Постанова

від 23.03.2010 по справі 2-а-24/10

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 32, 39300, (05344) 3-33-50

Справа № 2а -24 /10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року смт. Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрельченко Т.Г.

при секретарі - Перепадченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного Управління Пенсійного фонду України в м. Полтава про нарахування допомоги дитині війни, -

встановив:

Позивач звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Обласного Управління Пенсійного фонду України в м. Полтава про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії Дитина війни і відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни з 01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. У 2006 - 2007 рр. така допомога їй не виплачувалася.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік , якими була зупинена дія положень Закону України Про соціальний захист дітей війни , на підставі яких їй повинна бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просила, стягнути несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за період 2006 - 2007 року.

Ухвалою від 3 вересня 2009 р. до участі у справі залучено співвідповідача - місцеве управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі.

Співвідповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , рішень щодо неконституційності Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідачів рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

В судове засідання позивач та представники відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. 23 березня 2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 p. № 2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 p.).

Пунктом 12 ст. 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України Про Державний бюджет на 2006 рік .

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Про Державний бюджет на 2007 рік . Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік Конституційним Судом України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України Про соціальний захист дітей війни , державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Доводи співвідповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення Про Пенсійний фонд України , здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі належним відповідачем по даній справі, клопотання про залучення відповідачем ОСОБА_2 є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , та провести відповідні виплати.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік позивачу підлягає виплаті за 2007 рік

липень (( 4,06+406 ) х 30%) / 3 Ідень) х 23 дня = 91,27 грн.;

серпень ( 4,06+406 ) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

вересень ( 4,06+406 ) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.;

жовтень ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

листопад ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

грудень ( 4,11+411 ) х 30% = 415,06 х 30% = 124,53 грн.;

всього за 2007 рік -710,9 грн.

Оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни , то, зважаючи на це, строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Згідно вимог ч. З ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. З, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160- 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного Управління Пенсійного фонду України в м. Полтава про нарахування допомоги дитині війни задовольнити частково.

Відновити пропущений термін для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування , та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 грн. 90 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Постанова надрукована суддею власноручно і є оригіналом.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_3