Рішення

від 24.04.2018 по справі 478/1520/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1520/17

Провадження №2/478/79/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до фермерського господарства Агромпром-Синтез та ОСОБА_6 надання адміністративних послуг Казанківської РДА Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ФГ Агропром-Синтез про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації, в якому посилаючись на те, що відповідно до Державного акту серії Р4 №098593 від 26.12.2001 року ОСОБА_7 набув право власності на земельну ділянку площею 6,35 га з кадастровим номером 4823684800:02:000:0044. Після смерті ОСОБА_7, що мала місце 11.07.2014 року, зазначена земельна ділянка, згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.11.2016 року, та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2016 року перейшла у приватну власність його онучкам у виді спільної часткової з розміром частки по Ѕ - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є неповнолітніми доньками позивача. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень серії ЕЕЕ №360534 від 20.08.2014 року, за заявою від 19.08.2014 року уповноваженої особи - ОСОБА_3, було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 4823684800:02:000:0044 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,35 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, між власником земельної ділянки ОСОБА_7 та ФГ Агропром-Синтез , строком дії на 49 років, згідно договору оренди №б/н від 21.10.2009 року.

Посилаючись на те, що зазначений правочин з реєстрації договору оренди земельної ділянки вчинено за заявою ОСОБА_3 в порушення вимог п.6 ч.1 ст.247 ЦПК України після припинення повноважень на його представництво, позивач просив суд визнати недійсним правочин, зареєстрований в реєстраційній службі Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області за реєстраційним № 7843127 від 19.08.2014 року договір оренди землі за кадастровим номером: 4823684800:02:000:0044 площею 6,35 га терміном на 49 років між покійним ОСОБА_7 та фермерським господарством Агропром-Синтез вчинений за заявою ОСОБА_3 та зобов'язати реєстраційну службу Казанківського районного управління юстиції в Миколаївській області зняти з державної реєстрації зазначений договір оренди землі. Згодом, 21.12.2017 року позивач і його представник заявили клопотання про заміну первісного відповідача на належного. Ухвалою суду від 21.12.2017 року зазначене клопотання було задоволено та залучено до участі у цивільній справі належного відповідача ОСОБА_6 надання адміністративних послуг Казанківської РДА.

У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову у повному обсязі, підтвердивши вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, позов не визнав та пояснив, що дійсно 26.10.2009 року між ФГ Агропром-Синтез та власником земельної ділянки ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,35 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Казанківського району, строком на 5 років, який було зареєстровано 20.04.2010 року у відділі Держкомзему в Казанківському районі. 26.06.2014 року з орендодавцем ОСОБА_7, коли він лежав у лікарні, в присутності головного лікаря, було укладено додаткову угоду до зазначеного договору, якою було внесено зміни до умов договору в тому числі і до строку дії договору, а саме договір було укладено на 49 років. Згодом, за його (представника відповідача) заявою, яку він подав за довіреністю від ФГ Агропром-Синтез , 20.08.2014 року було зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 26.10.2009 року між ФГ Агропром-Синтез та ОСОБА_7, який в силу Державного акту про право приватної власності на землю серії Р4 №098593 від 26.12.2001 року, являвся власником земельної ділянки, площею 6,35 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Казанківського району, була досягнута домовленість про передачу належної йому земельної ділянки в оренду строком на 5 років. Ця домовленість реалізована правочином (договором) з додержанням визначеної законом письмової форми, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Казанківському районі 20.04.2010 року за №041049100354, тому є укладеним з моменту його державної реєстрації.

26.06.2014 року між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ФГ Агропром-Синтез було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою було внесено зміни до п.п.8, 9, 18, 39 договору та викладено в такій редакції: п.8 - договір укладено на 49 років з моменту підписання договору; п.9- орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 1500 грн. за 1 га в загальній сумі 9525 грн. за рік, в тому числі податок на доходи фізичних осіб; п.18- умови збереження стану об'єкта оренди землі: охорона земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі; п.39 - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у порядку спадкування за законом, договором дарування, та інше), а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, та даний договір діє до закінчення його терміну дії.

В подальшому, 20.08.2014 року було проведено державну реєстрацію речового права (права оренди) за ФГ Агропром-Синтез на підставі вказаного договору оренди землі від 26.10.2009 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №580776 від 14.07.2014 року ОСОБА_7 помер 11.07.2014 року в смт Широке Широківського району Дніпропетровської області у віці 57 років.

Після смерті ОСОБА_7 належну йому земельну ділянку в рівних частках (по 1/2) успадкували спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які отримали Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.11.2016 року, посвідчені державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контри Дніпропетровської області ОСОБА_10 за р/№1152 та р/№1153, і згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2016 року останні набули право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:02:000:0044.

Успадкувавши земельну ділянку спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 успадкували права та обов'язки орендодавця ОСОБА_7, визначені договором оренди земельної ділянки від 26.10.2009 року, які не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Вказане положення Закону відтворено в договорі оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_7 та ФГ Агропром-Синтез (п. 39).

21.03.2017 року ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ФГ Агропром-Синтез Казанківського району про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, в якому позивач посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди землі позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 21 жовтня 2009 року між ОСОБА_7 та фермерським господарством Агропром-Синтез Казанківського району Миколаївської області, зареєстрований 20 квітня 2010 року у Казанківському районному відділі Миколаївської філії центру ДЗК за №041049100354 та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 за період з 2014 року по 01.06.2017 року пеню в сумі 1332 грн., 3 % річних в сумі 95 грн. 25 коп. та стягнути судові витрати.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.06.2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5 до фермерського господарства Агропром-Синтез Казанківського району Миколаївської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення пені та 3% річних від простроченої суми, - відмовлено, враховуючи те, що відповідачем своєчасно сплачено орендну плату за 2014-2016 роки, а відповідальність за порушення умов договору, яка за договором оренди була передбачена за життя орендодавця, після смерті останнього не входить до складу спадщини.

При вирішенні вказаної справи ні позивачем ні сторонами не підіймалось питання про визнання договору оренди землі недійсним, йшлося про розірвання договору оренди, тобто позивач визнавав дійсним, законно укладеним зазначений договір оренди, згідно якого орендар та правонаступники орендодавця повинні дотримуватись зазначеного договору оренди землі від 26.10.2009 року та додаткової угоди від 26.06.2014 року.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двосторонніми чи багатосторонніми (договори) (ч.ч.1.2 ст.202 ЦК України ).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України , зокрема, відповідно до частин 1, 3 даної норми матеріального права, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України , майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі , під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.15 ЗУ Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно вимог ст.33 ЗУ Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Договір оренди земельної ділянки від 26.10.2009 року між ФГ Агропром-Синтез та ОСОБА_7, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Казанківському районі 20.04.2010 року за №041049100354, є укладеним з моменту його державної реєстрації. Строк дії договору мав сплинути 20.04.2015 року. Частинами 8 та 11 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Натомість, до строку спливу зазначеного договору, між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ФГ Агропром-Синтез 26.06.2014 року було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Встановлені судом фактичні обставини вказують на те, що орендар виконав передбачені договором і частинами 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі обов'язки, а саме: належно виконував умови договору та до закінчення строку дії договору уклав з орендодавцем додаткову угоду з досягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позов про визнання договору оренди недійсним, не підтверджені матеріалами справи, договір оренди містить усі істотні умови, передбачені ст.15 Закону України Про оренду землі , діючої на час укладання договору, і підстави для визнання його недійсним відсутні.

Крім того, відповідно до ч.1ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати їх внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 204 СК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст. 209 , частина 1 ст. 210 ЦК України встановлюють, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 і 6статті 203 цього кодексу .

Таким чином, і інших підстав для визнання вказаного договору недійсним, як зазначено в позові, судом також не встановлено.

Що стосується скасування державної реєстрації вищевказаного спірного договору, суд вважає, що дана вимога задоволенню також не підлягає, з наступних підстав.

Згідно із ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Підпунктом 6 п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Виходячи з положень ст.638 ЦК України , статей 125 , 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Аналіз зазначеного положення закону дозволяє зробити висновок, що в судовому порядку може бути скасоване: рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права, записи про проведену державну реєстрацію права.

Оскільки вказані вимоги є похідними від первісних вимог, а в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди, відмовлено, тому підстави для задоволення вказаних вимог, також відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до фермерського господарства Агромпром-Синтез та ОСОБА_6 надання адміністративних послуг Казанківської РДА Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя: