Постанова

від 15.05.2018 по справі 815/3118/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

15 травня 2018 року

справа №815/3118/16

адміністративне провадження №К/9901/4578/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у складі судді Корой С. М. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів Танасогло Т.М., Федусика А.Г., Яковлєва О.В. у справі № 815/3118/16 за позовом Державного підприємства Одеська залізниця до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Державне підприємство Одеська залізниця (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (яка є правонаступником Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області) (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2016 року № 0002361402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 10 785 грн. 65 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 696 грн. 41 коп. та податкової вимоги від 24 травня 2016 року № 705-17 на суму податкового боргу 15 910 грн. 51 коп., у тому числі 10 785 грн. 57 коп. за основним платежем, 2 696 грн. 41 коп. штраф та 2 428 грн. 53 коп. сума пені, з мотивів безпідставності їх прийняття.

22 грудня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з недоведеності податкових правопорушень податковим органом, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок того, що позивачем правомірно віднесено до сум витрат за 2013-2014 роки списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання, щебеневого баласту в сумі 57 417 грн. 32 коп.

10 серпня 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

10 серпня 2017 року касаційну скаргу відповідача ухвалою Вищого адміністративного суду України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 03 жовтня 2017 року (суддя Маринчак Н. Є.).

05 жовтня 2017 року відповідачем та Інспекцією подано уточнену касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

17 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу повторно залишено без руху на надано скаржникам строк для усунення недоліків до 21 листопада 2017 року.

24 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання Інспекції про продовження строку на усунення недоліків та заміну сторони у справі у зв'язку з правонаступництвом.

11 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України клопотання Інспекції задоволено, встановлено строк на усунення недоліків касаційної скарги до 16 січня 2018 року.

28 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду.

29 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги прийнято до провадження.

06 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу Інспекції внаслідок не усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк.

06 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідками усунення відповідачем недоліків касаційної скарги, в установлений судом строк, та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/3118/16.

15 лютого 2018 року справа № 815/3118/16 надійшла до Верховного Суду.

В касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права, а саме пункту 138. 2 статті 138, підпункту 139. 1. 9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Скаржник обґрунтовує правомірність своїх дій, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

12 березня 2018 року позивачем до Верховного Суду надано відзив, в якому він погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Відокремленого структурного підрозділу Котовської дистанції колії № 3 Одеської залізниці (далі по тексту ПЧ-3), з питань дотримання, зокрема, податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22 квітня 2016 року № 99/15-32-14-02/01071568 (далі - акт перевірки).

10 травня 2016 року податковим органом на підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0002361408, яким за порушення підпунктів 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, за податковим зобов'язанням на 10785,62 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2696,41 грн.

В основу податкового правопорушення покладений висновок податкового органу про непідтвердження первинними документами податкового та бухгалтерського обліку правомірності віднесення до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат суми у розмірі 57 417 грн. 32 коп., в тому числі за 2013 рік в сумі 45 050 грн. 01 коп. та 2014 рік в сумі 12 367 грн. 31 коп., що мало наслідком заниження податку на прибуток підприємств відповідно по періодам на 8 559 грн. 50 коп. та 2 226 грн. 12 коп.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством до складу інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат за 2013-2014 роки віднесено суму 57 417 грн. 32 коп., яка є різницею між вартістю відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту, реалізованого юридичним та фізичним особам, та сумою накладних витрат, розмір яких визначено відповідно до калькуляцій на відповідні роки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні господарські операції відображені бухгалтерськими проводками за субрахунками Дт 9430 Кт 2013 - списання вартості старопридатних матеріалів та відпрацьованого баласту.

Позивач обґрунтовує правомірність своїх дій тим, що зворотні відходи, отримані у процесі виробництва, виключається із суми виробничих витрат, оприбуткування відпрацьованого баласту здійснюється кореспонденцією рахунків Д 2013 Старопридатні матеріали верхньої будови колії та К 23361 Поточне утримання колії та зменшує витрати виробництва.

Актом перевірки встановлено також аналогічні порушення ПЧ-3 за 2015 рік, але вони не покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки податок на прибуток відокремлений структурний підрозділ самостійно не сплачував.

За змістом пункту 138. 2 статті 138, підпункту 139. 1. 9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положення інших нормативно-правових актів на які посилається відповідач, як на правову підставу спірного податкового повідомлення рішення, визначають вимоги до форми і змісту первинних документів бухгалтерського обліку.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірного віднесення до складу витрат списання вартості відпрацьованого, непридатного для подальшого використання щебеневого баласту при реалізації його юридичним та фізичним особам, оскільки це відповідає положенням Закону України Про відходи від 05 березня 98 року №187/98-ВР, пунктів 4, 5 П(С)БО 9 Запаси , пункту 12 П(С)БО 16 Витрати , Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р року № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 (далі Інструкція № 291).

Списання товарно-матеріальних цінностей з балансу підприємства основних засобів оформлюється актами. Форма актів і порядок списання основних засобів визначено Наказом Мінстату України від 29 грудня 95 року № 352 "Про затвердження Типових форм первинного обліку"

У бухгалтерському обліку матеріали, які отримані від списання необоротних активів, прибуткуються на субрахунок 209 "Інші матеріали" з визнанням решти доходу відповідно до пункту 28 П(С)БО 3 та Інструкції № 291. Така операція відобразиться записом Дт 209 - Кт 746.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність відображення спірних господарських операцій бухгалтерськими проводками за субрахунками Дт 9430 Кт 2013 - списання вартості старопридатних матеріалів та відпрацьованого баласту. Посилання податкового органу на необхідність відображення цієї бухгалтерської операції за Дт 209 - Кт 746 є неприйнятним, оскільки таке відображення встановлене для операцій зі списання непридатних до використання товарно-матеріальних цінностей, у той час як у межах спірних відносин відходи були реалізовані з належним оформленням необхідних документів, а не просто списані.

Безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій і, як наслідок цього, формування податкової вимоги від 24 травня 2016 року №705-17.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі № 815/3118/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко