Постанова

від 14.05.2018 по справі 826/12737/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12737/17 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Різник О.О.

представника третьої особи: Суткевича О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Контіненталь на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко Марини Дмитрівни, Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Приватного нотаріуса Незнайко Наталії Миколаївни, Приватного нотаріуса Незнайка Євгена Вікторовича, Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок Олени Анатоліївни, Державного реєстратора комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва Петрушевської Ірини Валеріївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Контіненталь про зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко М.Д., Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Приватного нотаріуса Незнайко Н.М., Приватного нотаріуса Незнайка Є.В., Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок О.А., Державного реєстратора комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва Петрушевської І.В. (далі - Відповідачі) визнати протиправними дії відповідачів та зобов'язати вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ Контіненталь подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_5 звернувся з позовом до ТОВ Контіненталь про визнання недійними рішень загальних зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/21591/16 від 22.02.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017р. було:

- визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь , які були проведені 03.10.2016 та оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь від 03.10.2016 № 03/10-16/1;

- визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь , які були проведені 03.10.2016 та оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь від 03.10.2016 № 03/10- 16/2;

- визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь , які були проведені 03.10.2016 та оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь від 03.10.2016 N 03/10- 16/3.

Зазначені судові рішення, згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017, мотивовані тим, що неприйняття позивачем участі у загальних зборах відповідача не може бути підставою для його виключення із складу учасників товариства. Водночас, встановлено, що решта обставин виключення позивача із складу учасників відповідача не підтверджена належним чином у відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, які б свідчили, що поведінка позивача суттєво ускладнює діяльність відповідача чи робить її практично неможливою.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли висновків, що рішення позачергових загальних зборів ТОВ Контіненталь про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників товариства прийняте за відсутності підстав, визначених ст. 64 Закону України Про господарські товариства , а також, що інші спірні рішення, прийняті загальними зборами після неправомірного виключення позивача, не є законними.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 4 ст. 78 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи), передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішеннями господарських судів трьох інстанцій встановлено, що рішення, прийняті загальними зборами апелянта після неправомірного виключення позивача не є законними, а предметом спору в даній справі є реєстраційні дії, вчинені державними реєстраторами на підставі скасованих рішень зборів третьої особи.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що дані обставини постановлені у справі за позовом до третьої особи, а тому, в силу вищезазначених приписів Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають доведенню.

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 16.11.2017 № 100357302, після прийняття скасованих позачергових загальних зборів учасників ТОВ Контіненталь вчинено реєстраційні дії :

1. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 06.10.2016 10701050014001856; Савченко Марина Дмитрівна; Комунальне підприємство Подільський реєстраційний центр ; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників.

2. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 06.10.2016 10701070015001856; Савченко Марина Дмитрівна; Комунальне підприємство Подільський реєстраційний центр ; зміна керівника юридичної особи.

3. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 10.10.2016 10701070016001856; Незнайко Євген Вікторович; Приватний нотаріус Незнайко Є. В.; зміна складу підписантів.

4. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 28.10.2016 10701050017001856; Божок Олена Анатоліївна; Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація; зміна видів діяльності.

5. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 31.10.2016 10701050018001856; Божок Олена Анатоліївна; Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація; зміна місцезнаходження.

6. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 15.05.2017 10701070019001856; Петрушевська Ірина Валентинівна; Комунальне підприємство Центр сприяння бізнесу міста Києва ; зміна керівника юридичної особи.

7. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 16.05.2017 10701070020001856; Петрушевська Ірина Валентинівна; Комунальне підприємство Центр сприяння бізнесу міста Києва ; зміна видів діяльності.

8. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 10.11.2017 10701050021001856; Незнайко Наталія Миколаївна; Приватний нотаріус Незнайко Н.М.; зміна місцезнаходження, зміна видів діяльності.

Позивач, вважаючи зазначені дії протиправними, звернувся до суду з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відомості внесені відповідачами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підлягають скасуванню, оскільки були внесені на підставі рішень загальних зборів, які були визнані господарськими судами недійсними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, проте зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 4 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі по тексту - Закон), визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Статтею 6 Закону передбачено, що державний реєстратор:

1) приймає документи;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) веде Єдиний державний реєстр;

6) веде реєстраційні справи;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1-2 ст. 7 Закону єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов'язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті:

1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації;

2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;

3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);

4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Згідно з ч.1 ст. 15 Закону документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію); 2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством; 5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена; 6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству; 8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству; 9) установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами; 11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції; 15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Отже, зі змісту наведених правових норм вбачається, що внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратор на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР.

Як вбачається із резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21591/16 від 22.02.2017, воно не передбачає зобов'язань державного реєстратора вчинити реєстраційні дії , зокрема, скасувати записи, вчинені на підставі скасованих рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає і не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю) за тим, чи документи містять відомості, передбачені законом, відповідальність за відповідність яких законодавству покладається на осіб, які подали заяву щодо проведення такої реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.12.2015 № 21-3452а15.

Отже, відповідачі були не вправі вносити будь-які відомості до ЄДР на підставі вказаного судового рішення.

Разом з тим, визнання зазначеною постановою недійсними рішень загальних зборів, згідно з якими внесено відомості до ЄДР є підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Статтею 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року в справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отож, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В даному випадку, ефективним способом захисту позивача є скасування реєстраційних записів, які були вчинені на підставі скасованих рішень загальних зборів ТОВ Контіненталь .

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги щодо записів про реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи 06.10.2016 №10701050014001856 - зміна складу або інформації про засновників; зміна керівника юридичної особи від 06.10.2016 № 10701070015001856; зміна складу підписантів від 10.10.2016 № 10701070016001856; зміна видів діяльності від 28.10.2016 № 10701050017001856; зміна місцезнаходження від 31.10.2016 № 10701050018001856.

Зазначене мотивується тим, що єдиним доказом протиправності записів, внесених до реєстру, позивач зазначає рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017.

Суд апеляційної інстанції погоджується з преюдиційністю обставин, встановлених даним рішенням, проте, не вважає за можливе скасувати записи, вчинені після даного рішення. При цьому позивач будь - яких інших обґрунтувань протиправності записів не наводить, доказів протиправності не надає, вимог щодо витребовування не зазначає.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового засідання 23.11.2017 представником позивача ОСОБА_12 до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зміну позовних вимог (Т.1 а.с.110-114).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 в справі № 826/12737/17 судом замінено відповідача та залучено в якості співвідповідачів:

1) державного реєстратора комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області;

2) Відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області;

3) Приватного нотаріуса Незнайко Наталію Миколаївну;

4) державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок Олену Анатоліївну;

5) державного реєстратора комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва Петрушевську Ірину Валеріївну.

Між тим, 23.11.2017 судом першої інстанції в якості співвідповідача Незнайко Євген Вікторович залучений не був.

Також, з матеріалів справи не вбачається направлення останньому, як відповідачу по справі, копій процесуальних документів, не надано можливості подати письмові пояснення, заперечення з приводу заявлених позовних вимог та не здійснено виклик до суду на 15.01.2018 (наступна дата призначення до розгляду судового засідання), відповідно до процесуальних норм адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Незнайко Євген Вікторович не був належним чином повідомлений про те, що він є стороною по справі № 826/12737/17, а саме: відповідачем, відповідно до ч.1 ст. 50 КАС України в редакції чинній на момент постановлення ухвали суду першої інстанції, тобто до 15.12.2017) та не був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного судового засідання.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Крім того, п.3 ч. 3 ст. 317 КАС України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом в даному випадку є третя особа - ТОВ Контіненталь , яка, в свою чергу, наголошує на даних порушеннях процесуального права.

15.01.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017.

Підставою для виправлення описки стало те, що в ухвалі від 23.11.2017 судом помилково не вказаний один із залучених відповідачів - приватний нотаріус Незнайко Євген Вікторович.

11.04.2018 Київським апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 про виправлення описки.

08.05.2018 (вх.15295) на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло пояснення до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Контіненталь ОСОБА_5

В зазначених поясненнях позивач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ Контіненталь задовольнити частково, п.4 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2018 скасувати, а в решті залишити без змін.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що належним та ефективним способом захисту права позивача буде розгляд позовних вимог, які стосуються Незнайко Євген Вікторович, адже представником позивача ОСОБА_12 до суду першої інстанції було подано заяву про зміну позовних вимог, яка відповідає нормам адміністративного судочинства, проте, Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, що відбулося не з вини позивача.

Крім того, Незнайко Євген Вікторович був повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції та мав можливість надати суду апеляційної інстанції відзив щодо зазначених обставин.

Також, 21.03.2018 в судовому засіданні був присутній представник Незнайка Є.В. - Різник О.О., який був повідомлений про призначення розгляду справи на 04.04.2018 о 10:05 год., що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (Т.2 а.с.115).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що державна реєстрація змін складу підписантів, здійснена приватним нотаріусом Незнайко Євгеном Вікторовичем 10.10.2016 року №10701070016001856, є протиправною та підлягає скасуванню.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта та інших учасників справи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачами, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних дій, відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в нове рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Контіненталь - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 до Державного реєстратора комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Савченко Марини Дмитрівни, Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Приватного нотаріуса Незнайко Наталії Миколаївни, Приватного нотаріуса Незнайка Євгена Вікторовича, Державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок Олени Анатоліївни, Державного реєстратора комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва Петрушевської Ірини Валеріївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Контіненталь про зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним дій - задовольнити частково .

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін складу або інформації про засновників до установчих документів від 06.10.2016 №10701050014001856, здійснену державним реєстратором Савченко Мариною Дмитрівною комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи від 06.10.2016 №10701070014001856, здійснену державним реєстратором Савченко Мариною Дмитрівною комунального підприємства Подільський реєстраційний центр Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію зміни складу підписантів, здійснену приватним нотаріусом Незнайко Євгеном Вікторовичем 10.10.2016 року №10701070016001856.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію зміни видів діяльності, здійснену державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок Оленою Анатоліївною 28.10.2016 №10701050017001856.

Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію зміни місцезнаходження, здійснену державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Божок Оленою Анатоліївною 31.10.2016 №10701050018001856.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова