Постанова

від 15.05.2018 по справі 911/2797/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2797/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі

за позовом Новозаліської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бородянської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за участю представників сторін:

від позивача - Леоненко О.М.,

від відповідача - Діденко Ю.О.,

від 3-ї особи - не з'явилися,

від Генеральної прокуратури України - Гудименко Ю.В.,

В судовому засіданні 04.05.2018 оголошувалась перерва до 15.05.2018.

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Новозаліська сільська рада звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" (далі - ТОВ "Утілсервіс") про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право користування відповідачем спірною земельною ділянкою в порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі " не було зареєстровано.

Також позивач посилається на те, що рішенням ХVII сесії V скликання від 14.04.2017 Бородянської районної ради було затверджено встановлення (зміну) меж с. Нове Залісся Бородянського району Київської області. В результаті зміни меж, земельна ділянка, на якій проводить виробничу діяльність ТОВ "Утілсервіс" та яку орендує у Бородянської районної державної адміністрації (далі Бородянська РДА) на підставі тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004, ввійшла в межі села.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2017 (суддя Горбасенко П.В.) позов задоволено, витребувано з незаконного користування у ТОВ "Утілсервіс" на користь територіальної громади села Нове Залісся в особі Новозаліської сільської ради земельну ділянку площею 13,0 га, що знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

Рішення мотивовано тим, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода № 1 від 16.09.2011 до тимчасового договору від 05.11.2004 не зареєстровані у встановленому законом порядку; акт прийому-передачі земельної ділянки сторонами договору не складався; розробка технічної документації не здійснювалася, а тому тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода № 1 від 16.09.2011 є неукладеними.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у складі: Чорної Л.В., Майданевича А.Г., Яковлєва М.Л. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Утілсервіс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статей 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також тим, що судами не взято до уваги, що тимчасовий договір оренди землі від 05.11.2004 та додаткова угода № 1 від 16.09.2011, акт приймання-передачі об'єкта оренди від 16.09.2011 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, а тому відповідно до вимог статей 125, 126ЗК України ТОВ "Утілсервіс" правомірно користується спірною земельною ділянкою.

Крім того, скаржник наголошує, що в порушення норм процесуального законодавства його не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи.

Представник ТОВ "Утілсервіс" у судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Перший заступник прокурора Київської області у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін наголошуючи на їх законності і обґрунтованості та зазначаючи, що матеріалами справи спростовується твердження скаржника про те, що станом на момент подачі позову за ним було зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки.

Представник Генеральної прокуратури України у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Новозаліська сільська рада у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін. При цьому зазначає, що на запит прокурора Держгеокадастр повідомив, що спірна земельна ділянка у нього не обліковується, витяг не формувався і не видавався, документація із землеустрою не виготовлювалась та до архіву не передавалась, що вказує на неправдивість наданої суду відповідачем інформації.

Представник Новозаліської сільської ради у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Бородянська РДА у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін та зазначає, що згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12.06.2017р. № 18-10-0.221-10069-17 спірна земельна ділянка кадастровий номер 3221082200:05:001:0741 не обліковується і витяг не видавався.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що 05.11.2004 між Бородянською РДА (орендодавець) та ТОВ "Утілсервіс" (орендар) укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку під сміттєзвалищем, яка знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 13 га, у тому числі під існуючим сміттєзвалищем 11,5 га, порушених земель запасу 1,5 га (п. 2 договору).

Тимчасовий договір укладено на термін до моменту укладання дійсного договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Згідно з п.п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду під сміттєзвалище. Цільове призначення земельної ділянки - утилізація та складування твердих відходів.

Пунктом 18 договору передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється з розробленням документації із землеустрою по оформленню договору оренди. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є рішення комісії - від 27.04.2004 № 3.

Додатковою угодою № 1 від 16.09.2011 до тимчасового договору оренди земельної ділянки внесено зміни щодо строків дії договору.

Судами встановлено, що тимчасовий договір оренди та додаткова угода не зареєстровані у встановленому законом порядку; акт прийому-передачі земельної ділянки не складався; розробка технічної документації не здійснювалася.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до проекту землеустрою рішенням 17 сесії 7 скликання Новозаліської сільської ради від 14.03.2017 встановлено межі населеного пункту с. Нове Залісся Бородянського району Київської області, спірна земельна ділянка увійшла в межі села, проте договори та технічна документація на неї відсутня.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 126 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в редакції, чинній на момент укладення попереднього договору оренди) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно статті 18 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 125 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в редакції, чинній на момент укладення попереднього договору оренди) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судами встановлено, що згідно листа Бородянської РДА № 3-23-1324 від 31.05.201 тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода № 1 до тимчасового договору оренди від 16.09.2011 не зареєстровані у Державному реєстрі земель; згідно Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, відомості щодо реєстрації вищезазначеної земельної ділянки на території Новозаліської сільської ради за ТОВ "Утілсервіс" - відсутні, правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, до архіву Міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Бучі не надходили, проектна або технічна документація із землеустрою на зазначену земельну ділянку не розроблялася.

З огляду на викладене, суди дійшли правильно висновку про наявність підстав для задоволення позову про витребування у відповідача спірної земельної ділянки на підставі статей 1212, 1213 ЦК України.

Твердження скаржника про існування реєстрації тимчасового договору оренди та додаткової угоди до нього вже розглядалось апеляційним господарським судом та було зазначено, що доводи відповідача про державну реєстрацію акту приймання-передачі об'єкту оренди, додаткової угоди № 1, тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004 спростовуються листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 12.06.2017 № 18-10-0.221-10069/2-17.

При цьому, на момент реєстрації права оренди, на яку посилається скаржник, вже мало існувати право користування земельною ділянкою, проте з матеріалів справи не вбачається, що таке право виникло до цього часу на підставі існуючих документів.

Відповідач не навів та не довів належними доказами обставини, за яких він на протязі майже 13 років не здійснював реєстрацію тимчасового договору оренди земельної ділянки.

Оцінюючи вказані доводи скаржника, Верховний Суд як джерелом права також керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації"), відповідно до якої повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни законних і обґрунтованих судових рішень попередніх судових інстанції.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 911/2797/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір