Рішення

від 16.05.2018 по справі 802/1893/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р. м. Вінниця Справа № 802/1893/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатолівїни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу №117 від 21.07.2017 року Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди яких можу бути реалізовано на земельних торгах, земельних ділянок, що розташовані на території Йосипівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (пункти 1 та 2 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права власності оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, що є Додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.07.2017 року №117), а саме - 1) земельної ділянки площею 15, 0610 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521482600:03:002:0088, та 2) земельної ділянки площею 31, 0716 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521482600:03:003:0213.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у липні 2017 році Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано спірний наказ, яким включено земельні ділянки, що орендуються позивачем, до переліку права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах. Оскільки спірні земельні ділянки перебувають у користуванні позивача, що підтверджується договором оренди та додатковими угодами до нього, такі не підлягають реалізації на земельних торгах.

Відтак, оскаржуваний наказ в частині включення земельних ділянок , які орендуються позивачем до переліку права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Ухвалами суду від 25.10.2017 р. відкрито провадження у справі та закінчено підготовче засіданні і призначено справу до судового розгляду на 09.11.2017 р.

Ухвалою суду від 26.10.17 р. відмовлено у задоволені клопотання про забезпечення позову.

09.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 21.11.2017 р. у зв'язку із неявкою позивача .

Протокольною ухвалою від 21.11.2017 р. відкладено розгляд справи у зв'язку із клопотанням представника позивача з метою надання додаткових доказів.

22.11.2017 р. рішенням суду провадженні у справі зупинено до 08.12.2017 р.

Ухвалами від 08.12.2017 р. провадження поновлено та зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/1032/17.

12.03.2018 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 19.03.2018 р.

19.03.2018 р. відкладено розгляд справи на 18.04.2018 р. у зв'язку із неявкою сторін.

Ухвалою суду від 19.03.2018 р. провадження у справі зупинено до 18.04.2018 р. для надання часу врегулювати спір мирним шляхом.

18.04.2018 р. судом прийняті рішення про поновлення провадження у справі та зупинення до 16.05.2018 р.

16.05.2018 р. представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву (вх.№19863 від 16.05.2018 р.) про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час ,дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В свою чергу, представником подано заперечення на позов (вх.№25166 від 21.11.2017р.), в яких просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що позивач не є орендарем спірних земельних ділянок, оскільки термін дії договору оренди збіг та не був поновлений. Також, представник зазначив, що у договорі оренди та у додаткових угодах вісутні кадастрові номера, відтак, не є можливим ідентифікувати, які саме земельні ділянки орендує позивач.

Згідно пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи заяву представник позивача, відсутність поважних причин неявки відповідача, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

10.07.2006 р. між Козятинською районною державною адміністрацією (Орендодавець станом на момент укладення договору) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договори оренди землі № 136 (Договори), відповідно до п. 1 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови Козятинської райдержадміністрації № 650 від 29.12.2005 р., які знаходяться на території Йосипівської сільської ради Козятинського району (а.с.19-20, 24-25, 29-30, т. 1).

Згідно із пунктом 2 договорів в оренду передається: земельна ділянка загальною площею 31,0716 га, із них: землі резервного фонду 31,0716 га, з яких: 31,0716 рілля; земельна ділянка загальною площею 15,0661 га, із них: землі резервного фонду15,0661 га, з яких: 15,0661 рілля.

Договора укладено строком на 5 років. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договорів).

Згідно із пунктом 20 Договорів передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 10-ти днів після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Договора набувають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (п. 40 Договорів).

14.07.2006 р. укладені між сторонами Договори зареєстровано у Козятинському секторі реєстрації, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 14.07.2006 р. № 040682600184 та № 040682600185.

Відповідно до актів приймання-передачі орендованої земельної ділянки від 10.07.2006 р., Козятинською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, передано, а приватним підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, прийнято обумовлені Договорами № 136 від 10.07.2006 р. земельні ділянки.

Додатковими угодами від 21.10.2011 р. до Договорів сторонами погоджено поновити укладений між ними Договори оренди землі № 136 від 10.07.2006 р. на той самий термін, на тих самих умовах та внесено зміни у п. 8, 9, 10, абз. 2 п. 11 розділу Орендна плата в новій редакції.

29.12.2011 р. вказані додаткові угоди зареєстровано відділом Держкомзему у Козятинському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи.

28.11.2016 р. позивач звернувся до центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради із адресованими Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницької області договорами оренди землі, клопотаннями про поновлення договору оренди землі та проектами додаткових угод.

Враховуючи зазначені обставини, позивач продовжувала користуватисть земельними ділянками загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088.

Разом з тим, 21.07.2017 р. Головний управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ №117, в пункті 1 якого зазначено про внесення ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовано на торгах, згідно додатку. При цьому, в додатку до даного наказу, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди яких можу бути реалізовано на земельних торгах включено, серед іншого, земельні ділянки, що розташовані на території Йосипівської сільської ради Козятинського району Вінницької області загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088.

Не погоджуючись з даним наказом в частині включення до переліку земельні ділянки, які орендує позивач, остання звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Оцінюючи доводи сторони позивача стосовно того, що вона є орендарем спірних земельних ділянок, відтак оскаржуваним наказом порушено її право, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 р. у справі №902/1032/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договорів оренди землі поновленими, яке набрало законної сили, встановлено наступне:

... позивач, як орендар, належним чином виконує свої обов'язки за Договорами, що, зокрема, стверджується наявним в матеріалах справи довідками Йосипівської сільської ради вих. № 09-15-68 від 05.10.2017 р. та вих. № 09-15-76 від 11.12.2017 р. та платіжними дорученнями про сплату орендної плати. При цьому, земельна ділянка використовувалася за цільовим призначенням та орендна плата сплачується своєчасно, заборгованості немає.

Крім того, орендар до закінчення строку дії Договорів ( 29.12.2016 р. ) повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на пролонгацію зазначених Договорів на новий строк, звернувшись 28.11.2016 р. з клопотаннями до відповідача, як орендодавця (розпорядника даних земель) про продовження строку дії Договорів з долученим до них проектами додаткових угод.

Натомість відповідачем (орендодавцем) у встановлений ч. 6 ст. 33 "Про оренду землі" строк (протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі) не повідомлено орендаря про наявність заперечень щодо пролонгації орендних правовідносин з відповідачем та своє рішення, надавши відповідь на звернення ФОП ОСОБА_1 лише листом вих. № П-21773/0-3707/6-17 від 23.06.2017 р. , тобто після спливу майже півроку після закінчення строку дії договорів оренди.

Враховуючи зазначені обставини, продовження користування земельною ділянкою та сплату орендної плати, що вбачається з платіжних доручень та довідок сільської ради, позивач є добросовісним орендарем, який продовжує користуватись земельними ділянками загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088.

При цьому, судом враховується, що позивачем, як орендарем, вжито усіх передбачених законом заходів для продовження Договорів оренди зазначених земельних ділянок, однак відповідачем не виконано вимоги ЗУ "Про оренду землі" та допущено зволікання в укладенні додаткової угоди.

В той же час ч.ч. 8, 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова , а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.ч. 8, 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Такими чином, сукупність встановлених судом обставин свідчить про виникнення у позивача права визначеного ч. 6 ст. 33 "Про оренду землі" на автоматичну пролонгацію орендних правовідносин з користування земельними ділянками загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088 , в зв'язку з чим позов ФОП ОСОБА_1 в частині вимог про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі зазначених земельних ділянок підлягає задоволенню судом, як правомірний та обґрунтований .

Окрім того, вищевказаним рішенням визнано укладеною угоду про внесення змін до договору оренди землі № 136 від 10 липня 2006 року (з врахуванням положень Додаткової угоди Від 21 жовтня 2011 року), укладений між Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області (за договором - Орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (за договором - Орендарем), який було 14 липня 2006 року зареєстровано у Козятинському секторі реєстрацій ВПФ "Центр ДЗК" за номером 040682600184.

Отже, як видно зі змісту процитованого судового рішення, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 орендує земельні ділянки загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088 , а також визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди , якою поновлено договора оренди №136 від 10.07.2006 р. на 5 років, починаючи з 30.12.2016 р.

Доводи сторони відповідача стосовно того, що позивач не є орендарем спірних земельних ділянок та не є можливим ідентифікувати, які саме земельні ділянки орендує останій, судом до уваги не беруться, оскільки спростовані вищевикладеним.

Оцінюючи доводи сторін щодо законності оскаржуваного рішення в частині пункту 1, суд виходить з наступного.

Із положень частин першої, другої статті 134 КАС України випливає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, серед іншого, у разі поновлення договорів оренди землі.

Отже, як видно у разі поновлення договорів оренди земельні ділянки або права на них, не підлягають продажу.

Як зазначалось, вище, договора оренди №136 від 10.07.2006 р., укладені між Козятинською районною державною адміністрацією та Приватним підприємцем ОСОБА_1, якими в оренду передано земельні ділянки загальною площею 31,0716 га кадастровий номер 0521482600:03:003:0213 та загальною площею 15,0661 га кадастровий номер 0521482600:03:002:0088, поновлено. Відтак, дані земельні ділянки не підлягали продажу на земельних торгах.

За сукупністю наведених обставин, оцінюючи оскаржуване рішення в частині пункту 1, в контексті частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято без врахування всіх зазначених критеріїв.

Зокрема, критерій «прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині пункту 1 щодо земельних ділянок, які орендуються позивачем прийнято не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» , не обґрунтовано, а тому є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено повністю судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 1600 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №117 від 21.07.2017 року Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди яких можу бути реалізовано на земельних торгах, земельних ділянок, що розташовані на території Йосипівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (пункти 1 та 2 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права власності оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, що є Додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.07.2017 року №117), а саме: земельної ділянки площею 15, 0610 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521482600:03:002:0088; земельної ділянки площею 31, 0716 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521482600:03:003:0213.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул.Котовського, 6, с.Кордишівка,Козятинський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1600 (тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (вул.Котовського, 6, с.Кордишівка,Козятинський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна