Постанова

від 18.05.2018 по справі 618/82/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Харків

Справа № 618/82/18

Провадження № 22-ц/790/ 2393 /18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,

Учасники справи :

Позивач: заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Новоєгорівської сільської ради,

Відповідач: ОСОБА_2,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові

апеляційну скаргу заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 на ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року , постановлену суддею Рябоконь Є.А.,-

за позовом заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Новоєгорівської сільської ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ,-

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Новоєгорівської сільської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 186731,70 грн. на користь держави в особі Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області та стягнути судовий збір.

Позов мотивований тим, що в провадженні Дворічанського відділу поліції Куп'янського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220370001593 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення в процесі визначення об'єктивної сторони якого було залучено в якості спеціалістів фахівців з ГУ Держгеокадастру у Харківській області, до компетенції якого входить здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, здійснення держконтролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами держвлади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно акту обстеження №304-ДК/272/АО/10/01-17 від 11.07.2017, складеного головними спеціалістами ГУ Держгеокадастру у Харківській області, земельної ділянки, яка розташована на території Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району за межами населеного пункту с. Великий Виселок, яка належить до земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 130 га без номера, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6321885500:04:000:0296 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №304-ДК/270/1712/09/01-17 від 11.07.2017 за об'єктом, а саме вказаною земельною ділянкою, було встановлено факт самовільного використання земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів.

Розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 129,437 га, складає 186612,21 грн. та був розрахований відповідно до ОСОБА_3 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 р. після повторної перевірки вказаної земельної ділянки 28.08.2017 було встановлено, що її фактичний розмір становить 129,5192 га, а розмір шкоди - 186731,70 грн., який підтверджено висновком експертизи, проведеної ХНДІСЕ ім.. засл. проф. ОСОБА_3.

Відносно ОСОБА_2 ГУ Держгеокадастром у Харківській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №304-ДК/0132П/07/01/17 за ст.53-1 КУАП, постановою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., яка потім була скасована наказом Головного управління. Вказані обставини стали підставою для передачі матеріалів прокурору у зв'язку з наявністю в діях відповідача ознаків злочину за ст.197-1 КК України.

На даний час відповідачем заподіяну шкоду не сплачено, через що державний бюджет недоотримує кошти, які можуть бути використані на потреби громади, що стало підставою для представництва інтересів територіальної громади сільською радою Дворічанського району. У зв'язку з невиконанням органом, уповноваженим державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, у т.ч. вживати заходи щодо відшкодування шкоди завданої самовільним зайняттям земель, прокуратура пред'являє позов в інтересах держави в особі сільради та Головного управління.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 2 лютого 2018 року позов було залишено без розгляду для усунення недоліків шляхом зазначення в резолютивній частині позову, яку саме суму шкоди слід стягнути з відповідача на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; долучення до матеріалів позовної заяви докази того, що самі особи, в інтересах яких заявлений позов, а саме ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівська сільська рада не звернулися до іншого суду з аналогічними позовними вимогами в порядку цивільного, господарського чи кримінального судочинства; а також надання до позовної заяви відомостей про результати досудового розслідування кримінального провадження № 12017220370001593 чи відповідні процесуальні документи (рішення) за результатами його судового розгляду.

На виконання вказаної ухвали позивачем було надано пояснення, де він зазначив, що Держгеокадастр залучено у якості позивача як орган, якому чинним законодавством надані контрольні повноваження в частині дотримання вимог земельного законодавства; а досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Також, було долучено листи Головного управління та сільради якими вони підтверджували відсутність інших позовів до ОСОБА_2 з тотожними вимогами.

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року позовну заяву повернуто прокурору.

Ухвала мотивована тим, що позовні вимоги не уточнені, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017220370001593 не закінчене, внаслідок чого вказана ухвала судді від 02.02.2018 не виконана.

Крім того суд зазначив, що в позовній заяві не наведені докази невиконання чи неналежного виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівською сільською радою своїх повноважень, що тягне за собою порушення інтересів держави, не надано доказів попереднього до звернення до суду повідомлення ним відповідних суб єктів владних повноважень - ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівську сільську раду про здійснення представництва держави в їх особах, а факт того, що кримінальне провадження відносно відповідача у даній справі ще триває, свідчить про передчасність звернення із цим позовом.

Також звернув увагу на те, що позов подано з порушенням вимог п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, оскільки процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Кукурудзою Р.В. та Кадуном О.П., а позов подано заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції, а також стягнути судові витрати з відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що виконав вимоги ухвали суду від 2 лютого 2018 року про залишення позову без руху та надав свої письмові пояснення та необхідну інформацію.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В обґрунтування відзиву посилався на порушення позивачем положень Закону України Про прокуратуру стосовно представництва у суді, недоведеність вини відповідача у завданій шкоді та зазначав, що позивач не скористався належним чином своїм правом подання цивільного позову у кримінальному провадженні, тому позов є передчасним.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 26 січня 2018 року Ізюмська місцева прокуратура Харківської області повідомляла Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та Новоєгорівську сільраду Харківської області про встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки та подання у їх інтересах позову до ОСОБА_2, що повністю відповідає вимогам ст. 23 закону України Про прокуратуру . Наявність підстав для представництва прокурором до цього часу не була оскаржена суб'єктами владних повноважень, яких він представляє.

Відповідно до чинної редакції статті 56 ЦПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в загальному суді повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва та повинен зазначити в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах .

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У позовній заяві, а також письмових поясненнях до неї було вірно обґрунтовано підстави для представництва зазначених органів місцевого самоврядування, оскільки самовільне зайняття земельної ділянки шкодить державному бюджету, тому в даному випадку Новоєгорівська сільрада представляє інтереси територіальної громади. Між тим, орган до повноважень якого належить здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі дотримання органами державної влади, фізичними особами тощо вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також вживати заходи щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок належить Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, територіальним органом якої є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке уповноважене реалізовувати функції державної служби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Щодо підстав повернення позову відповідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України у зв'язку зі здійсненням процесуального керівництва у кримінальному провадженні іншими прокурорами, а ні ж тим, що звернувся з позовом, слід зазначити таке.

Відповідно ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного , адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, тоді як прокурор у кримінальному провадженні наділений правом звернутися з цивільним позовом в рамках цього провадження.

Тобто, до повноважень прокурорів, які беруть участь у кримінальному провадженні не входить звернення до суду з позовом у цивільній справі.

Виходячи з наведеного: предметом прокурорського звернення до суду - заяви або позову - можуть бути: 1) незаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або дії, передбачені законом, які прокурор пропонує виконати за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, що заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень статті 127 КПК України, одним із способів відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди є пред явлення цивільного позову в кримінальному провадженні. Так, згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доводи суду про те, що з урахуванням відсутності вироку суду про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, позов у цивільній справі є передчаним, не відповідають вимогам законодавства

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відсутність вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не є підставою визнання позову передчасним, оскільки відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України наявність вироку була б обов'язковою для суду у вказаній справі лише з питань, чи мали місце дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки і чи вчинені вони ОСОБА_2, тобто такі обставини не підлягали б доказуванню. За відсутності вироку суду зазначені обставини підлягають встановленню у вказаній цивільній справі.

Отже, з урахуванням положень чинного законодавства та принципу змагальності цивільного процесу статті 12, 81 ЦПК України на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, за таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена без додержання норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з підстав зазначених у ст.379 ЦПК України.

Що стосується вимог апеляційної скарги про стягнення судового збору, то в цій частині скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки судові витрати розподіляються згідно ч.1 ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дворічанського районного суду Харківської області від 20 лютого 2018 року - скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу в частині стягнення судового збору - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Р.М. Піддубний

ОСОБА_4

Повний текст постанови

складено 18 травня 2018 року