Постанова

від 15.05.2018 по справі 922/4638/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа № 922/4638/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Мала Н.О., договір б/н від 01.09.2017 року; посвідчення №1221 від 08.06.2012 року;

1-ї третьої особи - директор Веретельніков І.О., наказ №52-к/к від 25.03.2016 року;

2-ї третьої особи - не з'явився;

відповідача - Антонова А.М., за довіреністю від 02.01.2018 року №13;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. № 541Х/1-18) та апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ (вх. № 694Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.), повний текст якого складено 07.03.2018р.

за позовом ТОВ "ЛТ-Ресурс", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва", м. Харків

Арбітражний керуючий - розпорядник майна Татіщєв Олександр Євгенович, м. Харків

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2017 року у справі №922/4638/16 було задоволено позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2017 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 вересня 2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції зазначив, зокрема, наступне.

При новому розгляді справи судам належить дослідити обставини фактичного надіслання повідомлення про відмову в укладенні договору оренди шляхом його здачі до відділення поштового зв'язку (частина 4 статті 51 ГПК України), правовий статус третьої особи на стороні позивача на предмет перебування саме у його володінні та користуванні спірного державного майна з огляду на початок реорганізації третьої особи шляхом перетворення в структурний підрозділ згідно рішення органу управління, необхідність залучення до участі у справі розпорядника майном третьою особою, яка перебуває у процедурі банкрутства, якщо буде встановлено, що спірне державне майно продовжує перебувати на праві повного господарського відання в суб'єкта банкрутства, встановити відповідність вимогам розумності та справедливості, згідно статей 6, 627 ЦК України, позовних вимог у справі про укладення спірного договору оренди в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 позовні вимоги задоволено повністю; визнано укладеним між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс", договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлових приміщень у будинку, загальною площею 5006,5 кв. м (основною площею 3206,2 кв. м., допоміжною площею 1800,3 кв.м), розміщені у 5-ти поверховому головному адміністративно-виробничому будинку, за адресою: 61045 м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, з моменту набрання рішенням у справі за даним позовом законної сили, у відповідній редакції; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" 1600,0грн. судового збору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - апелянт 1) з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт 1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне.

ТОВ "ЛТ-РЕСУРС" 22.08.2016 року звернулося до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області із заявою про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого зазначеного вище державного майна, що перебуває на балансі Державного підприємства "Державний науково- дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (ДП "ДНДІОМШБ") з метою розміщення офісу, строком на 2 роки 11 місяців.

Згідно довідки ДП "ДНДІОМШБ" №02-84 від 22.08.2016 року вказані нежитлові приміщення є вільними, у зв'язку з чим балансоутримувач надає згоду на проведення конкурсу на право їх оренди.

В подальшому, на підставі потенційного орендаря, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як до органу, уповноваженого управляти майном ДП "ДНДІОМШБ", для надання згоди на передачу в оренду вказаного нерухомого майна.

Надалі, на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов додаток №8 від 22.09.2016 року до заяви позивача про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна, в якому зазначено про те, що у зв'язку з виготовленням нового технічного паспорту була збільшена площа спірних приміщень, що необхідно врахувати при укладенні договору оренди.

Листом від 04.10.2016 року, додатково до листа від 25.08.2016 року та на підставі додатків до заяви орендаря та враховуючи новий технічний паспорт, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повторно звернулося з уточненою інформацією до органу, уповноваженого управляти відповідним нерухомим майном стосовно передачі в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна.

У зв'язку з тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не одержувало у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, була продовжена процедура порядку укладення договору оренди, проведено оцінку спірного майна, для визначення розміру орендної плати та розміщено в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду.

Після оголошення про намір передати в оренду спірне майно в газеті Відомості приватизації від 09.11.2016 року №90, надійшли заяви від інших потенційних орендарів.

28.11.2016 року на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 21.11.2016 року щодо відмови в передачі в оренду майна зазначеного інституту, оскільки наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 30.09.2016 року прийнято рішення про реорганізацію балансоутримувача та порушено справу про його банкрутство.

До Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшов лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 24.11.2016 року про те, що останній не мав правових підстав для розміщення оголошення про намір передати в оренду індивідуально визначене нерухоме майно.

У вказаному листі зазначено про те, що оскільки Міністерство енергетики та вугільної промисловості в установлений законом строк повідомило орендодавця про відмову у передачі в оренду спірного державного майна, регіональному відділенню необхідно скасувати рішення про результати вивчення попиту на зазначений об'єкт оренди.

На підставі абзацу 11 частини 4 статті 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон №2269-XII) та листів - відмов Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, апелянтом 1 було припинено конкурсну процедуру на право оренди державного майна та повідомлено всіх потенційних орендарів.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області зазначає, що ним було правомірно відмовлено в укладенні договору оренди державного майна на підставі абз. 11 ч.4 ст. 9 Закону №2269-XII у зв'язку з надходженням листів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12146 від 21.11.2016 року та №04/12-12304 від 24.11.2016 року про відмову в укладенні договору оренди, про що й повідомлено позивача.

Інші кандидати, які вирішили прийняти участь у конкурсі щодо оренди зазначеного державного майна, завчасно відкликали заяви (вх. №18/725 від 31.01.2017 року, в/х " 18/730 від 31.01.2017 року).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 було залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; апелянта 1 було зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

04.04.2018 року на адресу суду від апелянта 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 03.04.2018 року №0.0.1003249206.1 на суму 2400,00 грн. (вх.№2664), яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018р. у справі №922/4638/16; учасникам справи встановлено строк до 16.04.2018 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на 17.04.2018 року.

16.04.2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№2862), який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає про неправомірність відмови відповідача в укладенні договору оренди, у зв'язку з тим, що умови договору оренди вважаються погодженими Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на підставі абзацу 4 ч. З ст. 9 Закону №2269-XII, оскільки у 15-денний термін відповідач не отримав висновків органу, уповноваженого управляти спірним нерухомим майном.

16.04.2018 року на адресу суду від Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№2866), який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї правової позиції третя особа зазначає про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області визнало укладення договору оренди погодженим і продовжило процедуру його укладення шляхом розміщення відповідного оголошення.

Також, вважає, що обидві відмови Міненерговугілля були підписані заступником Міністра ОСОБА_7, який не є уповноваженим на підписання цього документу, оскільки він не є головою Постійною комісії, а ні заступником голови Постійної комісії, як це передбачено нормами Положення про Постійну комісію (далі - Положення) щодо розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міненерговугілля та майном господарських товариств, щодо яких останнє здійснює управління корпоративними правами держави та складу Постійної комісії, затвердженого Наказом Міненерговугілля №450 від 17.06.2014 року в редакції від 29.08.2016 року.

16.04.2018 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити (вх.№2876), який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї правової позиції третя особа вказує на те, що Міненерговугілля не пропустило строки для надання відмови в укладенні договору оренди, оскільки 08.09.2016 року, тобто ще до закінчення 15-денного терміну після надходження матеріалів щодо передачі державного нерухомого майна, надіслало орендодавцеві лист №04/12-9426 від 07.09.2016 року про відмову в укладенні договору оренди, а отже, умови договору оренди не можуть вважатися погодженими на підставі абз. 4 ч.З ст.9 Закону №2269-XII.

Крім того, на думку третьої особи ОСОБА_8 є заступником Міністра Міненерговугілля та відповідно до розподілу повноважень за напрямком діяльності, визначеного наказом Міненерговугілля №518 від 12.08.2016 року, є головою Постійної комісії щодо розпорядження державним майном, у зв'язку з чим доводи позивача щодо відсутності у нього повноважень на підписання листа №04/12-12146 від 21.11.2016 року останній вважає безпідставними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.04.2017 року, оголошено перерву в судовому засіданні до 15.05.2018 року.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ (далі - апелянт 2) з вказаним рішенням суду першої інстанції, також, не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт 2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд помилково вказав на те, що листи Міненерговугілля від 07.09.2016 року та від 21.11.2016 року про відмову у передачу в оренду державного майна складені з порушенням вимог Наказу Міненерговугілля №450 від 17.06.2014 року.

Вказані листи були підписані заступником міністра ОСОБА_8 без винесення на розгляд Постійної комісії щодо розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міненерговугілля та майном господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, склад якої затверджено Наказом Міенерговугілля від 17.06.2014 року №450 у редакції Наказу Міненерговугілля від 29.08.2016 року №553.

Зазначеними листами Міненерговугілля не надавалось погодження на передачу в оренду державного майна, а надавалась відмова в укладенні договору оренди.

Однак, питання щодо відмови у передачі в оренду державного майна не підпадає під розгляд на засіданні Постійної комісії, відповідно у ОСОБА_8 як у заступника Міністра та голови Постійної комісії були повноваження щодо підписання зазначених вище листів, місцевий господарський суд невірно проаналізував накази від 17.06.2014 року та від 12.08.2016 року.

Апелянтом 2 не було пропущено строків при наданні відмови в укладенні договору оренди і протягом 15 днів після надходження матеріалів щодо передачі в оренду державного нерухомого майна Міністерство надіслало орендодавцеві лист про відмову в укладенні договору оренди, а отже умови договору оренди не можуть вважатися погодженими Міністерством на підставі абзацу 4 частини 3 статті 9 Закону №2269-XII.

Натомість, доводи позивача та висновки місцевого господарського суду щодо пропущення Міненерговугілля термінів при наданні відмови в укладенні договору оренди відповідно до Закону №2269-XII не підтверджені належними документальними доказами.

Відмова Міненерговугілля щодо надання в оренду державного майна за заявою ТОВ ЛТ-Ресурс надана в межах повноважень, у спосіб, передбачений законодавством та у відповідності до Законів України Про управління об'єктами державної власності , Про оренду державного та комунального майна .

Міненерговугілля та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не порушували право ТОВ ЛТ-Ресурс мирно володіти своїм майном та не позбавляло її власності на майно, а в установленому чинним законодавством України порядку вчасно, в належний та послідовний спосіб було розглянуто питання розпорядження майном, власником якого є держава.

На думку апелянта 2, оскаржуване рішення про визнання укладеним договору оренди державного майна прийнято з порушенням вимог статті 6 Закону України Про управління об'єктами державної власності , статей 4, 9, 13, 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 4.1, 5.2 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року №1774, а також місцевим господарським судом не вірно застосовано усталену практику Європейського суду з прав людини при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 було залишено без руху, у зв'язку з відсутністю доказів надсилання копії апеляційної скарги 2-й третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; апелянта 2 було зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

26.04.2018 року на адресу суду, електронною поштою та 02.05.2018 року до відділу документального забезпечення та контролю суду від апелянта 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - арбітражному керуючому - розпоряднику майна Татіщєву Олександру Євгеновичу (вх.№571, вх.№3269), яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2018 року клопотання апелянта 2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018р. у справі №922/4638/16; встановлено строк до 14.05.2018 року учасникам справи для подання відзиву; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 15.05.2018 року, разом з апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, скарги об'єднано в одне провадження.

10.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 2, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№3505), який долучений до матеріалів справи.

11.05.2018 року на адресу суду від Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" надійшов відзив на апеляційну скаргу апелянта 2, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№3537), який долучений до матеріалів справи.

14.05.2018 року на адресу суду від розпорядника майна Татіщева О.Є. надійшов відзив (вх.3574), в якому останній повідомляє, що ним надана згода на оренду нерухомого майна, що належить до державної власності. Інші питання, які є предметом розгляду у справі не належать до компетенції розпорядника майна.

15.05.2018 року на адресу суду від 2-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядника майна Татіщева О.Є. надійшло клопотання (вх.№3599) про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 15.05.2018 року представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення господарського суду Харківської від 05.03.2018 року у справі №922/4638/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу апелянта 2.

Представники позивача та 1-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судовому засіданні 15.05.2018 року заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Друга третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102224901746 та просила справу розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (апелянта 2) в судове засідання 15.05.2018 року не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102224839285, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до приписів статті 270 ГПК України, від апелянта 2 не надходило.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області 04.10.2016 року звернулось до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з додатковим листом №43-518, в якому, посилаючись на додаток №8 до заяви орендаря від 22.09.2016 року та новий технічний паспорт, надало уточнену інформацію щодо площі нерухомого майна, запропонованого для передачі в оренду.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом №04/12-12146 від 21.11.2016 року повторно відмовило у передачі в оренду нерухомого майна, з тих підстав, що наказом Міненерговугілля від 30.09.2016 року №621 прийнято рішення про реорганізацію ДП "ДНДІОМШБ" шляхом приєднання до ДП "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт", а ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2016 порушено справу про банкрутство ДП "ДНДІОМШБ".

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 09.11.2016 року розміщено оголошення у газеті "Відомості приватизації" №90 (1006) про намір передати в оренду нежитлове приміщення у 5-ти поверховому будинку за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

29.11.2016 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було отримано листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12304 від 24.11.2016 року з повідомленням про відсутність у відповідача правових підстав для розміщення оголошення про намір передати в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 5006,50 кв.м, що обліковуються на балансі ДП "ДНДІОМШБ" та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та вимогою негайно скасувати рішення про результати попиту на об'єкт оренди.

Відповідач листом №43-6543 від 29.11.2016 року відмовив ТОВ ЛТ-Ресурс в укладанні договору оренди, посилаючись на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12304 від 24.11.2016 року.

Позивач - ТОВ "ЛТ-Ресурс" вважає неправомірною відмову відповідача в укладенні договору оренди, у зв'язку з тим, що умови договору оренди вважаються погодженими Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на підставі абзацу 4 ч. З ст. 9 Закону №2269-XII, оскільки у 15-денний термін відповідач не отримав висновків органу, уповноваженого управляти спірним нерухомим майном.

Також, зазначає, що відмова Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в передачі спірного майна в оренду у зв'язку з розглядом питання про реорганізацію ДП "ДНДІОМШБ", викладена в листі №04/12-9426 від 07.09.2016 року, є безпідставною, оскільки Наказ Міненерговугілля від 30.09.2016 року №621, яким було прийнято рішення про реорганізацію ДП "ДНДІОМШБ", є незаконним та оскаржується позивачем у Харківському окружному адміністративному суді (справа №820/5340/16).

На думку позивача, листи №04/12-9426 від 07.09.2016 року та №04/12-12146 від 21.11.2016 року про відмову Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в передачі спірного майна в оренду, підписані не уповноваженою на це особою - заступником Міністра ОСОБА_8, оскільки відповідно до наказу Міненерговугілля №450 від 17.06.2014 року, погодження передачі в оренду нерухомого майна оформлюється листом за поданням Департаменту корпоративних та майнових відносин за підписом голови Постійної комісії щодо розпорядження державним майном, а у разі його відсутності - заступника голови Постійної комісії.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

05.03.2018 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерства енергетики та вугільної промисловості, не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Порядок укладення договору оренди державного майна з юридичними особами врегульовано ст. 9 Закону №2269-XII.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2269-XII, юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном (частина 2 статті 9 Закону №2269-XII).

В абзаці 1 частини 3 статті 9 Закону №2269-XII передбачено, що орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим (абзац 3 ч. 1 ст.9 Закону №2269-XII).

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 9 Закону №2269-XII, орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

В абзаці 11 статті 4 статті 9 Закону №2269-XII зазначено, що орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди.

Так, на підставі заяви ТОВ "ЛТ-Ресурс" №7 від 22.08.2016 року про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого державного майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом №43-4628 від 25.08.2016 року надіслало до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як до органу, уповноваженого управляти спірним державним майном, копії матеріалів та проект договору оренди.

З урахуванням вимог абзацу 1 частини 3 статті 9 Закону №2269-XII, орган, уповноважений управляти державним майном (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) протягом 15 днів з дня надходження матеріалів щодо передачі в оренду державного майна надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Лист відповідача №43-4628 від 25.08.2016 року отримано Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 30.08.2016 року та зареєстровано за вхідним №13/18778, про що свідчить відтиск штрих коду на першій сторінці листа.

За результатами розгляду вказаного листа, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України направило відповідачу лист №04/12-9426 від 07.09.2016 року з повідомленням про відмову в укладенні договору оренди з тих підстав, що розглядається питання щодо реорганізації ДП "ДНДІОМШБ".

Вказана відмова була надіслана позивачу Міністерством енергетики та вугільної промисловості України простим листом без повідомлення про вручення 08.09.2016 року, про що свідчить копія витягу з журналу реєстрації вихідних документів для відправки кореспонденції Укрпоштою.

В той же час, наявними у справі доказами підтверджується одержання відповідачем листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-9426 від 07.09.2016 року лише 10.10.2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області із проставленим вхідним номером 07/9522.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не надано належних та допустимих доказів того, що зазначений лист був одержаний відповідачем раніше цієї дати.

В контексті зазначених вище обставин справи та положень ч. З ст. 9 Закону №2269-XII, укладення договору оренди нерухомого майна слід вважати погодженим з органом, уповноваженим управляти держаним майном саме у разі неодержання орендодавцем у встановлений Законом 15-денний термін позитивного висновку цього органу.

При цьому, ч. З ст. 9 Закону №2269-XII не пов'язує виконання обов'язку органом, уповноваженим управляти державним майном, надати висновки щодо умов договору оренди державного майна, з моментом відправлення ним відповідних висновків орендодавцю.

Втручання держави в гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирного володіння, здійснюються, серед іншого, і в контексті принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального характеру, зокрема, якщо справа впливає на майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.01.2012 року).

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір оренди нерухомого майна, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Державний науково - дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва", вважається погодженим Міністерством енергетики та вугільної промисловості України як органом, уповноваженим управляти цим майном.

Як було зазначено вище, через місяць з дня звернення до відповідача з заявою про передачу в оренду нерухомого майна, а саме 22.09.2016 року, позивач надав Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області додаток до заяви №7, в якому зазначив нову площу нежитлових приміщень, які він бажає одержати в оренду.

У зв'язку з поданням позивачем вказаного додатку до заяви, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом №43-518 від 04.10.2016 року, додатково до листа від 25.08.2016 року №43-4628, надіслало до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України уточнену інформацію щодо передачі в оренду державного нерухомого майна, а також надіслало новий проект договору оренди.

Лист відповідача №43-518 від 04.10.2016 року отримано Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 07.11.2016 року та зареєстровано за вхідним №13/23812, про що свідчить відтиск штрихкоду на листі.

Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в порядку, передбаченому абз. 1 ч. З статті 9 Закону №2269-XII, на адресу відповідача був надісланий лист №04/12-12146 від 21.11.2016 року, підписаний заступником Міністра ОСОБА_8 про те, що попереднім листом від 07.09.2016 року №04/12-9426 йому вже було відмовлено в передачі нерухомого майна в оренду, а також те, що наказом Міненерговугілля від 30.09.2016 року №621 прийнято рішення про реорганізацію ДП "ДНДІОМШБ" шляхом приєднання до ДП "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості Південдіпрошахт" та про порушення справи №922/2958/16 про банкрутство ДП ""ДНДІОМШБ" згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2016 року.

Вказаний лист отримано відповідачем 28.11.2016 року та зареєстровано за вхідним №07/11483, про що свідчить штамп канцелярії на листі.

Так, згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 дія Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30.09.2016 року №621, яким було прийнято рішення про реорганізацію ДП "ДНДІОМШБ" шляхом приєднання до ДП "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт", була зупинена до набрання постановою суду у справі №820/5340/16 законної сили.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі №820/5340/16, Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №621 від 30.09.2016 року було визнано незаконним та скасовано.

З копії Статуту ДП "ДНІОМШБ" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №23243458 від 14.11.2017 року вбачається, що ДП "ДНІОМШБ" за своїх правовим статусом залишається окремою юридичної особою, яка належить до сфери управління Міненерговугілля України.

Майно цього підприємства є державною власністю та закріплено за ним на праві повного господарського відання (п. 4.1 Статуту ДП "ДНДІОМШБ").

Докази, які б свідчили про реорганізацію Державного підприємства "Державний науково - дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" шляхом його приєднання до іншої юридичної особи або про вибуття з його володіння та користування спірного державного майна матеріали справи не містять.

Умови договору оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП "ДНДІОМШБ", вважаються погодженими Міністерством енергетики та вугільної промисловості України як органом, уповноваженим управляти майном цього підприємства, ще до дати порушення справи про банкрутство ДП "ДНДІОМШБ" №922/2958/16, тобто до 13.10.2016 року.

Крім того, за змістом листа №1/30 від 30.01.2008 року, наданого арбітражним керуючим - розпорядником майна у справі про банкрутство ДП "ДНДІОМШБ" Татіщєвим О.Є., останній надає свою згоду на передачу в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлових приміщень у будинку, загальною площею 5006,5 кв.м. (основною площею 3206,2 кв.м., допоміжною площею 1800,3 кв.м.), розміщених у 5-ти поверховому головному адміністративно-виробничому будинку за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

Отже, господарський суд першої інстанції вірно зазначив на безпідставність відмови Міністерства енергетики та вугільної промисловості України передати нерухоме майно в оренду, з підстав, зазначених в листі №04/12-12146 від 21.11.2016 року.

Не приймаються аргументи апелянта 2 щодо того, що місцевий господарський суд порушив приписи Закону України Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації (далі-Закон №847-XIV), а також щодо невідповідності укладеного договору оренди умовам Типового договору оренди, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року №1774.

Так, апелянт 2 посилається на приписи Закону №847-XIV, а саме на те, що в Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджений даним Законом, включено Науково-дослідний інститут організації та механізації шахтного будівництва, розташований за адресою: м. Харків, вул. Откара Яроша, 18 (код ЄДРПОУ 174131) правонаступником якого є ДП ДНДІОМШБ (код ЄДРПОУ 40336737).

ДП ДНДІОМШБ є правонаступником Науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного будівництва, однак є іншою окремою юридичною особою, з іншим кодом ЄДРПОУ.

Таким чином, Законом №847-XIV не заборонено приватизацію ,оренду чи суборенду майна, що перебуває на балансі ДП ДНДІОМШБ .

Твердження апелянта 2 щодо відповідності вимогам діючого законодавства листів від 07.09.2016 року та від 21.11.2016 року про відмову у передачі в оренду державного майна є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 Положення, останнє розроблене з метою об'єктивного, неупередженого та прозорого здійснення Міненерговугілля функцій з управління об'єктами державної власності, які перебувають в сфері управління Міненерговугілля, в тому числі й щодо передачі в оренду нерухомого майна площею понад 50 кв.м за окремим проектом договору оренди, пролонгації діючих договорів оренди площею понад 50 кв.м, здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, зміни складу орендованого майна.

На підставі абз. З п. 7 Положення, погодження передачі в оренду нерухомого майна мало оформлятися відповідним листом за поданням Департаменту корпоративних та майнових відносин за підписом голови Постійної комісії, а у разі його відсутності - заступника голови Постійної комісії.

Зі змісту п. 1 та 3 Положення, також випливає, що питання передачі майна в оренду розглядається колегіально і за результатами розгляду приймається рішення про передачу або про відмову у передачі майна в оренду.

Також, за змістом Наказу Міненерговугілля №450 від 17.06.2014 року в редакції від 29.08.2016 року, Головою Постійної комісії є перший заступник Міністра або заступник Міністра відповідно до розподілу повноважень за напрямком діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що листи Міненерговугілля №04/12-9426 від 07.09.2016 року та за №04/12-12146 від 21.11.2016 року про відмову у передачі в оренду нерухомого майна Державного підприємства "Державний науково - дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництв" були підписані заступником Міністра ОСОБА_8 не за результатами засідання Постійної комісії щодо розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міненерговугілля, та майном господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, а як заступником Міністра згідно з розподілом повноважень за напрямком діяльності на підставі Наказу Міненерговугілля №518 від 12.08.2016 року.

А тому, доводи апелянта 2 про те, що ОСОБА_8 є заступником Міністра та відповідно до розподілу повноважень за напрямком діяльності, визначеного наказом Міненерговугілля №518 від 12.08.2016 року, є головою Постійної комісії щодо розпорядження державним майном є необґрунтованими та не приймаються.

Апелянт 2 вважає, що відмова в укладенні договору оренди не підпадає під розгляд на засіданні Постійної комісії.

Втім, відповідно до п. 3 частини 2 Положення, відчуження та списання майна, передача майна в оренду, з балансу на баланс юридичних осіб, у комунальну власність (крім об'єктів незавершеного будівництва), пролонгація договорів оренди, здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, зміна складу орендованого майна здійснюється структурним підрозділом Міненерговугілля, а саме Департаментом майна, управління корпоративними правами та реформування власності.

Однак, належних доказів виконання всіх вимог Положення матеріали справи не містять.

Таким чином, листи від 07.09.2016 року за №04/12-9426 та від 21.11.2016 року №04/12-12146 складені органом, уповноваженим управляти майном Державного підприємства "Державний науково - дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" з порушенням вимог Наказу Міненерговугілля №450 від 17.06.2014 року в редакції від 29.08.2016 року.

Отже, за наявності таких процедурних порушень порядку погодження передачі в оренду нерухомого майна, місцевий господарський суд вірно вказав, що листи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 07.09.2016 року за №04/12-9426 та від 21.11.2016 року №04/12-12146 не є належними та допустимими доказами, які б свідчили про відмову органу, уповноваженого управляти державним майном, передати зазначене вище нерухоме майно в оренду.

В такому разі, не є обґрунтованими посилання апелянтів на те, що Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не було пропущено строків при наданні відмови в укладенні договору оренди відповідно до Закону №2269-XII.

Як було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області керуючись ч. 4 ст. 9 Закону №2269-XII розмістило в державному інформаційному бюлетені "Відомості приватизації" №90 (1006) від 09 листопада 2016 року оголошення про намір передати в оренду державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 5006,50 кв.м. адміністративно-виробничого будинку (Літера Ж-5, інвентарний №4097), що знаходиться на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва".

Для проведення розрахунку орендної плати, суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Мокровим О.В. 27.09.2016 року було складено звіт про оцінку нерухомого майна - нежитлових приміщень п'ятиповерхового головного адміністративно-виробничого будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва", який в подальшому був затверджений заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області В.П. Батогом, згідно якого оціночна вартість об'єкта оцінки складає 13 694000 грн. 00 коп. без ПДВ.

На підставі проведеної оцінки та відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, орендна плата за договором оренди була встановлена без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2016 р. в розмірі 205 410 грн. 00 коп.

Наявними у справі доказами не підтверджується наявність інших потенційних орендарів зазначеного нерухомого майна, крім позивача - ТОВ "ЛТ-Ресурс".

Як випливає з відзиву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, інші кандидати, які вирішили приймати участь у конкурсі щодо оренди зазначеного державного майна, відкликали свої заяви (вх. №18/725 від 31.01.2017 року, вх. № 18/730 від 31.01.2017 року).

З матеріалів справи, також, вбачається, що відповідач 29.11.2016 року отримав лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12304 від 24.11.2016 року, в якому вказано на відсутність правових підстав для розміщення оголошення про намір передати в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 5006,50 кв.м, що обліковуються на балансі ДП "ДНДІОМШБ" та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та вимогою негайно скасувати рішення про результати попиту на об'єкт оренди.

Листом №43-6543 від 29.11.2016 року відповідач відмовив ТОВ "ЛТ-Ресурс" в укладенні договору оренди, посилаючись на заборону Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Приписами п. 4 ст. 9 Закону №2269-XII визначено, що орендодавець може відмовити в укладенні договору оренди лише з передбачених законом підстав, а саме: якщо прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди; орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою; є інші підстави, передбачені законом.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, не мало правових підстав, передбачених п. 4 ст. 9 Закону №2269-XII, які б дозволяли йому відмовити позивачу в укладенні договору оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП "ДНДІОМШБ" та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

А за таких обставин, не приймаються аргументи апелянтів щодо правомірності відмови у передачі в оренду спірного державного майна на підставі листів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Разом з тим, не приймаються аргументи апелянта 2 про те, що місцевий господарський суд при розгляді справи не вірно застосував усталену практику Європейського суду з прав людини.

Спірні правовідносини пов'язані з користуванням власністю та до них застосовуються міжнародні - правові акти, положення Конституції України, норми кодексів та інших законодавчих актів України, правові висновки міжнародних судових інстанцій та Верховного Суду, які стосуються права власності.

Також, у відповідності до ч. 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним. Має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" [ВП], заява N25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

Також, у рішенні Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії від 23.10.1991 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. Право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди) є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Таким чином, позивач, звертаючись з заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області про оренду нерухомого майна, яке належить до державної власності правомірно очікував та розраховував, що у разі виконання ним всіх вимог діючого законодавства, ним буде отримано законне рішення уповноваженого державного органу.

Отже, господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що втручання у право позивача було непропорційним, а протиправна відмова у вчиненні всіх необхідних процедурних дій з боку органів державної влади - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, які стали перешкодою для укладання договору оренди державного нерухомого майна, поєднані з відсутністю чіткого та передбачуваного у практичному застосуванні механізму погодження його укладання органом, уповноваженим управляти державним майном, та відсутністю у позивача повноважень впливати на цей процес, порушують "справедливий баланс" між вимогами суспільного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном.

Крім того, не приймаються посилання апелянта 2 щодо втручання господарського суду першої інстанції у діяльність державних органів при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених чинним законодавством України, з огляду на наступне.

Приписами частини 1 статті 3 Закону №2269-XII передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Завданнями Закону №2269-XII є організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (ч. 1 статті 1 Закону №2269-XII).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що зміст проекту договору оренди відповідає нормам цивільного та господарського законодавства України, а саме: ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону №2269-XII та Типовому договору оренди нерухомого майна, форма якого затверджена Наказом Фонду державного майна України №1774 від 23.08.2000 р. та що спосіб захисту прав та інтересів, обраний позивачем шляхом визнання укладеним спірного договору оренди в редакції, запропонованій позивачем, узгоджується з приписами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявлені позовні вимоги не суперечать приписам статей 6, 627 Цивільного кодексу України, зокрема, вимогам розумності, тобто сумісності, в даному випадку, обраного способу захисту з цілями юридичних норм, які регулюють спірні правовідносини, його відповідності публічному порядку, загальним принципам права, загальним принципам регулювання договірних відносин, спрямованості обраного способу захисту на досягнення певного балансу прав та інтересів учасників цивільних правовідносин, а також вимогам справедливості, тобто обрання позивачем в нормативних межах здійснення захисту цивільних прав та інтересів особи таких засобів відновлення дисбалансу між контрагентами, які дозволять йому відновити рівновагу інтересів сторін, в тому числі й і тих випадках, коли одна з них зловживає своїм владним становищем.

За таких обставин, відмова відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області укласти договір оренди державного нерухомого майна з позивачем є безпідставною, а відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та визнання укладеним договору оренди державного майна в редакції, визначеній позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аргументи викладені в апеляційних скаргах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та зібраними по справі доказами.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянтам була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 26.09.2017 року у даній справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2018р. у справі №922/4638/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.05.2018 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.