Ухвала

від 21.05.2018 по справі 2-2059/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-2059/10

Провадження № 6/520/255/18

УХВАЛА

про залишення подання без задоволення

21.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси:

головуючий суддя Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк , боржника ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2018 року старший державний виконавець відділу ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням, в якому просить вирішити питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - ОСОБА_3 і.н. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: м. Одеса, пр.-т. ОСОБА_2, 28 кв. 65 за межі України до виконання зобов'язань за виконавчим листом №2-2059/10, виданим Київським районним судом м. Одеси 27.08.2010 року, який набрав законної сили 30.07.2010 року.

В своєму поданні державний виконавець посилається на те, що боржник вимоги за виконавчими документами в добровільному порядку не виконує, тому державний виконавець звертається до суду для вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М..

Сторони по справі у судове засідання не з'явились про час, дату та місце розгляду подання сповіщались належним чином.

Так, відповідно ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-2059/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Морський транспортний банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 липня 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Морський транспортний банк" - було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно, а з ОСОБА_3 в межах вартості наданого нею в іпотеку нерухомого майна на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Морський транспортний банк ", МФО 328168, р\р № 32003100300 в управлінні НБУ в Одеській області МФО 328027, КОД СДРПОУ 21650966 заборгованості за кредитним договором №449/'F на загальну суму 298 498,56 дол. США (двісті дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень п'ятдесят шість копійок), що за курсом НБУ на день постановлення рішення (100 доларів США=789,98грн.) складає 2 358 078,92 гривні, заборгованість за пенею у сумі 1 077 400,85грн. та заборгованість за штрафом за порушення строків погашення кредиту та відсотків у розмірі 100 126,97 грн.. що разом складає 3 535 606 гривень 74коп. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 грн.

Після набрання рішення законної сили, а саме 27.08.2010 року Київським районним судом м.Одеси було видано виконавчий лист № 2-2059/10 на примусове його виконання в частині боржника ОСОБА_3.

Відповідно до статей 3,4,24,25,26,27 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_9 01.02.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50021352. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного ОСОБА_3 шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Так, згідно інформаційної довідки з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта" за боржником зареєстрована земельна ділянка, площею 0,2466 га, в межах території с. Морське Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4820982203:10:012:0008.

Відповідно до повідомлення ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно- правовими договорами, про останнє місце роботи - інформація відсутня.

Відповідно до повідомлення Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - до ДПС України від відповідальних фінансових установ не надходила.

Відповідно до повідомлення ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсію - інформацію по боржнику не знайдено.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру № 5152, за боржником рухомого майна не зареєстровано.

Постановою державного виконавця відділу від 07.05.2018 року було складено опис та арешт майна боржника, а саме земельної ділянки, площею 0,2466 га, в межах території с. Морське Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер: 4820982203:10:012:0008.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, а саме - подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити: найменування суду, до якого направляється подання; реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; реквізити виконавчого провадження; прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Однак, в долучених до подання документах відсутні будь-які докази, з яких можна було б зрозуміти, чому рішення суду не виконано протягом майже 8 років !!!, відсутні докази направлення на адресу боржника ОСОБА_3 повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, інших документів, які б свідчили про направлення повідомлення боржнику (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень) суду не надано, що свідчить про недотримання законних прав людини і громадянина та позбавляє суд можливості на справедливий розгляд справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Проте, як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_3 може або намагається виїхати за межі України, щоб уникнути відповідальності та взагалі повідомлена про відкрите виконавче провадження і ухиляється від виконання судового рішення.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно пункту 5 частини першої статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України .

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Однак, державним виконавцем не надано жодного доказу, який би свідчив про умисне ухилення боржника, ОСОБА_3, від виконання зобов'язань, а саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом встановленого строку не може свідчити про ухилення від виконання покладених на неї рішення обов'язків.

Відповідно до імперативних вимог Цивільного процесуального кодексу України особа, яка звертається в суд із позовом, заявою, скаргою чи поданням зобов`язана не тільки викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог, але й зазначити відповідні докази на їх підтвердження.

Подання не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріали подання не містять посилання на докази ухилення боржника від виконання рішення суду та взагалі жодних доказів надсилання їй кореспонденції державним виконавцем, доказів виходу за адресою боржника тощо.

А тому, подання державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк , боржника ОСОБА_3, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, - не підлягає задоволенню, оскільки обмеження боржника у праві виїзду із території України до виконання боргових зобов'язань є тільки однією із підстав - заходів виконання рішення, однак вказана підстава не є перешкодою для вжиття державним виконавцем всіх інших більш суттєвих заходів щодо реального виконання рішення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України , суд

УХВАЛИВ :

Подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, за участю стягувача Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк , боржника ОСОБА_3, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.