Рішення

від 15.05.2018 по справі 826/2776/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2018 року № 826/2776/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проскасування податкового повідомлення - рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2018 року № 0055301204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, нараховано позивачу штраф у розмірі 10482,66 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2776/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

20 березня 2018 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних мотивів: Товариством з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання земельного податку, чим порушено вимоги пункту 57.1 статі 57 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 січня 2018 року за порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 482,66 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11 січня 2018 року № 0011/26-15-12-04-19/35531932 камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб за 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року ТОВ Бліс ЛТД .

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано інформаційній ресурс ДФС України ІС Податковий блок - Облік платежів , індивідуальну картку платника податку по коду бюджетної класифікації 18050300 - єдиний податок з юридичних осіб та електронну форму податкової декларації по єдиному податку з юридичних осіб реєстраційний номер № 9081571829 від 05 травня 2017 року, № 9144508477 від 25 липня 2017 року, та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД порушено термін сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб задекларовано податкових деклараціях по єдиному податку з юридичних осіб реєстраційний номер № 9081571829 від 05 травня 2017 року, № 9144508477 від 25 липня 2017 року, зокрема:

грошове зобов'язання з єдиного податку у розмірі - 26 802,16, наявна переплата - 765,13 грн, граничний термін сплати - 19 травня 2017 року, фактична дата сплати - 26 вересня 2017 року, кількість днів затримки сплати - 130;

грошове зобов'язання з єдиного податку у розмірі - 26 376,24, граничний термін сплати - 19 серпня 2017 року, фактична дата сплати - 26 вересня 2017 року, кількість днів затримки сплати - 38.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на прибуток зобов'язаний сплачувати визначені ним податкові зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов'язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Таким чином, граничний термін подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 1 квартал 2017 року - 10 травня 2017 року, 1 півріччя 2017 року - 09 серпня 2017 року. Граничний термін сплати податкового зобов'язання по єдиному податку за 1 квартал 2017 року - 19 травня 2017 року, 1 півріччя 2017 року - 19 серпня 2017 року.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріали справи свідчать, що дійсно, як зазначено в акті камеральної перевірки, відповідно до платіжного доручення № 122 від 26 вересня 2017 року позивачем сплачено заборгованість по сплаті єдиного податку за 1 та 2 кв. 2017 року у розмірі 52 500,00 грн.

При цьому, позивач зазначає, що попередньо, 11 травня 2017 року та 26 липня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД помилково сплачено єдиний податок за 1 та 2 квартали 2017 року згідно платіжних доручень № 32 на суму 26 802,16 грн. та № 78 на суму 26 376,24 грн відповідно на рахунок ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві № 33119340700011.

Суд звертає увагу, що позивачем усунуто допущену помилки при сплаті податку платіжним дорученням № 122 від 26 вересня 2017 року, яким позивачем сплачено заборгованість по сплаті єдиного податку за 1 та 2 кв. 2017 року у розмірі 52 500,00 грн.

Будь-яких доказів звернення позивача до контролюючого органу із листами про допущення помилки та перерахування помилково сплачених коштів до 26 вересня 2017 року матеріали справи не містять, а тому суд вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу про фактичну дату оплати єдиного податку за 1 та 2 кв. 2017 року - 26 вересня 2017 року.

Слід зазначити, що допущення помилки юридичними особами при сплаті податкових зобов'язань, за відсутності доказів своєчасного повідомлення контролюючого органу про такі помилки, не звільняє платників податків від сплати штрафних санкцій.

У подальшому, листом № 22/01 від 22 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД звернулось до Головного управління ДФС в місті Києві з проханням на підставі статті 43 Податкового кодексу України перерахувати помилково сплачені грошові кошти у розмірі 53 178,40 грн. на рахунок ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві № 31410698700011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 820019, єдиний податок з юридичних осіб.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Аналізуючи приписи статті 43 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, слід зазначити, що в разі помилкового нарахування коштів на рахунок, визначений для сплати іншого податку, платник податків повинен звернутись до контролюючого органу із відповідною заявою про перерахування або повернення коштів на власні рахунки.

При цьому, податковим законодавством встановлено порядок та відповідні строки розгляду та реагування на такі заяви, зокрема, складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви.

Суд зазначає, що податковим законодавством встановлено порядок та відповідні строки розгляду заяв, зокрема: складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви - прямо визначено Податковим кодексом України, тому контролюючий орган зобов'язаний дотриматись встановленого строку.

На думку суду, відповідачем дотримано порядок, а саме: 16 лютого 2018 року відповідачем було повернуто на зазначений позивачем рахунок оплати єдиного податку помилково сплачені грошові кошти у розмірі 53 178,40 грн.

Слід зазначити, що усуваючи допущену помилку при сплаті єдиного податку, позивач скористався правом сплати заборгованості відповідно до платіжного доручення № 122 від 26 вересня 2017 року за 1,2 квартали 2017 року, а потім звернувся до контролюючого органу із листом до Головного управління ДФС в місті Києві з проханням на підставі статті 43 Податкового кодексу України перерахувати помилково сплачені грошові кошти у розмірі 53 178,40 грн. на рахунок ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві № 31410698700011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 820019, єдиний податок з юридичних осіб, а тому висновки контролюючого органу про погашення заборгованості саме 26 вересня 2017 року є обґрунтованими.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З наведеного вбачається, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано інформаційній ресурс ДФС України ІС Податковий блок - Облік платежів , індивідуальну картку платника податку по коду бюджетної класифікації 18050300 - єдиний податок з юридичних осіб та електронну форму податкової декларації по єдиному податку з юридичних осіб реєстраційний номер № 9081571829 від 05 травня 2017 року, № 9144508477 від 25 липня 2017 року.

Наведене спростовує доводи позивача, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем стоків проведення камеральної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З огляду на викладене, відповідачем в межах встановленого строку (1095 днів) проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб за 1 квартал 2017 року, 1 півріччя 2017 року ТОВ Бліс ЛТД .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бліс ЛТД відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова