Ухвала

від 17.05.2018 по справі 804/3513/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 травня 2018 р.Справа №804/3513/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі заяву про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребел» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребел» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26.04.2018 року в розмірі 223380 грн.

Одночасно у прохальній частині позовної заяви та окремою заявою позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову:

- зупинити стягнення штрафу в розмірі 223380 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребел» (код ЄДРПОУ 40539891) державною виконавчою службою на підставі виконавчого документа – постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26.04.2018 року, до постановлення рішення по вказаній справі.

Станом на час розгляду цього клопотання провадження у справі не відкрито, із матеріалів позовної заяви вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху.

В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено, що у підприємства виникла необхідність скористатися правом, передбаченим статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що постанова №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26.04.2018 року, винесена Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області може бути пред'явлена на виконання до органу державної виконавчої служби протягом трьох місяців з дня її винесення, що може завдати шкоди законній, правомірній господарській діяльності ТОВ «Ребел», яка не заборонена законом відповідно до статті 42 Конституції України, а також з метою захисту та поновлення прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням направлення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О. до Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України для участі у проведенні навчальних занять у якості викладача 16 травня 2018 року адміністративна справа разом із матеріалами заяви передана на розгляд судді 17 травня 2018 року.

Розглянувши подані документи та матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих матеріалів вбачається, що 26 квітня 2018 року розглянувши справу про накладання штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 27 березня 2018 року №ДН-183/263/АВ щодо порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребел» законодавства про працю першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанову про накладання штрафу уповноваженими особами №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263.

Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частини третьої статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту восьмого Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю вказаною постановою на товариство накладено штраф у розмірі 223380 грн.

Дата набрання постановою законної сили з «26» квітня 2018 року.

Постанова про накладання штрафу може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення.

Строк пред'явлення постанови до виконання до «26» липня 2018 року (включно).

Постанова про накладання штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Пунктом 9 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі – Порядок №509) встановлено, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Оскільки постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 винесена 26 квітня 2018 року, то у товариства є строк на добровільну сплату штрафу у розмірі 223380 грн. до 26 травня 2018 року.

Суд зазначає, що згідно пункту 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

За наведеним визначенням у Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Постанова про накладання штрафу уповноваженими особами №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26 квітня 2018 року відповідає вимогам, які встановлені статтею 4 Закону №1404-VIII.

Пунктом першим статтею 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного кодексу України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зверталось із заявою до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладання штрафу уповноваженими особами №ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26 квітня 2018 року.

Таким чином, судом не встановлена наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на час розгляду заявленого клопотання, оскільки відомості про початок виконавчого провадження задля примусового виконання оскаржуваного рішення відсутні, у зв'язку із чим суд не знайшов беззаперечних підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленої заяви про забезпечення позову.

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребел» про забезпечення позову в адміністративній справі №804/3513/18 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба