Рішення

від 15.05.2018 по справі 905/91/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2018 Справа № 905/91/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Лиманської міської ради Донецької області (84406, Донецька область, м.Лиман, вул. Незалежності, 46, код ЄДРПОУ 04053275)

до відповідача: Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Трест «Донбастрансбуд» Краснолиманського пісчаного кар'єру (84400, Донецька область, м.Лиман, код ЄДРПОУ 25098218)

про : розірвання договору оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р. та скасування державної реєстрації договору, -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 11 від 03.05.2018р.

від відповідача: не з'явився;

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.05.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Лиманська міська рада Донецької області, м. Лиман, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Трест «Донбастрансбуд» Краснолиманського пісчаного кар'єру, м. Лиман, Донецька область про розірвання договору оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р., скасування державної реєстрації договору та зобов'язання повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на систематичне невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р. щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що призвело до виникнення заборгованості.

05.02.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника Лиманської міської ради надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній відмовився від позовних вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі та просить лише розірвати договір оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р. та скасувати державну реєстрацію договору.

Ухвалою суду від 12.02.2018р. господарським судом Донецької області було відкрито провадження по справі, розгляд справи призначений на 13.03.2018р.

Ухвалою суду від 13.03.2018р. господарським судом Донецької області було відкладено підготовче судове засідання на 27.03.2018р.

Ухвалою суду від 27.03.2018р. продовжено строк розгляду справи № 905/91/18 на стадії підготовчого провадження з ініціативи суду на тридцять днів до 14.05.2018р. та відкладено підготовче судове засідання по справі № 905/91/18 на 08.05.2018р.

Ухвалою суду від 08.05.2018р. закрито підготовче провадження у справі №905/91/18 та призначено розгляд справи по суті на 15.05.2018р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 10.05.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 13.03.2018р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, у наданому відзиві посилається на те, що в якості підстави для розірвання договору оренди землі позивачем зазначено систематичну несплату відповідачем орендної плати за землю за період часу з 01.01.2015р. по 16.06.2016р., тобто в період, коли останній згідно приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був звільнений від її сплати. Крім того, на думку відповідача, посилання позивача на не підписання відповідачем додаткової угоди про зміну орендної плати за землю не мають відношення до предмету позову, оскільки правовідносини щодо внесення змін до діючих договорів регулюються іншими нормами чинного законодавства, що передбачають необхідність здійснення певних дій, передбачених законом, та які позивачем не були виконані. Також у вказаному відзиві зазначено, що докази щодо систематичної несплати орендної плати у вигляді посилання на інформацію від третьої особи спростовуються довідкою Лиманського відділення Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 03.04.2017р. №/10/05-17, відповідно до якої станом на 20.03.2017р. обліковується переплата з орендної плати з юридичних осіб (код 18010600) у сумі 150111,33 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007р. між Краснолиманською міською радою (далі - орендодавець) та Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства «Трест «Донбастрансбуд» Краснолиманського пісчаного кар'єру (далі - орендар) було укладено договір оренди землі №103/07 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для видобування піску на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 04.07.2007р. № 5/13-758, яка знаходиться на території Краснолиманської міської ради.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 1413300000:07:002:0899 загальною площею 18,1000 га, у тому числі: інші - 18,1000га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не виконувалася, тому згідно ЗУ Про плату за землю , застосовується 5% від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області, (розрахунок в додатку № 1) до моменту проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 20 (двадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 9555,40 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 40 коп.) на рік без ПДВ, згідно додатку № 1 (постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р., № 1724).

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 330 календарних днів, наступних за останнім календарним днем (звітного податкового місяця).

Розмір орендної плати переглядається в місячний термін з дня затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки та в подальшому один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, ставок орендної плати, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору).

Згідно п. 30 договору обов'язки орендаря: ДП Трест Донбастрансбуд зобов'язані: приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та другого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 35 договору).

Відповідно до п. 36 договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 37 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому стороні не пізніше ніж за один місяць.

Відповідно до п. 42 договору цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію - Краснолиманський районний відділ Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Зазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками та зареєстровано у Краснолиманському районному відділі Донецької регіональної філії ДП ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2007р. за № 040715500083.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2011р. Краснолиманською міською радою прийнято рішення №5/6-214 Про затвердження ставок орендної плати за землю на території Краснолиманської міської ради , яким затверджено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності в межах міста ОСОБА_2, відповідно до додатку 1 до якого при розрахунку розміру орендної плати за всі земельні ділянки на території Краснолиманського району, на земельних ділянках нормативна грошова оцінка яких проведена для фізичних та юридичних осіб (загальна площа земельної ділянки більш ніж 1 га), розмір орендної плати складає 7 (сім) відсотків від нормативної грошової оцінки землі. За даними витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 16.01.2016р. № 9 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Красний Лиман Донецької області, складає 7875310,00 грн. в цінах 2016 року.

Позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2016р. ним було направлено пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р., зокрема, в частині встановлення з 01.01.2016р. орендної плати в розмірі 551271,70 грн. без ПДВ. разом із проектом додаткової угоди. Проте відповідач відмовився від підписання додаткової угоди про зміну орендної плати за землю, чим на думку позивача порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно нехтує терміном зазначеним в п. 11 договору оренди землі, який є його істотною умовою.

В подальшому, 16.06.2016р. Лиманською міською радою Донецької області було прийнято рішення № 7/11-529 Про розірвання ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр договору оренди землі № 103/07, зареєстрований Краснолиманським районним відділом ДРФ ДП ЦДЗК №040715500083 від 16.10.2007р. , відповідно до п. 1 якого вирішено розірвати ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр договір оренди землі № 103/07, зареєстрований Краснолиманським районним відділом ДРФ ДП ЦДЗК №040715500083 від 16.10.2007р. Також п. 4.1. даного рішення вирішено укласти угоду про розірвання договору оренди землі № 103/07.

Посилаючись на систематичну несплату відповідачем орендної плати та земельного податку за період з 01.01.2015р. по 16.06.2016р. та не підписанням відповідачем додаткової угоди до договору оренди № 103/7 від 16.10.2007р. позивач звернуся із розглядуваним позовом до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Проте, обраний спосіб захисту порушених прав, у будь-якому випадку, має бути спрямований на відновлення таких прав.

Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підпунктами 2.20, 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, роз'яснено, що у справах зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Стаття 188 ГК України передбачає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 р. у справі № 6-75цс13.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції від 02.09.2014): під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно д ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 6 означеного закону відносно звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де знаходиться орендована земельна ділянка та проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» № 1365-VIII від 17.05.2016, який набрав чинності 08.06.2016р., внесено зміни до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та викладено в такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону» .

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, серед яких відсутнє м. Маріуполь.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Як вже зазначалося, позивач просить розірвати договір оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р. у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати та земельного податку за період з 01.01.2015р. по 16.06.2016р ., тобто за період, коли останній був звільнений від їх сплати (до 08.06.2016р.). В якості доказу наявності даної заборгованості відповідача позивач у позовній заяві посилався на довідку Лиманського відділення Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області за № 1857/9/05-22-17 від 10.05.2016р. Суд зазначає, що вказаною довідкою Лиманське відділення Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області надано інформацію стосовно заборгованості суб'єктів господарювання перед бюджетом з орендної плати за землю станом на 01.05.2016р ., зокрема, щодо ДП ЗАТ «Трест «Донбастрансбуд» Краснолиманського пісчаного кар'єру було зазначено про наявність загальної заборгованості в сумі 356847,48 грн.

Натомість, як свідчать матеріали справи, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія довідки № 10/05-17 від 03.04.2017р. Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до якої по ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр (25098218) станом на 20.03.2017р. дійсно обліковувалась переплата у сумі 150 111,33 грн. з орендної плати з юридичних осіб (18010600).

Також в матеріалах справи наявна копія довідки № 42 від 27.02.2018р. Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до якої станом на 27.02.2018р. в ІТК (інтегрована картка платника) по орендній платі з юридичних осіб враховується сума переплати 360796,88 грн., яка виникла за рахунок наданих уточнюючих звітів за 2015-2017 роки.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Серед іншого, надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам, судом також взято до уваги і правові висновки, викладені за постановами Верховного суду України від 21.01.2015 у справі №3-211гс14, Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018р. у справі № 924/522/17, Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018р. у справі № 925/1074/17, у яких викладено висновки стосовно систематичної несплати орендної плати.

У зазначених справах, однією із підстав розірвання договору визначено систематичну несплату відповідачем орендних платежів. Водночас, в процесі розгляду справи, судами встановлено, що відповідачем повністю погашено заборгованість з орендної плати. Як наслідок, Верховний суд України за результатом перегляду справи №910/16306/13 підтримав висновки суду касаційної інстанції про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору з підстав заборгованості з орендної плати, оскільки відповідачем погашено заборгованість зі сплати орендних платежів до винесення остаточного рішення по справі.

Як встановлено вище, станом на час розгляду даної справи відсутня заборгованість відповідача перед позивачем щодо орендної плати за користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що на момент розгляду справи заборгованість зі сплати орендної плати у відповідача відсутня, а тому, виходячи з приписів частини 2 статі 651 ЦК України відсутні підстави для задоволення позову через недоведеність позивачем наявності поряд з істотним порушенням договору, реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладенні договору.

Щодо вимоги позивача скасування державної реєстрації договору оренди землі №103/07 від 16.10.2007р., зареєстрованого Краснолиманським районним відділом Донецької регіональної філії Центру ДЗК за №040715500083 від 16.10.2007р, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки остання є похідної від вимоги про розірвання договору оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р., та, крім цього, є передчасною, оскільки на момент звернення до суду договір ще не було розірвано та не було встановлено протиправну поведінку з боку органу, який здійснює таку реєстрацію.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір покладається на позивача, згідно ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 20, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 291 Господарського кодексу України, ст. 1, 2, 13, 24, 31, 32 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 1, 4, 6, 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , ст.ст. 58, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Лиманської міської ради Донецької області,м. Лиман, Донецька область до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства «Трест «Донбастрансбуд» Краснолиманського пісчаного кар'єру, м. Лиман, Донецька область про розірвання договору оренди землі № 103/07 від 16.10.2007р. та скасування державної реєстрації договору - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 15.05.2018р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.05.2018р.

Суддя Ю.С. Мельниченко