Постанова

від 21.05.2018 по справі 535/1255/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1255/17 Номер провадження 22-ц/786/1126/18Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіна О.В.,

суддів Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі:представника позивача - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" про визнання договору оренди землі припиненим та розірвання його й зобов'язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом. Вказувала, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,66 га. 11 жовтня 2007 року між нею та ПСП Святослав було укладено договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2008 року за № 040854500255. 01 вересня 2017 року позивач звернулася до ПСП Святослав з листом-повідомленням про небажання продовжувати орендні відносини. Однак, у жовтні 2017р. довідалась, що договір оренди між ними продовжено шляхом укладання додаткової угоди 12 жовтня 2015 року.

Просила визнати договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року з урахуванням додаткової угоди від 12 жовтня 2015 року припиненим у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено та розірвати його, зобов'язати ПСП Святослав повернути ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5322281500:00:002:0164 площею 3,66 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області у стані не гіршому ніж вона була надана в оренду та судові втрати покласти на відповідача.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення оскаржила ОСОБА_4, яка в апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання припиненим договору оренди землі від 11.10.2007р. з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2015р., укладеними між нею та ПСП Святослав та зобов'язати підприємство повернути їй земельну ділянку, ухваливши нове в цій частині нове рішення про задоволення позову. Вважає, що районний суд дав невірну оцінку обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 144091 від 30 січня 2006 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,66 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області.

11 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ПСП Святослав було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області загальною площею 3,66 га.

Договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавського регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2008 року за № 040854500255.

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 11 жовтня 2007 року № 176 ОСОБА_4 передала земельну ділянку, кадастровий номер 5322281500:00:002:0164 площею 3,66 га ріллі, розташовану за межами населених пунктів Ковалевської сільської ради, а ПСП Святослав прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду в придатному для сільськогосподарського використання.

Відповідно до додаткової угоди від 12 жовтня 2015 року до договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року сторони внесли зміни до договору та строк дії договору визначили на 7 років, а також орендну плату в розмірі 6% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації\, що становить 7029,37 грн. на 2015 рік.

01 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до директора ПСП Святослав із заявою, про те, що не має наміру продовжувати дію укладеного між ними договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року, та просила після збору урожаю, на земельній ділянці площею 3,66 га будь-яких польових робіт не проводити і повернути її в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що строк дії договору оренди від 11.10.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2015 року, не закінчився, а позивач не зазначив інших законних підстав для його припинення та розірвання.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та ПСП Святослав укладено договір оренди землі.

Пунктом 8 Договору встановлено, що Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 ЦПК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалась на те, що, укладаючи договір оренди 11 жовтня 2007 року усвідомлювала, що його чинність спливає через 10 років, а відповідно до положень ст.18 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час укладання договору) - з дати проведення його державної реєстрації - і триває до 25 січня 2018р.

Саме це випливає із змісту заяви позивача від 01.09.2017р. з повідомленням ПСП Святослав про відсутність наміру продовжувати дію укладеного договору (а.с.19).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Позивач висловила свою волю на припинення договірних відносин та просила повернути їй земельну ділянку.

Позивач посилається на факт відсутності у неї примірнику додаткової угоди до договору оренди від 11 жовтня 2007 року на час її звернення до підприємства з заявою 01.09.2017р.

Таким чином, вбачається волевиявлення позивача на повернення у власне розпорядження належної їй земельної ділянки.

Проте, 12 жовтня 2015р.сторонами укладена додаткова угода у відповідності до п.36 Договору оренди землі від 11.10.2007р., яким передбачено право внести зміни до договору оренди землі, а саме викласти його в новій редакції ( а.с.15-17).

Нова редакція угоди встановлює строк дії договору на 7 років та збільшений розмір орендної плати у 6% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 7029,37 грн. на 2015 рік.

В прикінцевих положеннях ( п.43) передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами строком на 7 років.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що ПСП Святослав , вважаючи себе добросовісним орендарем, скористався своїм переважним правом на переукладання договору оренди, уклавши з позивачем додаткову угоду ( а.с.38).

Оцінюючи зазначені пояснення, колегія суддів вбачає, що відповідач у такий спосіб та з порушенням процедури, визначеної п.8 договору та ст.33 Закону України Про оренду землі спонукав ОСОБА_4 на укладання додаткової угоди передчасно, в період чинності договору оренди від 11.10.2007р., без обов'язкового повідомлення орендодавця у визначений законом строк та без вручення примірника цієї угоди ( п.43 додаткової угоди).

Підприємством не спростовано твердження позивача про не надання їй примірника додаткової угоди на час укладання.

На користь правдивості зазначеного посилання ОСОБА_4 говорить також та обставина, що додаткова угода від 12 жовтня 2015 року до договору оренди землі від 11 жовтня 2007 року зареєстрована в КП Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області тільки 22 березня 2017 року (а.с.14).

Колегія суддів звертає увагу на те, що при первинному погодженні сторонами строку дії договору оренди до 25 січня 2018 року, укладання в період його дії додаткової угоди, без визначення подальшої долі договору оренди від 11.10.2007р., вбачається нелогічність та необгрунтованість додаткової угоди.

Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про нікчемність додаткової угоди від 12 жовтня 2015р., укладеної між ОСОБА_4 та ПСП Святослав , як такої, що суперечить вимогам ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин укладання додаткової угоди від 12 жовтня 2015р. не створює юридичних наслідків.

Крім того, волевиявлення ОСОБА_4 на вчинення додаткової угоди не було, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК.

Доводи про те, що позивач своєчасно отримувала оренду плату за договором колегією суддів оцінюється з огляду на чинність до 25 січня 2018р. договору оренди від 11 жовтня 2007 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із визнанням припиненим з 25 січня 2018р. договору оренди землі від 11.10.2007р. з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2015р., укладеними між ОСОБА_4 та ПСП Святослав . Відповідача слід зобов'язати підприємство повернути їй земельну ділянку у стані не гіршому ніж вона була надана в оренду.

Клопотання позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в сумі 2 тис.грн. з огляду на положення ст.137 ЦПК України щодо обсягу та тривалості участі адвоката в розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.3,4, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4.

Визнання припиненим з 25 січня 2018р. договір оренди землі від 11.10.2007р. з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2015р., укладеними між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав .

Зобов'язати ПСП Святослав повернути ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5322281500:00:002:0164 площею 3,66 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області у стані не гіршому ніж вона була надана в оренду.

Стягнути з ПСП Святослав на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат 2000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 21.05.2018р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1