Постанова

від 10.05.2018 по справі 280/1487/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1487/17 Головуючий у 1-й інст. Пасічний Т. З.

Категорія 50 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Ковальської Я.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року під головуванням судді Пасічного Т.З.

у цивільній справі №280/1487/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. З урахуванням уточнених позовних вимог просила змінити спосіб та розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до ? частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.07.2017 року до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що на підставі судового наказу, виданого 21.02.2011 року Коростенським міськрайонним судом, з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 стягуються аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 26.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Вважає, що на сьогоднішній день розмір сплачуваних відповідачем аліментів в сумі 535 грн. є недостатнім для належного забезпечення дитини. Враховуючи загальновідомі обставини про інфляційні процеси, збільшення розміру прожиткового мінімуму та цін, зазначений розмір аліментів не дозволяє їй забезпечити нормальний фізіологічний та інтелектуальний розвиток дитини. Окрім того зазначала, що вона з дитиною проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, дитина має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС та потребує додаткових витрат на харчування, одяг, взуття, лікування, літнє оздоровлення тощо. Відповідач добровільно коштів на утримання дитини не надає, не бере участі у її вихованні.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року позов задоволено частково. Змінено розмір стягуваних аліментів. Постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, просить зазначене рішення суду в частині задоволення позову скасувати та ухваливши в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги докази на підтвердження погіршення його стану здоров'я, а саме: результати магнітно-резонансної томографії та висновок лікаря. Також, судом не враховано, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження. На його переконання, є безпідставними твердження суду про необхідність доведення ним обов'язку утримання дочки, оскільки він як батько дитини несе витрати на забезпечення належного рівня життя дочки, достатнього для фізичного, інтелектуального, культурного і соціального її розвитку. Апелянт вважає, що суд в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 182 СК України не врахував той факт, що у нього, як платника аліментів на утриманні є інша дитина. Внесення змін до законодавства в частині збільшення мінімального розміру аліментів, на переконання апелянта, не може бути підставою для зміни способу стягнення та розміру аліментів.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до грудня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.8, 11-12). Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).

21.02.2011 року Коростенським міськрайонним судом видано судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.01.2011 року і до повноліття дитини (а.с.10). Зазначений судовий наказ є чинним.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що заявлений позивачкою розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини та співмірний з обов'язком батька утримувати дитину.

При цьому судом враховано, що згідно зі ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального,морального, культурного,духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз яснень, що викладені в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров я когось із них.

У правовому висновку у справі №143 цс13 Верховний Суд України зазначив, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст. 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст. 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Тобто, суд правильно вважав, що в даному випадку з ясуванню відлягають обставини, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду: а) зміна матеріального стану; б) зміна сімейного стану; в) погіршення або поліпшення здоров'я. Вказані обставини можуть стосуватися платника або одержувача аліментів.

Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідач має постійний дохід, а отже, має можливість надавати дитині утримання (а.с.51,52).

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей. Крім того, з часу присудження аліментів рівень життя значно підвищився, розмір аліментів, які стягуються з відповідача не сьогоднішній день не відповідає навіть мінімальному розміру, визначеному законом. У зв'язку з чим, визначений раніше судом розмір аліментів не може забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини, що свідчить про погіршення майнового стану отримувача аліментів.

При цьому, саме на батьків покладається забезпечення належних умов неповнолітнім дітям.

Будь-яких обмежень за станом здоров я щодо працевлаштування та надання синові утримання відповідач не має. Наявність у нього ще однієї дитини не звільняє його від такого обов язку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За наведених обставин апеляційний суд не вбачає достатніх підстав для зміни судового рішення в даній справі, оскільки воно постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та з цього часу протягом тридцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: