Постанова

від 10.05.2018 по справі 923/441/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/441/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Міщенко І.С., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Пан" на рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 (суддя Сулімовська М.Б.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 (головуючий: Принцевська Н.М., судді: Колоколов С.І., Гладишева Т.Я.)

за позовом Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: 1. Скадовської районної державної адміністрації, 2. Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

до Фермерського господарства "Пан"

про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки до земель державної власності,

За участю представників:

позивача - 1 - не з'явився

позивача - 2 - не з'явився

відповідача - не з'явився

прокуратури - Доценко Т.О. - прокурор відділу, посвідчення

ВСТАНОВИВ:

18.05.2017 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: Скадовської районної державної адміністрації, м.Скадовськ Херсонської області, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Фермерського господарства "Пан" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.03.2010 між Скадовською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Пан", який зареєстровано у Скадовському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 09.06.2010р. за №4АА002352-041072800001, та вилучення із користування Фермерського господарства "Пан" та передачу до земель державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 60,70 га, вартістю 2106220,8 грн., яка знаходиться на території Птахівської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою відповідачем орендної плати та невиконанням умов договору оренди землі від 17.03.2010.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі. Крім того, законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто, з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, у зв'язку з чим вимога про вилучення у Фермерського господарства "Пан" земельної ділянки площею 60,70 га та передачу її до земель державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

01.12.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фермерським господарством "Пан" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 до Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 року у справі № 923/441/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І.С., Мачульський Г.М.

Відповідно до положень підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом зі скаргою Фермерським господарством "Пан" подано клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 до закінчення їх перегляду в порядку касації. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник зазначив, що оспорювана земельна ділянка використовується в господарській діяльності, повернення її власнику вплине негативно на роботу фермерського господарства та призведе до втрат інвестицій, фермерське господарство може бути визнано банкрутом та не зможе виконати поточні зобов'язання.

16.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 10.05.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 30.03.2018.

Одночасно вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Фермерське господарство "Пан", відповідач) зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Фермерське господарство "Пан" зазначає, що протягом 2015-2016 років відповідач не мав доходів, що було пов'язано з неврожаєм, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на фінансове становище відповідача.

Скаржник вважає, що для оцінки істотності порушення умов договору оренди землі сільськогосподарського призначення необхідно враховувати, що земельна ділянка надавалась фермерському господарству на тривалий строк, а також те, що Херсонська область та, зокрема, Скадовський район, є територією ризикованого землеробства.

Крім того, відповідач вказує, що за умовами спірного договору оренди землі земельна ділянка знаходиться на території Птахівської сільської ради, однак саму місцеву раду до участі у справі залучено не було.

Скаржник зазначає, що суд не дослідив чи була несплата орендної плати за землю систематичною, не перевірив чи були наслідки несплати орендної плати істотними для орендодавця.

Відповідач вказує, що протягом 2015-2017 років позивачі не звертались до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача з плати за землю, у зв'язку з чим вважає висновок про істотність порушення умов договору з боку Фермерського господарства "Пан" необґрунтованим. Фермерське господарство "Пан" було створено в 1992 році, до 2015 року відповідач справно вносив орендну плату з землю, як за попередніми договорами землі, так і за договором, який є предметом розгляду даної справи.

Скаржник вважає, що суди повинні були встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Унеможливила таку оцінку відсутність в судовому процесі в якості учасника Птахівської сільської ради Херсонської області, на території якої знаходиться орендована земельна ділянка.

Крім того, відповідач посилається на те, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначає про те, що ним належним чином повідомлено ФГ "Малко" про дату, час та місце розгляду справи, однак ФГ "Малко" не було учасником даного провадження і їхнє повідомлення не стосується ФГ "Пан", яке не було обізнано про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Прокурор надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судове засідання з'явився прокурор.

Представники позивачів та відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Прокурор виклав заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який з'явився в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2010 між Скадовською районною державною адміністрацією та ФГ "Пан" укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 60,70 га, яка знаходиться на території Птахівської (Олександрівської на теперішній час) сільської ради (п.1 Договору). (а.с.18 21)

Зазначений Договір оренди землі зареєстровано 09.06.2010 в державному реєстрі земель за №4АА002352- 041072800001.

Згідно з п.5 вказаного договору нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 928 460 грн.

Умовами п.9 договору оренди землі сторонами погоджено, що орендна плата становитиме 929 грн. на рік, що становить 0,1 % від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.8 даний договір складено терміном на 49 років.

Пунктом 11 вказаного договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься щорічно у розмірі 77,40 грн. за один місяць не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця орендної плати на рахунок бюджету Скадовської міськради. Невнесення орендної плати на протязі 3 місяців дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди.

Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13 Договору).

Відповідно до листа відділу Держгеокадастру в Херсонській області № 0-21- 0.33-13/116-17 від 28.04.2017 нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Херсонській області станом на 01.01.2017 становить 34 698,86 грн. за 1 га, тобто, станом на 01.01.2017 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 2106 220,8 грн.(60,7 га х34 698,86 грн.).

За інформацією Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Херсонській області від 03.03.2017 починаючи з січня 2015 року ФГ "Пан" податкові розрахунки з плати за землю відповідно до діючого договору до Скадовського відділення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС в Херсонській області не подавались, що призвело до відсутності нарахувань та сплати податкових зобовязань з орендної плати за 2015, 2016 рік та на поточну дату 2017 року (а.с. 22).

Відповідно до листа Олександрівської сільської ради від 30.03.2017 № 2- 15-30 ФГ Пан з 01.01.2015 до бюджету сільської ради не сплачується орендна плата за фактичне використання земельної ділянки площею 60,7 га (а.с. 23).

Несплата орендних платежів ФГ "Пан" за договором оренди земельної ділянки стало підставою для звернення до господарського суду Заступника Новокаховської місцевої прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Скадовської районної державної адміністрації до відповідача про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки до земель державної власності.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову, виходячи з наступного.

Приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 21 цього закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено права та обов'язки орендодавця та орендаря. Зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 96, 206 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з вимогами ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Нормами ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачений ст. 32 Закону України "Про оренду землі", зокрема: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

З огляду на вищезазначені вимоги діючого законодавства, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2015-2016 років, що не оспорюється останнім та підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.03.2010, укладеного між позивачем-1 та відповідачем.

Також, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо прийняття від позивача-1 спірної земельної ділянки у користування відповідачем, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження даного факту (листи Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та Олександрівської сільради), ФГ "Пан" не оспорюється факт прийняття в користування спірної земельної ділянки.

Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині вилучення з користування відповідача та передання до земель державної власності орендованої ФГ "Пан" земельної ділянки з огляду на наступне.

Приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме: у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, враховуючи правомірний висновок місцевого господарського суду про задоволення позову про розірвання договору оренди землі 17.03.2010, вимоги про повернення земельної ділянки є цілком обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті і відхилені, як такі, що не спростовують наявні у справі докази та суперечать нормам чинного земельного законодавства України щодо підстав для розірвання договору оренди землі. Відсутність грошових коштів та скрутне матеріальне становище підприємства не є підставою для звільнення орендаря від виконання його обов'язку по внесенню орендної плати в порядку та строки, передбачені умовами укладеного сторонами договору оренди землі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що ФГ "Пан" не надано, а матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно форс-мажорних обставин щодо неврожаю у 2015-2016 роках, а також складного фінансового становища господарства.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне .

Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України "Про оренду землі":

"Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом."

Згідно з ч.1 ст.32 даного Закону:

"На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків , передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України ."

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 11 вищевказаного договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься щорічно у розмірі 77,40 грн. за один місяць не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця орендної плати на рахунок бюджету Скадовської міськради. Невнесення орендної плати на протязі 3 місяців дає право орендодавцю вимагати розірвання договору оренди .

Крім того, відповідно до п. "д" ст.141 Земельного кодексу України:

"Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати."

Згідно з ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України:

"Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ."

При цьому, судом касаційної інстанції не приймаються посилання відповідача на ст.652 зазначеного кодексу, оскільки дана стаття передбачає інші підстави, ніж вищевказана ст.651, зміни або розірвання договору, а саме, у зв'язку з істотною зміною обставин.

Разом з тим, позов обґрунтований саме ст.651 наведеного Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.782 вказаного Кодексу:

"Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд ."

Таким чином, не тільки вказаний п.11 спірного договору, а і наведена норма Кодексу, передбачає, що не внесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд є настільки істотним порушення договору, що дає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі.

В свою чергу, судами в даній справі встановлений факт несплати орендної плати за 2015, 2016 рік та на поточну на момент винесення рішення дату 2017 року, тобто, більше двох років підряд, що значно перевищує період в три місяці.

При цьому, виходячи з визначення основної мети підприємницької діяльності - отримання прибутку та визначення суті договору оренди слідує, що смислом оренди є отримання орендарем в користування певного, відсутнього в його власності майна для використання цього майна в своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, а для орендодавця - отримання плати за надання такого майна в користування .

Неотримання орендодавцем орендної плати протягом більш ніж двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про фермерське господарство":

"Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону."

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України:

"Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку."

Згідно з абз.2,3,5 ч.1 ст.44 вказаного Кодексу:

"Підприємництво здійснюється на основі:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів , використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику ."

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України:

"Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів ."

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України:

"Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів ."

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції доходить висновку, що посилання відповідача на те, що протягом 2015-2016 років останній не мав доходів та, як наслідок, мав складне фінансове становище, є власним комерційним ризиком особи, яка здійснює підприємницьку діяльність, і даний ризик не може та не повинен перекладатися на контрагентів такої особи, а тому судом не приймаються доводи відповідача в цій частині.

При цьому, апеляційним судом вірно відзначено, що ФГ "Пан" не надано, а матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно форс-мажорних обставин щодо неврожаю у 2015-2016 роках, а також складного фінансового становища господарства.

Відсутність факту пред'явлення позову про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача не спростовує наявності в даному випадку юридичних та фактичних підстав для розірвання спірного договору оренди та повернення предмету оренди.

Доводи скаржника, що за умовами спірного договору оренди землі земельна ділянка знаходиться на території Птахівської сільської ради, однак саму місцеву раду до участі у справі залучено не було, судом не приймаються, оскільки судами не встановлено, що дана сільрада була чи є стороною спірного договору, а отже, що даний спір і рішення по справі стосувалися цивільних або господарських прав або охоронюваних законом інтересів цієї сільради.

Доводи скаржника, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначає про те, що ним належним чином повідомлено ФГ "Малко" про дату, час та місце розгляду справи, однак ФГ "Малко" не було учасником даного провадження і їхнє повідомлення не стосується ФГ "Пан", яке не було обізнано про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд вважає необґрунтованими з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції вказав, що представники ФГ "Малко" та Скадовської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явились, не повідомивши завчасно суд про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників ФГ "Малко" та Скадовської районної державної адміністрації за наявними в справі матеріалами та письмовими поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою ухвалою суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

З матеріалів справи не вбачається, що суди попередніх інстанцій якимось чином вирішили процесуальний статус ФГ "Малко" у справі.

Доводи щодо ФГ "Малко" судом не приймаються, оскільки це фактично має характер описки.

При цьому, щодо доводів ФГ "Пан" про те, що останнє не було обізнано про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд касаційної інстанцій відмічає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 27.09.2017, ухвала від 17.10.2017 про призначення розгляду апеляційної скарги на 15.11.2017 були направлені на адресу ФГ "Пан" (вул. Кожущенка, 25, с. Птахівка (після 2016 - Олександрівка), Скадовський район, Херсонська область, 75740), яка вказана в інформації з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи (а.с.24, 36), але повернулися без вручення адресату з відмітками оператора поштового зв'язку "за вказаною адресою ФГ "Пан" не існує", "ФГ "Пан" за вказаною адресою не зареєстрований" відповідно.

Дана адреса ФГ "Пан" (вул. Кожущенка, 25, с. Птахівка, Скадовський район, Херсонська область, 75740), також зазначена у апеляційній (а.с.105-108) та касаційній скаргах, поданих відповідачем, у Статуті ФГ "Пан" (а.с. 116-122), копія якого додана до апеляційної скарги.

За викладених обставин, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника, не перешкоджала апеляційному господарському суду розглянути справу відповідно до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України у наведеній редакції за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Фермерського господарства "Пан" без задоволення, а судові рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Фермерське господарство "Пан" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 16.03.2018 за клопотанням Фермерського господарства "Пан" зупинено виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17 підлягає поновленню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Пан" на рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.06.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/441/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Міщенко

Г. Мачульський