Постанова

від 17.05.2018 по справі 922/362/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа №922/362/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 01.03.2018, свідоцтво про право на заняття адв. діяльн. №1880, від 17.12.2014,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №32-20-14-37/0/19-18 від 03.01.2018,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх.№687Х/1-41 від 17.04.2018) на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/362/18 (суддя Шатерніков М.І., повний текст ухвали складено 30.03.2018),

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми ЛАН ,

про забезпечення позову у справі,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН , м. Мечебилове,

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

про визнання укладеною угоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН 19.02.2018 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить визнати укладеною між сторонами Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971, в редакції викладеній у позовній заяві щодо поновлення строку дії договору на наступні п'ять років починаючи з 27.12.2016 та визначення розміру орендної плати, яка обчислюється та становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

26.03.2018 до господарського суду Харківської області позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. 7990), відповідно до якої позивач просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області припиняти право оренди земельної ділянки площею 130,3736 Га, кадастровим номером 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН на підставі Договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26 грудня 2011 року за № 632040004000971;

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку площею 130,3736 Га, кадастровим номером 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН на підставі Договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26 грудня 2011 року за № 632040004000971.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі заявник зазначає, що відповідачем був наданий відзив на позовну заяву позивача, до якого додано ряд письмових доказів, серед яких містяться наступні: Наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.02.2018 №958-СГ, яким припинено право ТОВ Агрофірми ЛАН користування земельною ділянкою площею 130, 3736 га, яка була передана за Договором оренди, зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971, Наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 28.02.2018 №50, яким земельна ділянка з кадастровим номером 6320484000:03:000:0102 площею 130, 3736 га, яка була передана за Договором оренди, зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право на які підлягає продажу на земельних торгах. Таким чином, відповідач вказаними наказами фактично намагається вирішити існуючий господарський спір одноособово, не зважаючи на те чи інше судове рішення по справі. При цьому, вказані накази були видані відповідачем вже після відкриття господарським судом Харківської області провадження у справі №922/362/18. Як вказує позивач, з суті вказаних наказів вбачається, що вони мають на меті передачу спірної земельної ділянки новому власнику та появи нового користувача спірною земельною ділянкою, що зробить неможливим ефективне поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

27.03.2018 до канцелярії суду позивачем подано доповнення до заяви про забезпечення позову, в якій заявник просить виключити з заяви про забезпечення позову п. 2, викладений як: Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області припиняти право оренди земельної ділянки площею 130, 3736 га, кадастровий номер 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН на підставі Договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971 , та не застосовувати цей захід забезпечення позову. А також додатково зазначає, що на вказаних землях розташовані посіви озимої пшениці, які належать позивачеві. Документі, які підтверджують наявність таких посівів, були додані позивачем до позовної заяви та є в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2018 заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку площею 130,3736 Га, кадастровий номер 6320484000:03:000:0102, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН на підставі договору оренди землі від 18.11.2010, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за №632040004000971, до набранням рішення законної сили. Визначено, що дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 28.03.2018 та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Строк пред'явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки, тобто - до 29.03.2021. Визначено, що стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН (64712, Харківська область, Барвінківський район, с. Мечебилове, вул. Центральна, 1; ідент. код 31787016); боржником за даною ухвалою є: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, поверх 6, 7; ідент. код 39792822).

Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача. Зокрема, господарським судом першої інстанції враховано те, що оскільки відповідач здійснює заходи щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6320484000:03:000:0102 на земельні торги, такі дії у подальшому, у випадку прийняття рішення на користь позивача, можуть утруднити реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за позивачем на підставі прийнятого рішення, оскільки таке право знову потребуватиме захисту шляхом подання позову до осіб, яким ймовірно буде передано право користування земельною ділянкою. Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу суду від 28.03.2018 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову; апеляційну скаргу розглянути за участю представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області щодо забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов'язані з суб'єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов; ухвала не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки у її мотивувальній частині у відповідності до вимог статті 140 Господарського процесуального кодексу України не конкретизовано підстав обрання виду забезпечення позову та не конкретизовано мотивів з яких суд застосував заходи забезпечення позову по справі. Також апелянт вважає, що суд, вживаючи відповідні заходи забезпечення позову, незаконно обмежив надані Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області права щодо розпорядження зазначеною в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову земельною ділянкою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 16.05.2018; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3643 від 16.05.2018), в якому просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2018 по справі №922/362/18 про забезпечення позову без змін, апеляційну скаргу відповідача по справі - без задоволення.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 16.05.2018 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 17.05.2018, у зв'язку із клопотанням відповідача про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, а саме наданим позивачем відзивом на апеляційну скаргу.

Після перерви в судове засідання 17.05.2018 з'явились ті самі сторони, які оголосили свої позиції по справі. Відповідач просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду - скасувати. Позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Харківської області від 28.03.2018 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2018 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ЛАН звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якій просить визнати укладеною між сторонами Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26.12.2011 за № 632040004000971, в редакції викладеній у позовній заяві щодо поновлення строку дії договору на наступні п'ять років починаючи з 27.12.2016 р. та визначення розміру орендної плати, яка обчислюється та становить 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що після закінчення строку дії договору оренди він продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, належно виконує свої обов'язки за договором, а також від орендодавця відсутнє письмове повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, проте відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди до договору оренди про поновлення його строку, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Позивач звернувся з вказаним позовом 19.02.2018, а 27.02.2018, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видало наказ №958-СГ Про припинення права оренди земельної ділянки .

У пункті 1 Наказу зазначено про припинення права оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 130,3736 га, у тому числі рілля 130,3736 га, яка надана ТОВ Агрофірма ЛАН на підставі договору оренди землі від 18.11.2010, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Близнюківському районі від 26.12.2011 за №632040004000971, із цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди.

Пунктами 2 та 3.1 Наказу віднесено земельну ділянку загальною площею 130,3736 га, у тому числі рілля 130,3736 га, до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Мечебилівської сільської ради Барвінківського району Харківської області (код КВЦПЗ-16.00); повідомлено органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди земельної ділянки та надано вказівку забезпечити внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру (п. 3.2 Наказу).

Також, 28.02.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ №50 про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів на території Харківської області, згідно додатку 1.

Згідно додатку 1 до наказу до переліку земельних ділянок, право на які підлягає продажу на земельних торгах, належить земельна ділянка Мечебилівської сільської ради площею 130,3736 з кадастровим номером 6320484000:03:000:0102.

Представник відповідача в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду підтвердив, що земельна ділянка, яка включена до вищевказаного переліку знаходилась в оренді у позивача, та пояснив, що, у зв'язку із припиненням права користування вказаною земельною ділянкою правомірно включена до цього переліку.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наразі між сторонами існує судовий спір з приводу права оренди вказаної земельної ділянки, про який відповідачу було відомо до видання вказаних вище наказів. Разом з тим, відповідач, незважаючи на наявність судового спору між сторонами та продовження використання позивачем спірної земельної ділянки, вживає заходи щодо передачі земельної ділянки на земельні торги.

Суд зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову, в даному випадку, є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач після видачі вказаних наказів може вчиняти дії щодо передачі спірної земельної ділянки на торги, що затруднить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки таке право знову потребуватиме захисту шляхом подання позову до особи, якій буде передано право на таку земельну ділянку.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти щодо продажу на земельних торгах прав на земельну ділянку, у випадку прийняття рішення на користь позивача не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельною ділянкою, що є головною метою судочинства. Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та забезпечить можливість реального судового захисту.

З наявних матеріалів справи суд вбачає наявність зв'язку між вказаним вище заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність зазначеного заходу із заявленими позивачем вимогами.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що ухвала суду від 28.03.2018 не містить мотивованого висновку про те, які саме обставини свідчать про необхідність забезпечення позову та які докази, на підтвердження цих обставин надано до суду позивачем, оскільки дані доводи спростовуються описовою та мотивувальною частинами оскаржуваної ухвали суду від 28.03.2018, які містять усі встановлені статтею 238 Господарського процесуального кодексу вимоги до судового рішення.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що у мотивувальній частині ухвали не зазначено підстав обрання виду забезпечення позову та не зазначено мотивів, з яких суд застосував вид забезпечення позову у справі, оскільки судом обґрунтовано мотиви прийнятого рішення, застосовано лише один вид забезпечення позову, про що чітко вказано в оскаржуваній ухвалі.

Доводи апелянта, що ухвала суду в частині забезпечення позову виходить за межі змісту позовних вимог, а вжиті заходи не пов'язані з суб'єктивними правами позивача на предмет спору і не відповідають законодавству, на підставі якого подано позов, є необґрунтованими та такими, що не відповідають змісту оскаржуваної ухвали суду та матеріалам оскарження.

Апеляційний господарський суд також вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано враховано інтереси як позивача, так і відповідача, оскільки як вірно зазначено місцевим господарським судом, відповідач не понесе жодних збитків у зв'язку із вжиттям заходу забезпечення позову до набрання рішенням законної сили, у зв'язку з чим застосування зустрічного забезпечення є недоцільним.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо обгрунтованості заявлених позовних вимог позивача, оскільки обставини обгрунтованості заявлених позовних вимог мають бути розглянуті судом при розгляді справи по суті, проте не є предметом розгляду скарги щодо застосування заходів забезпечення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваній ухвалі, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/362/18 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/362/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 травня 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий