Постанова

від 08.05.2018 по справі 2-186/2008

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 травня 2018 року

м. Київ

справа № 2-186/2008

провадження № 61-6074св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Берегівська державна нотаріальна контора Закарпатської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області, у якому просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_6, яка заповіту не залишила, позивач є спадкоємцем першої черги. Про те, що заяву про прийняття спадщини слід подати в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, вона не знала.

Звернувшись до Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області у грудні 2007 року для прийняття спадщини за законом, 18 грудня 2007 року отримала відмову у видачі свідоцтва, оскільки не подала заяви про прийняття спадщини у вказаний законом строк. Таким чином, просила позов задовольнити.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено додатковий строк - один місяць для подання заяви про прийняття ОСОБА_3 спадщини за померлою матір'ю - ОСОБА_6

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що причина пропуску строку для прийняття спадщини є поважною, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6

14 вересня 2017 року ОСОБА_4, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу на рішення Берегівського районного суду від 27 лютого 2008 року у цій справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2008 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана з пропуском строку. До клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та на підтвердження поважності причин пропуску такого строку ОСОБА_4 доказів не надала.

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу судді апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції вона дізналася після отримання 07 вересня 2017 року листа нотаріуса, що стало підставою для звернення до Берегівського районного суду Закарпатської області про ознайомлення з матеріалами цієї справи. Оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано 08 вересня 2017 року, з апеляційною скаргою вона звернулася 14 вересня 2017 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

14 вересня 2017 року ОСОБА_4, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу на рішення Берегівського районного суду від 27 лютого 2008 року у цій справі.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

04 жовтня 2017 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 26 вересня 2017 року ОСОБА_4 подала клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник доказів не надала, що стало підставою для продовження строку виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до 18 жовтня 2017 року.

Апеляційний суд дійшов висновку, що недоліки скарги у визначений судом строк усунені не були, наявні правові підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними.

Відповідно до частини першої статті 294, частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку стало те, що ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду із скаргою 14 вересня 2017 року, при цьому про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції їй було відомо ще 05 травня 2017 року. У листі Берегівської державної нотаріальної контори від 05 травня 2017 року зазначено про ухвалення рішення Брегівським районним судом Закарпатської області 27 лютого 2008 року, тому ОСОБА_4 ще 05 травня 2017 року було відомо про таке рішення.

Разом з тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що лист Берегівської державної нотаріальної контори Закарпатської області від 05 травня 2017 року не спростовує доводів ОСОБА_4 про його отримання лише 07 вересня 2017 року. Вихідна дата такого листа, на яку посилається суд апеляційної інстанції, є датою його направлення на адресу ОСОБА_4, а не отримання.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_4 ще 05 травня 2017 року було відомо про наявність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, є передчасним, і, як наслідок, постановлення ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху саме з цих підстав, є передчасним.

Суд апеляційної інстанції також не надав оцінки доводам ОСОБА_4 про те, що вона не брала участі у справі, копію оскаржуваного рішення суду отримала 08 вересня 2017 року, а з відповідною апеляційною скаргою звернулася в межах десятиденного строку на його оскарження - 14 вересня 2017 року.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Зважаючи на зазначені обставини, апеляційний суд, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника, повинен був перевірити її доводи про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки вони мають суттєве значення для вирішення питання про поновлення цього строку.

Керуючись статтями 400, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська СуддіН. О. Антоненко В. І. Журавель В. І. Крат В. П. Курило