Рішення

від 17.05.2018 по справі 910/2638/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018Справа № 910/2638/18 За позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах

держави в особі Управління комунальної власності та концесії

Білоцерківської міської ради

до Приватної Аптеки № 5

про стягнення 301474,41 грн.

Суддя Усатенко І.В.

секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від прокуратури - Ющенко М.А.

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 17.05.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Приватної Аптеки № 5 про стягнення 301474,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором оренди № 260 від 18.02.2013 грошові зобов'язання та не сплатив суму орендної плати за весь час користування орендованим приміщенням, в зв'язку з чим прокурор в інтересах позивача звернувся з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 295151,80 грн та пені у розмірі 6322,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 26.04.2018.

Позивач та відповідач в судове засідання 26.04.2018 не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 26.04.2018 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 17.05.2018.

В судове засідання 17.05.2018 представники позивача та відповідача не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 1.

Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0103045760310 про вручення відповідачу ухвали від 27.03.2018 не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/2638/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Приватна Аптека № 5 так і не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи та попереджені про наслідки не надання відзиву, їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник прокуратури підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.02.2013 між Відділом комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Приватною аптекою № 5 (орендар), укладено договір оренди № 260.

Згідно п. 1.1 - 1.3 договору Орендодавець передає в оренду, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №239 площею 181.50 кв.м, розташоване на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. ШЕВЧЕНКА, буд. 146 (далі по тексту - Майно), яке перебуває на балансі Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори № 6. Вартість об'єкта оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.01.2013 р., становить 698280.00 грн. Мета оренди:аптека

Відповідно до п. 2.1-2.3 договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому - передачі. Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається територіальна громада м. Білої Церкви, а орендар користується ним протягом строку оренди. Нежитлове приміщення вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі. Ініціювання складання акта прийому-передачі про повернення об'єкта оренди покладається на Орендодавця.

До матеріалів справи долучено акт від 18.02.2013 про прийом-передачу нежитлового приміщення, площею 181,5 кв. м за адресою: Біла Церква, вул. Шевченка, 146. Акт підписаний та скріплений печатками орендаря та орендодавця та підтверджує обставину щодо передачі позивачем відповідачу в оренду майна, розташованого у м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146.

Згідно п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 9.4 договору розмір орендної плати визначається на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (далі Методика) становить 5586.24 грн. (в т.ч. ПДВ 931.04 грн.) за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше останнього числа місяця, за який вона вноситься . Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати змінюється у разі зміни Методики, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради. Орендна плата сплачується по день фактичного звільнення об'єкта оренди та передачі його Орендодавцю за актом прийому-передачі включно. Орендар бере на себе зобов'язання сплатити плату за користування майном за період з 10.02.2013р. по 17.02.2013р. в сумі 1777.04грн. в т.ч. ПДВ 20%-296.17грн. до 28.02.2013р.

До матеріалів справи долучено додаток до договору: "Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди".

Орендар-зобов'язується: використовувати орендоване Майно у відповідності з цим Договором за його призначенням та згідно з діючими нормами його експлуатації. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У разі припинення цього Договору, протягом п'яти робочих днів повернути Орендо давцю орендоване Майно (п. 4.1, 4.2, 4.6 договору).

Згідно п. 10.1, 10.6, 10.7 договору він діє з 18.02.2013 по 31.01.2016. Орендар протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору оренди повідомляє Орендодавця про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин. Орендодавець надає Орендареві письмову відповідь щодо можливості (або відсутності такої), продовження терміну оренди на новий термін на попередніх умовах або на нових умовах (актуальними на момент звернення) в строк згідно чинного законодавства. У разі якщо Орендодавець має намір після закінчення терміну дії договору оренди використовувати зазначене майно для власних потреб, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору письмово попереджає про це Орендаря. Строк дії цього Договору може бути продовжений у відповідності до чинного законодавства України.

До матеріалів справи долучено акт державного виконавця від 08.06.2017, яким підтверджено обставину, щодо примусового виселення Приватної Аптеки № 5 з орендованого приміщення за адресою: м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146. Акт підписаний стягувачем, боржником та державним виконавцем.

Акт державного виконавця складений на виконання рішення Господарського суду Київської області по справі №911/1970/16 від 27.07.2016 за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Приватної аптеки № 5 про примусове виселення з нежитлового приміщення, площею 181, 5 кв.м., що знаходится за адресою: м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146. Рішенням суду позов задоволено повністю. Вирішено примусово виселити Приватну аптеку № 5 (ідентифікаційний код 30253500) з нежитлового приміщення, площею 181, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146.

Судом у процесі розгляду справи 911/1970/16 встановлено, що, дія договору оренди № 260 нежитлового приміщення від 18.02.2013 р. автоматично не продовжилась (не пролонгувалась) на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а припинилась з 01.02.2016 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи після припинення дії договору оренди № 260 нежитлового приміщення від 18.02.2013 р. відповідач обов'язок щодо повернення позивачу орендованого майна у зв'язку із припиненням дії договору оренди не виконав, що підтверджується відсутністю складеного відповідачем акта приймання-передачі орендованого майна, без відповідної правової підстави володіє і продовжує користуватись орендованим майном, чим відповідно порушує права орендодавця вказаного майна позивача і створює перешкоди у здійсненні ним права користування, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати від відповідача звільнити та примусово виселити з вищевказаного приміщення, що є предметом договору оренди № 260 нежитлового приміщення від 18.02.2013 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже вищезазначені обставини, встановлені рішенням суду у справі № 911/1970/16, повторно не доводяться при розгляді даної справи.

Тобто об'єкт оренди був повернути орендодавцю 08.06.2017 в примусовому порядку.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 386691,18 грн. від 31.07.2017 № 01-20/30, в якій просив у десятиденний термін погасити заборгованість з орендної плати у розмірі 329370,94 грн та сплатити пеню у розмірі 57320,24 грн. До претензії долучений розрахунок орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.07.2017. Докази направлення претензії долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Доказів оплати орендарем орендної плати за час користування орендованим приміщенням суду не надано.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за користування приміщенням позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2015 по 08.06.2017 орендну плату у розмірі 295151,80 грн.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем обставини, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати становить 295151,80 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно умов договору № 260 від 18.02.2013 строк його дії припинився 31.01.2016. Доказів того, що дію договору було продовжено суду не надано.

Відповідач повернув позивачу майно згідно акту державного виконавця від 08.06.2017, проте не сплатив орендну плату за період з 01.01.2015 по 08.06.2017. Загальна сума заборгованості становить 295515,80 грн.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договором встановлено строк внесення орендної плати - не пізніше останнього числа місяця, за який орендна плата вноситься, крім того, договором передбачено сплату орендної плати по день фактичного звільнення об'єкта оренди та передачі його орендодавцю згідно акту приймання-передачі.

Тобто строк сплати орендної плати за період з 01.01.2015 по 08.06.2017 настав.

З огляду на вищезазначене суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 295515,80 грн з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6322,61 грн за період з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2, 8.3 договору За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0.041 % від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У разі зміни облікової ставки Національного банку України, відповідно змінюється розмір пені. При припиненні дії цього Договору, в тому числі в разі відмови Орендодавця від Договору, передбаченої п.7.4 цього Договору, Орендар зобов'язаний сплатити заборговану суму орендної плати та пеню в повному обсязі включно по день фактичного звільнення орендованого Майна та передачі його Орендодавцю за актом прийому - передачі.

Тобто договором № 260 від 18.02.2013 передбачено обов'язок орендаря сплатити суму орендної плати з урахуванням пені по дату фактичної передачі орендованого приміщення орендодавцю.

Суд перевірив розрахунок прокуратури, долучений до справи, та вважає його обгрнутованим та арифметично вірним, здійсненим з урахуванням шестимісячного обмеження щодо нарахування пені та річного строку позовної давності для її стягнення.

За таких умов з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 6322,61 грн за період прострочення з 01.04.2017 по 31.12.2017.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визнані прокуратурою у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього орендної плати та пені за її несвоєчасне внесення, за договором оренди від 18.02.2013 № 260.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які прокуратура посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 123 ГПК України, Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватної аптеки № 5 (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 1, код ЄДРПОУ 30253500) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2, код ЄДРПОУ 20577351) заборгованість з орендної плати у розмірі 295151 (двісті дев'яносто п'ять тисяч сто п'ятдесят одна) грн 80 коп. пеню у розмірі 6322 (шість тисяч триста двадцять дві) грн. 61 коп.

3. Стягнути з Приватної аптеки № 5 (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 1, код ЄДРПОУ 30253500) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996), судовий збір в розмірі 4522 (чотири тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 12 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 18.05.2018

Суддя І.В. Усатенко