56х1900 ГОСТ 24379.1-80 в зборі) для ТОВ ТВК АСТРЕЯ є нібито ТОВ ТПК АСТРЕЯ (код СДРПОУ 372173851, проте, відповідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, відсутні виписані продавцями на ТОВ ТПК АСТРЕЯ , код ЄДРПОУ 37217385 та зареєстровані податкові накладні з номенклатурою товару. Крім того, встановлено дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10,0 тис. грн., з метою ухилення від реєстрації

Виходячи із вищезазначеного Відповідач зазначив, що укладений між ТОВ Комундорбуд (код за ЄДРПОУ 37060835) та TOB ТВК АСТРЕЯ (код за ЄДРПОУ 39062567) договір №012/12/14 від 12.12.2014р. не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять предмет договору.

В судовому засіданні 08.05.2018 року представник Позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 08.05.2018 року представник Відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву та заперечень.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

В період з 11.12.2017 року по 15.12.2017 року співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Комундорбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 08.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та спати єдиного внесу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 року по 08.12.2017 року.

За результатами перевірки 22.12.2017 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 832/15-32-14-05/37060835 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Комундорбуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 08.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та спати єдиного внесу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 року по 08.12.2017 року.

Актом перевірки, серед іншого, встановлено порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), п.2 ст.3, п.1, п.9 ст.9, п.1 ст.11 Закону України № 996-ХІУ від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (що діяв до 30.09.2016 року),Гі.1.2,2.1-2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів У країни від 24.05.95 №88 (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 28638 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 34970 грн., у т.ч. 2014 рік 34970 грн. та встановлено порушення п.198.1, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 5767 грн., у т.ч. по періодам: грудень 2014 у сумі 5767 грн.,

За наслідками перевірки ТОВ Коміндорбуд на підставі акту перевірки від 22.12.2017 року № 832/15-32-14-05/37060835 Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

№0001551409 від 10.01.2018 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34970 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8743 грн.;

№0001571409 від 10.01.2017 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5767 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1442 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, акти здачі - приймання робіт, надання послуг тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій Позивача з його контрагентом, та їх відповідність діючому законодавству, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в періоді, який перевірявся ТОВ Комундорбуд мало фінансово-господарські відносини з TOB ТВК АСТРЕЯ та ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ .

12.12.2014 року між ТОВ Комундорбуд та TOB ТВК АСТРЕЯ було укладено договір поставки №012/12/14 відповідно до якого TOB ТВК АСТРЕЯ зобов'язується поставити ТОВ Комундорбуд товар.

З огляду на зміст вказаного договору, суд дійшов висновку, що він містить всі істотні умови, які передбачені законодавством.

На підтвердження виконання договору поставки №012/12/14, укладеного між ТОВ Комундорбуд та TOB ТВК АСТРЕЯ позивач надав до суду наступні копії документів: податкові та видаткові накладні, декларації з ПДВ та податку на прибуток, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, банківську виписку.

Зазначений договір, укладений між позивачем та його контрагентом, є чинними, ніким не скасований, а його виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що матеріали справи містять документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вказаним контрагентом позивача в періоді, який перевірявся, поставлявся товар, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за наслідками цих господарських операцій контрагентом Позивача видано податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що надаючи оцінку правовідносинам Позивача з його контрагентом, Відповідач, як на підстави відсутності реальності господарських операцій, посилається на ті обставини, що ТОВ ТВК АСТРЕЯ не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, в базі даних відсутня інформація щодо виписаних ТОВ ТВК АСТРЕЯ податкових накладних, податкові зобов'язання ТОВ ТВК АСТРЕЯ не підтверджені його контрагентами в попередньому ланцюгу постачання, в базі даних відсутні виписані на адресу ТОВ ТВК АСТРЕЯ податкові накладні на товар, який згодом був придбаний у ТОВ АСТРЕЯ Позивачем.

Суд зазначає, що якщо контрагент Позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та віднесення витрат по взаємовідносинам з таким контрагентом до складу витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та своїх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби зазначив, що для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

При цьому, в листі Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем в акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ Комундорбуд , як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.

Також, слід зазначити, що обставини, зазначені у акті перевірки відносно контрагенту ТОВ Комундорбуд , не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Такої ж думки дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 17.02.2015 року (К/800/55977/14).

При цьому суд зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.06.2016 року (№К/800/25461/14) зазначив, що нарахування податків не можуть ґрунтуватись лише на підставі даних, які містяться в інформаційних базах податкової, без врахування даних первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду від 14.06.2018 року (К/80037663/15).

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. ТОВ Комундорбуд не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій Позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім цього, в обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій зазначив, що постачальником товару, відповідно договору поставки визначено - ТОВ ТВК АСТРЕЯ , тоді як відповідно товарно-транспортної накладної вантажовідправник - ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ , який здійснив поставку з пункту навантаження - Донецька обл. м. Дружківка, вул. Нова, 8, на пункт розвантаження - м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 21а, з відміткою вантажоодержувача - ТОВ Комундорбуд . У товарно-транспортних накладних відсутній постачальник - ТОВ "ТВК "АСТРЕЯ", не зазначено час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження товару.

Суд зазначає, що03.12.2014 року між ТОВ Комундорбуд та ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ було укладено договір поставки №2/0312 відповідно до якого TOB Комундорбуд зобов'язується поставити ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ товар. При цьому специфікації на товар є невід'ємною частиною договору, в яких зазначається найменування, кількість товару, ціна товару тощо.

Зазначений договір було доповнено додатковою угодою від 09.12.2014 року, зі змісту якого, зокрема, вбачаються умови поставки - самовивіз продукції покупцем, тобто ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ .

Судом встановлено, що ТОВ Комундорбуд перевезення не замовляло і не оплачувало, отже витрат на перевезення не було, таки витрати не включались в собівартість товару, що був реалізований в подальшому ТОВ ЕЛПРОМПРОЕКТ .

Товарно-транспортні накладні складались перевізником ПП АРГАТ-ЮГ , який допустив неточності в інформації, яка внесена в них.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Верховний суд України у справі № 2а-10446/11/2070 дійшов висновку, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

На підставі викладеного суд зазначає, що враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки підстави для збільшення ТОВ Комундобуд суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відсутні та з податку на прибуток відсутні.

З наведених підстав суд дійшов висновку що податкові повідомлення-рішення №0001551409 від 10.01.2018 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34970 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8743 грн. та №0001571409 від 10.01.2017 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5767 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1442 грн. належить до скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі по 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комундорбуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 (65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, код ЄДРПОУ 37060835) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001551409 від 10.01.2018 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34970 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8743 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001571409 від 10.01.2017 року, яким ТОВ Комундорбуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5767 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1442 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комундорбуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 (65091, м. Одеса, вул. Середня, 48, код ЄДРПОУ 37060835) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.05.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.