Ухвала

від 21.05.2018 по справі 809/1609/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2018 року

Київ

справа №809/1609/16

адміністративне провадження №К/9901/47925/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі №809/1609/16 (876/2092/17) за адміністративним позовом Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство Івано-Франківський котельно-зварювальний завод звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 13.04.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 27.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7601844651545.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, на адресу суду направлено заяву про продовження терміну на усунення недоліків касаційної скарги, яка мотивована необхідністю додаткового часу для проведення оплати судового збору та отримання підтверджуючих документів про таку оплату, у зв'язку з недостатністю на рахунку Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області грошових коштів необхідних для формування платіжного доручення, з огляду на значну суму доплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Разом з тим, на підтвердження доводів викладених у вказаній заяві, відповідачем не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Також, відповідачем не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, заява відповідача про продовження терміну на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №809/1609/16 (876/2092/17) .

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі №809/1609/16 (876/2092/17) за адміністративним позовом Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду