Постанова

від 14.05.2018 по справі 904/9790/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 Справа № 904/9790/17

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Дармін М.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10/01/18-1 від 10.01.2018, адвокат

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/9790/17 (суддя Ліпинський О.В.; рішення ухвалене о 12:42 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 15.03.2018)

за позовом Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 450000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2017 року Дочірнє підприємство "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" (відповідач) про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 450000,00 грн. за Договором поставки №118082017-Щ від 18.08.2017 та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 22840,00.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані відмовою відповідача від виконання договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару, вартість якого сплачена позивачем в порядку попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/9790/17 (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" на користь Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суму попередньої оплати у розмірі 450000,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6750,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15400,00 грн.

Місцевим господарським судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 450000,00 грн. з огляду на встановлення порушення відповідачем умов договору щодо здійснення поставки товару на суму одержаної попередньої оплати та наявне у покупця право, встановлене положеннями статей 665 та 693 Цивільного кодексу України, відмовитися від договору купівлі продажу та вимагати повернення суми попередньої оплати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Відповідач (ТОВ "МІТЛКУ"), подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/9790/17 скасувати і прийняти нове рішення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що виконуючи умови договору, згідно п.1.3. та заявою замовника ДП "Чернігівський облавтодор", ТОВ "МІТЛКУ" здійснило оплату продукції Виробничих підрозділів Філії "Центр Управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця", яка і була відвантажена в адресу ДП "Чернігівський облавтодор" в кількості 2993,850 тон. Згідно п.5.1. договору замовнику були надані рахунки-фактури засобами електронної пошти, податкові накладні через електронні сервіси ДФС України, залізничні накладні та копії сертифікатів виробника відправлені разом з продукцією в адресу вантажоотримувача. Згідно п.6.4. в адресу замовника ДП "Чернігівський облавтодор" були відправлені видаткові накладні для оформлення акту звірки взаєморозрахунків. Відповідач зазначає, що замовник проігнорував п.6.4. договору та залишив без відповіді відправлені йому вказані документи. Також зазначає, що згідно п.6.6. договору постачальник зобов'язаний повернути надлишок коштів протягом 3 банківських днів. Стверджує, що ТОВ "МІТЛКУ" ніколи не відмовлялось виконувати взяті на себе зобов'язання, але вважає, що утримання від своїх зобов'язань ДП "Чернігівський облавтодор", не надає змоги виконання взятих на себе зобов'язань в повному обсязі. На думку апелянта, позивач ввів в оману Господарський суд Дніпропетровської області щодо фактичних обставин справи, а судом при прийнятті оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: статей 42, 73, 78, 80, 129, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України, статей 525, 526, 528 Цивільного кодексу України, не було надано належної оцінки всім наявним у справі доказам, у зв'язку з чим суд прийшов до невірного висновку.

05.05.2018 до суду апеляційної інстанції відповідачем подано заяву №04/АС від 04.05.2018, в якій він просить долучити до справи лист від Філії "Центр Управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" на підтвердження замовлення та відправлення щебеневої продукції на адресу Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" у справі №904/9790/17 від 05.03.2018.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач (ДП "Чернігівський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору №118082017-Щ від 18.08.2017 не здійснено поставку попередньо оплаченої продукції на підставі наданих позивачем заявок та залишено без виконання відповідну вимогу позивача №015-11/864 від 25.10.2017 про здійснення поставки заявлених партій продукції у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги. Вказує, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі та запереченнях проти позову, не підтверджено належними та допустимими доказами, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для їх задоволення і скасування судового рішення. Вважає, що з огляду на порушення відповідачем умов договору щодо здійснення поставки товару на суму одержаної попередньої оплати, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати у розмірі 450000,00 грн. слід задовольнити.

В судове засідання 14.05.2018 з'явилися представник позивача - адвокат ОСОБА_1 та представник відповідача - заступник директора ТОВ "МІТЛКУ" ОСОБА_2

Враховуючи, що відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник, судом апеляційної інстанції не був допущений до участі у даній справі в суді апеляційної інстанції у якості процесуального представника відповідача - заступник директора ТОВ "МІТЛКУ" ОСОБА_2

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував на задоволенні апеляційної скарги відповідача з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Також представником позивача адвокатом ОСОБА_1 подано суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до справи документів на підтвердження понесених судових витрат пов'язаних з апеляційним розглядом справи. Просив покласти на відповідача обов'язок з відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи , а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які на момент подання цього клопотання складають 5460,00 грн.

У судовому засіданні 14.05.2018 за результатами перегляду справи колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) укладено Договір поставки №118082017-Щ від 18.08.2017 (надалі - Договір, а.с.10-13).

За умовами пункту 1.1. вказаного Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, найменування, кількість та ціни якої вказуються в Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пп.1.2.1. п.1.2. Договору, найменування продукції: щебінь фракцій відсів 0-5 мм, суміш 0-40 мм, 0-70 мм, 3-10 мм, 5-20 мм; 5-25 мм, 20-40 мм, 40-70 мм, 5-10 мм, 10-20 мм, 10-15 мм, 15-20 мм, 20-70 мм, 25-60 мм, та інші.

Виробник продукції: Виробничі підрозділи Філії "ЦУП" ПАТ "Укрзалізниця" та інші виробники за опцією Постачальника (п. 1.3. Договору).

Вантажовідправники продукції: Виробничі підрозділи Філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" та інші виробники за опцією Постачальника (п. 1.4. Договору).

Пунктом 1.5. Договору погоджено, що умови поставки цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна продукції визначається Договором і приймається сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, встановленими у Специфікації до Договору, а також у відповідних рахунках-фактурах.

Ціна продукції уточнюється Постачальником при наданні заявки Покупцем на відвантаження чергової партії продукції (пункт 2.3. Договору).

Пунктом 2.5. Договору сторонами передбачено, що сума Договору орієнтовно складає: 12000000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 2000000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, умови поставки конкретної партії продукції, у тому числі станція відправлення Постачальника, визначається Продавцем на кожну партію продукції.

За пунктом 4.3. Договору, замовлення продукції здійснюється Покупцем шляхом відправлення Постачальнику заявки на кожну партію поставки по цьому Договору засобами електронного листування. Заявка на партію продукції, окрім найменування продукції, обов'язково повинна містити наступну інформацію: кількість, термін (строк) поставки, реквізити та адреса одержувача продукції, ціну та іншу суттєву для належного виконання Договору інформацію.

Датою поставки продукції вважається дата відправлення цієї продукції, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній на адресу одержувача (пункт 4.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору, Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки продукції з моменту складання та підписання документів, передбачених пунктом 5.1. цього Договору.

Строк поставки партії продукції визначається згідно заявки на відповідну партію продукції (пункт 4.8. Договору).

Згідно з пунктом 6.1. Договору, оплата продукції, що поставляється за Договором, проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником, шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі та/або рахунку-фактурі.

За пунктом 6.4. Договору, сторони щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за місяцем відвантаження, складають та підписують акт звірки взаєморозрахунків. При підписанні акту Покупець вказує дату підпису.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017 (п. 11.1. Договору).

Позивачем, на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур, здійснено попередню оплату продукції у розмірі 450000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2388 від 20.09.2017 (а.с.14).

На виконання умов пункту 4.3. договору №118082017 -Щ від 18.08.2017, позивачем здійснено замовлення продукції шляхом направлення на електронну пошту відповідача наступних заявок (а.с.15-20):

- №351 від 05.10.2017 на поставку 350 тон щебеню гранітного фракції 20-40 мм, станція отримання - станція Алтинівка з подачею на станцію ОСОБА_3 Залізниці;

- №356 від 09.10.2017 на поставку 350 тон щебеню гранітного фракції 2-10 мм, станція отримання - станція Сновськ ОСОБА_3 Залізниці;

- №357 від 09.10.2017 на поставку 350 тон відсіву гранітного фракції 0-5 мм, станція отримання - станція Сновськ ОСОБА_3 Залізниці;

- №358 від 09.10.2017 на поставку 350 тон щебеню гранітного фракції 5-10 мм, станція отримання - станція Халявино ОСОБА_3 Залізниці;

- №359 від 09.10.2017 на поставку 140 тон щебеню гранітного фракції 20-40 мм, станція отримання - станція Халявино ОСОБА_3 Залізниці;

- №360 від 09.10.2017 на поставку 350 тон відсіву гранітного фракції 0-5 мм, станція отримання - станція Талалаївка ОСОБА_3 Залізниці.

Оскільки умовами договору поставки та поданими позивачем заявками не було встановлено термін (строк) поставки продукції, позивач звернувся до відповідача з вимогою №015-11/864 від 25.10.2017 щодо недопущення порушень умов договору (а.с.21-22), в якій просив здійснити поставку заявлених 05.10.2017 та 09.10.2017 партій продукції згідно раніше отриманих заявок покупця у строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. Направлення позивачем зазначеної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.10.2017 (а.с.23).

Невиконання відповідачем зобов'язання в натурі стало приводом для звернення позивача до господарського суду із позовом до відповідача про повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як правильно визначив місцевий господарський суд, укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Виходячи із встановлених вище обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, яке регулює цивільні та господарські зобов'язання, що виникають із договору поставки товару.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на порушення відповідачем умов договору щодо здійснення поставки товару на суму одержаної попередньої оплати, вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати у розмірі 450 000,00 грн., слід визнати обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Відхиляючи заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що позивач звернувся з даним позовом до моменту настання кінцевого терміну поставки продукції за договором №118082017-Щ від 18.08.17, суд першої інстанції вважав їх безпідставними з посиланням на те, що як вище встановлено судом, 25.10.2017 року на адресу відповідача було направлено письмову вимоги із приводу здійснення поставки вантажу, у зв'язку із чим, обов'язок передачі товару є такими, що настав по закінченню семиденного строку з моменту пред'явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відносно доводів відповідача щодо зміни ціни продукції, про що Покупця було повідомлено 01.11.2017 року, суд першої інстанції зауважив, що за відсутністю письмового погодження зміни ціни з боку Покупця (позивача), зазначені обставини не жодним чином не впливають на обов'язок відповідача з повернення суми попередньої оплати.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Заперечуючи проти позову в суді першої інстанції відповідач посилався на те, що 01.11.2017 відповідачем направлено на адресу позивача лист за вих. №3.01112017-Щ, яким було повідомлено позивача про набрання чинності Наказу Міністерства інфраструктури України від 20.12.2017 №357 "Про внесення змін до коефіцієнтів, які застосовуються до збірника тарифів на перевезення вантажів в межах України та пов'язані з ним послуги", яким була введена в дію індексація тарифів на 15%, внаслідок чого відповідачем до даного листа були додані Специфікації на замовлений позивачем товар з урахуванням індексації залізничних тарифів з проханням їх затвердити та підписати уповноваженими на це особами ДП "Чернігівський облавтодор".

Однак, як вбачається з наданих відповідачем до матеріалів справи копій Специфікацій №2.1 та №3.1. до Договору поставки №118082017-Щ від 18.08.2017 ( (а.с. 150-151), ці Специфікації не були підписані зі сторони позивача.

Згідно пункту 2.2. Договору у випадку поставки продукції залізничним транспортом залізничний тариф сплачується постачальником та включається до ціни Продукції.

Як зазначалося вище, за умовами пункту 2.3. Договору, ціна Продукції уточнюється Постачальником при поданні заявки Покупцем на відвантаження чергової партії Продукції.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами частини 3 статті 691 Цивільного кодексу України якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Втім матеріалами справи не підтверджено надання позивачем згоди на зміну вартості товару з урахуванням зміни залізничного тарифу.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за вказаним Договором з поставки продукції відповідач надав до матеріали справи копію листа Філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Українська залізниця" від 03.05.2018 №ИУП-8/2951 (а.с. 210), в якому вказується, що Філія "Центр управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" підтверджує відправлення щебеневої продукції, що була замовлена і оплачена ТОВ "МІТЛКУ", згідно договору поставки №ЦУП-02/0248/16 від 28.11.16р та відправлена отримувачу - Дочірньому підприємству ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України": З виробничого підрозділу "Хлистунівський кар'єр" філії "ЦУП" ПАТ "Укрзалізниця":

- 21.09.2017 вагон №65539272, 60504958, 67843128, 60515047, 67867044, 65717852, 66242371, вага 473,500 т;

- 29.08.2017 вагон №67867614, 65243966, 67575423, 67653733, 60915733, 67348219, 65945271, 66711631, вага 543,850 т;

- 03.10.2017 вагон №96915400, 96915350, 96912316, 96910567, вага 280,500 т;

- 08.10.2017 вагон №96912415, 96921242, вага 138,850 т;

- 14.10.2017 вагон №66707605, 64775547, 66962564, 67917187, 60468634, вага 333,200 т;

- 20.11.2017 вагон №66691403, вага 68,050 т;

- 28.11.2017 вагон №67882365, вага 69,750 т.

З виробничого підрозділу "Знамянський кар'єр" філії "ЦУП" ПАТ "Укрзалізниця":

- 04.10.2017 - вагони 67863282, 60437159, вага 137,90 т.

Відповідачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с. 117-133): №118082017-щ від 30.08.2017 на суму 92182,57 грн. (відсів фракція 0-5 в кількості 543,85), №118082017-щ4 від 04.10.2017 на суму 37208,18 (щебінь фракція 20-40 мм в кількості 137,90), №118082017-щ6 від 08.10.2017 на суму 40017,19 грн. (щебінь фракція 5-10 мм в кількості 138.20), № 118082017-щ2 від 21.09.2017 на суму 80258,26 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 473,50), №118082017-щ5 від 14.10.2017 на суму 56477,40 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 333,20), №118082107-щ3 від 02.10.2017 на суму 47544,75 грн. (відсів фракція 0-5 в кількості 280,50), №118082017-щ8 від 20.11.2017 на суму 11534,47 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 68,05), №118082017-щ7 від 28.11.2017 на суму 11822,63 грн. (відсів фракція 0-5 в кількості 69,75).

Також відповідачем надано до матеріалів копії ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 134-141): ОСОБА_2 № 118082017-щ2 від 21.09.2017 на суму 80258,26 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 473,50 т); ОСОБА_2 №118082017-щ3 від 02.10.2017 на суму 47544,76 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 280,50 т), ОСОБА_2 № 118082017-щ4 на суму 37208,18 грн. (відсів фракція 0-5 в кількості 137,90 т), ОСОБА_2 №118082017-щ5 від 14.10.2017 на суму 56477,40 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 333,20 т).

До матеріалів справи відповідачем надані копії роздруківок з комп'ютерного екрану (скріншоти) (а.с. 142-148), з яких вбачається, що:

- 22.10.2017 відповідач надіслав позивачу електронного листа з текстом "7 вагонів відсів";

- 27.11.2017 відповідач надіслав позивачу електронного листа з текстом "Так кількість 138,2 тони";

- 26.11.2017 позивач надіслав відповідачу електронного листа з текстом "сьогодні оформимо кількість = 138 тони 2 вагони";

- 26.11.2017 відповідач надіслав позивачу електронного листа з текстом "ОК, вибачте, 138,200 тонн фракції 5-210 мм";

- 15.02.2018 відповідач надіслав позивачу електронного листа з текстом "договір поставки щебеня, docx, специфікації 1, 2, очікуємо ваші коментарі, це копія стандартного договору з УПП";

- 15.02.2018 відповідач надіслав позивачу електронного листа з текстом "паспорт 1 = Халявіно.jpg".

Як вбачається з наданих позивачем копій видаткових накладних за датами поставок товару до означених спірних заявок позивача (з 05.10.2017 по 09.10.2017) можливо віднести лише такі накладні, як: №118082017-щ6 від 08.10.2017 на суму 40017,19 грн. (щебінь фракція 5-10 мм в кількості 138,20), №118082017-щ5 від 14.10.2017 на суму 56477,40 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 333,20), №118082017-щ8 від 20.11.2017 на суму 11534,47 грн. (відсів фракція 0-5 мм в кількості 68,05), №118082017-щ7 від 28.11.2017 на суму 11822,63 грн. (відсів фракція 0-5 в кількості 69,75).

Разом із цим колегія суддів не приймає цих доказів, як достовірних, з таких міркувань.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши зазначені вище докази, що були подані відповідачем, колегія суддів встановила, що вказані Специфікації, видаткові накладні та ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані тільки зі сторони відповідача, тобто постачальника, а тому не можуть бути прийняті судом у якості достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, оскільки є односторонніми документами.

Відповідно до частини 2 статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно статті 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;

Колегія суддів встановила, що відповідач не надав суду будь-яких залізничних накладних щодо відправок вантажу, про які зазначено в листі Філії "Центр управління промисловістю" ПАТ "Українська залізниця" від 03.05.2018 №ИУП-8/2951.

Таким чином, посилаючись на відвантаження в адресу позивача продукції Виробничих підрозділів Філії "Центр Управління промисловістю" ПАТ "Укрзалізниця" в кількості 2993,850 кг, відповідач не надав належних та достовірних доказів на підтвердження цього факту.

Отже, є недоведеними твердження відповідача про постачання позивачеві щебеневої продукції у кількості та в асортименті відповідно до спірних заявок.

Щодо решти доводів апеляційної скарги відповідача про те, що позивач, як замовник, залишив без відповіді відправлені електронною поштою накладні та проекти актів звірки взаємних розрахунків, а також відповідні податкові накладні через електронні сервіси ДФС України, то такі обставини також не знайшли підтвердження в матеріалах справи належними доказами.

Так, як зазначено вище судом апеляційної інстанції, доставка вантажу залізницею підтверджується залізничною накладною.

У разі відмови позивача від підписання видаткових накладних на товар, що був доставлений на його адресу залізницею та отриманий вантажоотримувачем, відповідач мав надати суду докази доставки такого вантажу - відповідні залізничні накладні. Проте, як встановлено вище судом, таких доказів відповідач суду не надав.

Відповідно до пункту 6.6. Договору в разі недовантаження Продукції постачальником відносно отриманих грошових коштів від Покупця Постачальник зобов'язаний повернути надлишок грошових коштів Покупцю на його письмову вимогу протягом 3( трьох) банківських днів з дати підпису відповідного акту звірки взаєморозрахунків або зарахувати їх в рахунок поставок Продукції у наступному періоді.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження в матеріалах справи при її перегляді судом апеляційної інстанції, позивач виконав умови пункту 6.6. Договору в частині надсилання відповідачеві вимоги про повернення надлишку грошових коштів. Натомість відповідач зі своєї сторони будь-якої відповіді із пропозицією на цю вимогу позивача по здійсненню звірення взаємних розрахунків та про зарахування цих коштів в рахунок майбутніх поставок не направив (відповідні докази в матеріали не надані).

Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що відповідач не відмовлявся виконувати взяті на себе зобов'язання та що має місце ухилення позивача від своїх зобов'язань, яке не надає йому змоги здійснити виконання своїх зобов'язань.

Відтак на час розгляду справи судом, доказів виконання відповідачем зобов'язання в натурі, або повернення позивачеві суми попередньої оплати, суду не надано.

Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду

З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів визнала доведеним факт порушення відповідачем майнових прав позивача на отримання від відповідача належних йому грошових коштів в сумі 450000,00 грн., строк виконання зобов'язань з повернення яких є таким, що вже настав, але не виконаний відповідачем в добровільному порядку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про повну відмову в задоволенні позовних вимог. Тому передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Разом із цим позивач просить суд апеляційної інстанції відшкодувати витрати у сумі 5460,00 грн., понесені ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Дослідивши надані позивачем докази, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість вимог про відшкодування витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі гонорару 3000,00 грн., який складається із суми 500,00 грн. за складання відзиву на апеляційну скаргу та суми 2500,00 грн. за участь в судовому розгляді справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді, підтверджені актом наданих послуг №2/9 по справі №904/9790/17 до договору №01/05/17-1 від 01.05.2017, рахунком-фактурою №2/9 від 10.05.2018 та платіжним дорученням №1145 від 11.05.2018 на суму 3000,00 грн.

Щодо решти витрат позивача в розмірі 2460,00 грн., які були сплачені, згідно з платіжним дорученням №1144 від 11.05.2018 в сумі 2460,00 грн., як аванс за адвокатські послуги за рахунком фактурою №2/9/1 від 10.05.2018, які представник позивача - адвокат ОСОБА_1 заявив до відшкодування в оплату транспортних витрат на поїздку в судове засідання, то колегія суддів вважає, що такі витрати позивача не підлягають відшкодуванню, оскільки не передбачені умовами Договору №01/05/17-1 від 01.05.2017 про надання правової допомоги адвоката у господарських справах, укладеного між Дочірнім підприємством "Чернігівський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець), в пункті 2.5. якого обумовлено, що Замовник зобов'язується забезпечувати виконавця транспортними засобами тощо.

Таким чином, належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума судових витрат, які понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, становить 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 у справі №904/9790/17 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України" на користь Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" суму 3000 грн. 00 коп. судових витрат у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена - 18.05.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя М.О. Дармін