Постанова

від 15.05.2018 по справі 910/7981/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/7981/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Юрченко В.С. - керівник, Новіков І.І. - ордер серії ДН № ООО120637 від 15.04.2018 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року

у справі № 910/7981/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"

до Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство"

про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" задоволено, розірвано укладений 13.07.2003 року між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва та Міжнародним благодійним фондом "Бойове братерство" договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №6242/1; виселено Міжнародний благодійний фонд "Бойове братерство" з нежилих приміщень загальною площею 114,2 кв.м, розташованих в будинку № 19-а по вул. Володимирській у м. Києві.

Стягнуто з Міжнародного благодійного фонду Бойове братерство на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва 3200 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме факт ненадання відповідачем копії договору страхування не був доведений документального (письмовими доказами) або свідченнями посадових осіб. Апелянт зазначає, що оскільки відповідач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, а тому у нього не було можливості надати свої заперечення на позов та докази, а саме договори страхування орендованого приміщення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7981/17 та призначено до розгляду на 10.04.2018 року.

03.04.2018 року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 року враховуючи перебування у відпустці судді Руденко М. А., яка не є головуючою суддею, справу № 910/7981/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 10.04.2018 року, справу № 910/7981/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Калатай Н. Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 року апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Калатай Н. Ф. та призначено до розгляду на 15.05.2018 року.

Представник позивача у судове засідання 15.05.2018 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.05.2018 року апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.07.2003 року між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району (орендодавець) та Міжнародним благодійним фондом "Бойове братерство" (орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 6242/1 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець, на підставі розпорядження райдержадміністрації від 9 червня 2003 року №904 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (будівлю, споруду), вартість якого визначена експертним шляхом, в буд. № 19-а, по вул. Володимирській загальною площею 114.2 кв.м. під офіс (п.1.1. договору).

Пунктом 2.2 договору обумовлено, що в день укладання даного договору орендар зобов'язаний, зокрема, застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця на весь термін оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2003 року орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлове приміщення 114.2 кв.м. в буд. № 19-а, по вул. Володимирській.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди у зв'язку зі зміною орендодавця на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 Про питання організації управління районами в міста Києві , розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року № 121 Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень , розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 Про закріплення майна за Комунальним підприємством Керуюча дирекція назву орендодавця було викладено в наступній редакції: Комунальне підприємство Керуюча дирекція .

Рішеннями Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 змінено найменування: Комунальне підприємство Керуюча дирекція на Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району та рішенням Київської міської ради Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва від 09.10.2014 року № 270/270 назву Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району було змінено на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва".

Як зазначає позивач, 20.01.2017 року на адресу відповідача було надіслано заяву про розірвання договору та повернення майна або необхідність здійснити переукладення договору відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами зазначає, що станом на час подання позову копія договору страхування та платіжного доручення про перерахування страхового платежу у позивача відсутні, у зв'язку з чим орендарем не було виконано умови договору стосовно страхування об'єкту оренди, що є підставою для розірвання договору.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що оскільки відповідачем порушено умови договору та не було укладено відповідного договору страхування орендованого майна, позовні вимоги про розірвання договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №6242/1 від 13.07.2003 року, що був укладений між позивачем та відповідачем є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що доказів укладання відповідного договору страхування орендованого майна та платіжного доручення що засвідчує перерахування страхового платежу, завірених належним чином відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 65 ГПК України (в редакції станом на час прийняття рішення) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

В той же час, судом першої інстанції доказів страхування орендованого майна та платіжних доручень на перерахування страхових платежів у відповідача витребувано не було.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Так, подаючи апеляційну скаргу , позивач надав суду апеляційної інстанції договори страхування орендованого майна № 63185166 від 03.07.2006 року, № 27063 від 18.08.2004 року, № 131/000048 від 03.07.2016 року, № 11/1125969/1042/17 від 04.03.2017 року та докази сплати страхових платежів.

В обґрунтування неможливості подачі вказаних доказів до суду першої інстанції з причин, які об'єктивно не залежали від нього, відповідач вказав, що він був необізнаний про розгляд даної справи судом, у зв'язку з чим апелянт не мав нагоди надати суду першої інстанції свої доводи та заперечення проти позову і вказані докази.

Оскільки суд першої інстанції відповідно до ст. 65 ГПК України не зобов'язував відповідача надати докази страхування об'єкту оренди відповідно до договору оренди та відповідач не був присутній у судовому засіданні у суді першої інстанції, а тому колегія суддів приймає як належний доказ у справі надані відповідачем договори страхування орендованого майна № 63185166 від 03.07.2006 року, № 27063 від 18.08.2004 року, № 131/000048 від 03.07.2016 року, № 11/1125969/1042/17 від 04.03.2017 року та докази сплати страхових платежів.

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна , а саме в статті 2 визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Ця норма узгоджується з приписами ч. 2 ст.651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 783 ЦК України встановлені загальні підстави права вимоги наймодавця про розірвання договору найму, а саме якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Разом з тим, орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з ч. 3 ст. 26 якого договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна , визначено, що істотними умовами договору оренди є: орендна плата з урахуванням її індексації; виконання зобов'язань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Пунктом 2.2 договору обумовлено, що в день укладання даного договору орендар зобов'язаний застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця на весь термін оренди.

Відповідачем до матеріалів справи були надані договори страхування орендованого майна № 63185166 від 03.07.2006 року, № 27063 від 18.08.2004 року, № 131/000048 від 03.07.2016 року, № 11/1125969/1042/17 від 04.03.2017 року

Зокрема, відповідно до договору добровільного страхування майна № 131/000048 від 03.07.2016 року, який був чинний на момент подачі позову та сторонами якого є ПАТ Українська пожежно-страхова компанія (страховик), Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Бойове братерство (страхувальник) та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва (вигодонабувач), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язанні з володінням, користуванням та розпорядження нежитловим приміщенням під офіс загальною площею 114,2 кв.м., яке належить страхувальнику на праві користування згідно договору оренди № 6242/1 від 13.07.2003 року та додаткової угоди від 14.02.2011 р.

Строк дії договору - 04.07.2016 року по 03.07.2017 року.

Відповідачем також надано платіжне доручення № 270 від 04.07.2016 р., яке підтверджує сплату страхового платежу за вказаним договором.

Крім того, відповідно до договору добровільного страхування орендованого майна № 11/1125969/1042/17 від 04.03.2017 року, сторонами якого є ПрАТ СК Провідна (страховик), Благодійна організація Міжнародний благодійний фонд Бойове братерство (страхувальник) та КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва (вигодонабувач), предметом якого майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язанні з володінням, користуванням та розпорядження майном за адресою: м. Київ, вул.. володимирська, 19-А, яке належить страхувальнику на праві користування згідно договору оренди № 6242/1 від 13.07.2003 року

Строк дії договору - 04.07.2017 року по 03.07.2018 року.

Таким чином, відповідачем на момент подання позову і на теперішній час виконано умови договору оренди щодо страхування об'єкту оренди на користь орендодавця.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо страхування об'єкту оренди згідно умов Договору, оскільки такий висновок спростовується вищевикладеними обставинами.

Враховуючи те, що підстав для розірвання договору з мотивів, наведених позивачем у позовній заяві, колегія суддів не вбачає, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають.

Вимога про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 114,2 кв.м. є похідною від вимоги про розірвання договору оренди №6242/1 від 13.07.2003 року, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, апелянт також просив допитати в якості свідка керівника державної адміністрації Шевенківського району міста Києва Харитончука Миколу Васильовича.

Однак, вказане клопотання судом апеляційної інстанції задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Крім того, відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (стаття 89 ГПК України).

Відповідачем не надано суду заяви про показання свідка та не зазначено, які обставини можуть бути повідомлені керівником державної адміністрації Шевенківського району міста Києва Харитончуком Миколою Васильовичем у розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" відмовити повністю.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1; код 34966254) на користь Міжнародного благодійного фонду "Бойове братерство" (03048, м. Київ, вул. І. Пулюя, 5-Б, кв.9; код 26196609) 4 800,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року у справі № 910/7981/17.

6. Матеріали справи № 910/7981/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.05.2018 року

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Н.Ф. Калатай

Є.Ю. Пономаренко