Постанова

від 04.04.2019 по справі 804/3513/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3513/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребел"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року

у справі №804/3513/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребел"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ребел" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26.04.2018 в розмірі 223 380 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправним застосуванням штрафу, оскільки фізичні особи надавали послуги за цивільно-правовими договорами, і це виключає обов'язок їх працевлаштування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 р. у справі № 804/3513/18 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребел" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Судом встановлено, що за результатами інспекційного відвідування залу ігрових автоматів, що належить ТОВ Ребел , яке проводилось на підставі листа- доручення від правоохоронних органів, виявлено факт роботи на підприємстві осіб що не були працевлаштовані належним чином. Відповідачем винесено припис з вимогою усунути виявлені перевіркою порушення. Позивач заперечував проти припису та зазначав, про те, що особи працювали за цивільно-правовими договорами, а отже жодних порушень не вбачається. Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на Товариство. На підставі дослідження встановлених по справі обставин, суд дійшов висновку, що в межах фактично здійснюваних функцій фізичні особи виконували трудові функції, які не входили до складу послуг, які надавались за укладеними цивільно-правовими договорами.

Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ребел" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 р. у справі № 804/3513/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що відносин між позивачем та особами, що виконували деякі доручення будувались на підставі договору субдоручення, що не заборонено чинним законодавством. Позивачем укладено договір № 1676 від 10.06.2016 р. з підприємством Українська національна лотерея на розповсюдження державних миттєвих лотерей . Відповідно до договору доручення, ТОВ Ребел має право передавати повноваження з розповсюдження лотерей третім особам шляхом укладення договору субдоручення. Такі договори субдоручення були укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 2017 році. Відповідно до зазначених договорів повірений доручає, а розповсюджувач зобов'язується забезпечувати належне розповсюдження лотерей за плату, на власний ризик. На виконання зазначених договорів підписувались акти виконання послуг, нараховувалась сума винагороди, вираховувались податки.В подальшому, на початку 2018 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу менеджером з адміністративної діяльності. Скаржник зазначає, що підставою для проведення перевірки стало повідомлення поліції про те, що був здійснений фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. При цьому в повідомленні є посилання на протоколи допитів ОСОБА_1, та ОСОБА_2, в яких зазначені особи характеризували свою роботу у ТОВ Ребел . Скаржник вважає, що слідчим на підставі отриманих свідчень помилково зроблено висновок щодо наявності факту допуску до роботи працівників без укладення трудових договорів . Оскільки така інформація висловлена і в листі -дорученні на проведення перевірки , інспектором Головного управління Держпраці, при перевірці цивільно -правових договорів , які підтверджують надання вказаними особами послуг ТОВ Ребел також допущена помилка при визначенні характеру роботи вказаних фізичних осіб, періоду надання послуг, що і стало підставою для неправомірного застосування штрафних санкцій. Зазначена позиція підтримана представником в судовому засіданні.

Представником відповідача, з посиланням на встановлені обставини справи, можливість задоволення апеляційної скарги заперечувалась, зазначено, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за повідомленням правоохоронних органів про правопорушення законодавства про працю в рамках кримінального провадження № 12018040760000280 від 08.02.2018, наданого листом Тернівського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.03.2018 № 48.6/3-2350, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ОСОБА_3 проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування додержання вимог законодавства про працю у ТОВ Ребел .

27.03.2018 за результатами інспекційного відвідування складений акт № ДН-183/263/АВ, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме: стосовно ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року та стосовно ОСОБА_2 за період з середини 2017 року по 29.09.2017 року має місце фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору, без документально оформленої винагороди, без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків. Зазначене порушує статтю 24 КЗпП України ...Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України - постановою від 17.06.2015 № 413.

Відповідачем виписано припис про усунення виявлених порушень № ДН-183/263/АВ/П від 28.03.2018.

30.03.2018 ТОВ Ребел направлені зауваження та заперечення на акт інспекційного відвідування.

26.04.2018 на підставі акту інспекційного відвідування від 27.03.2018 № ДН-183/263/АВ прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263, в якій із описам встановленого розділом ІІІ акту інспекційного відвідування порушення, на ТОВ Ребел накладено штраф у розмірі 223 380 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду.

Дослідивши встановлені по справі обставини, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Цивільним кодексом України, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, відповідно до п.2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз.2 та абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України внаслідок порушення ним вимог ст.ст.21, 24, 57 КЗпП України та ст.30 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно з абз.2 та абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Вирішуючи питання про порушення позивачем вимог трудового законодавства та притягнення його до відповідальності за абз.2 та абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, посадові особи Управління Держпраці у Дніпропетровській області дійшли висновку, що особи ОСОБА_1 та та ОСОБА_2 є працівниками ТОВ Ребел , за період, який передував оформленню цивільно -правовим договорам, і з якими позивачем не укладено трудового договору, однак їх допущено до роботи, без оформлення відповідного наказу чи розпорядження, без встановлення режиму роботи та графіків змінності та без забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 10.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ребел (розповсюджувач) та підприємством з 100% іноземними інвестиціями Українська національна лотерея (довіритель або оператор) укладено договір доручення № 1676/02 на розповсюдження державних миттєвих лотерей, за умовами якого оператор доручає, а розповсюджувач зобов'язується розповсюджувати (продавати) від імені та за дорученням оператора державну грошову миттєву лотерею Золотий кубок , яка проводиться оператором, шляхом організації точок продажу для прийняття сплати участі у лотерею через електронну систему прийняття ставок за допомогою лотерейних терміналів самообслуговування, а також здійснювати виплату платежів переможцям лотереї належних їм грошових сум на підставі даних лотерейної системи.

Згідно договору субдоручення № 215 Р/02 на розповсюдження державних лотерей від 27.09.2017, укладеного між ТОВ Ребел (повірений) та ОСОБА_1 (розповсюджувач), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати такі роботи (надати послуги): розповсюдження державних лотерей. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням. Згідно з п.1.5 цього договору виконавець зобов'язаний забезпечити якість робіт відповідно до вимог, які узгоджені із замовником (або згідно із вимогами, якими звичайно повинні відповідати). Відповідно до п.4.1 за отримані послуги повірений сплачує розповсюджувачу винагороду у розмірі 3 000 грн. кожні шість місяців, у яких сума розповсюдження повіреним (загальна сума отриманих від реалізації лотерейних білетів коштів) склала від 1 грн. до 10 000 грн., після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. За умови розповсюдження за відповідні шість місяців на загальну суму понад 10 000 грн. повірений виплачує розповсюджувачу винагороду у сумі 3 500 грн. за такі шість місяців.

29.09.2017 року між ТОВ Ребел (довіритель) та ОСОБА_2 (повірений) укладено договір доручення № 29-09/17, згідно умов якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії, а саме: здійснювати пошук фізичних осіб з метою забезпечення укладання з ними Довірителем договорів з розповсюдження державних лотерей; забезпечення заповнення анкетних даних фізичними особами з метою подальшого укладання з ними довірителем договорів з розповсюдження державних лотерей; здійснювати обмін інформацією між фізичними особами та довірителем з метою подальшого складання з ними довірителем договорів з розповсюдження державних лотерей. Строк виконання доручення за договором триває з 29.09.2017 по 29.03.2018. Згідно пункту 1.3 договору доручення № 29-09/17.3 від 29.09.2017 результатом належного виконання умов договору повіреним є укладання договорів з розповсюдження державних лотерей довірителем з фізичними особами. Пунктами 3.2, 3.3 договору доручення -09/17.3 від 29.09.2017 встановлено, що за здійснення належним чином дій за договором довіритель зобов'язується виплатити повіреному винагороду на підставі узагальненого акта приймання - передачі наданих послуг. За умови, що по результату виконання доручення між фізичними особами та довірителем укладено 200 договорів з розповсюдження державних лотерей, повіреному виплачується винагорода у розмірі 5 000 грн., а саме 25 грн. за укладення одного договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного

З умов договорів, укладених між ТОВ Ребел , як замовником та виконавцями - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що між сторонами укладені саме цивільно-правові договори, правовідносини за якими регулюються нормами цивільного законодавства, оскільки такі договори передбачали власний ризик виконавця та самостійну організацію ним роботи з виконання умов такого договору.

На підтвердження наявності саме цивільно-правових відносин між сторонами правочинів матеріали справи містять акти приймання-передачі наданих по цивільно-правовому договору - субдоручення послуг на розповсюдження державних лотерей, за якими послуги (робота) передбачені договорами виконавцями надані, а замовником прийняті і враховуючи обсяг наданих послуг (роботи) погоджена сторонами винагорода виконавця.

Колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції на відсутність у вказаних договорах відповідних посилань на окремий договір доручення, за яким позивач отримав функції повіреного та повноважень на передоручення власних функцій, оскільки відсутність закріплення окремих елементів в умовах укладених договорів не свідчить про нечинність таких договорів та жодним чином не може змінювати суті самого договору, яка була погоджена сторонами правочину, шляхом його підписання.

З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_1 вбачається, що остання є розповсюджувачем лотерейних білетів ТОВ Ребел , ОСОБА_2 в свою чергу здійснює пошук розповсюджувачів та здійснює контроль за їх діяльністю. Вказані особи повідомили, що вони працюють по відповідним договорам , винагороду одержують по виконанню робіт.

Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на зазначення ОСОБА_1 у своїх поясненнях про заступання нею на зміну, як на доказ наявності трудових відносин, оскільки у п.1.1 цивільно-правового договору - субдоручення послуг на розповсюдження державних лотерей передбачено, що виконавець самостійно організовує виконання роботи, а тому відповідні зміни та можливі графіки мали формуватись виконавцями самостійно, без участі замовника - ТОВ Ребел . Зворотного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не доведено.

Таким чином, відносини між ТОВ Ребел та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли виключно в рамках цивільно-правового поля та процес виконуваної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роботи (надання послуг) за цивільно-правовим договором не підлягає регулюванню з боку трудового законодавства, оскільки залишається за його межами. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Це питання щодо з'ясування взаємовідносин позивача з вказаними фізичними особами.

Однак суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку цивільно -правовим договорам, зауважує, що в даній справі відповідач не заперечує дійсність цивільно -правових договорів, які укладав позивач з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Питання відповідності , як визнає сам відповідач, укладених угод цивільним або трудовим відносинам не було предметом інспекційного відвідування. А визнання недійсними будь -яких документів підприємств, установ та організацій, наданих у межах здійснення повноважень щодо державного контролю за додержанням законодавства про працю, взагалі не передбачено Порядком № 295, та не здійснювалось ані інспектором праці, ані Головним управлінням під час накладення штрафу на позивача.

Суть порушення , яке визначено відповідачем як підстава застосування штрафної санкції полягає в тому, що інспекційним відвідуванням встановлено, що до укладення цивільно -правових договорів, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 якийсь час виконували роботи у ТОВ Ребел без документального оформлення.

Щодо ОСОБА_1: остання працювала у позивача у період з 08.12.2017 року по 08.02.2018 року за цивільно -правовим договором субдоручення № 187 від 04.12.2017 р., і зазначений період відповідачем визнається як належно оформлений. Однак, період з вересня 2017 р. по момент укладення договору - 08.12.2017 р. позивач застосовував працю громадянки ОСОБА_1 без належного оформлення трудового або цивільно - правового договору, як стверджує відповідач, спираючись на протокол допиту зазначеної особи.

Така ж ситуація з ОСОБА_2, який у період з 29.09.2017 року працював у ТОВ Ребел за цивільно -правовим договором, однак з середини 2017 року по 29.09.2017 року ОСОБА_5 працював у ТОВ Ребел без документального оформлення. Період з середини 2017 р. також визначено виключно з пояснень ОСОБА_2

Зазначені періоди, які не охоплені цивільно -правовими договорами, виникають в результаті зазначення в Акті перевірки повідомлення поліції про те, що був здійснений фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору. З посиланнями на протоколи допиту громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідчим зроблено висновки про допуск позивачем до роботи осіб без належного оформлення. Цю саму інформацію відповідач переніс в акт перевірки і саме за це застосував штрафні санкції.

Таким чином суб'єктивне ставлення слідчого до показів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно характеру наданих позивачу послуг, без аналізу вчиняємих зазначеними особами дій чи надання послуг, цивільно -правових угод, періоду коли такі послуги надавались, слугувало початком і підставою проведення інспекційного відвідування підприємства позивача. Слід також врахувати, що фактично інспекційне відвідування проводилось в березні 2018 року і у відповідності до Порядку № 295 повинно було фіксувати порушення, виявлені під час такого інспектування.

Судова колегія наголошує на обов'язку доказування відповідними доказами, як це передбачає ст. 77 КАС України, обґрунтованості прийнятого рішення суб'єктом владних повноважень, яким в даній справі виступає Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області. Суд критично ставиться до таких доказів як оціночна інформація, яка міститься в листі, отриманому від правоохоронних органів і яка покладена в основу застосування штрафних санкцій до позивача, без врахування фактичних даних, наявних договорів, пояснень підприємства, зауважень на акт і інших суттєвих даних, не прийнятих відповідачем до уваги.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не включались до штату підприємства для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, за умовами договорів ним не гарантувалась заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Сторони правочинів є вільними у своєму виборі щодо укладання відповідних цивільно-правових договорів на виконання відповідної роботи або оформлення трудових договорів для оформлення відповідних трудових відносин, а тому оформлення таких відносин ґрунтується на вільному волевиявленні сторін і вони на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Таким чином, беручи до уваги періодичність надання послуг за цивільно-правовими договорами - субдоручення на розповсюдження державної грошової лотереї, без фіксації графіку роботи, обліку робочого часу та дотримання трудового розпорядку, враховуючи, що оплата наданих послуг здійснювалась по факту надання таких послуг (виконання робіт) на підставі відповідних актів приймання-передачі наданих послуг, а також враховуючи , що доказів зворотного відповідачем не надано, вимоги адміністративного позову є обгрунтованими.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги відсутність трудових відносин між ТОВ Ребел та ОСОБА_1 та ОСОБА_2, колегія суддів доходить висновку, що до вказаних правовідносин не підлягає застосуванню трудове законодавства, в тому числі КЗпП України, а тому висновки відповідача, викладені в акті № ДН-183/263/АВ від 27.03.2018 року щодо порушення позивачем ст.ст.21, 24, 57 КЗпП України та ст.30 Закону України Про оплату праці є безпідставними, такими, що ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, і тому прийнята на підставі вказаних висновків постанова про накладення на ТОВ Ребел штрафу від 26.04.2018 року № ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції надано невірну оцінку встановленим по справі обставинам, що призвело до невірного вирішення спору по суті заявлених вимог, та у відповідності до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребел" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 р. у справі № 804/3513/18 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 р. у справі № 804/3513/18 - скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ребел".

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН-183/263/АВ/ТД-ФС/263 від 26.04.2018 в розмірі 223 380 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко